Організація та технологія лікувального туризму у Чехії - Спорт и туризм курсовая работа

Главная

Спорт и туризм
Організація та технологія лікувального туризму у Чехії

Сутність лікувального туризму та його місце в загальній класифікації туризму, тенденції його розвитку, обґрунтування повного лікувального туру та технологія формування нового туру. Різновидності туризму і його значення, побажання і фінансові можливості.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Розділ 1. Теоретичні основи організації і технології лікувального туризму
1.1 Сутність лікувального туризму та його місце в загальній класифікації туризму
1.2 Тенденції розвитку лікувального туризму в Чехії
Розділ 2. Сучасний стан організації та технології впровадження лікувального туризму в Чехії
2.1 Характеристика туристичного потенціалу Чехії для розвитку лікувального туризму
2.2 Загальна характеристика туристичної фірми «ПанВояж
Розділ 3. Планування повного маршруту з лікувального виду в Чехії
3.1 Обґрунтування повного лікувального туру в Чехії
3.2 Технологія формування нового туру
Серед сучасних географів та економістів дедалі частіше спостерігають тенденцію до виокремлення специфічної міжгалузевої структури, яка є в складі господарства держави, індустрії туризму.
Становлення індустрії туризму розглядалося ще в Радянському Союзі. Проте ряд авторів вважають, що цю структуру не варто виділяти в окрему галузь, оскільки використання рекреантів тісно пов'язане з послугами та продуктами багатьох інших галузей народного господарства, за винятком специфічних курортних послуг. Чіткі межі туристичної індустрії цими авторами визначені не були.
В.С.Преображенський розглядав систему індустрії туризму як галузь господарства країни, у складі якої є два основні блоки: відпочивальні та рекреаційні ресурси, до яких, у свою чергу, належать природні комплекси, споруди різного призначення та обслуговуючий персонал. Згодом таке трактування індустрії туризму покладено в основу її визначення як складної міжгалузевої структури, що включає виробничі та транспортні підприємства, які продукують та реалізують різні туристичні послуги та товари.
Туристична індустрія формується комплексом підприємств, які забезпечують чи сприяють забезпеченню рекреаційних потреб людини при її переміщенні незалежно від його мети, окрім того, що пов'язане з оплачуваною у відвідуваній країні роботою. Отже, матеріально-технічну базу цієї складної структури утворюють підприємства розміщення, транспортні та сфера обслуговування туристів. До підприємств розміщення належать готелі, а також спеціалізовані засоби розміщення: кемпінги, будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, профілакторії тощо. У транспортній сфері виділяють, насамперед, транспорт власне для туристів (круїзні судна, спеціальні катери та яхти для прогулянок), а також транспорт, який обслуговує саму індустрію туризму, тобто туристів і місцеве населення.
Однак індустрію туризму можна розглядати не лише як сукупність підприємств, що надають туристичні послуги та виробляють туристичні товари, але і як одну з форм освоєння території. Розуміння цієї системи як комплексу підприємств є наслідком галузевого підходу.
Отже, індустрію туризму розглядають як складну систему взаємодії рекреаційних потреб людини та рекреаційних можливостей природно-економічного потенціалу території.
Основною ланкою в туристичній індустрії є суб'єкт рекреаційної діяльності, який своєю взаємодією з об'єктом рекреаційної діяльності зумовлює ріст економічного потенціалу даної території, що сприяє її подальшому розвитку .
Варто згадати про таке поняття, як рекреаційна галузь - це сфера, діяльність підприємств якої скерована на задоволення рекреаційних потреб населення; технології, що при цьому використовуються, або ж кінцеві продукти цих підприємств - рекреаційні послуги - часто подібні між собою. Якщо керуватися вузькогалузевим підходом, то рекреаційну галузь можна вважати частиною індустрії туризму, а тому зіставляти ці два поняття дещо некоректно - частіше порівнюють індустрію туризму та рекреаційне господарство.
Таким чином, індустрія туризму впродовж останніх десятиліть стала однією з найважливіших сфер економіки, забезпечуючи десяту частину всього світового валового продукту. Тому всебічне вивчення індустрії туризму є актуальним завданням для рекреаційної географії на найближче майбутнє.
