Організація бухгалтерського обліку та аудиту доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в СФГ "Котон" Вовчанського району Харківської області - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Організація бухгалтерського обліку та аудиту доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в СФГ "Котон" Вовчанського району Харківської області

Порядок формування та основні елементи облікової політики щодо обліку доходів і результатів від реалізації продукції у сільському господарстві. Оцінка стану обліку і аудиту від реалізації продукції в СФГ "Котон", шляхи його удосконалення і систематизації.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Актуальність теми. Питання дослідження аудиту та обліку доходу на підприємствах є дуже важливим і актуальним в наш час. Це пов'язано з тим, що з розвитком інвестиційної інфраструктури країни, господарюючі суб'єкти почали окрім основної діяльності інвестувати вільні активи в фінансову та інвестиційну діяльність. Метою такої діяльності підприємства - є отримання доходу. Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності; її доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу вони цікавлять вкладників капіталу (інвесторів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів та ін.
З прийняттям в Україні національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку постала необхідність розробки методології обліку та методики визначення фінансових результатів діяльності, орієнтованої на міжнародний досвід та національні традиції.
Значний внесок у розвиток теорії бухгалтерського обліку, зокрема дослідження питань обліку доходів і фінансових результатів діяльності, зробили закордонні та українські вчені, М.С. Абрютіної, І.О. Бланка, Н.М. Бондаря, Ф.Ф. Бутинця, Г.Г. Кірейцев, М.М. Коцупатрий, М.Ф. Огійчук та інші[1-7]. Проте серед науковців не сформувалося єдиної думки щодо економічної сутності цього поняття, визначення особливостей формування доходів підприємств в процесі їх операційної діяльності, класифікації цих доходів та деяких інших пов'язаних з ними питань. Це зумовлює необхідність поглиблення теоретичних досліджень економічної сутності і класифікації доходів з операційної діяльності підприємств
Виходячи з великої кількості різноманітних трактувань доходу, є необхідність уточнення економічної сутності цієї категорії; виникає потреба в дослідженні діючих методик формування фінансових результатів підприємства в різних підсистемах обліку; необхідність у визначенні елементів облікової політики щодо обліку доходів і фінансових результатів діяльності підприємства; потребує удосконалення та розробки нових підходів методика проведення аналізу доходу та фінансових результатів діяльності підприємства, організація обліку доходу та фінансових результатів на базі комп'ютерних технологій тощо. Вирішення цих проблем дозволить перейти на новий рівень побудови бухгалтерського обліку фінансових результатів, підвищить його аналітичність та ефективність в управлінні діяльністю підприємства.
Практичне значення показника доходу полягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за певний період і, за вирахуванням податків, може бути використана на споживання та інвестування. Доход є об'єктом оподаткування. Загальна величина доходу підприємства включає доход від реалізації продукції, робіт, послуг; реалізації матеріальних цінностей і майна (матеріалів, основних фондів, нематеріальних активів); позареалізаційних операцій (пайової участі у спільних підприємствах, здачі майна в оренду, цінних паперів, товарного кредиту, надходжень або витрат від економічних санкцій тощо); надзвичайні доходи.
Необхідність розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення організації бухгалтерського обліку та аналіз фінансових результатів від реалізації продукції у сільському господарстві з урахуванням напрацювань вітчизняної та світової облікової теорії і практики визначили актуальність теми дипломної роботи
Мета та завдання дослідження. Метою цієї роботи є дослідження організації аудиту бухгалтерського обліку доходів від реалізації продукції, робіт, послуг. Відповідно до мети дослідження поставлені наступні завдання:
· розглянути теоретико-методологічні аспекти, дослідити природу та економічну сутність обліку і аудиту доходів від реалізації продукції (робіт, послуг);
· проаналізувати існуючі методики визначення доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в системі бухгалтерського обліку;
· визначити порядок формування та основні елементи облікової політики щодо обліку доходів і результатів від реалізації продукції у сільському господарстві;
· проаналізувати сучасний стан організації обліку фінансових результатів від реалізації продукції у сільському господарстві та відображення його у фінансовій звітності;
· обґрунтувати напрями удосконалення організації обліку і аналізу доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві з метою задоволення потреб всіх споживачів економічної інформації з врахуванням інтересів кожного з них;
· на прикладі окремого підприємства розглянути шляхи удосконалення обліку та аудиту доходів від реалізації продукції (робіт, послуг);
Об ' єкт дослідження - процес організації бухгалтерського обліку та аудиту доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в СФГ «Котон» Вовчанського району Харківської області.
