Організація і шляхи вдосконалення обліку МШП (на матеріалах ТзОВ "Злагода" Хотинського району Чернівецької області) - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Організація і шляхи вдосконалення обліку МШП (на матеріалах ТзОВ "Злагода" Хотинського району Чернівецької області)

Основні поняття запасів, їх класифікація та оцінка. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Організація та документальне оформлення аналітичного та синтетичного обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. Проведення інвентаризації МШП.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
на тему: «Організація і шляхи вдосконалення обліку МШП»
(на матеріалах ТзОВ "Злагода" Хотинського району Чернівецької області)
Розділ 1. Теоретичні основи обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
1.1 Основні поняття запасів, їх класифікація та оцінка
Розділ 2. Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.2 Документальне оформлення обліку МШП
2.3 Аналітичний та синтетичний облік МШП
Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
3.1 Основні напрямки покращення МШП
Актуальність теми. Актуальність темиполягає в тому що згідно П(С)БО 9 «Запаси» малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм - строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар. Спеціальне оснащення, спеціальний одяг та взуття тощо.
Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам'ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу,до МШП не належать і обліковуються як товари.
В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи: оборотні та необоротні.
Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартість амортизують. Між оборотними та необоротними МШП є багато спільного, тому бухгалтерам необхідно засвоїти особливості обліку кожного з них з метою правильного відображення витрат на виробництво та достовірного складання фінансової звітності.
Мета роботи. Розробити заходи щодо удосконалення обліку та контролю руху МШП на підприємства в сучасних економічних умовах в Україні.
Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться на складі Планом рахунків передбачений рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".
До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.
Предмети, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, відображаються на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" синтетичного рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Вартість таких предметів погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких активів.
Експлуатаційні тимчасові (нетитульні) споруди облічуються на субрахунку 113 "Тимчасові нетитульні споруди".
За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмета" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом -- за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.
Метою дослідження є розкриття методики обліку та аналізу малоцінних та швидкозновунаних предметів та надання пропозицій щодо вдосконалення їх обліку , а також пошук резервів підвищення ефективності та використання МШП.
Об'єкт дослідження є підприємство ТзОВ "Злагода"
Інформаційною базою є Закони Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів, Накази органів державного управління, Міністерства фінансів, Національного банку України, положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”, положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку,інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу спеціальні та періодичні видання, а також зарубіжні видання з питань ринкової економіки, бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю і ревізії.
Дослідження малоцінних та швидкозношуваних предмктів актуальне і має практичне значення. Під час аналізу запасів підприємства ТзОВ « Злагода» досліджується рух МШП, їх оцінка, а також правильне відображення в реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Розділ 1. Теоритичні основи обліку МШП
1.1 Основні поняття запасів, їх класифікація та оцінка
В основі розвитку людського суспільство лежить матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Для підприємства, щоб виготовити продукцію, надати послуги важливо мати виробничі запаси.
Запаси -- це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.
Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України. [5, ст. 30-31].
Запаси визнаються підприємством за таких умов:
· існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;
· їх вартість може бути достовірно визначена.
Основними завданнями обліку виробничих запасів є:
· правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальних цінностей,
· виявлення та відображення витрат, пов'язаних з їхньою заготівлею;
· контроль за надходженням, заготівлею матеріальних цінностей, їх зберіганням;
· одержання точних відомостей про залишки запасів, що знаходяться на складах і в коморах;
· правильне та своєчасне виявлення запасів, які не використовуються на підприємстві та підлягають реалізації.
Забезпечення зберігання запасів здійснюють такими методами:
1. через систему матеріальної відповідальності -- укладанням договорів із працівниками, які мають доступ до оформлення документів про рух матеріальних цінностей;
2. документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);
3. затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;
4. налагодження складського господарства;
5. проведення інвентаризації (вибіркової та суцільної). [2, ст. 4-8].
Запаси для кожного підприємства - це також активи, які утримуються для продажу за умови звичайної господарської діяльності (товари); які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, (незавершене виробництво); утримуються для використання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг (сировина, матеріали тощо). [12, ст.31]
При виробництві продукції використовують вже виробничі запаси. Виробничі запаси - це придбані або самостійно виготовлені запаси, що підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання у ході нормального операційного циклу. [1, ст.5]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” детально регламентує загальні засади організації бухгалтерського обліку запасів і в принципі по-новому вирішує питання визначення та обліку первісної (балансової) вартості виробничих запасів та товарів, що сприятиме об'єктивному відображенню в бухгалтерському обліку фактичної собівартості використаних виробничих запасів і реалізованих товарів, точному визначенню фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств.