У всіх країнах туризм широко висвітлюється на телебаченні. У СРСР відомою передачею про подорожі та туризм був «Клуб мандрівників». В Україні також з'являються подібні телепередачі, однією з них є «Своїми Очима», яка транслюється з 2006 року на 5 каналі.
Розділ 1. Теоретичні основи організації і технології лікувального туризму
1.1 Сутність лікувального туризму та його місце в загальній класифікації туризму
Для територіальної організації та планування туристського господарства важливе значення має класифікація туризму, зміст якої полягає у виокремленні його класів, форм і видів за найрізноманітнішими напрямами.
Поки що не існує чіткої загальноприйнятої класифікації. Це пояснюється насамперед тим, що практично неможливо виділити чисті форми і види сучасного туризму. Класифікація його за видами і формами дає можливість розв'язати низку проблем щодо розвитку і територіальної організації туристського господарства, визначати попит на окремі види туристичних послуг і на цій підставі розробляти плани розвитку матеріально-технічної бази туризму.
Туризм можна класифікувати за найрізноманітнішими показниками: за метою, засобами пересування, характером, терміном і тривалістю подорожі, засобами розміщення тощо. У класифікації туристичних подорожей і поділі їх на види вирішальне значення має їхня мета. Щоправда, мандруючи, турист ставить перед собою не одну мету. Втім, залежно від індивідуальних потреб, одна з них переважає.
Форми і види туризму залежать від низки чинників:
- Наявності й тривалості вільного часу;
- Віку, статі, стану здоров'я, рівня духовного розвитку, особистих смаків людей і їхнього матеріального добробуту;
- Розмаїтості природних умов і сезонності;
- Наявності певних засобів пересування.
З огляду на мету та умови можна виокремити форми і види туризму.
Залежно від виду туризм поділяють на:
- Внутрішній або національний - подорожі у межах своєї країни;
- Іноземний або міжнародний - подорожі поза межами країни.
Внутрішній туризм обслуговує переважно громадян своєї країни, іноземний - туристів із-за кордону. Для кожної країни здійснення туристичних подорожей її громадян за кордон є пасивним туризмом, а приїзд іноземців - активним.
Плануючи розвиток туристського господарства, зокрема, його матеріально-технічної бази, не можна враховувати потреби тільки якогось одного виду туризму - іноземного або внутрішнього, попиту тільки іноземних туристів чи громадян своєї країни. Іноземний туризм перебуває під впливом туристичних обставин. Наприклад, загострення відносин між державами може призвести до скорочення або навіть згортання туристичних зв'язків. За таких умов, коли сповільнюється або скорочується обсяг іноземного туризму, внутрішній туризм є «амортизатором» для туристського господарства загалом.
Розвитку внутрішнього туризму не всі країни приділяють достатню увагу, проте його економічне значення зростає. Хоча внутрішній туризм і не забезпечує притоку іноземної валюти, але він пожвавлює економічну коньюктуру, сприяючи розвитку туристського господарства.
У Законі України «Про туризм» подається інший поділ. Зокрема, там зазначено, що туризм поділяється на іноземний, внутрішній та зарубіжний. До першого належать іноземці, котрі подорожують територією України, до другого-особи, які подорожують у межах своєї країни, і до третьої групи належать громадяни України, які подорожують за кордоном. Вважаємо цю класифікацію (за напрямом здійснення туристичної подорожі) недостатньою для законодавчої бази, хоча цілком виправданою з державної точки зору, адже пріоритетним для України залишається іноземний (в'їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державного бюджету та створення додаткових робочих місць.
За характером організації туризм поділяють на:
Плановий туризм це внутрішній туризм за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням певного комплексу послуг (екскурсійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцем проживання, харчування тощо). В Україні плановий туризм набув поширення і 60-х роках ХХ ст. Через її територію проходить майже 500 планових туристичних маршрутів.
