Облік необоротних активів та виробничих запасів - Бухгалтерский учет и аудит курс лекций

Облік необоротних активів та виробничих запасів - Бухгалтерский учет и аудит курс лекций




































Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Облік необоротних активів та виробничих запасів

Основи побудови фінансового обліку. Значення, цілі і завдання бухгалтерського обліку. Порядок відкриття поточних рахунків у банку, ведення касових операцій. Поняття та класифікація фінансових інвестицій. Основи руху матеріальних і нематеріальних активів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Одеський національний політехнічний університет
Інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій
Конспект лекцій з обліку необоротних активів та виробничих запасів
для студентів денної та заочної форми освіти
спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"
Змістовний модуль 1. Основи побудови фінансового обліку
1.1 Значення, цілі і завдання бухгалтерського обліку
1.3 Предмет, об'єкти і метод бухгалтерського обліку
Змістовний модуль 2. Облік грошових коштів
2.1 Порядок відкриття поточних рахунків у банку
2.2 Безготівкові форми розрахунків та їх документальне оформлення
2.3 Облік операцій по поточному рахунку і іншим рахункам в банку
2.5 Порядок ведення касових операцій на підприємстві
2.7 Порядок встановлення ліміту каси
2.8 Терміни використання наявних коштів
2.9 Обмеження суми готівкових розрахунків
Змістовний модуль 3. Облік фінансових інвестицій
3.1 Класифікація фінансових інвестицій та порядок обліку відповідно до П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"
3.2 Методи оцінки фінансових інвестицій
Змістовний модуль 4. Облік основних засобів
4.1 Поняття та класифікація основних засобів
4.3Організація обліку основних засобів
4.5 Облік надходження основних засобів
4.7 Облік переоцінки основних засобів
4.8 Облік поліпшень основних засобів
4.9 Облік амортизації основних засобів
Змістовний модуль 5. Облік інших необоротних матеріальних активів
5.1 Класифікація інших необоротних матеріальних активів
5.2 Облік стану та руху інших необоротних матеріальних активів
5.3 Особливості обліку малоцінних швидкозношуваних предметів
Змістовний модуль 6. Облік нематеріальних активів
6.1 Нормативні документи з обліку нематеріальних активів
6.2 Облік наявності та руху нематеріальних активів
6.3 Облік амортизації нематеріальних активів
Бухгалтерський облік складається з фінансового та управлінського (внутрішньогосподарського обліку).
Фінансовий облік - сукупність правил та процедур, що забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства та фінансовий стан згідно з вимогами законодавчих актів та п(С)БО.
Суттю фінансового обліку є накопичення інформації про всі аспекти діяльності підприємства. Це офіціальний облік, який обов'язково ведеться на підприємствах відповідно до чинних та нормативних документів.
Маючи на увазі, значний обсяг інформації, що містить дисципліна фінансовий облік, відповідно до структури, вона поділяється на "Фінансовий облік 1" та "Фінансовий облік 2".
Мета дисципліни "Фінансовий облік 1": засвоєння знань з теорії і практики ведення фінансового обліку на підприємствах різних форм власності..
Завдання курсу: вивчення методів і організації ведення на підприємствах фінансового обліку активів та витрат з використанням прогресивних форм і національних стандартів.
Конспект лекцій містить теми, що розкривають особливості обліку необоротних активів, фінансових інвестицій та грошових коштів.
Змістовний модуль 1. Основи побудови фінансового обліку
1.1 Значення, цілі і завдання бухгалтерського обліку
В умовах ринкової економіки і розвитку міжнародних господарських зв'язків, облік займає одне з основних місць як складова частина економічної інформації.
Користуючись показниками поточного обліку і звітності, керівництво підприємства контролює раціональність використання господарських ресурсів, рентабельність (тобто отримання прибутку, достатнього для залучення і утримання вкладеного капіталу), ліквідність (достатності засобів для погашення заборгованості по зобов'язаннях), отримує іншу ділову інформацію, а також здійснює планування і прогнозування діяльності підприємства.
Про значення бухгалтерського обліку в управлінні господарською діяльністю німецький вчений-економіст проф. І.Ф. Шерр ще в кінці ХІХ ст. писав, що "Бухгалтерський облік - непогрішимий суддя минулого, необхідний керівник справжнього і надійний консультант майбутнього".
Облік виник і розвивався разом з господарською діяльністю людини. Основою існування і розвитку суспільства є діяльність по виробництву необхідних матеріальних благ і наданню послуг.
