Оцінка експлуатаційних властивостей систем підлог - Строительство и архитектура курсовая работа

Главная

Строительство и архитектура
Оцінка експлуатаційних властивостей систем підлог

Загальні відомості про підлоги, поняття системи. Аналіз безшовних збірних систем підлоги Кнауф. Технічні та будівельно-фізичні характеристики плаваючих сухих основ, укладених на монолітні плити. Класи навантаження. Порівняння вартості різних систем.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

6. Аналіз безшовних збірних систем підлоги Кнауф
7. Порівняння вартості 1 м2 підлоги різних систем Кнауф
В даний час в практиці будівництва велика увага приділяється конструкціям підлог, їх міцності, застосування матеріалів, що забезпечують надійність підлоги і тривалу його експлуатацію, мінімальну вартість і трудомісткість влаштування. Підлоги в житлових, громадських і промислових будинках повинні бути не тільки міцними, а й створювати комфортні умови для людей, що знаходяться в приміщенні.
Значно розширився спектр технологій з влаштування підлог у житлових і громадських будівлях. Це зумовлено не тільки появою на ринку все нових і нових матеріалів, але і новим обладнанням і пристроями для влаштування підлог з традиційних матеріалів.
Надійність і довговічність конструкції підлоги залежить від багатьох чинників, але насамперед від правильно підібраних матеріалів і їхніх властивостей.
В даній курсовій роботі розглядаються різні види підлогових покриттів, їхні властивості, сфери застосування, переваги та недоліки.
Підлога - це багатошарова конструкція, що складається з таких головних елементів: покриття (так звана чиста підлога), прошарку, стяжок, основи (підстильного шару), гідроізоляційного та тепло-, звукоізоляційного шару (за потреби).
До підлоги ставлять високі вимоги щодо міцності й дотримання санітарно-гігієнічних норм. Вона може виконувати функції естетичного елемента приміщення. Влаштовують підлоги на перекриттях або ґрунті. Останнім часом їх улаштовують також по покриттю як головний елемент тераси.
Конструктивне вирішення підлоги вибирають з урахуванням його техніко-економічної доцільності в конкретних умовах будівництва та з урахуванням забезпечення:
надійності і довговічності прийнятої конструкції;
економічної доцільності використання різних видів матеріалів;
щонайповнішого використання фізико-механічних властивостей застосовуваних матеріалів;
максимальної продуктивності за рахунок використання технологічних властивостей матеріалів, ефективних засобів механізації та ін.
Зона впливу рідин унаслідок їх перенесення на підошвах взуття і шинах транспорту поширюється в усі боки (в тім числі суміжні приміщення) від місця змочування підлоги:
водою і водними розчинами - на 20 м;
мінеральними оливами й емульсіями - на 100 м.
Проектування підлог, у свою чергу, здійснюють залежно від інтенсивності впливу на них механічних навантажень, рідин, агресивного середовища і кліматичних умов будівництва, згідно зі СНиП 2.03.13-88 «Полы».
Інтенсивність впливу рідин на підлогу слід вважати:
малою - незначний вплив рідин на підлогу; поверхня підлоги суха чи трохи волога; покриття підлоги рідинами не просочується; для прибирання приміщень воду зі шлангів не розливають;
середньою - періодичне зволоження підлоги, що зумовлює просочування покриття рідинами; поверхня підлоги зазвичай волога або мокра; рідини по поверхні підлоги стікають періодично;
великою - постійне або часто повторюване стікання рідин по поверхні підлоги.
Таблиця 1.1 - Інтенсивність механічних навантажень підлог
Інтенсивність механічного навантаження
Рух пішоходів на 1 м ширини проходу, число людей за добу
Рух транспорту на гусеничному ходу на одну смугу руху, од/доба
Рух транспорту на гумовому ходу на одну смугу руху, од/доба
Рух візків на металевих шинах, перекочування круглих металевих предметів на одну смугу руху, од/доба
Удари при падінні з висоти 1 м твердих предметів масою, кг, не більше
Волочіння твердих предметів з гострими кутами і ребрами
Робота гострим інструментом на підлозі (лопатами та ін.)
Миття підлоги (без розливання води) і зрідка випадкове потрапляння на неї бризок, крапель тощо не вважають впливом рідин на підлогу.