Подорожі груп або окремих туристів, що здійснюються не за планом, передбаченим туристичними організаціями і підприємствами (неорганізованим) туризмом. Туристи самі вибирають і розробляють маршрути своїх подорожей. Самодіяльний туризм об'єднує на добровільних засадах аматорів пішохідних, лещетарських, велосипедний, автомобільних, гірських та інших походів різної кваліфікації. Відпочинок під час самодіяльних походів не обмежується оздоровленням і відновленням сил, а спрямований також на активне пізнання довкілля, охорону природного середовища, вивчення пам'яток історії та культури, ознайомлення з минулим і сучасним місця подорожі. Самодіяльний туризм поєднує форми краєзнавчої та екскурсійної діяльності, суспільно-корисну працю за дорученням науково-дослідних, природоохоронних та інших організацій, а також організацію і проведення туристичних зборів і змагань, самодіяльну і технічну творчість, навчання туристичних кадрів. Усі самодіяльні заходи відбуваються відповідно з правилами проведення туристичних спортивних походів.
За кількістю учасників виокремлюють:
Подорож окремої сім`ї або окремої людини за власним планом - це індивідуальний туризм, подорож групи людей - груповий. Хоча деякі теоретики виділяють подорожі окремої сім`ї як сімейний туризм.
За терміном і тривалістю подорожі туризм поділяється на:
- Короткочасний (туризм «вихідного дня»);
Короткочасний туризм передбачає перебування людей у туристичній подорожі не більше трьох діб. Він є масовою формою, тому що в нього втягнуті широкі прошарки населення. Зростає значення короткочасного туризму, особливо серед молоді. Короткочасний, але багаторазовий відпочинок наприкінці тижня конкуруватиме з тривалим одноразовим. При п'ятиденному робочому тижні із загального річного бюджету часу на відпочинок майже половина припадає на вихідні дні і тільки 15-20 відсотків - на відпустку або канікули. Решта вільного часу відводиться на щоденний відпочинок після робочого дня. Потрібно також враховувати постійний чинник - транспортну доступність, виражену в часі.
Міське населення все більше прагне до відпочинку на лоні природи. З огляду на важливе значення організації короткочасного відпочинку, а також тенденцію до подальшого збільшення вільного часу у населення, особливу увагу слід звернути на створення зон позаміського короткочасного відпочинку.
За територіальною ознакою внутрішній туризм поділяють на:
Місцевий туризм передбачає організацію туристичних подорожей у межах рідного краю, а дальній - поза його межами.
За інтенсивністю туризм поділяють на:
Під постійним туризмом розуміють рівномірне відвідування туристичних районів і населених пунктів впродовж року, а під сезонним - у певний час року. Сезонний туризм поділяють на односезонним і двосезонний. Односезонний поширений у районах, які відвідують у певний час року, переважно влітку або взимку, а двосезонний характеризується туристичними потоками і влітку, і взимку.
Залежно від мети подорожі туризм поділяють на:
- Пізнавальний (екскурсійний) - відвідування та ознайомлення з пам'ятними місцями та пам'ятками культури, історії, природи;
- Оздоровлювально-пізнавальний - поєднання цілей оздоровлення і пізнання;
- Курортно-лікувальний - пересування людей, зумовлене потребою поліпшити стан здоров'я;
- Спортивний - участь у спортивних заходах;
- Вихідного дня - перебування кілька днів за межами міста, а також у спеціалізованих зонах відпочинку;
- Діловий - відвідування об'єктів за професійним інтересом;
- Аматорський - мисливство, рибальство тощо.
Розглянемо докладніше деякі з цих видів. Курортно-лікувальний туризм вважають одним із найстаріших видів туризму, поширений у країнах з вигідним географічним розташуванням та сприятливими кліматичними умовами, які мають бальнеологічні та кліматичні літні й зимові курорти. Для організації курортно-лікувального туризму є цілющий клімат, лікувальні джерела і грязі, мальовничі природні і садово-паркові ландшафти. Розвиток курортно-лікувального туризму зумовлює появу великих і малих туристичних центрів і навіть цілих комплексів.
Спортивний туризм це пересування людей у вільний час, щоб займатися спортом.
Активно розвиваються цільові туристичні поїздки на фестивалі мистецтв, виставки, свята, спортивні змагання, а також спільна робота та відпочинок молоді різних країн у спортивних та оздоровчих таборах тощо. Такі заходи також впливають на розвиток туризму. Для залучення іноземних туристів у багатьох країнах приділяють увагу організації різноманітних видовищних заходів.
