Організація виборів - Государство и право курсовая работа

Організація виборів - Государство и право курсовая работа




































Главная

Государство и право
Організація виборів

Поняття виборчої системи і виборчого права. Типи виборчих систем. Конституційно–правове регулювання виборів в Україні. Характеристика виборчого процесу. Шляхи вдосконалення виборчої системи. Складання списків виборців. Встановлення результатів виборів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Проаналізувавши зміст Конституції України та виборчих законів можна сказати, що вибори - це найголовніший правовий інститут від якого залежить структура вищих органів державної влади, раціональність та ефективність представництва народу в парламенті і, взагалі, формування державної політики та її визнання міжнародною спільнотою, а також здатність України, як держави, відстояти права, свободи і законні інтереси громадян України та держави в цілому, виступаючи суб'єктом міжнародного права. Україна до сих пір не визначилася з виборчою системою, постійно змінюючи виборчі закони. На мою думку, ця невизначеність пояснюється тим, що український законодавець постійно прагне “підігнати” новий виборчий закон під ситуацію, яка складається в суспільстві і цим самим зберегти за собою депутатський мандат.
Це, в свою чергу, ще раз засвідчує актуальність проблеми виборчої системи України і необхідність пошуку шляхів її вирішення. Саме розкриваючи зміст окремих понять, що стосуються виборів, в цій курсовій роботі я намагатимуся довести проблематичність даного питання та запропонувати, як наслідок, шляхи її вирішення. Для досягнення цієї мети мною будуть використанні такі методи, як: історичний, прослідковуючи процес формування інституту виборів; порівняння, зазначаючи досягнення інших країн, теоретико-практичний тощо, і цим самим визначаючи рівень виборчої системи України.
Отже, щоб знайти цю “нитку Аріадни” слід хоч поверхнево ознайомитися, в порівнянні, з засадами та порядком проведення виборів в інших країнах, які мають значно більший досвід в цій сфері, не відкидаючи, звичайно, національних особливостей.
Практика застосування різних видів виборчих систем є об'єктом постійного інтересу науковців, цю що свідчить значна кількість публікацій з даної проблематики. Найбільш детально ці питання розглядалися у працях В. Погорілка, Ю. Тодики, О. Тодики, Д. Лук'янова, але значущість і багатогранність проблеми вимагає продовження наукових досліджень у даній сфері.
Метою цієї роботи є дослідження, з урахуванням світового досвіду, особливостей виборчої системи в Україні, аналіз виборчого права України.
Застосування системного, порівняльно-правого, формально-логічного та інших методів наукових досліджень надає можливість сформулювати висновки і пропозиції, спрямовані на удосконалення виборчого законодавства та сприяння подальшому розвитку інститутів державної влади в Україні.
Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Державно-правова практика виробила ряд форм здійснення прямого народовладдя, але найбільшого поширення набули вибори до органів державної влади і місцевого самоврядування.
Вибори - це процес, у результаті якого певна сукупність людей шляхом голосування формує державний орган чи орган місцевого самоврядування або заміщує вакантну виборну посаду. Створені таким шляхом органи чи обрані посадові особи при виконанні своїх суспільних функцій дістають право виступати від імені відповідної сукупності людей та ухвалювати обов'язкові для них рішення. За допомогою виборів у сучасному світі формується значна частина органів держави та місцевого самоврядування. Це означає, що саме завдяки здійсненню виборів, які є формою прояву народовладдя, формуються та здобувають можливість функціонувати на законних підставах органи представницького народовладдя (представницької демократії). [20;c.118]
Вибори були відомі ще первіснообщинному устрою. Вже тоді на загальних зборах обирались старійшини, воєначальники тощо. З часом процедура виборів упорядкувалась. У другій половині ХVІІІ ст. була створена теорія виборі, яка визнається класичною. Вона виходить з того, що джерелом будь-якої влади є народ, який і доручає її здійснення своїм представникам (депутатам), що обираються шляхом демократичних виборів.