Регулярну діяльність на постійній основі, що передбачає отримання доходу в грошовій, матеріальній або інших формах, називають господарською діяльністю. Створені на виробництві матеріальні блага розподіляються, відбувається їх обмін і споживання. Ці безперервні процеси утворюють процес відтворення, для нормального здійснення якого необхідне постійне спостереження за його ходом. Реєстрація окремих фактів господарського процесу називається обліком.
Облік ведеться з метою контролю господарської діяльності підприємства і активного впливу на її результати. За допомогою обліку відображають і контролюють стан руху засобів, а також господарські процеси, пов'язані з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням матеріальних благ.
Дані бухгалтерського обліку є основним джерелом економічної інформації про фінансово - господарську діяльність підприємства.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на підприємстві є надання користувачам, для ухвалення ними необхідних рішень, повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства. Метою бухгалтерського обліку також можна вважати сприяння раціональному використанню засобів і предметів праці, а також самої праці для отримання найбільшого фінансового прибутку.
Користувачами облікової інформації можуть бути зацікавлені особи як на самому підприємстві (керівництво, відповідні служби, співробітники), так і за його межами (зовнішні користувачі - банки, постачальники, засновники, акціонери, інвестори, контролюючі органи). При цьому одних користувачів цікавлять фінансове положення підприємства, його платоспроможність, ліквідність; інших - його прибутковість і можливий розмір дивідендів від інвестицій, але, в загалі, усі користувачі бажають знати стан справ на підприємстві.
Показники бухгалтерського обліку забезпечують необхідну інформацію для управління виробництвом, стратегічного планування, економічного аналізу, контролю (ревізії, аудиту), статистики, а також є початковими даними для податкового обліку, складання фінансової і податкової звітності.
Бухгалтерський облік вирішує наступні завдання:
1) безперервне, суцільне, взаємозв'язане і документальне відображення економічних процесів і явищ у всіх областях економіки;
2) забезпечення керівництва повною, своєчасною і достовірною інформацією про стан засобів господарювання;
3) створення необхідної інформаційної бази для планування, організації, регулювання, аналізу і контролю;
4) забезпечення контролю за законністю і доцільністю здійснення операцій;
5) забезпечення контролю за наявністю і рухом майна, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Значення бухгалтерського обліку зростає у зв'язку з розвитком міжнародних економічних зв'язків, збільшенням кількості підприємств з іноземним капіталом, значним зростанням числа підприємств малого і середнього бізнесу.
Для відображення різносторонньої діяльності підприємства з метою отримання інформації, необхідної для управління і контролю, використовують наступні види обліку:- оперативний;
Оперативний облік - це система спостереження і контролю за окремими господарськими операціями і процесами з метою швидкого отримання інформації про хід процесу виробництва і реалізації продукції і управління ними у міру їх здійснення.
Даний облік здійснюється безпосередньо на робочому місці (ділянка, відділ, цех, склад) у момент здійснення окремої господарської операції. Наприклад: облік робочого часу, облік щоденного обсягу виробництва, облік відвантаження і реалізації продукції, облік ходок автотранспорту, облік явок на роботу, облік руху товарно-матеріальних цінностей, тощо.
У оперативному обліку використовуються переважно натуральні і трудові вимірники. Певної системи первинної документації оперативний облік не має. Інформація оперативного обліку може передаватися усно. Порядок його ведення не регламентується.
Статистичний облік вивчає масові суспільно - економічні і окремі типові явища і процеси. При цьому їх кількісні аспекти статистика досліджує в нерозривному зв'язку з якісним змістом і виявляє закономірності їх розвитку.
Наприклад, динаміка зростання продуктивності праці і оплати праці. Підприємства не ведуть статистичний облік, цим займаються державні органи статистики. Проте підприємства всіх форм власності зобов'язані надавати органам статистики дані, необхідні для проведення статистичних спостережень.
Для отримання зведеної інформації статистика широко використовує дані оперативного і бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання і передачі інформації про господарську діяльність підприємства внутрішнім і зовнішнім користувачам для ухвалення оптимальних рішень.