Покриття - верхній шар підлоги, що безпосередньо піддається експлуатаційним впливам.
Прошарок - проміжний шар підлоги, що зв'язує покриття з нижче розміщеним шаром підлоги, слугує для вирівнювання і підготовки нижче розміщеного шару під укладання покриття; як прошарок застосовують синтетичні клеї, бітумні мастики, цементно-піщані розчини та інші матеріали.
Стяжка (основа під покриття) - шар підлоги, що слугує для вирівнювання поверхні нижче розміщеного шару підлоги або перекриття, надання конструкції підлоги заданого уклону, заховання різних трубопроводів, розподілу навантажень по нежорстких нижче розміщених шарах підлоги на перекритті.
Підстильний шар (основа) - шар підлоги, що розподіляє навантаження на ґрунт. Його виконують з гравію, шлаку, щебеню, бетону, асфальтобетону, кругляка або іншого матеріалу.
Гідроізоляційний шар (шари) - шар, що перешкоджає проникненню крізь підлогу води та інших рідин, а також потраплянню в підлогу ґрунтових вод.
Звукоізоляційний шар - шар, що забезпечує звукоізоляцію згідно зі СНиП ІІ-12-77 «Защита от шума».
Теплоізоляційний шар -конструктивний елемент, що виконується при улаштуванні підлог у житлових і громадських приміщеннях, а також у приміщеннях спеціального призначення (морозильні камери та ін.) Він зменшує теплопровідність підлоги і виконується з теплоізоляціонних матеріалів (шлак, керамзит, жорсткі мінераловатні плити і т. п.).
Найбільшого поширення як прошарки підлог набули саморозтічні полімерцементні маси. Властивості цих матеріалів дають змогу вирівняти поверхню під подальше укладання практично будь-яких покриттів.
Залежно від інтенсивності механічного впливу підбирають і марку суміші. Основним критерієм оцінки є міцність на стиск. Так, за слабких навантажень міцність на стиск саморозтічних сумішей має бути не менше 15 МПа, помірних - не менше 25, значних - не менше 30, дуже значних - не менше 40 МПа.
Залежно від міцнісних характеристик прошарку, його адгезії до основи і когезійної міцності поверхневого шару визначають можливість укладання того чи іншого покриття .
Таблиця 1.2 - Вимоги до прошарку залежно від типу покриття, що укладається, та інтенсивності механічних впливів
Когезійна міцність поверхневого шару, МПа
Штучний паркет, художній паркет, паркет-дошка, щитовий паркет
Лінолеум, у тім числі на основі натурального зв'язника; плитка ПВХ
Плитка із природного каменю, штучна плитка під природний камінь
Тонкошарові полімермінеральні плитки великих розмірів
Стяжки у підлогах застосовують у тих випадках, коли потрібно:
вирівняти поверхню шару, що лежить нижче;
заховати комунікаційні трубопроводи;
розподілити навантаження по тепло- і звукоізоляційному шару;
створити належну поверхню під гідроізоляцію.
Суміші для влаштування стяжок характеризують насамперед міцнісними показниками, строками тужавлення і ступенем складності при укладанні
Таблиця 1.3 - Вимоги до стяжок залежно від інтенсивності механічних впливів і конструкції підлоги
Інтенсивність механічних навантажень
Когезійна міцність поверхневого шару, МПа, не менше
Житлові приміщення, приміщення адміністративних будинків
Громадські будинки - торгові зали магазинів, аудиторії та ін.
Промислові приміщення по бетонній основі
Товщину підстильного шару розраховують залежно від діючого на підлогу навантаження, застосовуваних матеріалів і властивостей ґрунту, на який він укладається.
у житлових і громадських приміщеннях має бути завтовшки не менше 80 мм, мати міцність на стиск не менше 25 МПа;
у виробничих приміщеннях товщина шару має бути не менше 100 мм, а міцність бетону на стиск - не менше 35 МПа.
Особливі вимоги ставлять до основи при застосуванні епоксидних чи поліуретанових покриттів - міцність на стиск їх має бути не менше 35 МПа, міцність поверхневого шару на відрив - не менше 1,5 МПа, вологість епоксидних покриттів - не більше 2 %.