Кожний депутат законодавчого органу влади (парламенту) представляє весь народ, а не лише населення округу, що його обрало. Тому депутат при виконанні своїх повноважень повинен бути незалежним від виборців. Цими ідеями керуються і в сучасному світі, тобто вибори розглядаються як процес передання влади від виборців до тих, кого вони обирають.
Поступово сформувались і ввійшли в практику певні вимоги й правила, спрямовані на забезпечення об'єктивного виявлення волі виборців та запобігання фальсифікаціям результатів виборів. Найважливіші з таких умов і правил закріплюються в конституціях демократичних держав. Сукупність таких конституційних норм утворює конституційний інститут виборів до органів державної влади та місцевого самоврядування. Норми цього інституту поділяються на кілька груп. По-перше, це норми, які закріплюють основні вимоги й правила самої процедури здійснення виборів. По-друге, - норми, що визначають коло осіб, які наділяються активним виборним правом, тобто правом обирати представників до органів держави та місцевого самоврядування. І, по-третє, - норми, що визначають осіб, наділених пасивним виборним правом, тобто правом бути обраним до органів державної влади чи місцевого самоврядування або на виборну посаду. [20;c.118]
Найбільш поширеною формою прямого народовладдя є вибори, які на відміну від референдумів, постійно і періодично застосовуються у більшості країн світу. Шляхом виборів формуються різні органи публічної влади, як державні інститути - парламенти, посади глав держав, іноді уряди, судові органи, так і представницькі органи місцевого самоврядування.
Провівши комплексне дослідження пропорційних виборчих систем, опрацювавши європейський шлях виборчого правотворення, та з огляду на істотність та системність конституційних поправок, котрих потребує українське законодавство.
Впровадження конституційних поправок можуть співпадати з пакетом інших важливих та невідкладних ініціатив щодо реформування Основного закону, наприклад, стосовно позбавлення депутатів Верховної Ради України «недоторканості» та інших привілеїв, реформування вертикалі виконавчої влади та інших гострих моментів конституційної реформи. Насамперед, что б удосконалити виборчу систему необхідно:
1. Розведення у часі виборів до Верховної Ради України та виборів до місцевих рад. Необхідність даного кроку диктується однопалатною структурою українського парламенту, відсутністю працюючих механізмів відкликання депутатів та неефективністю існуючих алгоритмів партійно-політичної відповідальності перед виборцями, а також необхідністю кореляції змін у суспільному житті країни зі змінами політичних уподобань виборців.
2. Синхронізація президентського та парламентського електоральних циклів. З огляду на те, що український політичний простір характеризується так званим розділеним правлінням між президентською та парламентсько-прем'єрською вертикалями, вважаємо за доцільне звести у часі вибори до Верховної Ради України та вибори Президента України. Результативність даного кроку вимірюється необхідністю партійно-політичної консолідації виконавчої та законодавчої влади за допомогою: 1) паралельно-синхронного результату парламентських та президентських виборів, 2) процесу творення парламентської коаліції, 3) призначення на посаду прем'єр-міністра людини близької до Президента за політичними поглядами. 3. Запровадження практики постійної ротації парламенту. Практика перманентної ротації законодавчого органу довела свою ефективність у багатьох країнах (США, Індія, Франція та ін.). Головна мета ще процедури - створення у політичній свідомості партійних функціонерів та інших політичних гравців відчуття «стану постійних виборів». Ситуація, коли повний загальнонаціональний електоральний парламентський цикл вимірюється 4 роками, існує можливість секторальної ротації половини парламенту (225 місць) кожні 2 роки. Таке збільшення динаміки виборчого циклу, разом із розведенням у часі загальнонаціональних та місцевих виборів, здатне певною мірою вирішити питання партійно-політичної відповідальності перед виборцями. [20;c.118]
II етап - «законодавчо - процесуальний етап» (березень - червень 2008 р.). На відміну від попереднього передбачає глибинну ревізію та реформування українського виборчого законодавства. З огляду на сьогоденну динамічність політичних ризиків, вважаємо за доцільне переформатування української виборчої моделі за наступними ознаками та напрямками.