Предметом дослідження виступають теоретичні, методологічні та практичні аспекти обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг).
Методи дослідження. Теоретичним та методологічним підґрунтям дослідження виступили Закони, укази, постанови, положення, інструкції, а також наукові розробки вчених економістів-аграрників за обраною темою дипломної роботи.
При написанні дипломної роботи були використані основні економічні показники діяльності господарства, данні первинного, синтетичного і аналітичного обліку та фінансової звітності.
Обсяг та структура дипломної роботи. Основний зміст роботи викладений на 90 сторінках друкованого тексту, в тому числі 11 таблиць і 3 рисунків. Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури джерел із 73 найменувань та 9 додатків.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОД ИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)
1.1 Теоретико - метод ичні засади визначення суті та змісту поняття «дохід»
Перехід України до ринкових відносин обумовлював необхідність перегляду ряду теоретичних і практичних положень бухгалтерського обліку відносно складу його об'єктів, а також методики формування і обробки облікової інформації виходячи з існуючого господарського механізму. Фінансовий облік є складною бухгалтерською системою, яка сприймається з різних позицій. Багатогранність підприємницької діяльності потребує ідентифікації в обліку активів і таким чином визначає інший аспект облікового процесу, що відбиває в системі бухгалтерських рахунків його внутрішню структуру за певними встановленими стандартами [7].
Щодо бухгалтерського обліку, то його ведення ґрунтується на використанні Положень стандартів бухгалтерського обліку [8].
Класифікація об'єктів обліку активів за його напрямами регламентується на підприємстві робочим планом рахунків, який розробляється на підставі «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 [9].
Україна може і повинна мати стійкий агропромисловий комплекс, спроможний вирішувати складні соціально-економічні задачі, забезпечувати продовольчу безпеку країни.
Система управлінських, фінансово-кредитних структур, що здійснюють ресурсне забезпечення, повинна реально підтримувати державну політику створених нових виробничих відносин на селі, прогресивних форм господарювання, орієнтованих на підприємницьку, конкурентноспроможну діяльність.
У багатьох літературних джерелах розглядаються питання присвячені проблемі реформування агропромислового комплексу, вдосконаленню механізму господарювання, інтенсифікації виробництва. Теоретичні положення щодо шляхів розвитку галузей сільськогосподарського виробництва в умовах економічної та енергетичної кризи підкріплюються позитивними результатами приватної власності на землю та інші засоби виробництва.
Соціально-економічна характеристика сучасного розвитку сільського господарства України відрізняється тим, що як і в усьому народному господарстві, тут був затяжний кризовий стан, що супроводжувався спадом обсягів виробництва і зростанням неплатоспроможності підприємств. Аграрна політика держави в напрямку реструктуризації сільськогосподарського виробництва зумовила появу і вибір різних організаційно-правових форм підприємств, створених внаслідок реструктуризації. Згідно з чинним законодавством підприємство може реструктуризуватись в господарства: акціонерні (відкритого і закритого типу) товариства, з обмеженою або повною відповідальністю, командитні; сільськогосподарські кооперативи, або селянські (фермерські) господарства; приватно-орендні підприємства, індивідуальні підприємства без створення юридичної особи. На погляд Ю.В. Шпака створення нових підприємств повинно відбуватися в трьох останніх напрямках: по-перше підприємства одного власника, по-друге підприємства кількох власників (типові товариства з обмеженою відповідальністю) та, по-третє, підприємства більшості власників (акціонерні товариства та кооперативи) [10].
Академік УААН В. Юрчишин відносить себе до тих, хто розглядає сучасні аграрні перетворення з двох позицій: суспільно-політичної (як базових явища та процесу) та соціально-економічної (як їх результативності). Вони нерозривно пов'язані між собою, більше того - являють собою єдність, у якій кожна з складових єдиного розвитку займає чітко відведені для неї місце [11].
В період здійснення корінних перетворень в сільському господарстві нашої держави, коли формується багатоукладний агропромисловий комплекс, ключове значення має дослідження ефективності його виробництва.
