Олексій Малецький: «Планую бути корисним для WePlay Esports та шукати можливостей для самореалізації»
Сказати, що пощастило, – нічого не сказати. Сьогодні маю щастя поспілкуватись з одним із найбільш харизматичних і емоційних коментаторів кіберспортивних дисциплін – талантом медіахолдингу WePlay Esports Олексієм «уХо» Малецьким.
Олексіє, вітаю!
Історію про те, як ви почали катати в Dota 2, не знає лише лінивий. Зараз, особливо коли вийшов 7.28, які враження від патчу?
Враження від гри нормальне, новий патч вийшов цікавим, я вже досить добре орієнтуюсь у грі, щоб розуміти зміни, що, де й як відбувається та внутрішньоігровий баланс. Сподобались шарди й те, що переглянули деякі навички героїв і апнули тих персонажів, яких використовують на позиції сапортів. Наприклад, СМ отримала дуже круту можливість убезпечитися від отримання шкоди. Потішили також Bane, Disruptor, Grimstroke. Звісно ж, реворк не обійшов стороною решту героїв, тому єдине, чого хотілось би уникнути, – це слабеньких корів. :)
Отже, початок року: WePlay! Bukovel Minor 2020. Крутий турнір у Карпатах і крутий анонс наприкінці 2019 року. Усім до вподоби те, що ви робите, а тут ще й анонс DPC турніру – це було ВАУ, не кажучи вже про три трансляції. Кому прийшла ідея українського потоку та як проводили відбір талантів?
Зізнатися, уже не пригадаю, кому прийшла ідея. Була колективна комунікація наших хлопців із департаменту кіберспорту та україномовного касту про те, що є група хлопців, так би мовити, інфлюенсерів, які регулярно коментують Dota 2 українською. Так і прийшла ідея провести трансляцію. Ми ж не їздили в Буковель – працювали з Києва, а російсько- та англомовні таланти працювали на місці. Мене поставили на роль ведучого. Запропонували, і я погодився, і вже за тиждень до турніру активно почав випробовувати на собі різні режими гри.
Не можу не згадати про WePlay! Mad Moon – від деяких фішок голова йшла обертом. Доповнена реальність і кібермобіль були на висоті. Як вам амплуа ведучого, чи довелося якось до нього готуватися?
Оскільки в мене вже був досвід роботи на сцені, підготовка не викликала жодних проблем. Увійти в образ було не складно. Також на той момент я трішки читав prodota.ru, дивився гайди про героїв і все, що стосується новин про ком’юніті Dota 2. Я розумів, що треба буде брати невеликі інтерв’ю на сцені, тому сам передивився багато матеріалів із капітанами команд. Загалом це був дуже хороший досвід і круті емоції. Багато чого вдалось навчитись і побачити себе з боку. Компанія в мене повірила, дала повний карт-бланш і ніхто ні в чому не обмежував. Надзавдань не ставили, не було особливого сценарію, треба було просто вийти, привітатися та представити команди, так воно, власне, і сталося. Було легко, працювалось без проблем, найскладніше було себе позиціонувати себе відносно камер і глядачів у залі.
На жаль, пандемія не дала мені змоги продовжити розвиватись в цьому напрямі.
Ось і моє наступне запитання про пандемію. Невдовзі почалося божевілля – постійний наплив новин із позначкою «COVID-19». Можете згадати: які думки були тоді в голові? Чого побоювалися та як прийшли до WeSave! Charity Play, за що вам окремий респект?
Ідея турніру належить засновникам холдингу – Юрію Лазебнікову та Олегу Кроту, – безумовно, це все сталось завдяки їм. Спочатку COVID-19 сприймався не так, як зараз. Тепер, коли півроку немає LAN’ів, це сприймається по-іншому. А тоді було чимось таким не до кінця зрозумілим і важко усвідомлюваним.
Пізніше були WePlay! Pushka League та Omega League. Про них не можна не згадати й не запитати: як ви пережили ці два місяці безперервної роботи? І це ще без того, що в Києві були англомовні таланти.
