Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці (на прикладі діяльності ЗАТ "ДонецькТурист") - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа

Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці (на прикладі діяльності ЗАТ "ДонецькТурист") - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа




































Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці (на прикладі діяльності ЗАТ "ДонецькТурист")

Теоретичні аспекти організації аудиту розрахунків з оплати праці. Планування і організація перевірки. Аналіз балансу підприємства. Оцінка фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможності. Ділова активність і рентабельність ЗАТ "ДонецькТурист".


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство освіти і науки України
Донецький Державний Університет Управління
на тему: Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці (на прикладі діяльності ЗАТ «ДонецькТурист»)
з курсу Організація і методика аудиту
Оплата праці працівників - це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. В значній мірі вона визначається кількістю і якістю витраченої праці, проте, на неї впливають і чисто ринкові чинники: кон'юнктура, територіальні аспекти, попит і пропозиція праці, законодавчі норми.
З одного боку, оплата повинна компенсувати витрату фізичних і інтелектуальних сил працівника, з іншого боку, працівник не повинен відчувати себе збитковим, порівнюючи оплату своєї праці з оплатою аналогічної праці на спорідненому підприємстві.
В останнє десятиліття відбулися кардинальні зміни в багатьох сферах економічної діяльності, зокрема в системі оплати праці. Склалися нові відносини між державою, підприємством і працівником з приводу організації праці: сьогодні підприємства мають право вибирати системи і форми оплати праці самостійно, виходячи із специфіки і завдань, що стоять перед ними, а безпосередньою юридичною формою регулювання трудових відносин між працедавцем і працівником тепер є тарифні угоди і колективний договір.
Розглядаючи проблеми аудиту заробітної плати навіть недосвідчена в цьому занятті людина може відмітити, що одне тільки визначення розміру заробітної плати може викликати значні утруднення у всіх учасників трудових взаємин: працівник завжди бажає мати якомога вищий рівень доходу, тоді як працедавець прагнути скоротити свої витрати.
Для більшості людей заробітна плата є основним джерелом доходів і часто саме вона є тією причиною, яка приводить робочого на його робоче місце. А підприємства і організації, природно, зацікавлені не тільки в зниженні витрат на оплату праці, але і в зменшенні суми обов'язкових відрахувань з неї до соціальних фондів, що дозволить збільшити чистий прибуток підприємства.
Метою написання даної роботи є вивчення методики аудиту розрахунків по заробітній платі і розробка програми аудиту.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступний круг завдань:
- визначити основні поняття, цілі, завдання і об'єкти аудиту розрахунків по заробітній платі;
- перерахувати основні нормативні документи, що регламентують облік праці і заробітної плати;
- розкрити методику аудиту нарахування оплати праці, а також порядку утримань із заробітної плати;
Об'єктом дослідження є розрахунки по заробітній платі.
При написанні даної роботи була використана спеціальна література, яка сприяла розкриттю теоретичної частини матеріалу. Крім того, велика увага була приділена нормативним документам, що регламентують порядок обліку праці і заробітної плати.
Р озділ 1. Т еоретичні аспекти організації аудиту розрахунків з оплати праці
1.1 Аналіз основних понять з аудиту розрахунків з оплати праці
Аудиторська діяльність (аудит) - это підприємницька діяльність аудиторів(аудиторських фірм) по здійсненню незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг (Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р.№3125-XII,ст.№3).
Аудіт - незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності віддзеркалення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку (Закон України «Про аудиторську діяльність»від 22.04.1993р.№3125-XIIст.4).
Мета аудита - рішення конкретного завдання, яке визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірним зобов'язанням аудитора і клієнта.
Основною метою аудитора при перевірці оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.
Основне завдання аудиту оплати праці - перевірка дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утриманнях з неї і правильності ведення бухгалтерського обліку з оплати праці.
1.2 Планування і організація аудиторської перевірки розрахунків з оплати праці
Найважливішим методологічним принципом аудиту є планування.
Планування - це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту.
Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому суттєвість помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. Загальний план аудиту розробляється настільки детально, що аудитор має можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. Під час розроблення загального плану аудитор здійснює аналіз таких питань, які визначені у нормативі № 9 «Планування аудиту».
Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкту аудиту.
Програма аудиту - це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.
Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки.
Найчастіше для зручності програма оформлюється у вигляді таблиці. На початку програми як правило вказується:
У програмі крім прізвища також вказують ініціали аудитора, який робив перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для поміток про фактичне виконання плану аудиту з кожного питання.
Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.
Існує два типи підготовки програми: максимально жорсткий і максимально гнучкий. Найбільш вдалою являється змішана форма програми, коли аудитор, маючи основну програму, складає свою з урахуванням специфічних властивостей.
З'ясувавши метод організації перевірки та кількість необхідних аудиторських процедур, які дадуть можливість встановити об'єктивну істину щодо інформації з питань дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці, виконавець аудиту складає робочу програму. Робоча програма повинна охоплювати такі питання:
1) перевірка наявності внутрішніх нормативних документів, що регулюють трудові відносини на підприємстві;
2) відповідність встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і оплати у внутрішніх нормативних документах чинному законодавству;
3) дотримання на підприємстві встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і її оплати;
4) перевірка вхідних залишків у розрахунках з оплати праці;
5) перевірка реальності операцій по заробітній платі, відображених в обліку;
6) перевірка повноти відображення в обліку операцій по заробітній платі;
7) перевірка правильності нарахувань на заробітну плату та утримань із неї;
8) перевірка своєчасності видачі заробітної плати;
9) перевірка правильності бухгалтерського обліку заробітної плати;
Перевірку основного етапу аудиту бажано розпочати із встановлення реальності вхідного залишку незалежно від того, хто за договором несе відповідальність за його достовірність.
Для цього необхідно зіставити залишок на кінець попереднього періоду (з регістрів і форм звітності за попередній період) із залишком на початок звітного періоду (з регістрів і форм звітності звітного періоду). Практиці відомі факти неправильного перенесення залишків як помилково, так і навмисно.
При наявності відхилень аудитор повинен встановити причини їх наявності, при можливості скоригувати залишки, встановити замішки, що відповідають істині. Якщо відхилення є досить суттєвими, аудитору необхідно запропонувати підприємству відновити облік розрахунків з оплати праці й встановити об'єктивні залишки. Тільки після цього можна вести далі аудиторське дослідження.
Перевірка розрахунків з оплати праці є трудомістким процесом, тому аудитор проводить лише вибіркову перевірку найважливіших розрахунків. Важливо правильно провести вибірку. З цією метою необхідно звернутися до МСА 530 Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки". В обов'язковому порядку на вибірку треба перевірити:
правильність і своєчасність створення первинних документів з обліку робочого часу й оплати праці;
правильність нарахування оплати праці за відрядною і погодинною системами;
законність нарахування премій і доплат; правильність нарахування відпускних;
правильність розрахунку допомог, які виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування;
правильність визначення сукупного доходу для цілей оподаткування фізичних осіб;
правомірність застосування утримань і пільг для нарахування прибуткового податку;
відповідність ставок прибуткового податку, які застосовувалися, чинному законодавству;
правильність інших утримань із нарахованої оплати праці.
Із метою проведення такої перевірки відбирають необхідну кількість аналітичних рахунків по розрахунках з оплати праці й проводять перевірку усіх питань нарахування оплати праці й утримання з неї. Аудитор сам, на власний ризик, робить вибірку аналітичних рахунків, а також визначається з періодом перевірки (місяць, рік, квартал).
При перевірці правильності нарахування оплати праці відрядно аудитор встановлює, як оформлені первинні документи (наряди, маршрутні листки та ін.), чи правильно застосовані норми і розцінки, чи є підписи посадових осіб, чи заповнені всі реквізити, чи немає необумовлених виправлень. Особлива увага приділяється розрахункам відрядного заробітку за бригадною формою оплати праці, правильності перенесення підсумкових сум працівників до розрахунково-платіжних відомостей. Доцільно перевірити, чи немає випадків повторного нарахування сум на раніше оплачені наряди.
При перевірці нарахування погодинної оплати до уваги беруть відпрацьований час, норми і розцінки за відпрацьований час згідно з виконуваною роботою.
Для суб'єкта господарювання оплата праці є елементом витрат, що впливає на результативність діяльності, а для держави -- об'єктом оподаткування.
Перевірка правильності віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції
Одним із складних етапів аудиту є перевірка правомірності віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) витрат на заробітну плату, нараховану персоналу суб'єкта господарювання, та нарахувань до соціальних фондів. При перевірці цього питання необхідно керуватися П(с)БО 16 "Витрати", Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємстві, затвердженими наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. № 47.
Здійснюючи аудиторське дослідження, необхідно впевнитися, що у суб'єкта господарювання відсутні типові помилки і порушення в обліку і звітності у розрахунках з оплати праці. Нижче наведені окремі з них.