С.М. Панченко зазначає, що фермерство - це один із найраціональніших шляхів до вільної підприємницької діяльності на землі, до реальних товарно-грошових відносин, до ефективного ведення сільськогосподарського виробництва [12].
Перевага цієї форми організації виробництва над іншими визначається рядом обставин:
Ш зміни форми власності, фермер, одержуючи засоби виробництва у приватну власність, набуває суттєвих стимулів до високопродуктивної праці;
Ш в фермерських господарствах відбувається об'єднання функції власності, праці та управління в одній особі, що створює додатковий імпульс;
Ш ця форма господарювання на своїй виробничій базі створює єдині умови життя для всіх членів сім'ї, тобто являється її консолідованим фактором [12].
Сахненко В. І. і Черкашина М. В. в своїй праці висловлюють незадоволеність результатами проведеної земельної реформи. Вони вважають, що зміна власника майна без зміни організації та технології не дала бажаних результатів, а розпорошення виробництва, розвал енергоресурсного потенціалу, знищення основних виробничих фондів (приміщень, обладнання, техніки, споруд) призвели до різкого скорочення обсягів валової продукції рослинництва, тваринництва та переробки, різко знизили продуктивність праці, підвищили собівартість продукції. Відбувся перехід до натурального господарювання і ручної праці. Автори пропонують перелік заходів щодо переходу до ринкових госпрозрахункових відносин [13].
Перш ніж розглянути поняття «доходи», необхідно звернутися до поняття «виручка», адже саме ця категорія є підґрунтям економічного підходу щодо обсяг продажу виробленої підприємством продукції (робіт, послуг). Термін " реалізований " означає перетворення у гроші або у грошові вимоги [14].
Реалізованою є продукція (товари, роботи та послуги), продана на ринку споживачів. Обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - один із показників діяльності господарюючих суб'єктів. За економічним змістом фактичне значення реалізації продукції характеризує кінцевий результат роботи підприємства, виконання обов'язків перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку тощо.
П. Лайко та Ю. Ляшенко пропонують наступне визначення. Реалізація продукції -- це кінцева стадія кругообігу засобів підприємства, яка вказує на завершення процесу виробництва й доведення продукції до споживача. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між постачальниками, посередниками та покупцями. Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням того, що вона за споживчими властивостями, якістю й асортиментом відповідає суспільному попиту й потребам покупців [15].
Е. С. Хендріксен і М.Ф. Ван Бреда стверджують, що реалізація -- це відображення доходу, коли відбулися обмін або вибуття продукту. Тобто, коли товари й послуги повинні бути передані покупцеві або клієнту, зумовлюючи або одержання грошей, або право на одержання грошей чи інших активів [16].
Н. Бабченко стверджує, що реалізація -- це невизначений акт, неодноразова операція. Це -- процес, який розтягується у часі на тривалий термін. Процес реалізації охоплює велику кількість господарських операцій, пов'язаних із збутом і продажем продукції [17].
Під час відвантаження готової продукції, товарів підприємство визначає процес реалізації за принципом нарахування та відповідності. За принципом нарахування в момент відвантаження готова продукція (товари) вважається проданою, тому в обліку треба відображати дохід (пасив), і на цю суму збільшити актив -- дебіторську заборгованість.
Реалізація продукції окремого підприємства, як зазначає О. Бірюкова, -- це, передусім, відчуження активів, що належать підприємству, завдяки їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників [18].
Трохи інше трактування реалізації наводять Р. Ентоні та Дж. Ріс, використовуючи в концепції реалізації поняття доходу. Вони визначають реалізацію як «суму доходу, яка повинна бути визнана від продажу» [19, с.45]. Сам же процес реалізації, як відмічає П.Л. Сук, являє собою сукупність операцій з продажу готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг споживачам. Процес реалізації завершує кругообіг засобів та створює передумови для здійснення нового кругообігу. Тут відбувається передача готової продукції споживачам, одержання оплати від них, виявлення результату діяльності .
Інколи термін «виручка від реалізації» ототожнюється з поняттям «дохід підприємства». Прикладом спрощеного підходу є наступне визначення цієї категорії: “Як економічна категорія дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманий від продажу продукції, товарів, робіт, послуг”[20]. Ототожнення доходу підприємства тільки з виручкою від реалізації продукції практично виключає з нього такі притаманні йому елементи, як отримана орендна плата (при наданні основних засобів в оренду), роялті (отримані підприємством платежі за використання його інноваційного або програмного продукту, торгової марки тощо), дивіденди та проценти по сформованому підприємством портфелю фінансових інвестицій у цінні папери сторонніх організацій і т.д. Очевидно, поняття «дохід підприємства» слід розглядати ширше, ніж «виручка від продажу продукції (робіт, послуг)».