Дефекти в основі і способи їх усунення (відновлення бетону, цементно-піщаної стяжки, мозаїчних покриттів), які трапляються найчастіше, наведено нижче.
Ослаблений шар потрібно видалити за допомогою ручного інструменту (скребачки, металевої щітки та ін.). На великих площах зняти верхній шар за допомогою фрезерувальної машини
Поверхня основи вкрита цементним «молочком»
Поверхню очистити за допомогою будь-якого інструменту чи механічних пристосувань
Мозаїчні покриття, в поверхневому шарі яких у процесі експлуатації накопичились пил, бруд, кіптява, оливи тощо
Верхній шар на глибину 2 - 3 мм потрібно видалити за допомогою фрезерувальної машини
Слід очистити, заґрунтувати і закрити
Тріщини треба обробити, очистити від пилу, проґрунтувати і закрити
Глибокі тріщини, що ділять основу на окремі ділянки
У бетонній основі потрібно зробити перпендикулярно до тріщини надрізи завширшки 8 - 10 мм і завглибшки 25 - 30 мм; довжина надрізів має бути 100 - 150 мм, а відстань між ними - 150 - 200 мм. Потім шви очистити, заповнити епоксидною масою і вставити металеві стрижні, краще з рифленою поверхнею і знову заповнити епоксидною масою
Видалити механічно, зняти шар, просочений оливою, на всю глибину просочення
Поверхню очистити механічно, в разі потреби видалити за допомогою уайт-спіриту, сольвенту тощо
Гідроізоляцію для захисту підлоги від впливу води та інших рідин варто передбачати за середньої і великої інтенсивності їхнього впливу на підлогу згідно зі СНиП 2.03.13-88.
Середньою вважають інтенсивність впливу за періодичного зволоження підлоги, що призводить до просочування покриття рідинами; поверхня підлоги зазвичай волога або мокра; рідини по поверхні підлоги стікають періодично.
Великою є інтенсивність впливу за постійного чи часто повторюваного стікання рідин по поверхні підлоги.
Якщо підлога знаходиться в зоні небезпечного капілярного підняття ґрунтових вод, гідроізоляцію слід улаштовувати з боку впливу води. Як правило, для цих цілей використовують рулонні або мастикові бітумно-полімерні матеріали. За таким самим принципом улаштовують гідроізоляцію в разі розміщення бетонного підстильного шару нижче рівня вимощення будинку в приміщеннях, де відсутній вплив на підлогу стічних вод середньої і великої інтенсивності.
Звукоізоляцію конструкції підлоги влаштовують у житлових, громадських і адміністративних будинках по міжповерхових перекриттях. Як правило, по основі підлоги укладають комунікаційні трубопроводи, тому під час вибору матеріалу для звукоізоляції потрібно враховувати і цей важливий чинник.
Для звукоізоляції використовують різні типи матеріалів, у тім числі мінеральні плити, спучені полімерні рулонні плівки тощо, по яких надалі треба укладати стяжку з досить жорсткими вимогами щодо її властивостей - високою міцністю, тріщиностійкістю, значною товщиною шару. Наприклад, по мінераловатних плитах рекомендується бетонна стяжка завтовшки не менше 70 мм. Ставиться також ціла низка інших вимог, покликаних забезпечити її монолітність і цілісність для укладання надалі по ній покриттів підлоги.
Аналіз пропонованих на будівельному ринку технологій для влаштування покриттів підлоги, показує, що їх можна класифікувати по виду матеріалів, конструктивним, технологічних або експлуатаційним особливостям.