Бухгалтерський облік - охоплює всі засоби підприємства і джерела їх створення, господарські процеси і результати діяльності. Він є системою суцільного, безперервного, документально обґрунтованого і взаємозв'язаного відображення господарських засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності в грошовому вимірюванні для забезпечення інформації, необхідної для управління і контролю.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві з дня його реєстрації до ліквідації. Особливістю бухгалтерського обліку є те, що всі господарські операції, враховані в натуральних і трудових вимірниках, обов'язково узагальнюються в грошовому вимірнику. Необхідною умовою для відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку є їх документальне оформлення, за допомогою чого показники обліку на підприємстві набувають доказового, юридичного значення. Бухгалтерський облік є міжнародною мовою підприємств.
Всі три види обліку тісно взаємозв'язані, доповнюють один одного і утворюють єдину систему народногосподарського обліку.
Податковий облік служить для визначення податків і прибутку до оподаткування.
Підприємства зобов'язані надавати звітність до державної податкової адміністрації, а також інших органів державного контролю, які мають право здійснювати інспекцію і перевірку бухгалтерського обліку підприємства, з метою контролю за окремими сторонами його діяльності.
Бухгалтерський облік складається з управлінського (внутрішньогосподарського) і фінансового обліку.
Управлінський облік - процес в рамках конкретного підприємства, що має на меті забезпечення управлінського апарату інформацією, що використовується для планування, управління і контролю за діяльністю підприємства.
Управлінський облік не регламентується законом і його інформація є строго конфіденційною. Ознайомитися з даними регістрів внутрішньої звітності управлінського обліку можна тільки з дозволу власника (керівника) підприємства або за рішенням органів суду або прокуратури. У економіці під управлінським або внутрішньогосподарським обліком розуміється комплексна система управління собівартістю продукції.
Фінансовий облік - це сукупність правил і процедур, що забезпечують підготовку, обнародування інформації про результати діяльності підприємства і його фінансовий стан відповідно до вимог законодавчих актів і П(С) БО.
На основі даних фінансового обліку зовнішні користувачі інформації підприємства отримують відомості про стан справ на підприємстві. Акціонери, інвестори і кредитори визначають прибутковість виробництва, продукції, капіталу, інвестицій, приймають рішення про доцільність вкладення грошових коштів і інших ресурсів, роблять висновки про потребу нових інвестицій і їх об'єм, розробляють стратегічні плани щодо прибутковості роботи в майбутньому і необхідних для цього умов, плани отримання і повернення кредитів і відсотків в договірні терміни.
Покупців хвилює чи відповідає реклама фактичному стану справ, чи зможе фірма виконати свої договірні зобов'язання, забезпечити нормативну якість продукції, робіт і послуг, здійснити гарантійне і післягарантійне обслуговування.
Державні органи влади цікавлять питання наскільки повно і правильно визначений прибуток, нараховані і сплачені податки, чи не порушується законодавство, тощо. Відповіді на наведені та інші питання надає фінансова звітність.
Фінансова звітність -- це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Фінансова звітність задовольняє інформаційні потреби користувачів щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; / регулювання діяльності підприємства; інших рішень.
Ту частину бухгалтерського обліку, що забезпечує складання фінансової звітності, звичайно називають фінансовим обліком.
1.3 Предмет, об'єкти і метод бухгалтерського обліку
Предметом бухгалтерського обліку є господарська діяльність підприємства, тобто використання засобів підприємства в процесі господарської діяльності, а також розрахунково-кредитні взаємини, що виникають при цьому.
Об'єктами бухгалтерського обліку є господарські засоби, що знаходяться у розпорядженні підприємства, джерела їх створення, господарські процеси, а також результати господарської діяльності підприємства.
Господарські засоби - це ресурси, які відповідають трьом основним вимогам: є власністю підприємства, представляють для нього певну цінність, мають певну вартість (можуть бути перетворені на гроші).
Для здійснення господарської діяльності необхідні відомості про господарські засоби підприємства і джерела їх створення.
По функціональній участі в процесі діяльності господарські засоби підприємства поділяються на необоротні і оборотні активи. (Рис 1.1.1)
Рисунок 1.1.1 - Класифікація господарських засобів підприємства
У підприємства окрім вищезгаданих господарських засобів, можуть знаходитися на рахунках забалансового обліку господарські засоби, що не належать йому:
- матеріальні цінності на відповідальному зберіганні;
- списана дебіторська заборгованість;
- бланки строгого обліку і звітності.
Всі засоби підприємства формуються за рахунок певних джерел, класифікація яких наведена на рис. 1.2.
