Олександр Капля: "Лідерські якості набуваєш із досвідом, а досвід з'являється у щоденній роботі!"

Олександр Капля: "Лідерські якості набуваєш із досвідом, а досвід з'являється у щоденній роботі!"

KernelTeam
Олександр Капля, Провідний інженер механізованого загону

У виборі своєї професії я керувався прикладом батька – він усе життя працював інженером, тому фах дістався у спадок. Змалку мені подобалися машини, трактори, мотоцикли, тож я вирішив вступити до Черкаського державного технологічного університету, аби вивчати автомобілі та автомобільне господарство.

Свій шлях у Кернел я розпочав, будучи сервісним інженером, доти я працював слюсарем з ремонту бурякозбиральної техніки. За п'ять років мені вдалося стати провідним інженером мехзагону. Допомогли насамперед правильна командна робота і бойовий настрій.

Зараз у мене 60-70 підлеглих, для мене всі вони – рівні, і я однаково ціную кожного, ніколи не ділю на кращих чи гірших, молодших, старших... Так само ніколи не акцентую на тому, що я керівник – за потреби можу легко вирішити проблему власноруч.

Лідерські якості набуваєш із досвідом, а досвід з'являється у щоденній роботі. Все, що ти побачив, відчув на собі, зробив своїми руками, формує тебе як лідера.

У моїй діяльності найбільше мотивують стосунки між усіма нами, колегами, а також той результат, якого ми досягаємо разом. Напевно, мої колеги могли б охарактеризувати мене як справедливого керівника. Я швидко приймаю рішення, завжди готовий зробити так, щоб усе зрушило з місця, готовий виправляти помилки – і власні, і чужі.

Не так давно у мене почали працювати механіки, які вчилися в тому ж навчальному закладі, де і я. Запитують: ми будемо інженерами? Кажу: звичайно, будете, тільки трохи пізніше! Намагаюся допомогти їм, на щось надихнути власним прикладом, вони також стараються, тягнуться, і я певен, колись також будуть інженерами! Стараюсь мотивувати їх тим, що рішення, які ми приймаємо, – колективні. Ми – це не кожен окремо, ми – команда. Не зациклююсь на тому, коли щось не вдається.

Мій взірець – мій батько, а моя віддушина – моя сім'я, двоє діток – дівчинці 4 роки і хлопчику рік – та дружина.

Раніше я займався футболом – грав за футбольну команду села, зараз не завжди вистачає часу на серйозні змагання. Утім, спорт – це те, що завжди загартовує, а особливо це потрібно у моїй діяльності. Моя щоденна робота – це теж своєрідний спорт нашої великої команди Кернел.

Що потрібно, аби досягти успіху? Практика, практика і ще раз практика! Все приходить із досвідом – знання та підтримка від колективу, коли є взаєморозуміння – є і результат. Мені допомогло те, що я ніколи не спинявся і що на моєму шляху зустрічалися справжні професіонали – хтось щось вдосконалював, хтось намагався досягти результату з меншими ресурсозатратами, хтось підказав, як зробити краще, а хтось ставав і показував наочно.

Сьогодні, буває, приїжджаємо у поле і тракторист жартує: "Привези мені газету, тому що мені нема чим зайнятися – трактор уже все сам робить!" Тож я можу посперечатися з кожним, хто вважає, що аграрна сфера несучасна. Зараз ми маємо набагато більше можливостей, всі мої працівники задоволені, їм цікаво працювати. На сьогодні нашій компанії немає рівних у тому, що стосується інновацій!