Діловий туризм виник порівняно недавно. Першими організованими туристичними подорожами пізнавально-ділового характеру були поїздки на міжнародні ярмарки та виставки. Кількість поїздок ділових людей збільшилась з розширенням комерційних ринків і поступовим ослабленням митних обмежень, а також завдяки збільшенню швидкості руху транспорту та зниженню транспортних витрат. Міжнародні виставки, ярмарки, аукціони, які відвідують мільйони туристів, - досить прогресивна форма спілкування.
Діловий туризм охоплює групи людей, об'єднаних єдиною метою або фаховими інтересами. Це можуть бути бізнесмени, інженери, лікарі, педагоги, спеціалісти сільського господарства, які здійснюють туристичні подорожі за спеціальними програмами і маршрутами. Поняття «діловий туризм», за сформованою у міжнародному туризмі практикою, охоплює широке коло поїздок:
- Ділові поїздки співробітників підприємств для переговорів, участі у виробничих нарадах, презентаціях, збутова діяльність тощо;
- Поїздки на конгреси, конференції, виставки, ярмарки, біржі;
- Поїздки на спортивні змагання команд, гастролі;
Туризм також поділяють на активний і пасивний. Суть такого поділу - визначення видів пересування та інтенсивності діяльності людини під час подорожування.
Активні види туризму передбачають види відпочинку і подорожей, розваг, спорту, які потребують значного фізичного навантаження і доступні не всім категоріям туристів.
Пасивні види туризму орієнтовані на спокійнішу і менш напружену щодо фізичних навантажень програму туру або туристської подорожі. Вони розраховані на людей, схильних до розміреного відпочинку, пізнавальних турів, що потребують менш напруженого циклу переміщень і фізичних навантажень. Це відпочинок на морських, гірських, водолікувальних курортах, оздоровлю вальні тури.
Отже, класифікаційні системи туризму досить чіткі, стрункі і ґрунтовні. Втім, при порівнянні українських та закордонних класифікаційних систем виникають певні труднощі. Здебільшого це зумовлено диференціацією рекреаційних ресурсів та різним соціально-економічним становищем країн. Тому до уваги брали специфіку виокремлення видів туризму стосовно України. Окрім того, більшість українських кваліфікацій застарілі й потребують суттєвого оновлення [ 2, с.24 ].
Оздоровлення, сприяючи скороченню захворюваності і смертності, подовжує активне життя людини. Стан здоров'я людини визначається частково спадковістю, частково умовами та способом життя людини і суспільства. Протягом життя відбувається погіршення здоров'я людини, чому можна зарадити заходами, що пов'язані з охороною здоров'я. Таким чином, особливе значення набуває пошук ефективного збереження резервів здоров'я при обмежених людських, природних і інших ресурсах.
Лікувально-оздоровчий туризм є одним з найперспективніших видів туризму. Він розвивається за рахунок значних ресурсів: морського узбережжя, гарячих, теплих і холодних мінеральних джерел, лікувальних лиманових родовищ грязі, лісів тощо, якими багата країна. Інтерес до лікувально-оздоров-чого туризму в Європі постійно зростає, що в значній мірі обумовлено демографічними тенденціями.
Проте знака рівності між лікуванням, оздоровленням у санаторно-курортних і лікарняно-поліклінічних умовах не може бути, оскільки окремі компоненти не можуть замінити всього комплексу лікувально-оздоровчої дії на людину курортної місцевості. Лікувально-оздоровчими властивостями володіє вся сукупність чинників природного комплексу курортно-рекреаційної місцевості в їх взаємозв'язку і взаємним доповненням, що включає як бальнеологічні, так і ландшафтно-кліматичні ресурси.
Санаторно-курортне лікування для певної категорії людей у сучасних умовах якоюсь мірою може стати лікувально-оздоровчим туризмом. Лікувальний туризм розглядає організацію роботи рекреаційної галузі з погляду технології подорожі та, окрім захоплюючих маршрутів різної категорії складності, обов'язково повинен ураховувати систему занять, зумовлену методами бальнео- і кліматолікування.