Найпоширенішим серед сучасних економістів стало визначення поняття «дохід підприємства» як суми виручки від реалізації продукції і майна, а також від здійснення позареалізаційних операцій. Для прикладу такого підходу наведемо тлумачення цього поняття В.П. Грузіновим: «Дохід підприємства складається з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів (зайвих) й іншого майна підприємства, а також із доходів від позареалізаційних операцій» [21]. Аналогічне визначення, що за своїм змістом не перечить поняттю «дохід підприємства», хоча характеризує далеко не всі його сторони, можна знайти і в працях інших науковців [22].
Бухгалтерський підхід до поняття «дохід підприємства» переважно базується на терміні «економічна вигода». Такий зміст цієї категорії визначено в Міжнародному стандарті фінансової звітності 18 «Дохід»: «Дохід - це валове надходження економічних вигод протягом певного періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу». Аналогічне поняття в Національному стандарті бухгалтерського обліку - П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» інтерпретується наступним чином: «Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання власного капіталу за рахунок внесків учасників (власників) за звітний період».
Проте визначення доходу в національному стандарті бухгалтерського обліку як збільшення економічних вигод у формі «надходження активів або зменшення зобов'язань» піддається критиці науковців, як не зовсім коректне. Очевидно слід погодитися із зауваженням, що “не кожне збільшення активів та зменшення зобов'язань характеризує момент отримання доходу. Про отримання доходу свідчить оплата рахунку, пред'явленого підприємством покупцеві його продукції (товарів, робіт, послуг). Стосовно зобов'язань підприємства, то при їх безпосередньому погашенні ніякого зростання капіталу насправді не відбувається. До зростання капіталу призводить не погашення зобов'язань, а відмова кредитора від своїх прав, тобто тоді, коли активи отримані підприємством на безоплатній основі ” [23, с.458].
На відміну від широкого трактування поняття «дохід підприємства» як за економічним, так і за бухгалтерським підходом, вузьке трактування цього поняття суттєво обмежує його зміст за кількісними параметрами. Економісти, що притримуються цього підходу зводять поняття «дохід підприємства» лише до тієї частини валової виручки і результатів позареалізаційних операцій, що включає лише витрати на оплату праці та прибуток. За визначенням доходу М.С. Абрютіною: «Дохід в економічному розумінні - це завжди різниця між вартістю випуску продукції і витратами виробництва» [24, с.388]. Аналогічний зміст в це поняття вкладає і Ю.І. Продіус, який зазначає, що “валовий дохід характеризує кінцевий результат виробничої або комерційної діяльності підприємства і вираховується шляхом виключення із валової виручки та результатів позареалізаційних операцій всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції, що входять до собівартості, крім витрат на оплату праці. Таким чином, дохід - це виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат. Він являє собою грошову форму чистої продукції підприємства, тобто включає до себе оплату праці та прибуток» [ 25, с. 254-255].
Ми не поділяємо думку науковців щодо обмеження визначення поняття «дохід підприємства» виключно тією його частиною, що за обсягом характеризує лише витрати на оплату праці та суму прибутку. В сучасній західній і вітчизняній науковій літературі ця частина отриманих підприємством доходів визначається поняттями «економічна додана вартість» ( Economic Value Added , EVA ) або «чиста продукція» [26,27]. За своєю економічною сутністю «економічна додана вартість» («чиста продукція») є однією із форм доходу, що отримана підприємством за рахунок виробництва і реалізації товарної продукції.
Мова в даному випадку йде лише про інший (обмежений) склад елементів, що формує цей дохід. Так, повний склад цих компонентів формує «валовий дохід»; за виключенням елементу «податки з доходу» формується «чистий дохід», а за виключенням елементів «податки з доходу» та «матеріальні витрати» формується «дохід у формі економічної доданої вартості («чистої продукції»). Для скорочення ми пропонуємо надалі визначати цю форму доходу терміном «доданий дохід».