Джерела засобів підприємства, що представлені на рисунку 1.2, обов'язково повинні дорівнювати засобам підприємства, придбаним на них і представлених на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1.2 - Класифікація джерел формування господарських засобів
Методом бухгалтерського обліку є сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в бухгалтерському обліку. Елементами методу є:
Під методами бухгалтерського обліку також розуміють методи нарахування амортизації на основні засоби, методи оцінки запасів при їх вибутті, методи нарахування резерву сумнівних боргів, тощо, вибрані з відповідних П(С) БО і зафіксованих в обліковій політиці підприємств.
Основними формами фінансової звітності є:
- примітки до фінансової звітності.
Пакет фінансової звітності представляється в органи державної статистики.
Правові основи регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку і звітності на підприємствах визначені в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 г. №996 - ХІV. Порядок організації і ведення обліку регламентується Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С) БО), Планом рахунків бухгалтерського обліку і Інструкцією по застосуванню плану рахунків затвердженими наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999 г. №291.
Змістовний модуль 2. Облік грошових коштів
2.1 Порядок відкриття поточних рахунків у банку
В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємини з іншими підприємствами і організаціями, працівниками підприємство і окремими особами. Всі безготівкові розрахунки здійснюються через фінансово-розрахункові установи або розрахункові операції.
Для проведення розрахункових, кредитних і касових операцій, а також для зберігання вільних засобів в банках відкриваються розрахункові і інші рахунки.
Порядок відкриття банками рахунків в національній і іноземній валюті встановлений Інструкцією "Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національної та іноземних валютах" Правління Національного банку України №492 від 12.11.03. Згідно інструкції, банки відкривають рахунок зареєстрованим у встановленому законодавством порядком юридичним особам і фізичним особам -- суб'єктам підприємницької діяльності, філіалам, представництвам, відділенням і іншим відособленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, виділеним в результаті приватизації, представництвам юридичних осіб -- нерезидентам, іноземним інвесторам, фізичним особам на умовах, висловлених в інструкції і згідно з угодою, укладеною між власником рахунку і банком.
Кожне підприємство може відкривати поточні рахунки в національній і іноземній валюті. У разі відкриття двох поточних рахунків в національній валюті власник рахунків протягом трьох днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один з рахунків в національній валюті як основний, на якому буде ураховуватися заборгованість, що списується в безперечному порядку, і повідомляє номер даного рахунку податковому органу по місцю своєї реєстрація і банкам, в яких відкриті додаткові рахунки в національній валюті і рахунки в іноземній валюті. Без повідомлення податкового органу про узяття цих рахунків на облік операції на рахунках не здійснюються.
Поточні рахунки відкриваються підприємствам всіх форм і видів діяльності для зберігання засобів і здійснення всіх видів банківських операцій.
Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти з державного або місцевого бюджетів.
Кредитні рахунки відкриваються підприємствам і фізичним особам, яким видаються кредити відповідно до положень, діючих в Україні.
Кредитні рахунки відкриваються банками на договірній основі і призначені для обліку кредитів, що надаються шляхом оплати розрахункових документів або перерахування коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитного договору.
Депозитні рахунки відкриваються підприємствам на певний строк, обумовлений договором, який укладається між власником рахунку і установою банку.
Грошові кошти переказуються з поточного рахунку на депозитні рахунки на певний термін, а після закінчення терміну зберігання повертаються на поточний рахунок.
Відсотки по депозитних внесках нараховуються в такому ж порядку або зараховуються на поповнення депозиту.
Для відкриття поточних рахунків підприємства надають до установ банку наступні документи.
1. Заявление на відкриття рахунку. Підписується керівником і головним бухгалтером підприємства. За відсутності головного бухгалтера і уповноваженої особи заява підписується тільки керівником підприємства
2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органах державної виконавської влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати реєстрацію, завірену нотаріально або органом, що видав свідоцтво про державну реєстрацію.
3. Копію зареєстрованого статуту, завіреного нотаріально або реєструючим органом.
4. Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.
5. Карточку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи. В картці також фіксується зразок відтиснення печатки підприємства .
6. Карточка завіряється підписами керівника або заступника керівника вищестоящої організації, підтвердженими печаткою або нотаріально. Картка із зразками підписів і відтисненням печатки надається до установ банку в двох екземплярах.
7. Копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, завірену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.
Фізичним особам -- суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність без утворення юридичної особи, рахунки відкриваються на їх ім'я.
Для відкриття рахунків надаються наступні документи:
а) заява про відкриття рахунку, підписана підприємцем;
б) копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;
в) картка із зразком підпису, завірена нотаріально.
При реорганізації підприємства для переоформлення рахунку до установ банку надаються такі ж документи, як і при їх створінні.
