Операція «Дінго»

У період війни за владу в Родезії, розв'язаної африканцями, бойовики їх збройних загонів базувалися на території сусіднього Мозамбіку. Найбільшою базою повстанців був укріплений табір Шимойо, що знаходився за 90 кілометрів від кордону з Родезією. Цей комплекс складався із 13 таборів, розташованих неподалік один від одного. Площа головного серед них, де розташовувався штаб повстанських сил та знаходилися склади, була близько 8 квадратних кілометрів. З повітря добре розрізнялася густа мережа окопів, бліндажів, глинобитних хатин, стрільбищ, майданчиків для побудов, вогневих позицій. На момент рейду родезійців на Шимойо там знаходилося близько 6 тисяч бойовиків - найбільше угрупування повстанців за весь час війни. Причому 4 тисячі з них пройшли повний курс військової підготовки та були добре озброєні.

Атаку на табір африканців здійснили 185 родезійців вранці 23 листопада 1977 року. Згідно з планом, 145 осіб (97 десантників САС та 48 парашутистів) мали вистрибнути на парашутах із 6 літаків C-47 з двох сторін табору. Щоб створити досить надійний периметр, вони стрибали з інтервалом в одну секунду. 40 парашутистів у цей час мали висадитися на 10 легких вертольотах «Алюетт» французького виробництва з третього боку табору. І, нарешті, 10 вертольотів вогневої підтримки (озброєні 20-мм гарматою, що стріляє через бічні двері), повинні були зависнути з четвертої сторони прямокутника, розстрілюючи зверху повстанців, що витіснялися в цей бік ланцюгами десанту.

Операція розпочалася о 7.50 ранку. 8 винищувачів-бомбардувальників "Хантер" провели бомбо-штурмовий удар по табору, де в цей час тисячі бойовиків вишикувалися на ранкову перевірку. Потім 4 бомбардувальники «Канберра» скинули свій вантаж з малої висоти, а 6 старих винищувачів «Вампір» атакували з більшої висоти. Коли реактивні літаки відлетіли, їх змінили легкі гвинтомоторні машини «Сесна», озброєні кулеметами та малими осколковими бомбами. Висадка десанту завершилася на момент закінчення повітряного удару.

Вишикувавшись ланцюгом з інтервалом 10 метрів між бійцями, десантники почали наступати з трьох сторін на табір, знищуючи розрізнені вогнища опору та вогневі позиції повстанців: безвідкатні гармати, великокаліберні кулемети на вишках, окопи з групами. До 12.30 опір бойовиків був повністю зламаний. Понад 2 тисячі загинуло, решті вдалося втекти через той бік периметра оточення, який складали гелікоптери вогневої підтримки. Втеча полегшувалась тим, що ці гелікоптери періодично відлітали на свою польову базу для поповнення запасу пального та боєприпасів.

Родезійці прочесали територію бази Шимойо, підірвали або підпалили практично всі будівлі, склади, техніку (включаючи 15 автомобілів), а те озброєння, яке становило особливу цінність, відвезли з собою, зокрема, 13 великокаліберних кулеметів ДШК. Втрати родезійців склали лише 12 осіб убитими і пораненими. Ось що означає правильно спланована і правильно здійснена атака. 185 людей за мінімальної авіаційної підтримки розгромили 6 тисяч!