Таким чином, розгляд поняття «дохід підприємства» у широкому трактуванні як за економічним, так і за бухгалтерськими підходами дає змогу визначити наступні основні його характеристики:
1) дохід підприємства являє собою один із видів фінансових результатів його господарської діяльності за певний період;
2) цей фінансовий результат характеризує надходження економічних вигод;
3) основними формами економічних вигод, що характеризують дохід підприємства, виступають виручка з реалізації іншого майна, а також надходження коштів з позареалізаційних операцій;
4) економічні вигоди, що формують дохід підприємства, визначаються їх обсягом у грошовій формі.
Ці базові характеристики поняття «дохід підприємства» потребують певного доповнення. З нашої точки зору однією з таких характеристик є висока ступінь варіювання реального значення суми економічної вигоди, що формує дохід підприємства, у часі. Це обумовлено тим, що дохід підприємства визначається у грошовій формі (а вартість грошей у часі постійно змінюється під впливом інфляції та інших чинників) і за певний період (чим довшим буде цей період, тим вищим буде ступінь зміни реального значення доходу підприємства). Тому об'єктивна оцінка доходу суб'єкта господарювання має базуватись на обов'язковому врахуванні фактору часу. Крім того, важливою характеристикою доходу підприємства є його висока залежність від ризику, що притаманна господарській діяльності конкретного підприємства. Ця діяльність може здійснюватись за обраною підприємством агресивною, помірною або консервативною політикою, що відповідним чином буде позначатись і на сумі отриманих ним економічних вигод (доході). Отже, об'єктивне оцінювання доходу підприємства має базуватись на обов'язковому врахуванні такого фактору, як ризик.
Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" та наказу Міністерства аграрної політики України "Про внесення змін до Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу" від 03.12.2002 р. № 9 369, "Реалізація продукції (робіт, послуг) -- це господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права власності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб'єкту підприємницької діяльності в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань. Для цілей оподаткування датою реалізації вважається дата передання права власності на зазначену продукцію (роботи, послуги) згідно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, незалежно від строків здійснення оплати" [28].
Термін "реалізація доходу" використовують бухгалтери для відображення доходів. Тобто реалізація - це відображення доходу за умови, коли відбувся обмін або вибуття товару; товар або послуги повинні бути передані покупцю, зумовлюючи одержання коштів, або право на одержання коштів чи інших активів.
Отже, відображення доходу відбувається лише за умови впевненості у купівлі товарів чи послуг - на момент продажу. У нашій же практиці обліку існують різні варіанти визнання, що дає змогу маніпулювати фінансовими результатами, що підтверджує проф. Г. Кірейцев: "Аналіз нововведень у зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку підприємств України засвідчує відсутність розуміння їх авторами таких категорій, як "доходи", „реалізація доходів", а також про недостатнє уявлення основної вади зарубіжного досвіду облікової діяльності та аудиту -- невиправдання очікування" [29].
Для забезпечення деталізації отриманого доходу в обліку класифікація доходів і фінансових результатів здійснюється в межах системи бухгалтерських рахунків за видами діяльності. Відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [30] та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [31] доходи діяльності поділяються на окремі види.
Критерії визнання доходу наведено в П(С)БО 15 «Дохід». Визнані доходи від звичайної діяльності класифікують у бухгалтерському обліку за такими групами: а) дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) -- рахунок 70; б) інші операційні доходи -- рахунок 71; в) фінансові доходи -- рахунок 73; г) інші доходи -- рахунок 74; д) надзвичайні доходи -- рахунок 75.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається у разі наявності таких умов: а) покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); б) підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); в) сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; г) є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені [32].
Чинна система класифікації доходів для потреб бухгалтерського обліку за П(С)БО 15 «Дохід» досить обмежена, оскільки тісно пов'язана із класифікацією витрат і призначена переважно для потреб складання фінансової звітності, тому потребує вдосконалення.
Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації». Даний рахунок є пасивним, тому по кредиту рахунку відображається збільшення (одержання) доходу, по дебету - належна сума непрямих податків; суми, які одержує підприємство на користь комітента, та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».
Рахунок 90 «Собівартість реалізації» планом рахунків призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої продукції. По дебету даного рахунку відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, по кредиту -- списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».
Витрати, пов' язані з реалізацією продукції не включаються до складу виробничої собівартості і відокремлюються на рахунку 93 «Витрати на збут». За дебетом рахунку 93 відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом - списання на рахунок 79 «Фінансові результати».