Сума нарахованої заробітної плати за даними первинної документації (особові листки працівників, розрахунково-платіжні, розрахункові відомості, розроблювальні таблиці) не відповідає даним облікових регістрів (журналам-ордерам, Головній книзі), що свідчить про викривлення оборотів і залишків за рахунком 66 "Розрахунки з оплати праці". Як результат -- на підприємстві недостовірно відображені витрати на оплату праці. За наявності таких випадків аудитор повинен встановити об'єктивну істину з цих питань, для чого йому необхідно провести наскрізне тестування по нарахуванню оплати праці від створення документів до звітності. Віднесена на собівартість продукції (робіт, послуг) заробітна плата не підтверджена відповідними документами про фактично відпрацьований час (відсутність табеля робочого часу), про виконаний обсяг робіт (відсутність наряду на виконану роботу), що не дає можливості підтвердити обґрунтованість нарахування оплати праці та достовірність показника собівартості продукції (робіт, послуг).
При віднесенні на витратні рахунки заробітної плати порушено принцип бухгалтерського обліку "нарахування та відповідності доходів і витрат" -- на собівартість продукції віднесені витрати майбутніх періодів. У результаті в обліку і звітності за звітний період перекручені показники собівартості й прибутку.
Витрати на заробітну плату в обліку і звітності відображені не в тому періоді, в якому вони виникали. Як наслідок -- перекручені показники собівартості (або витрат періоду) і прибутку.
Неправильно застосовані норми і розцінки, посадові оклади тощо при нарахуванні оплати праці.
При нарахуванні відпусткових, лікарняних та інших виплат неправильно встановлено середній заробіток, що застосовується для встановлення суми нарахувань.
Перевіряючи вибрані для дослідження аналітичні рахунки розрахунків з оплати праці, обов'язково перевіряють правильність утримання податку з доходів фізичних осіб.
При встановленні відхилень визначають їх суттєвість, причини виникнення та приймають рішення щодо подальших дій аудитора.
При перевірці інших нарахувань і утримань з оплати праці користуються вимогами відповідного чинного законодавства і перевіряють правильність і законність проведених нарахувань і утримань.
За результатами вибіркової перевірки аналітичних рахунків розрахунків з оплати праці складають робочий документ, у якому відображають встановлені порушення.
При наявності суттєвих порушень аудитор повинен розширити рамки аудиторського дослідження, а при необхідності -- змінити метод організації перевірки.
При несуттєвих відхиленнях аудитор приймає рішення щодо повноти, достовірності, об'єктивності, законності відображених операцій із нарахування оплати і утримань з неї і переносить результати вибіркового дослідження на всю генеральну сукупність.
Перевірка розрахунків із соціальними фондами
На наступному етапі аудитор повинен перевірити розрахунки суб'єкта господарювання з соціальними фондами.
Передусім, необхідно перевірити відповідність залишків по рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" за даними суб'єкта господарювання і даними відповідних фондів.
Сума нарахувань до відповідних фондів соціального страхування залежить від правильності визначення бази нарахування і правильності застосування відповідної норми відрахувань (відсотків).
Аудитору необхідно уважно проконтролювати види виплат, що входять до об'єкта оподаткування, до Пенсійного фонду, на обов'язкове соціальне страхування і на випадок безробіття.
При перевірці правильності нарахування збору до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування може скластися ситуація, що ці питання уже перевірені інспекторами фондів. У такому разі аудитор у відповідності з МСА 600 "Використання роботи іншого аудитора" може використати результати його перевірки, зробивши відповідне посилання в аудиторському звіті.
1.3 Методика аудиту розрахунків з оплати праці
Аудит дотримання трудового законодавства і розрахунків з оплати праці може проводитися суцільним способом, вибірковим або комбінованим. Як правило, така перевірка проводиться вибірковим способом, при якому перевіряється інформація менше ніж 100% генеральної сукупності.
Перевіряючи правильність оплати праці, аудитор повинен перевірити:
- наявність і відповідність законодавству первинних документів по обліку робочого часу, об'єму виконаних робіт, послуг, випущеної продукції;
- відповідність показників аналітичного обліку з рахунку 661 із записами в Головній Книзі і бухгалтерського балансу на одну і ту ж дату.