1. Формування електорального кодексу З огляду на недостатню зрілість та несталість української партійної та політичної систем, законодавче врегулювання та реформування виборчого законодавства потребує подальшого процедурного розвитку. Задля цього, не дивлячись на загальну інертність виборчого законодавства, необхідно винести положення виборчих законів у окремий Кодекс виборчого права України. Створення даного кодексу є одним із запобіжників, по-перше, щодо мінімізації подальшого втручання в Конституцію України: по-друге, зробить вітчизняне виборче законодавство самостійним напрямом державного правотворення, перетворивши його на більш динамічне у відповідях майбутнім політичним викликам.
2. Впровадження відкритого партійного списку з преференціями. Враховуючи великий рівень політичної корупції та и системну сталість, що часто-густо призводить до торгівлі «прохідними місцями» та появи т.зв. «квот партійних донорів», необхідно зробити вибір - списки максимально прозорими. Одним з ефективних інструментів вирішення даного питання є «відкриття» виборчого списку, коли виборець бачить весь список та має право віддавати перевагу конкретному кандидатові без огляду на його порядковий номер у списку. У такому разі кандидат, який мав із самого початку непрохідне місце у партійному виборчому списку, але користується значною повагою виборців, має можливість потрапити до Верховної Ради України; натомість кандидат, що не користується суспільною повагою, але потрапив на прохідне місце, залишиться поза стінами законодавчого або представницького органу влади. [17;c.15]
3. Зміни до системи розподілу невикористаних голосів при пропорційному голосуванні. Постійною проблемою виборів за пропорційною системою є застосування математичних формул для розподілу місць між партіями у відповідності до кількості отриманих ними голосів. В українському випадку, коли мандат виборчого округу дорівнює кількості місць в парламенті результатів застосування тих чи інших формул доволі незначна. Разом з цим у випадках коли мандат округу є багатомандатною, але не перевищує існують методи розподілу місць, що є сприятливими для найбільшої парт та такі, що скорочують переваги найбільшої, але допомагають середнім партіям (модифікований метод Сент-Лаге) та малим партіям (наприклад, метод Сент-Лаге). У разі переходу в Україні від єдиного національного багатомандатного округу до системи менших багатомандатних округів, рекомендовано перейди з методу простого пропорційного розподілу на метод Сент-Лаге, або модифікований метод Сен-Лаге, що призведе до збільшення ролі малих та середніх парламентських партій, зніме проблему «перепредставництва» великими партіями та оздоровить процес творення парламентської коаліції.
4. Запровадження системи загальнонаціонального голосування за регіональними списками. Одним з інструментів у боротьбі з диспропорційністю регіонального представництва у Верховній Раді України (ВРУ) є введення системи регіональних списків. Така система дозволить вирішити одну з найголовніших проблем--зміцнити зв'язок i3 виборцями, адже у такому разі голосування йде не за абстрактну політичну силу, а за конкретних людей, що користуються повагою у конкретному регіоні. Дане нововведення змусить партії змінити філософію кадрового рекрутування та збільшити увагу до регіонів.
5. Задля стимулювання партійного будівництва та набуття партійною системою України більшої сталості: впровадити диференційований виборчий бар'єр для політичних партій та виборчих блоків. Вважаємо за доцільне залишити 3 % бар'єр для політичних партій та підняти до 5 % бар'єр для виборчих блоків, що складаються не більш ніж з трьох партій, з підняттям на 1 % за кожну додаткову партію у виборчому блоці.
6. Впровадження двотурової системи голосування до ВРУ. Беручи до уваги недорозвиненість українського партійно-політичного простору та не завжди достатню свідомість виборців під час голосування, задля збільшення пропорційності представництва у ВРУ пропонуємо двотуровість народного волевиявлення. Таким чином, у першому тypi виборець матиме змогу віддати свій голос за політичну силу; але у другому турі, у випадку, якщо обрана ним політична сила не подолала прохідний бар'єр, він матиме можливість «переголосувати» за ту політичну силу яка є найближча до нього з кола гарантованих переможців. Однією з ефективних альтернатив двотуровій системі голосування є наявність у країні двопалатного парламенту або запровадження т.зв. «громадянської палати». Дана палата може існувати у вигляді громадянської асамблеї та має нести у собі істотний ресурс законодавчої та політичної експертизи. Потрапляти до и лав будуть, наприклад, представники партійних списків та блоків, котрі не здолали відсотковий бар'єр, представники Президента України, котрих він делегує для роботи на громадських засадах, відомі та авторитетні громадські діячі тощо . [17;c.15]
7. Впровадження електронно-поштового дистанційного голосування на виборах. Європейська практика проведення загально-національного волевиявлення розвивається в бік більшої зручності, комфортності та довіри до виборця. З огляду на європейські перспективи України, видається нормальним запровадження певних європейських практик дистанційного голосування. Наприклад, виборець, що не має змоги проголосувати вчасно, матиме право отримати «виборчий бюлетень дистанційного голосування» або навіть роздрукувати його самостійно, діставши його електронну версію на вебсторінці Центральної виборчої комісії та надіслати його поштою до виборчої комісії конкретного округу. Звісно, контроль за дотриманням законності у даному типі голосування є окремим питанням.
