Організатори Space Swing Dnipro
All That SwingКоманда Space Swing Dnipro від початку змінила декілька складів, але постійний кістяк – це Марія, Джулія, Настя і Поліна. Зараз команда — це дівчата + Яніс, а також за дизайн цього року відповідає Дар'я Дрожевська. Відповіді для нас з вами писала Маша, Настя і Джулія.
Хто ви і з якого району?
Маша: Працюю проджект-менеджером в IT-компанії, з дитинства обожнюю танцювати та слухати музику, займалася в дитинстві естрадними танцями та хіп-хопом. В 2014 у відрядженні в Києві, біля кафе Vagabond, побачила як танцювали 2 пари. Я була в шоці від побаченого - легкість, радість, кайф і класна музика. Запитала «Шо це?», відповіли – лінді хоп і запросили на оупен на Мушлю. Нещодавно знайшла на компі ці відео, і впізнала там Сергія Безуглого ;)
Лінді хопу вчилася в Дніпрі в школі «Jet Cats» у Дениса Потомахіна. Зараз займаюся онлайн з київськими тічерами, і дуже кайфую, шо через карантин з'явився «доступ до тіла» профі ;) Займаюся соло з Женею Цветковою, Танею Колядою та вчу Біг Епл з Оксаною Павловою.
Анастасія, Дніпро, з "Тополів". З лінді хопом з 2017 року, в буденному житті зараз - адмін медичного центру.
Julia: Я досить багато часу у поїздках, тому рідко відвідую класи чи вечірки у Дніпрі. Десь 4 роки тому зрозуміла, що хочу повернутися до танців і знайшла новий для себе стиль, відвідала лише кілька занять і знову подалася в мандри. Тоді про лінді дізналася від співробітниці і пішла на тренування в Jet Cats. Обов’язково відвідую свінгові заходи на своєму шляху у різних містах та країнах. Викладаю йогу, займаюся творчістю та продовжую співпрацю з проектами.
Навіщо воно вам треба?
Julia: Танець — це діалог. Мені цікаві взаємодія та чуття музики. Думаю, людям необхідно більше танцювати, особливо дорослим. Бо це про прийняття та прояв себе та інших, про комунікацію і вміння довіряти.
Настя: Нащо? Бо люблю танцювати! В дитинстві з цим не склалося, тож почала "дригать ногами" вже доросла.
Маша: Для мене танці це радість спілкування, дуркування, терапія і антидепресант, а також самореалізація. Здається, коли я танцю, це чи не єдиний мій стан в якому я 100% задоволена собою і життям.
Як з’явилась ідея зробити фестиваль в Дніпрі?
Маша: Нам хотілося, щоб тусовка росла і Дніпро теж з’явився на лідні-мапі України. Тому ми декілька років фантазували, обламувалися, потім знов надихалися, і якось таки сіли і почали говорити.
Перш за все, захотілося мати класні танці під боком, а не постійно їздити в інші міста. По-друге, захотілось показати місцевим танцівникам, які засиділися вдома, яка існує шикарна лінді туса ще й за межами Дніпра, а третя причина – ми дуже любимо Дніпро, і нам хочеться його просувати як туристичний напрямок. Тим паче, що як виявилося, багато, хто ще не був у Дніпрі. Треба це виправляти!
Чому саме Спейс Свінг?
Маша: Коли ми брейнштормили назву, треба було додати щось дніпровське. З радянських часів за Дніпром закріпилася слава начебто космічної столиці, бо у нас активно працювало Конструкторське Бюро Південне (більш відоме як ЮжМаш). Мої друзі з арт-тусівки, які займаються концептами і сучасним мистецтвом сказали, що юзати космос це зашквар (ох уже цей молодьожний сленг — Прим. Ред), але ми вже подали документи на грант, і міняти було пізно. Тоді ми почали думати в іншому ключі, space - як простір – простір, який ми надаємо ліндіхоперам для комфортного спілкування.
Яка фішка фестивалю? Що в ньому є такого, що більше ніде немає?
Julia: Ми віримо, що танцювати може кожен, тому активно популяризуємо свінгову культуру у Дніпрі, частина заходів фесту це завжди щось для містян, які ніяк не наважуються, а можливо і не знають нічого про свінг. Також ми активно залучаємо партнерів: як бізнеси, так і державні установи. Намагаємося продумати усе до дрібниць – щоб фестиваль був не лише відривним, а і комфортним.
Прим.Ред: Для мене Дніпро — це вже фішка. Кіностудія, де відбувається головна вечірка — огого фішка. Минулого року фішкою був хаб з плейстейшн. З нетерпінням чекаю, що такого "фішечного" вигадають організатори цього року.
Розкажіть про гранти. Цікаво, як ви дізнались про таку можливість і як подавались? Це взагалі складно?
Маша: Ми вже три роки подаємося на грант в рамках програми "Культурна столиця". Будь-який містянин може подати заявку зі своєю ідеєю на конкурс. Треба, щоб ідея відповідала пріоритетам програми (розвиток культурного образу міста, приваблення туристів тощо). Про програму нам розповіла знайома соціально-активна журналістка. Один рік ми пропустили, бо так і не знайшли в собі сили та мотивації податися, але вже 2019 року взяли і зробили це.