Класифікація кожного явища є дуже важливою ланкою, оскільки від її правильності буде залежати і правильність використання цього явища. Основоположна класифікація запасів закладена в законодавстві, а саме в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій. Тому на нашу думку доцільно було б зупинитись докладніше на цій класифікації. Згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку виробничі запаси класифікуються за такими групами:
· Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби
· Матеріали сільськогосподарського призначення
Сировина і матеріали - це предмети праці, з яких виготовляють продукцію; вони утворюють матеріальну (речовинну) основу продукції.
Сировина - це продукція сільського господарства (зерно, бавовна, молоко) і видобувної промисловості (вугілля, руда тощо), а матеріали - продукція переробної промисловості (борошно, тканина, цукор тощо).
Поділ матеріалів на основні та допоміжні має умовний характер і часто залежить лише від кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції.
До групи допоміжних матеріалів у зв'язку з особливістю використання окремо виділяють паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини.
Паливо виділяють в окрему групу з причини його великого економічного значення та специфіки споживання. Паливо поділяють на технологічне, моторне (пальне) і господарське (на опалення).
До тари і тарних матеріалів належать предмети, які використовуються для пакування, транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики, коробки тощо).
Запасні частини служать для ремонту і заміни спрацьованих деталей машин та обладнання.
Незавершене виробництво виступає у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів.
Напівфабрикати - це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не є готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу.
Зворотні відходи виробництва - це залишки, що утворились в процесі переробки сировини і матеріалів та які повністю або частково втратили споживчі якості (тирса, стружка тощо).
В загальному сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення віднесено законодавством до оборотних засобів. (Господарський кодекс України )
В окрему групу виділяють оборотні малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.
Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості та організації діяльності підприємства.
Застосування терміну "матеріально-виробничі запаси" пов'язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не тільки предмети праці, але й засоби праці. Тому це поняття є ширшим, адже охоплює усі активи, що мають матеріальну форму та використовується у виробничому процесі. [23, ст. 45-48]
Терміни "товарно-матеріальні активи" і "товарно-матеріальні запаси" не досить прийнятні для застосування з причини охоплення ними активів, що мають матеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними. При цьому акцент робиться на можливість продажу таких активів.
Певні протиріччя пов'язані і з використанням терміну "предмети праці". Поняття предметів праці достатньою мірою відповідає сутності елементів виробництва, що піддаються обробці, але традиційно використовується не як облікова категорія, а як економічна.
Термін "товарно-виробничі запаси" найбільшою мірою відображає характерні властивості речових елементів виробництва, основне призначення яких - обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готових виробів (товарів), що перебувають на складах.
Незавершене виробництво - це не закінчені обробкою і складанням деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні процеси. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання не закінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу.
Товари - це матеріальні цінності, що придбані (одержані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Підприємство-покупець, як правило, не вносить суттєвих змін до фізичної форми товарів, які придбуває. Але в деяких випадках, наприклад, коли підприємство-покупець займається перепродажем, може здійснюватись комплектація таких товарів, їх компонування в яку-небудь систему (об'єднання декількох станків у виробничу лінію). Товарні запаси складають основну частину запасів у торговельно-закупівельних підприємств, у підприємств, що спеціалізуються на комплектації, тощо. [32, ст.31]
Готова продукція - це продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; це продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.
Норми П(С)БО 9 "Запаси" не поширюються на такі запаси:
· незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;
· фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо);
· молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку. [37, ст. 304-308]
Порядок обліку МШП регламентовано Інструкцією відповідно до пункту 2 зазначеної Інструкції, малоцінні і швидкозношувані предмети обліковуються у складі запасів.
Згідно П(С)БО 9 «Запаси» малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм - строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар. Спеціальне оснащення, спеціальний одяг та взуття тощо. [17, ст. 39-48]
Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам'ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.
В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи: оборотні та необоротні.
Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартість амортизують.
Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такми засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.
Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні , зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:
1. предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
3. знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби;
4. спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості);
5. спеціальний одяг, спеціальне взуття. А також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;
6. тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року).
7. тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п.2, за вартістю придбання або встановлення;
8. предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.
Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такаий же характер, їх викоритсання в підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами. [25, ст. 304-308]
По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх скаду малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.
По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.
Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів.
Таким чином, за своїм характером малоцінні та швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх -- аналогічні матеріалам.
Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації ( в цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників. [7, ст. 14-18]
Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства.
Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9:
1. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів
Суть цього методу полягає в тому, що вартість запасів, що вибувають визначається окремо по кожній одиниці запасів, тобто одиниця запасів вибуває по такій же вартості, по якій вона була оприбуткована при надходженні.
2. Метод середньозваженої собівартості
Оцінка по середньозваженій собівартості відбувається по кожній одиниці запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у звітному місяці запасів.
При використанні цього методу собівартість запасів, що вибувають визначається виходячи з норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг). Норми витрат установлюються підприємством самостійно з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для того щоб нормативні витрати були максимально наближені до фактичних витрат, норми витрат і ціни повинні регулярно (наприклад, з періодичністю один раз на місяць) перевірятися і переглядатися підприємством.
Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.
Оцінка запасів по методу ФІФО ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, придбані першими, продаються першими, а запаси, що залишилися на кінець періоду, є запасами, що були придбані чи виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по собівартості останніх за часом надходження запасів.
Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання. [11, ст. 76-78]
1.4 Нормативне регулювання малоцінних та швидкозношуваних предметів
1. П(C)БО 9 "Запаси", затверджено наказом Міністерства фінансів України. регулює порядок оцінки і обліку ТМЦ на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій звітності. Дає аудитору інформацію про нормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних із рухом запасів.
Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.
Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
2. План рахунків БО активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затверджений наказом Міністерства фінансів України і зареєстрований у Міністерстві юстиції України - визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності.
План рахунків поширюється на всі підприємства і організації (крім банків і бюджетних установ незалежно від форм власності), видів умов господарювання, галузей та обсягу діяльності. При цьому відрадно зазначити, що коди рахунків є одинакові для однакових об'єктів обліку у госпрозрахункових підприємствах і бюджетних установах, що свідчить про крок до оптимальності і уніфікації цього важливого інструментарію бухгалтерського обліку.
Затверджене положення (стандарт бухобліку) повинне застосовуватися для складання бух. звітності, а новий план рахунків полегшує цю роботу відповідно до Закону України про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні.
План рахунків передбачає групування рахунків за призначенням і частково за змістом на 10 класів від 0 до 9.
Класи рахунків побудовані за принципом: спочатку класи рахунків активів, потім типи обліку власності капіталу і близького до нього за призначенням і змістом, групи рахунків обліку забезпечує і цільових коштів, потім 2-і класи рахунків обліку довгостривалих і поточних (короткострокових зобов'язань), а потім класи рахунків обліку доходів і фінансових результатів. 2-го класи рахунків обліку витрат, та клас позабаланових рахунків.
План рахунків передбачає номери рахунків (коди), які подані за десятковою системою:
Відповідно до класу залишки рахунків відображаються в балансі. Залишки по рахунку плану (1-го) - необоротні активи, 2-го запаси, 3-го кошти розрахунків та інші активи відповідають окремим розділам активу балансу, 4-го, 5-го і 6-го класу.
4-власний капітал забезпечення зобов'язань, 6 - поточні зобов'язання відображаються у відповідних розділах пасиву балансу.