У разі ліквідації підприємства його основний рахунок переоформлюється на ім'я ліквідаційної комісії.
Ліквідаційна комісія приймає дії по закриттю додаткових рахунків.
Поточні рахунки в банку можуть бути закриті на підставі заяви власника рахунків, на підставі рішення органу, на який законом покладені функції по ліквідації або реорганізації підприємства, на підставі відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства або визнання його банкротом, на інших підставах, передбачених чинним законодавством України.
2.2 Безготівкові форми розрахунків та їх документальне оформлення
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися в Україні в наступних формах:
-- платіжними вимогами-дорученнями;
-- інкасовим дорученням (розпорядженням);
-- банківськими платіжними картками.
Платіжні вимоги і інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством і нормативними актами Національного банку України.
Надані в банк розрахункові документи повинні відповідати вимогам встановлених стандартів і містити залежно від форми розрахунків наступні реквізити: назва документа; номер документа; дата оформлення; назва платника і одержувача засобів, їх ідентифікаційні коди по Єдиному державному реєстру підприємств |і організацій України; назва банків платника і (одержувача), їх місцезнаходження; номери по МФО (код банку); сума платежу цифрами і прописом; призначення платежу; назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та ін.), з вказівкою його номера і дати.
Розрахункові документи банк приймає незалежно від їх сум. Списання засобів з рахунку платника здійснюється на основі першого екземпляра розрахункового документа.
Платіжні документи, як правило, виконуються в двох екземплярах. Залежно від технічних можливостей підприємство зобов'язано надавати в банк розрахункові документи як в паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів по каналах зв'язку. Спосіб надання підприємством документів в банк передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.
Банк на всіх платіжно-розрахункових документах в обов'язковому порядку в правому верхньому кутку проставляє дату надходження документів.
Платіжне доручення є розпорядженням власника рахунку в банку на перерахування грошових коштів на рахунок іншого підприємства. Доручення приймаються банком до виконання протягом десяти днів від дати його виписування. Банк приймає доручення тільки в тій сумі, яка може бути сплачена по наявності грошових коштів на рахунку.
Платіжна вимога-доручення складається з двох частин:
-- верхня частина -- вимоги постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця сплатити вартість поставленої йому продукції або наданих послуг;
-- нижня частина -- доручення платника своєму банку перерахувати з його розрахункового рахунку суму, вказану в графі "сума до оплати".
Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. У разі згоди сплатити платіжну вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає в обслуговуючий банк.
Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена з наявних коштів на рахунку платника.
У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення про мотиви відмови він повідомляє безпосередньо одержувача коштів в порядку і терміни, вказані в договорі.
Розрахунковий чек -- це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку установі банку сплатити вказану в чеку суму чекотримачу.
Чеки зброшуровані в чекові книжки по 10, 20, 25 листів. Чекові книжки є бланками строгої звітності. Термін дії чекової книжки -- один рік.
Чек заповнюється від руки або з використанням технічних засобів. В чеках не допускаються виправлення.
Заповнений чек пред'являється в банк до оплати протягом десяти календарних днів.
Чек підписується особою, що має право підписувати розрахункові документи, і повинен мати відтиснення друку чекодавця
Невикористані чеки після закінчення терміну дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню в банк, де вони повинні бути погашені. За бажанням підприємства банк може поповнити ліміт книжки у разі його вичерпання.
Акредитивна форма розрахунків застосовується за договором між постачальниками і покупцями для прискорення нарахування засобів на розрахунковий рахунок.
Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:
- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи й надані послуги;
- надати повноваження іншому (виконуючому) банкові здійснити цю оплату. При розрахунках акредитивами виникають економічні відносини між чотирма суб'єктами: - заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;
- банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;
- бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);
- виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.
Банк відкриває акредитив і здійснює платежі постачальникам або надає право іншому банку здійснити такі ж платежі за умови пред'явлення документів, обумовлених в акредитиві.
В банку покупця або постачальника можуть бути відкриті наступні акредитиви:
1. Покриті (депонують в банку постачальника або в банку платника).
3. Відзивний (може змінюватися або анулюватися банком постачальника без попереднього узгодження з постачальником).
4. Безвідзивний (акредитив змінюється або анулюється тільки з відома постачальника).
Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним покупцем.
Термін дії і порядок розрахунків по акредитивах встановлюються договором між платником і постачальником.