Дослідження, які здійснила Т.Г. Халевицька [33]свідчать, що існують суттєві розбіжності між обліком згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку та практикою обліку господарських операцій щодо вказаної ділянки обліку. Так, з 21 господарств досліджуваного району в 10 випадках облік реалізації продукції здійснюється з використанням тільки рахунку 70 «Доходи від реалізації». А саме, собівартість реалізованої продукції тут відображається по дебету рахунку 70 з кредитом рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», а відвантаження продукції і дохід -- по кредиту рахунку 70. Все це не тільки ускладнює облікові роботи, але й унеможливлює одержання оперативної інформації на протязі звітного періоду для прийняття управлінських рішень.
Актуальним питанням на сьогодні є методологія обліку доходів та витрат сільськогосподарської діяльності згідно з П(С)БО 30 „Біологічні активи". Стосовно цього Г. Цилюрик зауважує, що за П(С)БО 30 „Біологічні активи" передбачено визначати фінансовий результат від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів з подальшим уточненням на кожну дату балансу та на дату реалізації. Тобто у сільському господарстві фінансовий результат передбачено визначати не після реалізації продукції, а під час її отримання з виробництва. Автор стверджує, що таке визначення фінансового результату суперечить принципам бухгалтерського обліку та фінансової звітності, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме принципу обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства [11].
М.Ф. Огійчук у складі валового прибутку пропонує виділяти прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), визначаючи його як різницю між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) за реалізаційними цінами, які склалися на ринку, та сумою витрат (повною собівартістю), що включаються до реалізованої продукції. Разом з тим він вважає, що реалізаційні доходи слід зменшувати на суму податку на додану вартість та акцизного збору [34].
Цю рекомендацію доцільно розглянути під таким кутом зору: різні види прибутків в економічній системі, як і прибуток у цілому, виконують різні функції. Саме з огляду на це рекомендується виділяти поняття економічного та бухгалтерського прибутку. Відмінність між ними полягає в тому, що економіст при визначенні економічного прибутку від валового доходу фірми віднімає всі альтернативні витрати втрачених можливостей виробництва товарів і послуг, що надає фірма, а бухгалтер визначає бухгалтерський прибуток як різницю між валовим доходом і виключно явними витратами виробництва [35]. Саме з таких позицій слід підходити ще до двох видів прибутку: оподаткованого й облікованого.
Згідно із ст. 14 Податкового кодексу України під доходом розуміють загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами [36].
Згідно вищезазначеного документу, дохід від реалізації продукції включаються до доходів звітного періоду та визнаються за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
До доходів платника податку, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів.
Встановлені наступні ставки податку на прибуток підприємств: з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки; з
Організація бухгалтерського обліку та аудиту доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в СФГ "Котон" Вовчанського району Харківської області дипломная работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Контрольная работа: Организация управленческого труда
История Развития Компьютерной Техники Реферат Кратко
Реферат по теме Стратегии обеспечения материальными ресурсами различных предприятий
Как Пишется Сочинение По Обществознанию 5 Класс
Понятие Онтогенеза Его Особенности У Человека Реферат
Реферат: Туберкулез кожи 2
Дипломная работа по теме Современный имидж семьи в рекламе
Сочинение: 9 сочинений для 9 класса /english/
Реферат: Классификация банковских розничных услуг. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Система основных макроэкономических показателей и их динамика в Украине. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Туристична характеристика Словаччини
Дипломная работа по теме Разработка практических рекомендаций по сохранению и укреплению психического здоровья детей старшего дошкольного возраста в контексте воспитания в семье и дошкольном образовательном учреждении
Реферат Культура Речи Медицинской Терминологии
Реферат: Рекомендации для скалолазной тренировки в спортивном зале
Контрольная работа по теме Наступательные стратегии
Реферат по теме Этапы развития экологической этики в России и на Западе
Курсовая Работа Малый Бизнес 2022
Контрольная работа: Философия марксизма
Дневник По Производственной Практики Строителя
Контрольная Работа На Тему Научные Теории Естествознания
Облік і аналіз розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами та кредиторами - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике
Пожарная безопасность. Классификация пожаров и промышленных объектов по пожароопасности - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Естествознание и научно-технический прогресс - Биология и естествознание реферат