Операція Захід

Рівно 77 років тому, 21 жовтня 1947 р., радянською владою було розпочато здійснення однієї з найзухваліших в історії України одночасної депортації населення — т. з. операції "Захід".

Загалом, ця операція була продовженням кампанії проти "контрреволюційних організацій" (ОУН, УПА, УНРА) на території Західної України — сучасних Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Волинської областей. Після закінчення Другої світової війни противники нового соціалістичного ладу усіма доступними способами протидіяли процесу примусової радянізації: в основному, використовуючи такі невіддільні складові партизанської війни, як диверсійні, терористичні та пропагандистські операції.

У зв'язку з затягуванням боротьби з озброєним підпіллям на території Західної України, радянське керівництво вдавалося до різноманітних акцій: від військово-чекістських операцій до репресивних заходів, спрямованих проти місцевого населення, яке нібито "виявляло співчуття повстанцям" [2]. Сім'ї активних учасників ОУН, УПА та УНРА підлягали виселенню у віддалені місцевості СРСР задля "ліквідації діючих банд та наведення належного державного ладу". Якщо в 1944–1946 роках ці каральні заходи відбувалися поступово, то вже у 1947 році було прийнято рішення інтенсифікувати боротьбу з українськими націоналістами. Важливою віхою в підготовки операції "Захід" — кульмінації депортаційних процесів радянської влади на території Західної України — була директива № 50, яку видав міністр державної безпеки УРСР С. Савченко. Сама ж підготовка до операції проводилась у режимі цілковитої секретності [3, с. 26].

Результати операції "Захід", що почалась 21 жовтня 1947 р., були підведені в кінці місяця. Міністр внутрішніх справ СРСР С. Круглов у листі на ім’я заступника голови Ради міністрів СРСР Л. Берії доповідав про вилучення із західних областей України 26 682 сімей спецпереселенців або 76 192 особи, в тому числі чоловіків — 18 866, жінок — 35 152, дітей — 22 174 [1]. При цьому 97% від загальної кількості сімей були депортовані з сільської місцевості, і практично всі були змушені працювати на промислових підприємствах в Сибіру та Казахстані. Кількість депортованих становила понад 1% населення тогочасної Західної України, що не могло не позначитись на соціальній та демографічній структурі регіону.

Проте, попри сподівання радянської влади, операція "Захід" не лише не призвела до припинення українського визвольного руху, але, навпаки, активізувала повстанську боротьбу. На початку грудня 1947 року, органи МДБ склали кілька доповідей стосовно діяльності українського визвольного руху та заходів радянських спецслужб, спрямованих на його придушення.

Список використаних джерел

1. Бажан О. Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР. Україна XX століття: культура, ідеологія, політика. 2013. Вип. 18. С. 344-345.

2. Сич Т. В. Хід та масштаби операції «Захід» 1947 року / Т. В. Сич // Актуальні питання історії України, всесвітньої історії та методик їх викладання : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Рівне, 19 трав. 2023 р.) / Міжнар. економ.-гуманіт. ун-т ім. акад. Степана Дем`янчука. – Рівне : МЕГУ, 2023. – С. 53-56.

3. Теслюк Н. В. "Депортаційна операція “Захід” 1947 р.: передумови, перебіг, результати" : дипломна робота. Івано-Франківськ, 2023. 112 с.