При перевірці використання фонду оплати праці, аудитор повинен перевірити:
- дотримання встановлених штатним розкладом посадових окладів працівників підприємства;
- своєчасність їх індексації з урахуванням зростання цін в умовах інфляції;
- чи затверджений штатний розклад керівниками підприємства;
- правильність оплати праці по відрядних нарядах робочих, чи були випадки приписки невиконаних робіт;
- правильність виплати премій працівникам підприємства (на підставі затвердженого положення або вольових дій керівника)
Основними джерелами інформації для контролю оплати праці є:
про роботу у вихідні і святкові дні;
- особиста картка у відділі кадрів;
- табель обліку виконання робочого часу;
- платіжні відомості про видачу авансу, заробітної плати;
- дані і оборотно-сальдові відомості по рахунках:
641 «Розрахунки по податках і платежах»
653 «По страхуванню на випадок безробіття»
654 «Розрахунки по індивідуальному страхуванню»
Р озділ 2. А удит фінансового стану підприємства
Перед тим, як ми проаналізуємо фінансовий стан ЗАТ «Донецьктурист», надамо коротку інформацію про те, чим займалося підприємство у звітному 2006 році.
Основними напрямками діяльності ЗАТ "Донецьктурист" у 2006 році були: 1.Прийом та обслуговування туристів у власних господарствах; 2.Обслуговування місцевого населення та відпочиваючих на транспортних маршрутах, екскурсійне обслуговування; 3.Послуги підприємств громадського харчування і торгівлі; 4.Інші послуги та роботи на замовлення; 5.Здійснення заходів по поліпшенню основних фондів за рахунок інвестиції власних коштів. У звітному періоді до складу ЗАТ "Донецьктурист" входило 9 госпрозрахункових філій, у т.ч.: туристичний комплекс "Турист" м. Маріуполь, пансіонат "Слав'яногірський", 7 бюро подорожей та екскурсій: Маріупольське, Краматорське, Горлівське, Макіївське, Торезське, Красноармійське, Єнакіївське. Протягом звітного року філії та апарат правління товариства надавали туристично-екскурсійні послуги. За звітний рік було обслуговано 27,2 тисяч туристів з обсягом 72,5 тисяч людино-днів та 11,5 тис. екскурсантів. Дохід від надання туристично-екскурсійних послуг, виконаних робіт склав 4608,0тис.грн. Фінансовий результат від звичайної діяльності - є прибуток у розмірі 91,0 тис.грн. З урахуванням надзвичайних витрат (нестача активів на суму 338,5 тис.грн., та нарахований ПДВ на нестачу у розмірі 67,5тис.грн.), чистий збиток за рік склав 315,0 тис.грн. Протягом року товариством здійснені заходи по реконструкції, модернізації, ремонтах та інших видах поліпшення основних фондів. Протягом року на ці цілі направлено 171 тис. грн. власних коштів. Вирішувались також і соціальні питання. Середньомісячні доходи працівників товариства у звітному році склали 787,0 грн.
Аудит фінансово-господарської діяльності підприємства ми почнемо з оцінки фінансового стану за даними балансу (Додаток Д). В більшості випадків дослідження структури і динаміки фінансового стану підприємства проводиться за допомогою порівняльного аналітичного балансу.
Таблиця 2.1.1 Порівняльний аналітичний баланс
Основні засоби і нематеріальні активи
2. Забезпечення наступних витрат і платежів
Порівняльний аналітичний баланс охопив такі показники:
- відносна величина структури (графи 4 і 6), що показує, яка є питома вага тієї чи іншої статті активу (пасиву) в майні підприємства (валюті балансу);
- показник абсолютного приросту (графа 7) показує на скільки збільшилась (зменшилась) величина статті в абсолютному вираженні;
- показник, що відображає відносну зміну статей балансу за звітний період по відношенню до базисного періоду (графа 8).
Розрахунок зміни питомої ваги величин статей балансу за звітний період (гр. 8 табл. 2.1.1.) проводиться за такою формулою:
(А n к.п. /Б к.п. ) - (А n н.п. /Б н.п. )
де А n н.п. -- показник статті аналітичного балансу на початок періоду;
А n к.п. -- показник статті аналітичного балансу на кінець періоду;
Б н.п. -- валюта балансу на початок року;
Б к.п. -- валюта балансу на кінець періоду.
Після складання порівняльного аналітичного балансу проаналізуємо отримані результати і зробимо висновки щодо фінансового стану підприємства:
1. Первісна вартість основних засобів зменшилася. Це говорить про нестачу активів.
2. Зменшились запаси, що говорить про їх реалізацію, споживання на протязі звітного року.
3. Збільшилася дебіторська заборгованість, що вказує на збільшення заборгованості інших підприємств та органів.