Насправді, я від WePlay! Pushka League кайфонув. Там, здається, було два чи три тижні роботи. Я дуже люблю працювати, для мене Dota 2, враховуючи, що не було активних проектів у Counter-Strike, – це нова дисципліна та можливість реалізувати себе. Мені подобається працювати, я отримую задоволення від процесу, робота – це моє натхнення. На Omega League я працював менше, буквально кілька матчів, тому лише позитивні емоції.
Англомовним талантам, що місяць працювали на Omega League, гадаю, було непросто. Проте WePlay Esports надає хороші умови для роботи, і не думаю, що вони про щось шкодували. По-перше, це був контент найвищого ґатунку, дуже високої якості, не кажучи вже про те, що ніхто такого рівня не робив онлайн. Особисто я дивився англомовну трансляцію весь час. Найцікавіше те, що самі матчі я майже не слухав, дивився або у грі, або на твічі, зовсім трішки. Решту часу я слухав англомовну аналітику, і це було на високому рівні – класно та смішно. SirActionSlacks, звісно, дуже мемний чувак, він просто генератор мемів, тому від «Омеги» я отримав задоволення в перегляді, а від «Пушки» – тому що працював на ній.
Та чого ж ми лише про Dota 2, WePlay! Clutch Island – ще один важливий турнір, тільки уже для CS:GO. До слова, як вам ідея RMR? Уже по факту, внесли б якісь зміни в систему?
WePlay! Clutch Island я чекав, тому що це Counter-Strike – моя рідна дисципліна. Що стосується формату, це оптимальний варіант для турніру. Перед нами стояло завдання заповнити паузу онлайн-відбірковими до мажору. Valve вміло це зробила, провівши RMR-турніри в регіонах, і все. На жаль, далі жодної інформації немає: що там по мажору та що взагалі далі робити. Типу: хочете – робіть свої турніри.
Що стосується системи, мені здається, що можна докладніше переглянути спосіб розподілення балів. Від роботи отримав задоволення: високий рівень трансляції, шикарні декорації, і нам щодня приносили величезну миску черешень і полуниці (посміхається) – ми отримували задоволення; працювали та кайфували.
Як воно було – повернутися в рідну дисципліну? І чи варто фанатам чекати цікавих анонсів від WePlay Esports?
Коментувати Counter-Strike, особливо, коли грають NaVi чи команди тір1 – це завжди круто. У нас була хороша ідея турніру WePlay! Clutch Island: ми мали класний продакшн і дуже круту сцену – все було чудово. Я вважаю, це був найкращий з усіх RMR’ів.
Ще була VALORANT. Двома словами: що скажете про гру? Чи відрізнялась підготовка та проведення WePlay VALORANT Invitational від того ж WePlay! Clutch Island? Які в неї шанси втриматись на ринку? Адже після непоганого старту, суб’єктивно, гра не вистрілила, про-сцена так точно. Чи це все ж таки проблеми відсутності LAN-турнірів?
Гра зайшла, я пограв – сподобалось, доволі швидко інтегрувався, було не складно «увійти» у гру. Ідея на турнір була дуже крутою, напевно, кращою, ніж на Clutch Island, хоча їх не варто порівнювати. Що стосується входу дисципліни на сцену – в Америці суперхайп, організації попідписували колишніх каесерів, але, звісно, відсутність LAN’ів дається взнаки.
Не можу сказати, що гра не вистрілила, свою роль вона зіграла – забрала частину аудиторії в CS:GO і, можливо, ще в інших дисциплін. Я грав, протягом турніру та кілька тижнів до того, щодня по дві катки мінімум. Вивчив карти, на той момент їх було лишень чотири, і, власне, все.
Трошки зупинимось на LAN’ах. Не так давно у Вілата бомбануло, що інші дисципліни роблять такий собі вакуум і проводять турніри офлайн. Які думки з цього приводу? Варто чи ні? І якщо так – то, що ТО та студіям для цього потрібно?
Вважаю, кожен може робити те, що він хоче. Якщо умовний організатор або турнірний оператор бере на себе відповідальність, привозить команди, супроводжує їх, тестує, збирає та платить їм, тоді не бачу в цьому проблеми. За теперішніх умов їм доведеться контролювати багато чого, якщо вже хочеться провести LAN. Якщо проводити – то робити це з усіма можливими заходами безпеки. Усе, що функціонує навколо турніру та гравців, має бути під суворим контролем. Як у нас, наприклад, пройшов турнір із Mortal Kombat (WePlay Dragon Temple) – до нас приїхало багато гравців з інших країн і все пройшло чудово!