Однією з форм використання лікувально-оздоровчого потенціалу може бути організація лікувального туризму і створення лікувально-профілактичних установ на базі нових перспективних лікувально-оздоровчих методів. У основі лікувального туризму повинна бути закладена лікувальна або оздоровча технологія, яка поліпшує якість життя шляхом повного задоволення потреби у відпочинку і лікуванні під час подорожі.
До лікування природними чинниками звертається останніми роками дедалі більше пацієнтів.
Сучасна курортологія і фізіотерапія це, насамперед, фізична реабілітація за допомогою кінетотерапії -- «лікування рухом». Останніми роками на курортах України відроджуються традиційні теренкури, чудові паркові зони, гірські маршрути, стежки ближнього і дальнього лікувального туризму та інші способи, що в світовій курортній практиці позначаються терміном recreation facility (оздоровчі послуги).
Лікувальна дія ландшафтотерапії обумовлена безперервним передуванням садів і лісів, полів тощо, що сприяє постійній зміні вражень, поліпшує настрій і діяльність всього організму. Прекрасний ландшафт і повітря різноманітної української природи, в поєднанні з ходьбою, справляють потужний оздоровчий ефект.
Однією з найбільш серйозних небезпек для життєдіяльності туристів у рекреаційно-оздоровчому туризмі є небезпеки при відпочинку на водоймищах
Інфраструктура санаторно-курортної галузі в Україні активно формувалася наприкінці 1970-х - упродовж 1980-х pp., ще за часів старої системи. Більшість санаторіїв, пансіонатів, будинків та баз відпочинку будувалися, за проектами, які не відповідають міжнародним стандартам. інтенсивна їх експлуатація у наймасовіший туристичний період (1960-1980-і pp.), а також несвоєчасне проведення капітальних та поточних ремонтів призвели до значного зношення цих будівель та їх оснащення. Тому пріоритетним напрямом зміцнення матеріальної бази санаторно-курортного комплексу України має бути проведення реконструкції, модернізації та будівництво об'єктів курортної сфери за рахунок власних коштів держави і самих підприємств, а також за участю інвестицій, у тому числі іноземних [ 6].
1.2 Тенденції розвитку лікувального туризму в Чехії
Лікувальний туризм впевнено виходить на провідні позиції як один з найпопулярніших видів відпочинку. Естетичні та географічні переваги при виборі відповідного курорту досить важливі, але вони відходять на другий план. Визначальними факторами стають стан здоров'я та медичні показання. Вирушаючи на курорт, скористайтеся рекомендаціями свого лікуючого лікаря, порадами менеджера улюбленої туристичні компанії . Затишна і тепла атмосфера старовинних містечок Чехії і чудово зарекомендували себе у всьому світі мінеральні джерела принесли країні славу однієї з найпопулярніших оздоровниць в Центральній Європі. Тут можна підібрати оптимальну програму оздоровлення, враховуючи вік, побажання і фінансові можливості.
Холодні мінеральні води курорту Маріанські Лазні (7-10 ° С) успішно використовуються при лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, хвороб нирок і сечовивідних шляхів, ряду жіночих (гінекологічних) захворювань, цукрового діабету, ожиріння, подагри. Для лікування використовують мінеральну воду трьох видів: просту кислу, вуглекислу залізисту і лужно-солонну, природний вуглекислий газ і лікувальні грязі. Прекрасні кліматичні умови дозволяють також лікувати хвороби дихальних шляхів. Загальновизнаним фактом є те, що для курорту характерна найбільша в світі шкала цілющих мінеральних вод.
Численні мінеральні джерела знаменитого курорту Карлові Вари (а їх близько 60) - це натрієво-бікарбонатно-сульфатна кисла мінеральна вода. Кожне джерело відрізняється своєю температурою води (до 73 ° С), об'ємною часткою вуглекислого газу і потужністю. Гарячі води надають розслаблюючу, седативну дію, а більш холодні - проносне. Тут успішно лікують хвороби органів травлення, захворювання, пов'язані з обміном речовин, хвороби органів руху, стоматологічні захворювання, депресії, синдром хронічної втоми. Складаючи індивідуальний графік лікування, лікар визначає кількість води і номер джерела. Ця програма доповнюється дієтичним харчуванням, водними і грязьовими процедурами.