4. Зниження долі власного капіталу показує негативну тенденцію у зміні фінансової стійкості підприємства.
2.2 Оцінка фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможності
Ліквідність активів -- це величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх на гроші, тобто чим менше часу необхідно для перетворення активів на гроші, тим більш вони ліквідні.
Ліквідність балансу виявляється в ступені покриття зобов'язань підприємстві його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строку погашення зобов'язань. Ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов'язаннями підприємства та його активами.
Технічна сторона аналізу ліквідності балансу полягає в зіставленні засобів в активі із зобов'язаннями в пасиві. При цьому активи повинні бути згруповані за ступенем їх ліквідності (А1 - найбільш ліквідні активи, А2 - активи, що швидко реалізуються, А3 - активи, що реалізуються повільно, А4 - активи, що важко реалізуються) і розташовані в порядку зменшення ліквідності, а зобов'язання -- за строками їх погашення (П1 - негайні пасиви, П2 - короткострокові пасиви, П3 - довгострокові пасиви, П4 - постійні пасиви) і розташовані в порядку зростання строків оплати.
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні умови: А1>П1, А2>П2, А3>П3 і А4<П4.
Таблиця 2.2.1 Аналіз ліквідності балансу
Активи, що швидко реалізуються (А 2 )
130+ 140+ 150+ 160+ 170+ 180+ 190+ 200+ 210
Активи, що реалізуються повільно (А 3 )
Активи, що важко реалізуються (А 4 )
З таблиці 2.2.1 видно, що баланс підприємства не є абсолютно ліквідним протягом року.
На аналізованому підприємстві не вистачає грошових коштів для погашення найбільш термінових зобов'язань, тому для їх погашення слід застосувати активи, що реалізуються повільно.
Після аналізу ліквідності балансу необхідно провести оцінку коефіцієнтів ліквідності активів підприємства:
Таблиця 2.2.2 Коефіцієнти ліквідності балансу
Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття)
А1, А2, А3 - відповідно найбільш ліквідні активи, активи, що швидко реалізуються, активи, що реалізуються повільно;
П1, П2 - відповідно негайні пасиви, короткострокові пасиви
Аналіз коефіцієнтів ліквідності балансу показав, що за аналізований період підприємство поліпшило своє фінансове положення (за виключенням коефіцієнту абсолютної ліквідності, який зменшився). Але для абсолютної ліквідності балансу підприємству необхідно в активі збільшити наявні грошові кошти.
Фінансова стійкість є однією з найважливіших характеристик фінансового стану конкретного суб'єкта господарювання, яка дає оцінку стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана, перш за все, з загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.
З метою оцінки ступеня фінансової стійкості підприємства на основі даних балансу розрахуємо і проаналізуємо наступні показники:
коефіцієнт фінансового ризику (табл. 2.2.3)
Таблиця 2.2.3 Коефіцієнти фінансової стійкості
1А, 2А, 3А, 4А - відповідно підсумок першого, другого, третього, четвертого розділів активу балансу;
1П, 2П, 3П, 4П, 5П - відповідно підсумок першого, другого, третього, четвертого і п'ятого розділів пасиву балансу.
Висновок: аналіз фінансової стійкості підприємства показав, що ЗАТ «Донецьктурист» знаходиться в стійкому фінансовому стані. Коефіцієнт фінансової автономії перевищує норматив і має тенденцію до збільшення. Коефіцієнти фінансової залежності та фінансового ризику навпаки зменшуються. І це позитивно впливає на покращення фінансового стану підприємства.
2.3 Аналіз ділової активності і рентабельності
Як відомо, капітал знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу: Д-Т....Т-Д
На першій стадії підприємство придбає необхідні йому основні фонди, запаси товарної продукції, на другій - дані засоби використовуються на оплату праці працівників, оплату податків, платежі з соціального страхування та інших витрати. Закінчується ця стадія реалізацією продукції покупцям і надходженням на рахунок підприємства грошових коштів за відвантажену продукцію. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції купить і реалізує при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху засобів на будь-якій стадії веде до уповільнення оборотності, вимагає додаткового вкладення засобів і може викликати значне погіршення фінансового стану підприємства.
Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається в першу чергу в збільшенні виручки від реалізації без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку, оскільки зазвичай до початкової грошової форми він повертається з приростом. Якщо реалізація продукції є збитковою, то прискорення оборотності засобів веде до погіршення фінансових результатів. Із сказаного виходить, що потрібно прагнути не тільки до прискорення руху капіталу на всіх стадіях кругообігу, але і до максимальної його віддачі, яка виражається в збільшенні суми прибутку на одну гривню капіталу. Це досягається раціональним і економним використанням всіх ресурсів, недопущенням їх перевитрат, втрат на всіх стадіях кругообігу. В результаті капітал повернеться до свого початкового стану в більшій сумі, тобто з прибутком.