Рис. 1.2 - Класифікація покриттів підлог
Таблиця 1.4 - Сфери застосування різних типів покриттів
Штучний шпунтований паркет завдовжки не більше 400 мм
 з порід дерева, чутливих до набухання (бук, клен, ясен, береза, граб)
Для влаштування покриттів підлог житлових, громадських і адміністративних будинків за звичайних умов експлуатації
температура 15 - 30 С, відносна вологість 15 - 70 % і слабка інтенсивність механічних впливів
 з порід дерева, менш чутливих до набухання (дуб, акація)
Переважно громадські і адміністративні будинки
Штучний шпунтований паркет завдовжки понад 400 мм
Штучний нешпунтований паркет розміром понад 250   50  10 мм
 з порід дерева, чутливих до набухання
 з порід дерева, менш чутливих до набухання
Штучний нешпунтований паркет розміром понад 250   50  10 мм
Художній паркет, паркет-дошка, щитовий паркет
Для влаштування покриттів підлог у житлових, громадських, адміністративних будинках, а також побутових і виробничих приміщеннях зі слабкими механічними впливами, що експлуатуються за звичайних умов
Для влаштування покриттів підлог у громадських, адміністративних будинках і промислових приміщеннях з помірними механічними впливами, в тім числі експлуатовані за умов впливу агресивного середовища, мають гідроізоляційні властивості
Для влаштування покриттів підлог у громадських, адміністративних будинках і виробничих приміщеннях, стійкі до впливу помірних навантажень і агресивного середовища
Для влаштування покриттів підлог у виробничих, складських та ін. допоміжних приміщеннях під помірні і значні навантаження, що експлуатуються за звичайних умов
Для влаштування покриттів підлог у виробничих, складських та ін. допоміжних приміщеннях під помірні і значні навантаження, що експлуатуються за звичайних умов
 Полімерцементні маси під натуральний камінь
Для влаштування покриттів підлог у громадських, адміністративних будинках і виробничих приміщеннях, стійких до дії помірних навантажень
Для влаштування покриттів підлог у побутових і виробничих приміщеннях за звичайних умов експлуатації
 Штучна плитка під природний камінь
Для влаштування покриттів підлог у промислових приміщеннях, адміністративних і громадських будинках. Стійка до дії значних навантажень. За умов агресивних впливів потрібно застосовувати кислотостійку плитку
Для влаштування підлог у промислових, складських та ін. приміщеннях. Стійкі до дії помірних навантажень за звичайних умов експлуатації
Для влаштування покриттів підлог у житлових і громадських будинках за звичайних умов експлуатації
 Тонкошарові поліровані полімермінеральні плити великих розмірів
Для влаштування покриттів в адміністративних, громадських і житлових будинках, у тім числі підлог з підігрівом
Для влаштування покриттів підлог у промислових приміщеннях зі спеціальною вимогою стосовно електростатики
Для влаштування покриттів підлог у промислових приміщеннях, що експлуатуються за умов впливу агресивного середовища
Застосовують сумісно із самовирівнювальними масами Ceresit и Thomsit для влаштування підлог у промислових і побутових приміщеннях
До покриттів підлог у виробничих приміщеннях харчової промисловості ставлять особливі вимоги, а саме:
відповідно до санітарних і гігієнічних вимог поверхня покриття не повинна бути джерелом пилу і має легко піддаватися прибиранню;
поверхня покриття і шви мають бути позбавлені гострих країв, тріщин та інших дефектів, де можуть накопичуватися виробниче сміття, пил, бруд і мікроорганізми;
покриття слід укладати так, щоб забезпечити належний стік рідин із поверхні підлоги;
покриття має бути несприйнятливим до розвитку мікроорганізмів, особливо цвілі і грибків, і не сприяти їх розвитку;
у процесі експлуатації покриття не повинне виділяти шкідливих речовин, у тім числі запахів;
поверхня покриття має бути неслизькою, стійкою до стирання і досить міцною;
покриття має витримувати інтенсивний вплив механічних навантажень, бути стійким до впливу різних температур: від -40 С (холодильники, рефрижератори) до +150 С; витримувати циклічні гідротермічні впливи (дія гарячої води понад 80 С під час прибирання приміщення);
покриття не повинне вбирати речовин, що виділяються в процесі виробництва тих чи інших продуктів, а також мийні засоби і розчинники;
покриття має бути ремонтопридатним.
Системи підлоги можна поділити на підлоги з сухою основою та підлогові системи. Сухі основи підлоги (сухі монолітні підлогові системи) застосовують переважно у будівництві житлових та офісних споруд, будівель для медичних установ, готельних та адміністративних споруд. При санації та відновленні будівель сухі основи підлоги застосовують насамперед завдяки невеликій масі, сухому способу монтажу та сприятливим акустичним, теплозахисним і протипожежним властивостям.