8. За кріплення практики державного фінансування парламентських партій. Ситуація, коли планування та фінансування партійного будівництва відбувається майже виключно за рахунок тіньового та олігархічного капіталу є неприпустимою з огляду національної безпеки країни. Впровадження та закріплення державного фінансування партій бодай на середньотермінову перспективу - 25-30 років здатне захистити перспективи розвитку вітчизняного партійного будівництва від диктату вузького кола «партійних донорів». У разі нормативного закріплення подібної практики, існує сенс пов'язати розмір фінансування статутної діяльності українських політичних партій, що отримали місця у парламенті, з кількістю набраних кожною з них голосів. [17;c.15]
Вибори -- складна політична процедура формування представницьких органів влади, яка регулюється Конституцією України на послідовно демократичній основі. Вибори відображають політичну систему країни і зі свого боку впливають на неї. Вся їх організація і порядок проведення тісно пов'язані з політичними партіями.
Проведене дослідження виборчого права України засвідчило, що в Україні протягом останнього десятиліття методично відбувався перехід від мажоритарної виборчої системи до пропорційної, яка є більш характерною для країн з розвинутою політичною системою та міцним демократичним ладом. Кожна з виборчих систем має як недоліки, так і переваги. Тому вибір однієї з них є, насамперед, політичним рішенням, яке приймається у кожній окремій країні з урахуванням суб'єктивних і об'єктивних чинників та специфіки функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування.
Слід визнати, що перехід від мажоритарної до пропорційної виборчої системи, особливо щодо обрання органів місцевого самоврядування, є "шоковою терапією", а тому незадоволеність місцевих органів влади, їх об'єднань законодавчими новелами досить висока.
Спірним у науковій літературі є питання щодо доцільності існування інституту загороджувального бар'єра. На думку деяких дослідників (Лук'янов Д., Пономарьова Г.), він не має застосовуватися при обранні народних представників за пропорційною системою з метою забезпечення найбільш повного представництва інтересів громадян у парламенті. На нашу думку, існування загороджувального бар'єру є виправданим явищем. Формування парламенту з більш-менш визначеною політичною структуризацією дозволяє проводити максимально скоординовану внутрішню та зовнішню політику, а в парламентській державі, що відбуває становлення в Україні, дозволить стабілізувати роботу виконавчої гілки влади.
Слушним є висновок деяких дослідників, що значна частина українського населення керується патерналістськими стереотипами та не завдає собі клопоту подумати, які політичні сили не просто "захищатимуть" їх, а реально дбатимуть про їх інтереси. Тому на даному етапі становлення української державності рівень політичної свідомості громадян не в повній мірі співвідноситься із визначеною законодавцем виборчою системою. Однак перехід до пропорційної системи, вважаємо, є оптимальним політичним рішенням.
Порядок формування Верховної Ради України та місцевих рад, що діяв до часу проведення останніх парламентських виборів 2006 року, свій потенціал вичерпав, необхідним стало запровадження нових виборчих систем. Пропорційна виборча система не є панацеєю від усіх негараздів при формуванні представницьких органів. Вона також має низку недоліків, однак європейський та світовий досвід підтверджує, що на даному етапі суспільного розвитку України застосування цієї системи сприятиме розвитку місцевого самоврядування і громадянського суспільства в цілому.