Повідомлення банку-емітента про відкриття акредитиву і зміни до нього прямують у вигляді повідомлення: ( по електронній пошті, телексу, телетайпу або іншим каналам зв'язку, передбаченим кореспондентськими договорами між банками, а також у вигляді заяви про відкриття акредитиву, направленого спецзв'язком).
Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг підприємство-виконавець представляє необхідні документи, передбачені умовами акредитиву, разом з реєстром документів виконуючому банку. Виконуючий банк ретельно перевіряє представлені документи на предмет дотримання всіх умов акредитиву і направляє повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитиву.
Списання засобів із спеціального рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів по акредитиву і інших документів, відповідних умовам акредитиву.
Банк-емітент після перевірки виконання всіх умов акредитиву на підставі реєстру документів по акредитиву списує кошти із спеціального рахунку і перераховує їх на рахунок підприємства-виконавця.
Термін дії акредитиву в банку-емітенті встановлюється покупцем в межах 15 днів з дня відкриття, не рахуючи нормативного терміну проходження документів по спецзв'язку між банками.
Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відзивному акредитиві або у зв'язку з розірванням договору між заявником акредитиву і підприємством-виконавцем.
Вексель - безумовне грошове зобов'язання, за яким одна особа зобов'язана сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг.
Векселі бувають простими і перевідними. Відмінною рисою простого векселя є те, що він виписується і підписується боржником.
Перевідний вексель підлягає обов'язковому акцепту платником. Акцепт може бути частковим, тобто підтверджуючим згоду на сплату тільки частини боргу.
Перевідні векселі можуть бути передані іншій фізичній особі шляхом індосаменту -- спеціального передавального напису на обороті векселя. Іменний індосамент містить вказівку про нового власника векселя. Якщо на оборотній стороні векселя міститься напис "без обороту на мене", це означає, що індосант не відповідає за платіж по векселю перед його подальшими утримувачами.
На оборотній стороні векселя відображаються гарантії оплати по векселю - аваль. Особи, що оформили аваль, відповідають по векселю нарівні з платника, але, сплативши вексель, можуть зажадати від останнього відшкодування суми платежу.
До розрахунків, заснованих на заліку взаємної заборгованості платників, відносяться розрахунки, по яких взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівних сумах і лише по різниці здійснюється платіж на загальних підставах.
Такі розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групою платників всіх форм власності одній або різних галузей господарства.
Підприємства, що підтримують постійні господарські зв'язки по поставках товарів (виконаним роботам, наданим послугам), можуть здійснювати розрахунки періодично по сальдо зустрічних вимог.
В угодах сторонами передбачається періодичність звірки взаємної заборгованості зі складанням відповідного акту, де указуються терміни і форма розрахунків.
Після складання акту звірки взаємної заборгованості сторона залежно від того, в чию користь склалося кредитове сальдо взаємних зобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, платіжна вимога-доручення) або оформляє вексель.
У сфері банківських послуг застосовуються різні види пластикових карток залежно від їх технічних можливостей і набору що надаються по ним банківських послуг.
Одним з поширени
Облік необоротних активів та виробничих запасів курс лекций. Бухгалтерский учет и аудит.
Немецкие Диссертации
Реферат по теме Акцентуации характера
Какого Человека Можно Назвать Смелым Сочинение 9.3
Реферат На Тему Репродуктивное Здоровье Женщины
Сочинение Особенности Моего Темперамента Сангвиник
Реферат: The Berlin Wall Essay Research Paper INTRODUCTION
Контрольная Работа 1 Квадратичная Функция 9 Класс
Реферат по теме Дистанционное обучение как показатель развития культуры сферы образования
Реферат: Роль математических методов в экономическом исследовании. Скачать бесплатно и без регистрации
Лекция по теме Медицинская экспертиза
Права и обязанности родителей и детей.
Дипломная Работа Воспитание В Семье
Реферат: ПР как инструмент маркетинга. Скачать бесплатно и без регистрации
Книжная И Разговорная Речь Реферат
Реферат На Тему Профессиональная Компетентность Педагога
Реферат: Бухгалтерская отчетность. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа: Україна в системі сучасних міжнародних відносин
Реферат: Эрик Шепелявый
Дипломная работа по теме Институт освобождения от уголовной ответственности несовершеннолетних
Түрік Империясы Көшпелілер Мемлекетінің Классикалық Үлгісі Эссе
Эффективность применения авиации для тушения пожаров в зданиях повышенной этажности - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Внутренняя среда организма и ее значение - Биология и естествознание презентация
Транскрипция в живых клетках - Биология и естествознание презентация


Report Page