Підлогові системи, наприклад, подвійні підлоги та порожнисті підлоги, в основному застосовують в будівництві офісних та адміністративних споруд. Вони є оптимальним варіантом особливо в таких випадках, коли в порожнинах прокладають кабелі та трубопроводи, або коли передбачається проведення наступних інсталяційних робіт у великих офісних приміщеннях, комп'ютерних залах і лабораторіях. Завдяки універсальним можливостям для прокладення трубопроводів і комунікацій вони особливо підходять для офісних приміщень, коли на момент укладання підлоги ще не визначений наступний розподіл приміщення на зони.
Таблиця 2.1 - Підлогові системи в сухому будівництві: властивості та сфери застосування
Сухі основи підлоги (суха безшовна підлога)
Системи основи підлоги, які укладаються сухим способом, складаються залежно від вимог із вирівнювального шару насипного матеріалу, шару звукоізоляційного матеріалу ( від ударного шуму) та підлогової плити типу ТЕ чи плити основи.
Модернізація, санація, розбудова житлових, офісних та мансардних приміщень. Оптимальний варіант для підлог, що монтуються на перекриттях з деревґяних балок.
Підлогові плити з гіпсокартонних, гіпсоволокнистих плит, а також плит із силікату кальцію або деревостружкових плит.
Монолітні підлоги, які складаються із замкнутої поверхні на "склепінні" та стаціонарної опалубки; у порожньому просторі між несучим перекриттям та підлогою (від 40 до 200 мм) розташовують лінії різних комунікацій. Відстань між опорними стояками становить від 200 до 300 мм; загальна конструкційна висота - від 65 до 190 мм; оптимальний варіант для великих навантажень.
Офісні приміщення та холи з великою щільністю комунікацій, комп'ютерні зали, майстерні та зали, які відповідають звичайним вимогам щодо універсальності та можливості контролю.
Склеписті або опорні стояки з пластмаси, металу або каменю, стаціонарна опалубка з гіпсокартонних, гіпсоволокнистих або сталевих плит; наливна бетонна суміш для укладання монолітної підлоги.
Універсальні підлогові системи з окремих плит стандартного розміру 600 x 600 мм; подвійні підлоги укладають на несучому перекритті з обпиранням на стояки. Залежно від сфери застосування можна обирати різну висоту укладання підлоги (від 60 до 1200 мм та вище). Плити можна заміняти в будь-якому місці.
Офісні приміщення та коридори з великою щільністю комунікацій та/або вимогами до можливості внесення змін до горизонтальних проекцій, комп'ютерні зали, приміщення для розподільних пристроїв, радіо- та телевізійні студії, лабораторії, майстерні та чисті приміщення, які відповідають високим вимогам щодо універсальності та можливості контролю.
Деревностружкові плити, сталь, алюміній, штамповані металеві конструкції з мінеральними наповнювачами, армований легкий бетон або бетонне заповнення; гіпсоволокнистий матеріал, сульфат кальцію.
Сухими основами підлоги називають усі покриття (обшивки, облицювання) підлоги, котрі укладають сухим способом на плоску поверхню, які спроможні витримувати навантаження. До них належать:
обшивки підлоги, які укладають на перекриття по дерев'яних балках;
системи сухих монолітних підлог, які зазвичай укладають в так названий плаваючий спосіб.
Сухі основи підлоги застосовують насамперед у таких випадках, коли вирішальними є критерії оперативного введення будівлі в експлуатацію, невеликої власної маси підлогової конструкції або запобігання зволоженню будівельної конструкції Вони часто застосовуються під час проведення робіт із санації перекриттів на дерев'яних балках. Окремі системи основ підлоги розрізняються переважно за видом матеріалу, що використовують для виготовлення плит. Вони застосовуються у вигляді готових багатошарових елементів або окремих плит. Під час укладання останні з'єднуються між собою за допомогою:
систем з'єднання в шпунт і гребінь;
з'єднання в стик із перев'язуванням (у два шари), після чого вони склеюються чи скріпляються скобами із силовим замиканням.