Курорт Франтішкові Лазні спеціалізується на лікуванні гінекологічних захворювань. Лікування безпліддя сприяють цілющі властивості джерела Франтішка, на честь якого і названо курорт. Однак не менш важливе - психологічний - вплив робить на пацієнток легенда курорту.
Невелика скульптура маленького хлопчика з рибою в руках, сидить на кулі, створена скульптором Карлом Майерлем, стала тим самим маленьким дивом, яка так важлива для жіночої природи. Легенда свідчить: доторкнувшись до бронзового Франтішка, жінка, яка страждає безплідністю, незабаром народить довгоочікуваного спадкоємця. Однак іншими можливостями чудового курорту теж нехтувати не варто. Тутешні води і бруд також надають позитивний вплив на гіпертонічні хвороби та захворювання обміну речовин, опорно-рухового апарату та серцево-судинної системи.
Лікувально-оздоровчий туризм -- масовий і популярний напрямок медичного туризму. Один з найбільш давніх -- відомий з античних часів. У ХХ ст. виникає курортна індустрія. Поширюються нові види курортів та послуг -- SPA-курорти (SPA-готелі), wellness-програми (оздоровчі, антистресові, косметологічні), морські курорти, зокрема з центрами таласотерапії.
У Європі країною-лідером за численністю іноземних туристів, що перебувають на курортно-санаторному лікуванні, на початку ХХІ ст. є Чехія -- щороку кількість туристів, які відвідують Чехію з оздоровчою метою сягає 50 000 чоловік з понад 70 країн світу. Одним з найвідоміших у Чехії є курорт Карлові Вари [ 7 ].
Чехія розміщена у центральній Європі. На півночі межує з Польщею, на сході зі Словаччиною, на півдні з Австрією, на заході та півночі з Німеччиною. У ландшафті країни переважають височини і невисокі гори. Головні гірські масиви: Крконоше (Судети) з вершиною Сніжка (1602 м над р. м.) на північному сході, Крушне (Рудні гори) з вершиною Клиновець (1244 м) на північному заході, Шумава з гранітною горою Плехи (1378 м) на заході, Грубий Єсенік із вершиною Прадід (1491 м) у Моравії та Моравсько-Силезькі Бескиди з вершиною Лиса Гора (1323 м). Чехія розташована на головному європейському водоспаді, де беруть початок ріки, що впадають у Північне, Балтійське і Чорне моря. Найбільшими ріками є Ельба з притокою Влтава у західній частині країни і Морава у східній частині. Для масового відпочинку використовуються озера Ліпно і Орлік на ріці Влтава, а також Нове Млини на ріці Діе. Значну площу (52 000 га) займають стави, призначені для розведення прісноводних риб.
Чехія має типовий континентальний клімат із теплим вологими літом і холодною сухою зимою. На півночі, у гірських районах зими суворіші. У низовинах часто бувають тумани. Найкращі місяці для відвідування країни - травень, червень і вересень; квітень і жовтень - дешевша альтернатива, за умов сприятливої погоди. Для відвідування гірськолижних курортів країни найбільше сприятливий січень - лютий [3, с.169].
З найдавніших часів територію Чехії заселяли кельти. У ІХ ст. на цих землях слов'янські племена утворили королівство Богемія. Столиця королівства - Прага. З ХІІ ст. по 1918 р. Богемія перебувала у складі Римської імперії, під владою Габсбургів та Австро-Угорщини. У 1918 р. Богемія об'єдналась із Словаччиною і проголосила чехословацьку республіку. В 1939 р. Чехословаччину захопили німецькі війська і проголосили її «протекторатом Богемії і Моравії». У 1945 р. територію чехії визволили радянські війська. У 1945 р. чехи і словаки об'єднались і утворили народну республіку Чехословаччини. З 1945 по 1989 рр. - комуністичне правління. У 1993 р. Чехословаччина поділилася на дві окремі держави - чеську і словацьку республіки. Чехія - член ООН (з 1993 р.). з 1999 р. - член НАТО. З 1 травня 2004 р. - член ЄС.
Уряд чеської республіки офіційно визнав незалежність України 1 січня 1993 р. [ 5, с.487 ].
