Олександр Чупринюк: Чисельні проекти Нацкорпусу - унікальне явище для України
Національний Корпус
Розкажіть про свій шлях до руху?
5 років я працював у банківський сфері. У вільний час читав лекції в школах про здоровий спосіб життя, тому що сам його притримуюсь і займаюся спортом.
Далі відбувся Майдан і війна, я пішов у Правий Сектор. У 2014 році бачив, як «Азов» воював на Сході, як звільняв Маріуполь. Вже тоді я придивлявся до руху як до сили, яка має більший потенціал, ніж інші націоналістичні формування. Після того, як врешті й Ярош пішов з Правого Сектору, зрозумів, що, на жаль, ПС не та сила, яка зможе допомогти Україні зробити потужний стрибок вперед. А в Азовському русі я бачив таку можливість, зокрема, бачу потенціал Білецького як лідера.
На той час в мене було два варіанти: або їхати з країни, тому що неможливо було жити в таких умовах, або залишатися і активно змінювати її. Я вибрав друге. Тепер я в Національному Корпусі.
Ви займаєтесь проектним менеджментом. Чи є улюблений проект?
У нас понад 30 проектів, і це взагалі унікальне явище в Україні, коли політична партія робить ставку на реальні справи. Вcі знають, що в Україні більшість партій створюються під вибори, роблять свою справу, розходяться і ділять прибуток. Національний Корпус вибрав шлях проектів, чим я і займаюсь. Виділити один складно, тому що вони всі корисні для суспільства, починаючи від національно-патріотичного виховання молоді і закінчуючи донорським проектом «Одна кров». Пишаємось тим, що чотири з них стали всеукраїнськими і мають осередки більше, ніж в 14-х регіонах.
Було таке що вам дякували за проекти?
Нам постійно дякують. Візьміть хештег #однакров і забийте в пошуковій системі Фейсбуку – там багато інформації. Люди дякують, що ми рятуємо комусь життя ще й безкоштовно, і це дуже правильно. Національно-патріотичне виховання молоді – це також порятунок життя, але в розрізі майбутнього, на перспективу. Це фактично порятунок країни, тому що ми виховуємо покоління проукраїнських дітей, патріотів і людей, які люблять свою націю, свою землю, і надалі у нас сепаратизм зникне як явище. Вже через 5-10 років наші зусилля дадуть плоди.
Чим займаєтесь поза рухом?
Моя пристрасть – це біг і марафони. Особистий рекорд – 42 км і 195 метрів. Також обожнюю шосейний велоспорт. Ми з друзями на велосипедах доїхали зі Львова до Гібралтару і з Гібралтару повернулися до Одеси. Це 11 тис км за 100 днів! Ми поставили рекорд України – «найдовший командний велозабіг».
Важко було?
Було круто! Ми побачили 16 європейських країн, зустрічались з українською діаспорою, розповідали про війну не тільки українцям, які проживають за кордоном, а й іноземцям. Багато хто з них вважав, що у нас громадянський конфлікт, багато хто взагалі не цікавився Україною до цього.
Одним з результатів тієї поїздки стало те, що завдяки нам та допомозі Андрія Білецького як народного депутата, вдалось дотиснути Міністерство закордонних справ і зняти почесного консула України на південному узбережжі Франції, який був відверто проросійським сепаратистом і прихильником Путіна. Всім зрозуміло, що така людина не може офіційно представляти інтересі України.
А ще в результаті велопробігу ми зібрали понад 7 тисяч євро для сімей загиблих та поранених учасників АТО. Також пригнали машину з Польщі на «євробляхах», яку передали хлопцям на фронт.
Що для вас націоналізм?
Сучасний націоналізм – це створення максимальних благ для своєї нації. Це щасливе й заможне життя, крута надсучасна армія, інноваційна економіка, прогресивна медицина, великі українські родини, коли всі щасливі і всі приносять якусь користь суспільству, не тільки українському, але й взагалі світу в цілому. І ми над цим працюємо.