Рис. 3.1 - Ступінчасте з'єднання елементів в стик
Рис. 3.2 - З'єднання в стик елементів у шпунт і гребінь
В Німеччині поширені такі системи сухих основ підлоги:
деревностружкові плити V100, з'єднання по периметру в шпунт і гребінь - залежно від відстані між точками обпирання мінімальна товщина має бути не менше 19 мм, у варіанті плаваючої основи підлоги - 25 мм;
сухі основи підлоги з гіпсоволокнистих плит розмірами 2 x 10 мм або 2 x 12,5 мм, із шаром клею, нанесеного на заводі-виробнику, зі ступінчастим з'єднанням по периметру;
елементи сухої основи підлоги з трьох шарів спеціальних гіпсокартонних плит, вздовж зі шпунтом та гребенем, з торця - зі ступінчастим з'єднанням, загальна товщина приблизно 25 мм;
елементи сухої основи підлоги з гіпсових будівельних плит завтовшки 12,5 мм, які склеюють між собою на будівельному майданчику;
гіпсокартонні/деревностружкові плити завтовшки 20 мм, які укладають одним шаром, зі з'єднанням у шпунт і гребінь;
деревностружкові плити на цементному в'яжучому (арболіт), які укладають одним чи двома шарами;
суха монолітна підлога з двох будівельних плит із нанесеним на заводі-виробнику клеєм та використанням цементу на будівельному майданчику, зі ступінчастим з'єднанням по периметру.
Більшість сухих основ підлоги виготовляють у вигляді комбінованих елементів. При цьому матеріали, з яких виготовлені плити, зі зворотного боку оклеюють ізоляційними матеріалами на основі мінеральної вати або жорсткого пінополістиролу. В іншому варіанті можна укладати ізоляційні матеріали без приклеювання.
Поверхні перекриття підлоги у будинку без підвалу (підлогові плити) слід ущільнювати (герметизувати) відповідно до групи навантаження згідно з вимогами стандарту DIN 18195.
У зв'язку з наявністю залишкової вологи, що на практиці трапляється досить часто, на всю поверхню залізобетонних перекриттів слід укладати покриття. Ці плівки або листи (смуги) слід укладати зі стиком внапусток, надаючи їм подібну до ванни форму, тобто з підйомом по краях приблизно на висоту 10 см у місцях примикання до прилеглих елементів будівельної конструкції. Якщо немає підстав для очікування збільшення вологості або наявності залишкової вологості у підлоговому перекритті, від застосування паронепроникної плівки можна відмовитися.
Перекриття по дерев'яних балках не обов'язково покривати паронепроникною плівкою з обох боків. Оскільки конструкція перекриттів по дерев'яних балках є відносно паропроникною, утворення бар'єру для пари під сухою основою підлоги може виявитися проблематичним з точки зору будівельної фізики. Для захисту від конденсації вологи, особливо дощатих підлог, слід використовувати паропроникні матеріали, наприклад гофрований папір, картон або аналогічні матеріали. Якщо для забезпечення вимог щодо тепло- та вологозахисту виникає потреба у застосуванні паронепроникних плівок, їх завжди слід розміщувати з нижнього боку перекриття по дерев'яних балках, тобто над основою підлоги чи облицюванням перекриття.
Оскільки майже всі матеріали, з яких виготовляють плити основи підлоги, відрізняються невеликою власною міцністю на вигин, вони мають прилягати до перекриття, на яке укладаються, всією поверхнею. В разі наявності нерівностей перекриття, на яке укладається основа підлоги, виникає потреба у вирівнюванні висоти залежно від встановлених допусків
Таблиця 3.1 - Заходи по вирівнюванню нерівностей підлоги
Плити з жорсткого пінопласту або волокнисті ізоляційні плити
Плити з м'якого пінопласту (наприклад, поліетилену)
Самовирівнювальні шпаклювальні маси В'яжучі для будівельних розчинів
Самовирівнювальні шпаклювальні маси з дрібнозернистими заповнювачами у співвідношенні 1 :2 (наприклад, з промитим піском, крива гранулометричного складу від 0 д 2,0 мм)
Цементно-піщані суміші у співвідношенні 1:5
Сухі насипні вирівнювальні матеріали
Сухі насипні матеріали застосовують для вирівнювання нерівностей перекриття під сухою основою підлоги, висота яких перевищує 10 мм. Вони маюіь теплоізоляційні властивості, тобто їх можна застосовувати як єдиний або додатковий теплоізоляційний матеріал. Окрім цього, вони підвищують рівень захисту конструкції перекриття від ударного шуму.