Національні парки Крконоше, Шумава.
У столиці - Старе місто (ХІІІ ст.), Нове місто (ХІV ст.), Карлів міст (ХІV ст.), Градчанський замок (ХІІ ст.), королівський палац (ХІІ - ХVІІІ ст.), літній королівський палац Бельведер (1535 - 1563 рр.) із відомим «співучим» фонтаном, Шварценберзький палац (1545 - 1563 рр.), Штенберзький палац (ХVІІ - ХVІІІ ст.), Чернінський палац (1669 - 1750 рр.); базиліка св. Їржи (ХІІ - ХVІІІ ст.), готичний собор св. Вітта (місце поховання королів Богемії, 1344 - 1929 рр.); музеї: Національний, м. Праги, Декоративного мистецтва, Військово-історичний, Етнографічний, Сільськогосподарський, Антропологічний, Педагогічний, Національний технічний, Б. Сметани, А. Жворжака, Національна галерея.
Карлові Вари здавна є міжнародним курортом із всесвітньовідомими мінеральними джерелами.
У Брно - замок Шпільберк (ХІІІ - ХVІІІ ст.), ратуша (ХІІІ - ХVІ ст.), готичний собор св. Петра і Павла (ХІІІ - ХХ ст.), церква св. Якуба (ХІІІ - ХVІ ст.), церква св. Томаша (ХІV - ХVІІ ст.), церква св. Яна (ХІV - ХVІІІ ст.); музеї: Моравський, Художньо-промисловий, Національний технічний, Муніципальний.
У Пльзені - будинок «Червоне серце» (1630 р.), готична церква св. Бартоломея (ХІV - ХV ст.) зі Штернберзькою капелою (1510-1529 рр.), ратуша (ХVІ ст.), церква св. Анни (1711 р.), Картинна галерея, Музей пива.
У Ческе-Будєйовіце - руїни замку (ХV ст.), ратуша (1727 - 1730 рр.), домініканський монастир (ХІІІ ст.), собор св. Мікулаша (ХІІІ - ХVІІ ст.) із Чорною вежею (ХVІ ст.), колегія піярів (ХVІІІ ст.).
Практично скрізь можна побачити середньовічні замки та палаци.
Посольство Чехії в Україні заходиться в Києві, вул. Ярославів Вал, 34а. Телефони 212-04-31, 212-08-07, 224-42-11, факс 229-74-69. Консульський відділ: вул. Б. Хмельницького, 58, телефони 238-26-42.
Посольство України в Чехії знаходиться в Празі, 160 000, Ch. De Gaul-la 29, Praha 6, Bubenec. Телефон (8-10-4202) 33-34-20-00, факс 33-34-43-66 [ 4, с.570 ].
Розділ 2. Сучасний стан організації та технології впровадження лікувального туризму в Чехії
2.1 Характеристика туристичного потенціалу Чехії для розвитку лікувального туризму
За кількістю туристських прибуттів на санаторно-курортне лікування список європейських країн очолює Чехія. Найбільша і найвідоміша чеська оздоровниця -- Карлові Вари, або Карлсбад, як називали цей курорт уХІХст. Розташований він на заході країни. Історія курорту тісно пов'язана з відкриттям та освоєнням джерел мінеральних вод. Курортне лікування тут почалося ще в XV ст. У Кардових Варах на сьогодні офіційно налічується 12 джерел. Наймогутніше серед них -- Вржидло -- гейзер, що викидає близько 2000 л/хв. гарячої води (+ 72,6 °С) на висоту 12--14 м. На цьому курорті туристи не лише лікуються, а й знайомляться з багатою історією і культурою міста. Карлові Вари нині приймають відвідувачів з усіх п'яти континентів. Особливо полюбляють курорт німецькі туристи завдяки вигідному співвідношенню ціни та якості лікування. Лікують уКарлових Варах хвороби травного тракту й обміну речовин.
Недалеко від Карлових Вар розташовані знамениті курорти Франтішкови Лазне і Маріанське Лазне.
Курорт світового значення Франтішкови Лазне знаходиться у західній частині Чехії і є одним із найстарших (заснований 1792 р.) і найбільших курортів країни. На ньому лікують хвороби системи кровообігу, вади серця і захворювання опорно-рухового апарату.