Рахунки 7 - доходи і результати діяльності, 8-го - витрати за елементами, 9-го - витрати діяльності у балансі підприємства не відображається, а їх дані використовуються для складання "звіту" про фінансові результати при цьому рах класу 8 - може виконуватись за рішенням підприємства, при цьому використання цього класу полегшує складання звіту. [15, ст. 256-268]
Рахунки класу 7 - це рахунки, на яких відображаються доходи від різних видів діяльності, 8 і 9 - це рахунки витрат за елементами і видами витрат. За клопотанням підприємств Міністерство фінансів для обліку специфічних операцій можуть вводитися нові синтетичні рахунки, а також виходячи із потреб аналізу і контролю і звітності вводити додаткові субрахунки, порядок введення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків встановлюються п-вом відповідно до норм інструкцій, П (С)БО . П (с)БО і інших норамтично-правових актів у Бухгалтерському обліку. Також рах передбачаються: синтетичні рахунки (10) наз рахунки першого періоду, субрахунки - рах 2-го порядку а аналітичні - 3-го порядку. Отже, планом рахунків
Діючий план рахунків складається з 9 класів і нульовий. Діючий план рахунків - це перелік рахунків та схеми реєстрації та групування на фінансово-господарській діяльності в бухгалтерському обліку. Порядок ведення рахунку та їх призначення визначає інструкція про застосування. План рахунків бухгалтерського обліку активу, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та функцій. Інструкції встановлення призначень і порядок ведення рахунків для узагальнення методом подвійного запису про наявність і рахунку активів капіталу, зобов'язань та фінансово-господарської діяльності підприємств не залежить від форм власності організаційно-правових форм і видів діяльності. Інструкція застосування плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображень однорідних за змістом господарських операцій на відповідних рахунках і субрахунках.
Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).
План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.
Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку). [23, ст. 58-79]
4. Нормативні документи про інвентаризацію запасів - визначає організацію і проведення інвентаризації запасів, завдяки цій інформації аудитор дотримується нормативних актів при здійсненні контролю за цілісністю запасів, визначення розмірів нестач, пошкодження запасів, встановлення осіб, відповідальних за збитки.
Це Положення визначає порядок проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), та оформлення її результатів.
Інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс. [4, ст. 72-76]
облік малоцінний швидкозношуваний економічний
Розділ 2. Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України та цим Статутом.
Tовариство з обмеженою відповідальністю “ Злагода”
Україна, с. Рукшин, вул. Будівельна, 10
Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Товариство має поточні то інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменування та ідентифікаційним кодом, може мати поточний то інші рахунки в банківських установах, штампи, товарний знак та інші реквізити.
Товариство створюється для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідницької,торгівельної , іншої господарської діяльності. Товариство є корпоративним підприємством та діє на основі приватної власності, з правом наймати робітників.
Товариство може створювати на території України, а також за її межами дочірні підприємства, філії та представництва. Філії та представництва Товариства діють на підставі положень про них, затверджених Товариством, а дочірні підприємства - на підставі затверджених Товариством статутів.
Товариство здійснює наступні види діяльності:
- утримання та обслуговування житлового фонду;
- ремонт, технічне обслуговування та монтаж
- підіймально- транспортного устаткування;
- здача в оренду рухомого та не рухомого майна;
- консультаційні, експертні послуги;
- потреба донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів;
- будівельна діяльність, зведення несучих та огороджуючи конструкцій;
- надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспо
Організація і шляхи вдосконалення обліку МШП (на матеріалах ТзОВ "Злагода" Хотинського району Чернівецької області) курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Эссе Создает
Курсовая работа по теме Состав преступления как основание уголовной ответственности
Реферат по теме Типы патологических личностей
Курсовая работа: Правове регулювання інституту відводу в ході кримінального судочинства
Дипломная работа по теме Учёт расчётов с подотчётными лицами на примере ОАО 'Ростелеком'
Курсовая работа: Взаимодействие системы образов и темы природы как средство реализации подтекста тоски. Скачать бесплатно и без регистрации
Стабильность Общества И Труд Диссертация
Капиталистическая эволюция Украины в составе Российской империи
Курсовая работа по теме Финансовая стабильность предприятия
Реферат по теме Первый спутник
Курсовая работа по теме Формування фінансових результатів
Дипломная работа по теме Организация антивирусной защиты частного предприятия с 25-ю рабочими станциями
Реферат: An Alternate China Essay Research Paper History
Курсовая работа по теме Народные традиции в современном костюме
Реферат: Крейсер I-го ранга Цусимской кампании Дмитрий Донской. История и технические характеристики
Реферат: Интеллигенция Беларуси в годы сталинских репрессий
Сочинение На Тему Внешность Человека С Причастиями
Реферат: Германия 4
Жизненные Ценности Это Определение Для Сочинения
Русский Язык Сочинение Летом
Анализ и оценка учетной политики учетной политики ООО "ЭКОЙЛ" - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике
Должностная инструкция бухгалтера - Бухгалтерский учет и аудит методичка
Характеристика флоры и фауны природного заповедника "Комсомольский" - Биология и естествознание курсовая работа