Комунікаційні лінії (підведення холодної та гарячої води, каналізації, електромережі тощо) можна безпосередньо засипати відповідним матеріалом. При цьому залежно від насипного матеріалу мінімальна товщина шару для перекриття становить від 10 до 20мм, починаючи від верхньої кромки площини, в якій розташовані лінії комунікацій. Лінії комунікацій слід кріпити до перекриття механічним способом, щоб динамічні переміщення не призводили до порушення щільності насипного матеріалу. При цьому слід зважати на необхідність акустичної ізоляції.
Залежно від вимог щодо теплоізоляції або ізоляції від ударного шуму, не і пред'являються до структури підлоги, використовують ізоляційні матеріали типів WD, T, TK. Укладання основи підлоги безпосередньо на перекриття є можливим лише за умови невеликих допустимих нерівностей поверхні V разі наявності більших нерівностей спочатку слід вирівняти поверхню Міцність ізоляційних матеріалів на стискання внаслідок невеликої власної міцності на вигин слід обирати вищою, ніж у разі укладання монолітних підлог
вологим способом. Надто м'які чи недостатньо тверді ізоляційні матеріали дають усадку при навантаженні (наприклад, внаслідок пересування). Надто великий пружний прогин підлоги призводить до того, що утворені коливання можуть передаватися предметам оснащення, встановленим на поверхні цієї підлоги. У разі застосування твердих покриттів підлоги, наприклад керамічної плитки чи каменю, плит основи підлоги, укладених на надто м'який шар матеріалу, значно зростає ризик утворення тріщин. У разі застосування ізоляційних матеріалів на основі жорсткого пінопласту слід обирати марку?PS30; слід застосовувати волокнисті ізоляційні матеріали з ізоляційних монолітних плит типу ТК високої щільності.
В разі необхідності забезпечити додаткове вирівнювання висоти вже рівного перекриття, наприклад, для вбудовування комунікаційних ліній під сухою підлогою, можна використати легкі будівельні плити із арболіту, плити з пористого бетону або жорсткого пінопласту марки ?PS30. В цьому випадку суху основу підлоги слід укладати під прямим кутом до ізоляційних чи вирівнювальних плит.
Ізоляційні матеріали, які мають забезпечувати ізоляцію від ударного шуму (плити для ізоляції від ударного шуму), слід укладати лише в один шар.
Покриття для сухих основ підлоги укладається безпосередньо на основу після затвердіння клейових з'єднань плит.
На елементи основи підлоги можна укладати такі покриття:
пружні покриття (полівінілхлорид - ПВХ, лінолеум, корок);
текстильні покриття (килимові покриття підлоги);
тверді покриття (керамічні плитки, природний камінь, паркет та ламінат).
Для укладання покриттів у вигляді смуг, наприклад, килимових та ПВХ-покриттів, слід спочатку зашпаклювати всю поверхню основи підлоги залежно від товщини покриття. Нанесення шару шпаклівки завтовшки принаймні 2 мм на всю поверхню основи для укладання плит із більшості матеріалів є необхідним також у тому разі, коли покриття має відповідати вимогам щодо стійкості до пошкодження від пересування стільця на коліщатах. Поверхні підлоги, які вкриватимуться плиткою чи паркетом, шпаклювати не слід.
Для приклеювання застосовують термоклей, контактний та реакційний клей або клеї з мінерального в'яжучого. Розмір керамічних плиток та елементів покриття з каменю слід обмежувати до 300 х 300 мм. Згідно з вимогами стандарту DIN EN 12057 необхідна міцність керамічного покриття на розтяг при вигині має становити >25 Н/мм. Приклеювання плиток з відповідними властивостями до сухої основи підлоги здійснюється з нанесенням тонкого шару клею. Як основу для покриття з керамічних плиток слід використовувати плити з мінерального в'яжучого (наприклад гіпсові будівельні плити, будівельні плити з цементом у якості в'яжучого). Деревностружкові плити не є придатними для застосування в якості основи для такого покриття внаслідок того, що їх характеристики усадки та набрякання значно відрізняються від характеристик плитки. У вологих приміщеннях (наприклад ванних кімнатах) всю площу поверхні сухих монолітних підлог спочатку слід ретельно ущільнити. Властивості клею для керамічної плитки, ущільнювального матеріалу та сухої монолітної підлоги мають бути узгоджені між собою, щоб забезпечити можливість тривалої експлуатації основи підлоги без пошкоджень. В іншому разі ймовірність пошкодження навіть без впливу вологи зростає зі збільшенням:
відстані між точками обпирання елементів сухої основи підлоги;
Для підвищення міцності сухої основи підлоги на вигин можна розташовувати додаткові вирівнювальні шари з плит, виготовлених із придатних до цього матеріалів.