Курорт Маріанське Лазне теж належить до так званого західночеського трикутника і має світову популярність. На курорті й у найближчих околицях налічується 140 джерел мінеральної води, з яких для лікувальних цілей використовуються 39. Тут лікують захворювання нирок і сечовивідних шляхів, обміну речовин, деякі захворювання нервової системи.
На північному заході Чехії, у районі масиву Рудних гір, розташований бальнеологічний курорт Тепліце -- один із найдавніших у Європі.
За 20 км на північ від Карлових Вар на висоті 650 м над рівнем моря знаходиться курорт Яхімов, що теж є курортом світового значення* Цілющими властивостями володіють термальні радіоактивні джерела, температура води в яких досягає + 28 °С. Подібних джерел у світі є дуже мало. До речі, Яхімов є першим у світі радоновим санаторним курортом. Тут лікують хвороби опорно-рухового апарату і деякі хвороби нервової системи.
Лугачовіце -- найбільший курорт Східної Чехії. Для лікування використовується не тільки вода, а й грязі. До основної групи хвороб, які тут лікують, належать хвороби дихальних шляхів, захворювання травного тракту та обміну речовин.
Янске Лазне -- один із найпопулярніших бальнеологічних курортів Чехії. Розташований на північному сході, у районі Судет, в області гірського масиву Крконоше. Відомий тим, що в ньому був відкритий перший у Європі санаторій, який спеціалізувався на лікуванні дитячого паралічу.
До великих курортів міжнародного значення належать і Подебради, розташовані серед мальовничих парків у рівнинній частині Чехії. Курорт має 13 джерел. На ньому лікують захворювання серця.
Крім перелічених, відомими курортами Чехії є Кінжварт, розташований за 8 км на північний захід від курорту Маріанське Лазне; Єсенік, що знаходиться на північному заході Моравії.
Останнім часом спостерігається більш активне просування чеських оз-доровниць на європейський ринок лікувально-оздоровчого туризму. Усі чеські курорти, крім лікувальних і оздоровчих, пропонують культурні, розважальні й спортивні програми. На курортах відкривають театральні сцени, галереї та виставкові зали, ігорні заклади тощо, розширюють можливості активного відпочинку, створюючи умови для гри в гольф і теніс, плавання, занять верховою їздою, пішохі
Організація та технологія лікувального туризму у Чехії курсовая работа. Спорт и туризм.
Лабораторная работа: Лабораторные работы по вычислительной математике
Курсовая работа: Краткая история Англии: Завоевание Британии германскими племенами
Технические Средства Обеспечения Транспортной Безопасности Реферат Пгупс
Реферат На Тему Обставини, Що Виключають Можливість Участі В Кримінальному Судочинстві
Реферат: Снижение конфликтных ситуаций в гостинице
Контрольная Работа 5 Класс Деление Натуральных
Курсовая Работа На Тему Облік Основних Засобів І Їх Амортизації
Курсовая работа по теме Проблема мотивации межличностных отношений
Реферат: Устройства защитного отключения как одно из наиболее эффективных средств предотвращения пожаров
Курсовая работа по теме Расширенная формула тотального успеха
Курсовая Работа Судовождение На Ввп
Контрольная Работа Номер 10 6
Итоговая Контрольная Работа По Математике 1 Класс
Эссе Влияние Развода На Детей
Курсовая работа по теме Виконання розрахунку електромагніта клапанного типу
Книга Как Написать Курсовую Работу
Дипломная работа по теме Технико-экономическое обоснование проекта по производству циклических карбонатов на основе рапсового масла
Реферат: Реструктуризация отрасли и предприятий
Реферат: Лечебная физическая культура при заболеваниях органов дыхания
Курсовая Работа На Тему Договор
Разработка Web-сервиса "Выбор музыкального инструмента" - Программирование, компьютеры и кибернетика дипломная работа
Дефицит витаминов и минеральных веществ в питании детского и взрослого населения России - Медицина презентация
Искусственное воспроизводство русского осетра и белорыбицы - Сельское, лесное хозяйство и землепользование курсовая работа