Завершення року, залишаються відгомоном у пам’яті останні турніри. Так ось: чим зараз займається легендарний уХо? Які особисті та професійні плани на прийдешній рік?
Наразі займаюся сімейними справами та продовжую роботу в компанії. У планах бути корисним для WePlay Esports, знаходити нові можливості, хоч їх і так достатньо, і більше себе реалізовувати. Наприклад, Dota зараз на більш-менш непоганому рівні, але потрібна практика, хоча, звісно ж, хотілось би більше Counter-Strike.
Повернімося до CS:GO. Як вам нова операція? Щось приглянулося? Що думаєте про Source 2? Коли його варто чекати та чи варто взагалі?
Операція як операція – набір доволі легких місій, у яких мене бісить неможливість зіграти без напарника. Звісно, можна додати когось, хто є у списку друзів, але хочеться просто натиснути та почати грати. Загалом операція залишає позитивне враження. Про Source 2 – навіть не знаю, коли він вийде та чи потрібен взагалі, тому що зараз гра, як на мене, перебуває на піку своєї ідеальної форми. Не знаю, чи Source 2 зможе змінити щось на краще.
Ну і по гарячому, останнім глобальним турніром був ІЕМ. Ваші думки, враження, та наскільки турнір виправдав очікування? Кого б виділили на тлі решти?
Кого відзначити – Astralis, тут було зрозуміло, що Team Liquid нічого не світить проти данців. Я просто глянув на форму обох команд і сказав: «Три – нуль», там просто було видно перевагу однієї команди над іншою. Astralis – це команда № 1 уже протягом довгого часу, і тепер вони розвалюють ще й в онлайні.
Питання, без якого не обійтися: Natus Vincere – як вам результати? Можливо, якісь поради команді?
Я радий за результати команди – як вболівальника вони мене влаштовують. Можу висловити свою думку, однак точно не давати порад. Там є Андрій – він абсолютно геніальний тренер. Гадаю, все там добре, у колективу проблем майже немає.
Інтриги, скандали, розслідування. Нерідко тебе можна побачити в дискусіях – це просто висловлювання власної думки чи все ж таки спроба щось змінити у свідомості спільноти?
Наївно думати, що ти можеш змінити свідомість спільноти, однак є люди, які чують і не реагують, а є ті, хто сприймає думку. Люблю дискусії, люблю аргументи, складні ситуації, коли потрібно щось доводити, – мені здається, що це нормальна, здорова комунікація. Що стосується донесення думки до спільноти, так, звісно, кожен із нас хоче щось змінити в навколишньому суспільстві, якісь речі, щось, що люди роблять не так або не те. У кожного своя думка, та є якісь загальноприйняті поняття.
Маленький бліц на завершення:
Борщ чи вареники зі сметаною?
Борщ, але й вареники зі шкварками.
Чай чи кава?
Кава.
Серіал/фільм чи книга?
Книга.
Відпрацювати ще одну Pushka Лігу чи побайдикувати вдома?
Ще одну Pushka Лігу, звісно.
Година в Dota 2 чи день у VALORANT?
Година в Dota.
День в Доту чи годину в КС?
Година в КС.
Мажор для NAVI чи постійне перше місце команди?
Ти знаєш, бути як є, результат топ-3 – топ-4 світу мене влаштовує.
Потролити колегу чи захистити того, кого тролять?
Захистити.
«Сам удома» чи «Міцний горішок»?
«Сам удома».
Кілька слів для новачків, для тих, хто якийсь час тут вештається, і старожилів, що стежать за про-сценою ще з бородатих часів.
Якщо говорити про новачків, що хочуть стати професійними гравцями, їм варто зрозуміти, куди та як рухатись, тому що немає єдиного правильного шляху, як стати про-гравцем. Для тих, хто грає, – грайте та отримуйте задоволення, це абсолютно нормально в сучасному світі. Продовжуйте стежити за івентами WePlay Esports. Ми обов’язково будемо вас дивувати!
Шановні, це був Олексій «уХо» Малецький – легенда професійної CS:GO і не тільки сцени!
Величезне спасибі за ваш час!