Таблиця 2.3.1 Коефіцієнти ділової активності
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Тривалість обороту дебіторської заборгованості
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Тривалість обороту кредиторської заборгованості
Тривалість оборотності оборотного капіталу
Т о.о.к. = Т о.з. + Т о.д.з. - Т о.к.з.
Аналіз даних (табл. 2.3.1) показує, що за досліджуваний період оборотність активів підприємства, оборотність запасів та оборотність дебіторської заборгованості знизилися. Це було спричинено зниженням собівартості реалізованої продукції. Протягом року кредитів підприємство не отримувало, тому коефіцієнт обороту кредиторської заборгованості рівний нулю. Взагалі можна визначити, що ділова активність на протязі року знизилися.
Рентабельність - це показник, що характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність - відносний показник, який порівнює отриманий ефект з витратами чи ресурсами, що було використано для досягнення цього ефекту. В процесі аналізу рентабельності підприємства ми розрахуємо наступні показники:
Порядок розрахунку показників наведено в таблиці 2.3.2
Таблиця 2.3.2 Коефіцієнти рентабельності
Чиста рентабельність продаж характеризує ефективність виробничої і комерційної діяльності: скільки прибутків має підприємство з кожної гривні продажу. Цей показник ефективності підприємства зріс за рік. До цього могло привести підвищення цін. Зросли також валова рентабельність продаж та рентабельність власного капіталу. А ось операційна рентабельність та рентабельність сукупного капіталу знизилися. Це негативні показники ефективності підприємства.
Розділ 3. заключний етап аудиторської перевірки
3.1 Порядок підготовки підсумкової документації по результатах аудиту
По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.
Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується МСА 700 і 700А "Аудиторський висновок про фінансову звітність", МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення".
За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності з процесуальним законодавством України.
Структура аудиторського висновку має такі елементи:
висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;
Заголовок аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором (аудиторами), а також назву фірми або прізвище аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора -- обов'язкова вимога об'єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушено, аудитор не має права складати висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не є достатньою і доказовою.
Замовник аудиторського висновку. В аудиторському висновку слід чітко зазначити, кому він адресований (дати повну назву підприємства, яке перевірялося, і час перевірки).
Вступ. Аудиторський висновок має містити інформацію про склад перевіреної звітності та дату її складання. Слід також зазначити, що відповідальність за правильність складання звітності покладається на керівництво підприємства, яке перевіряється, а за обґрунтованість аудиторського висновку, складеного за цією звітністю, -- на аудитора.
Масштаб перевірки. В аудиторському висновку необхідно наводити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики.
У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з д їм рівнем упев
Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці (на прикладі діяльності ЗАТ "ДонецькТурист") дипломная работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Контрольная Работа По Геометрии Атанасян 8 Класс
Дипломная работа по теме Послуги перукарських салонів з манікюру, педикюру, забарвленню брів і вій
Курсовая работа по теме Бизнес-план компьютерного клуба "Chicago"
Курсовая На Тему Бокс
Этапы Конституционного Развития В Рф Курсовая
Административное право - эссе
Реферат по теме Полярный Эльбрус
Курсовая работа по теме Инфляция: определение, виды и причины возникновения
Сверка Курсовых Разниц
Курсовая работа по теме Возрастные особенности органов дыхания. Нарушения и профилактика
Курсовая работа по теме Величина таможенной стоимости товаров
Реферат: Временное рабоче-крестьянское правительство Украины
Контрольная Работа Решение Неравенства 9 Класс
Дипломная работа по теме Литературно-библиографическая информация в СМИ
Договор Купли Продажи Реферат Кратко
Курсовая работа по теме Предпринимательство и прибыль
Реферат по теме Механизм старения кожи
Курсовая Работа На Тему Широкополосный Усилитель С Подъемом Ачх
Отчет по практике по теме Расследование дорожно-транспортных происшествий с криминальными последствиями
Сочинение После Дождя Герасимов
Ледниковые периоды. Что нас ждет в будущем - Биология и естествознание статья
Аудит системы внутреннего контроля - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Налоговый учёт прочих расходов (представительские расходы, командировочные расходы, расходы на рекламу) - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа


Report Page