Нейтралізація недоліків пропорційної виборчої системи можлива з використанням загальновідомих у світі прийомів та способів. Разом з тим, враховуючи особливості розвитку українського суспільства, необхідно доопрацювати прийняті виборчі закони з метою удосконалення правового регулювання виборчого процесу на місцевих виборах. Враховуючи політичну пасивність переважної більшості громадян, слабкість політичних партій, потрібно не лише вдаватися до теоретичного моделювання, а й всебічно враховувати об'єктивні й суб'єктивні чинники, їх вплив на трансформаційні процеси, які відбуваються у суспільстві.
В цілому чинне виборче законодавство України відповідає демократичним засадам світового конституціоналізму, міжнародним виборчим стандартам.
Організація виборів: складання списків виборців, утворення виборчих округів і виборчих дільниць. Система виборчих комісій. Висування і реєстрація кандидатів у депутати. Голосування та встановлення результатів виборів депутатів, повторне голосування. дипломная работа [127,0 K], добавлен 14.01.2011
Поняття виборчої системи і виборчого права, загальна характеристика виборчої системи України та її принципи. Порядок організації та проведення виборів народних депутатів. Правова регламентація процесів формування представницьких органів публічної влади. курсовая работа [40,6 K], добавлен 23.02.2011
Поняття та види виборів. Виборча система в Україні. Права та обов’язки журналістів під час висвітлення виборчих кампаній. Дії, необхідні у разі порушення прав журналістів під час виборів. Інформація, яку дозволяється оприлюднювати в день виборів. доклад [31,8 K], добавлен 25.08.2013
Система виборів на території України, історія її розвитку. Особливості процедури виборів. Потенційні напрями реформування виборчої системи в сучасних умовах. Політико-правовий аналіз виборчої системи України, визначення її сильних та слабких сторін. курсовая работа [57,4 K], добавлен 17.05.2015
Організаційно-правові проблеми функціонування виборчого процессу та створення виборчих комісій. Формування списків та проблема забезпечення явки громадян на вибори. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення виборчого законодавства. курсовая работа [48,8 K], добавлен 28.03.2013
Сутність виборчого права та його принципи. Порядок організації виборів, як конституційного інституту безпосередньої демократії. Процес висування і реєстрації кандидатів у депутати. Роль виборчих комісій в процесі організації та проведення виборів. курсовая работа [51,8 K], добавлен 16.06.2011
Поняття виборчої системи. Принципи виборчого права. Порядок висування та реєстрації кандидатів у народні депутати. Передвиборна агітація: поняття, форми та порядок проведення. Порядок голосування, підрахунку голосів виборців та встановлення результатів. курсовая работа [46,4 K], добавлен 04.11.2014
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Організація виборів курсовая работа. Государство и право.
Реферат На Тему Инновации В Сельском Хозяйстве
Сочинение Миниатюра Зачем Нужны Словари
Реферат: Індивідуальний і диференційований підхід до учнів у навчанні математики
Реферат: Техника безопасности на предприятиях торговли и потребительской кооперации
Курсовая работа по теме Энциклопедии и другие справочные издания в библиографической работе библиотек. Их электронные версии
Контрольная Работа По Физике 4 Варианта
Реферат по теме Применение гидролокатора бокового обзора для прокладки и контроля положения подводного трубопровода
Сочинение На Тему Взаимовыручка По Тексту Чуковского
Контрольная работа по теме Приговор как акт правосудия
Реферат: Структура иммуноглобулинов. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Гражданская война в Византии 1341 1347
Эссе На Тему Итоги Правления Ивана Грозного
Реферат по теме Общество в социологии
Контрольная работа по теме Основные требования, предъявляемые к секретарю–референту в современных условиях
Дипломная работа по теме Проект организации механического цеха
Доклад по теме Дальномеры в тахеометрах
Курсовые Разницы У Ип На Усн
Реферат по теме Концепция эволюционной этики
Как Делать Курсовой Проект
И 4 антиномии это вариации на тему первых 2ух.
Комплексная физико-географическая характеристика Тихого океана - География и экономическая география реферат
Гражданско-правовая охрана неприкосновенности и тайн личной жизни - Государство и право курсовая работа
Номенклатура дел виды, роль и значение - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа


Report Page