Покриття з паркету укладається переважно на деревностружкові або фанерні плити, оскільки останні мають аналогічні характеристики усадки та набрякання. Якщо передбачається укладання паркету на основу на мінеральній базі, наприклад, на суху основу підлоги з гіпсових будівельних плит, слід перевірити, чи є вона придатною для застосування як основа під паркетне покриття. Для укладання на такі основи перевагу слід надавати різновидам так званого паркету з малим зсувом, наприклад, багатошаровому проклеєному готовому паркету чи плитам з ламінату на дерев'яній основі. При цьому слід дотримуватися інструкцій щодо укладання, а саме критеріїв вибору типу та товщини паркету, способу укладання та клею.
Взагалі паркет можна укладати лише після того, як вологість будівельної споруди зменшиться настільки, що відносна вологість повітря вже не перевищуватиме приблизно 50%. Щоб уникнути непотрібного зволоження паркетної підлоги, слід застосовувати лише такі клеї, які взагалі не містять або містять невелику кількість води. Залежно від виду основи підлоги деформаційні шви слід розташовувати через кожні 10-15 метрів.
Ширина необхідних деформаційних швів по краях приміщення між стінами та основою підлоги, а також між стіною та паркетним покриттям має становити не менше 10 мм.
Акустична ізоляція основи підлоги від прилеглих елементів будівельної конструкції (стін, опор) забезпечується за допомогою розміщення по краях смуг із ізоляційного матеріалу завтовшки приблизно 10мм
Місця примикання до монолітної підлоги, облицювання з керамічних плиток, природного каменю або порожнистої підлоги слід підпирати кутовими шинами.
В місці примикання сухої основи підлоги до монотної слід підкладати деревностружкову плиту.
Наявні роздільні чи захисні плівки слід підтягнути вгору в граничних зонах. У вологих приміщеннях (наприклад, ванних кімнатах) основу підлоги та прилеглу зону стіни слід ущільнити за допомогою відповідної ущільнювальної маси.
У місцях стиків елементів сухої основи підлоги в зоні біля дверей
Оцінка експлуатаційних властивостей систем підлог курсовая работа. Строительство и архитектура.
Сумки Эссе На Вайлдберриз
Реферат По Физкультуре На Тему Гимнастика С Картинками
Реферат: Rate Of Reactions Chemestry Essay Research Paper
Реферат по теме Правонарушения в области стандартизации
Курсовая Работа На Тему Социальные Аспекты Инновационной Деятельности
Сочинение На Тему Чацкий Главный Герой
Атеизм Как Специфическое Религиозное Мировоззрение Реферат
Сочинение По Плану Кто Такой Рассказчик
Курсовой 15
Контрольная работа по теме Задачи антикризисного управления. Эффективность антикризисного управления
Контрольная Работа 2 Законы Ньютона
Курсовая работа по теме Состояние инновационной деятельности отеля 'Минск'. Инновационные предложения
План Сочинения Летние Радости
Курсовая работа: Проектування автоматизованої інформаційної системи для менеджера фірми
Курсовая работа по теме Современные подходы к организации взаимодействия семьи и дошкольного образовательного учреждения
Реферат На Тему Закономерности И Принципы Процесса Воспитания
Дипломная Работа На Тему Особливості Початкового Етапу Розслідування Злочинів
Красота Определение Для Сочинения 9.3 Огэ
Курсовая работа: Ассортимент пряностей
Мой Любимый Поселок Сочинение Евлашево
Расчет двухстоечного электромеханического подъемника - Производство и технологии курсовая работа
Лексическая работа на уроках русского языка в начальной школе - Иностранные языки и языкознание курсовая работа
Эталонные стратегии развития бизнеса - Менеджмент и трудовые отношения курсовая работа