Заявка не страшна. Чула, що грантова заява УКФ - це просто адіще, тому туди ми поки не сунемо. Конкретно грант від КУСТа видається фізичним особам, але знаю, що більшість фондів співпрацюють лише з громадськими організаціями, тому вже цього року ми створили громадську організацію «Космічний свінѓ». До речі, створення ГО стало в нагоді для партнерства з UA Суспільне, які цього року будуть нашим генеральним інформаційним спонсором.
Хто чим займається у вас в команді? Є якийсь розподіл ролей?
Julia: Ми маємо певні внутрішні правила щодо прийняття рішень, процесів та комунікації. Усі нові ідеї ми обговорюємо разом і приймаємо рішення більшістю. Також кожен з команди має свої компетенції і відповідно – поле відповідальності, але усе доволі гнучко. Наприклад, Джулія і Маша генерують ідеї і бачення, Поля і Настя - наші основні консультанти саме в танцювальній частині, всі тонкощі МК та вечірок. Операційна діяльність - Настя і Маша, Здебільшого Маша займається контентом, а Поля допомагає і перекладає, Джулія і Яніс - займаються партнерами, Яніс - допомагає зі створенням сайту і деякими фінансовими моментами.
Як задовго ви починаєте готувати фестиваль? Правда, що другий раз трохи легше, ніж перший?
Julia: Підготовка до фестивалю стартує, як тільки закриваємо питання з посткомунікаціями по проведеному. Але першим ділом після фестивалю — відіспатися.
Другий рік робити звичайно легше, бо команда вже спрацьована, але наш другий це був карантинний, де було більше запитань, ніж відповідей. Раді, що ризикнули і провели Space Swing 2020.
Маша: Трошки додам про процес підготовки. Спочатку аналізуємо, що було класно і некласно попереднього року, в тому числі, базуючись на фідбеках учасників і порадах бувалих. Потім думаємо чого б нам хотілось у новому році, з урахуванням реалій. Наступний крок — це написання заявки на грант, тому що він — левова частка бюджету. Якщо беремо грант, то рахуємо це як відмашку для старту всієї конкретної роботи по фесту.
Як ви визначаєте, кого звати на фестиваль? Особливо викладачів, бо у вас, як на мене, досить нетривіальний вибір. Наприклад, Іра Іщук, здається, в Україні на фесті ніколи не викладала, хоча за кордоном — дуже багато. Не кажучи вже про Ендрю.
Маша: Тут є кілька критеріїв: думаємо, хто цікавий нам і нашим учасникам, дивимось на бюджет і затрати інших ресурсів. Також радимося з київськими досвідченими тічерами і тусовщиками щодо цих питань. Особливо щодо живої музики.
Що для вас важливо в танці і у фестивалі?
Julia: У танці важливий танець, момент взаємодії з партнером. У фестивалі важливо задоволення учасників, якщо вам круто - ми радіємо.
Маша: У танці важливий енергообмін, радість, захоплення і спільний кайф.
У фестивалі – знати, що ти зробив все можливе, щоб надати класним людям комфортний та приємний майданчик для спілкування.
Настя: В танці важливий контакт з партнером та взаємодія, бо кожен танець — то маленька розмова між танцівниками.
На фесті — можливість потанцювати-поговорити з танцівниками з інших міст.
Що подобається в організації, а що найбільше бісить чи напрягає?
Маша: Подобається все, але потім часто все і напрягає. Якщо конкретизувати, то цікаво генерувати ідеї та знаходити якісь нестандартні рішення. Цікаво робити колаборації і партнеритися з різними людьми та компаніями. Напрягає, коли морозяться і не ведуть конструктивний діалог. Люблю, коли чітко і відразу кажуть так/ні, і ти вже не мучишся цим «а може?».
Настя: Та все подобається! Особливо коли у нас на вечірках танцює купа кльових, веселих людей - відчуття що ти круто зробив свою справу !
Бісять форсмажори, непередбачувані проблеми в останню мить.
Що відбувається з лінді хопом і тусовкою в Дніпрі?
Маша: Статус: все складно. Лінді в Дніпрі вже 8 років, його стартувала група ентузіастів (майже ніхто з них зараз не танцює), які займалися в бальній школі начебто лінді хопом. Вирішили, що вчителем буде Ден Потомахін, школу назвали Jet Cats.
З 2018 року лінді в Дніпрі переживало піднесення – у нас з'явилося цілих три школи - Jet Cats, The Hop (Саша Данілін), Holy Feet (Льоша Пустота).Але через різні особисті обставини, по-моєму зараз залишилась лише одна з них: викладають Юля Нуммур та Льоша Пустота.
Які плани? Чого хочеться дніпровської тусовки і фестивалю?
Маша: Хочеться відправити дніпрян в Київ на навчання або заманити сюди викладачів, які б прокачали місцевих тічерів, бо всі у нас аматори-самоучки, тому розвиток ком'юніті відбувається повільно.
Для фесту хочемо іноземних учасників, вийти на міжнародний рівень. Але розумію, що доведеться докласти чимало зусиль. Ну і щоб карантин відступив.
Прим. Ред: Минулого карантинного року на фестивалі було близько 120 учасників, а у 2019-му — 150. Викладачі з-за кордону були, але гостей ще ні або одиниці і я про них не знаю.
Відео, яке найкраще ілюструє Спейс Свінг?
Звітні відео після двох років фесту, любимо обидва, вибрати не можемо.
2019
2020