Облік витрат на виробництво ДП "Черкаське лісове господарство" - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Облік витрат на виробництво ДП "Черкаське лісове господарство"

Мета та етапи обліку витрат виробництва. Характеристика обліку витрат на державному підприємстві "Черкаське лісове господарство". Інвестиційний проект зниження собівартості продукції, розрахунок економії і витрат на проведення автоматизації виробництва.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Актуальність теми . Одним із реальних шляхів виходу нашого суспільства із кризисного стану, оновлення не лише економічної, але і соціальної сфери життя є радикальна реформа господарського механізму. У зв'язку з цим доцільно підкреслити, що для економіки, яка стала на шлях розвитку здорових ринкових стосунків, відповідних існуючим в розвинутих країнах, і в якій кардинально змінюються форми і методи господарювання, актуальною проблемою стає оптимізація виробничих процесів і, зокрема, вдосконалення процесу управління поточними витратами.
У теперішній час умови діяльності виробничих підприємств істотно змінилися. Зростання конкуренції різко підвищили вимоги до ефективності управління ними. При цьому оптимальна величина поточних витрат має забезпечувати підприємству одержання достатньої суми прибутку, яка б забезпечила умови для його подальшого розвитку, задоволення соціальних запитів працівників. З одного боку, зменшення витрат підвищує економічну ефективність діяльності виробничого підприємства, але з іншого - може призвести до погіршення якості пропонованих послуг, що викликає зниження конкурентоспроможності і скорочує обслуговуваний сектор споживчого ринку. Усе це потребує необхідність вдосконалення механізму управління поточними витратами на рівні виробничого підприємства, чим і обумовлюється актуальність обраної теми.
Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є обґрунтування науково-методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму управління поточними витратами.
Для досягнення поставленої мети в рамках дослідження сформульовано і вирішено наступні наукові завдання, які визначили логіку та структуру курсової роботи:
– дослідження сутності поточних витрат виробничих підприємств;
– аналіз наукових підходів до управління поточними витратами;
– дослідження стану управління поточними витратами в виробництві;
– комплексна оцінка ефективності управління поточними витратами на підприємствах;
– обґрунтування механізму прийняття рішень щодо управління поточними витратами на основі моделювання ситуацій;
– розробка механізму управління поточними витратами із застосуванням універсальних нормованих графічних моделей.
Об'єктом дослідження є процес управління поточними витратами на Державному підприємстві «Черкаське лісове господарство».
Предметом дослідження виступають теоретичні положення, методи та методичні підходи щодо формування механізму управління поточними витратами виробничих підприємств на основі універсальних нормованих графічних моделей.
Виробничий облік передбачає збирання інформації про витрати підприємства, документальне оформлення господарських операцій, які пов'язані з виробничими витратами, їх узагальнення та групування за різними ознаками. Лише на основі інформації, що міститься в системі виробничого обліку, можливе калькулювання. Калькуляційний облік забезпечує групування витрат у такому аналітичному розрізі, який робить можливим процес калькулювання. Ступінь деталізації виробничого обліку залежить від завдань, які стоять перед підприємством у сфері калькулювання. Отже, між калькулюванням і виробничим обліком існує тісний взаємозв'язок: передумовою калькулювання є облік витрат виробництва. Облік витрат виробництва ґрунтується на розумінні економічної суті витрат та їх класифікації.
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємств усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Витратами звітного періоду визнається зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власникам), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені [14, 87 с.].
Основними критеріями, якими необхідно керуватись при відображенні витрат у бухгалтерському обліку і визнанні їх витратами певного періоду, є:
· витрати відображаються в обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань (п. 5 П(С) БО 16);
· витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони здійснені (п. 7 П(С) БО 16).
Витрати підприємств за своїм характером є різні, це зокрема пов'язано з видами діяльності самого підприємства. Класифікація витрат є необхідна для раціоналізації обліку витрат, для ефективного управління ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції.
Класифікація витрат - це поділ витрат на класи на основі певних загальних ознак об'єктів і закономірних зв'язків між ними [3, 146 с.].
Необхідність в різних класифікаціях витрат, використання різних методів їх розподілу зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства.
Наукову класифікацію витрат було представлено ще в радянській літературі В.І. Стоцьким. Він розподілив їх на основні та накладні, прямі та непрямі, змінні і постійні, пропорційні і фіксовані.
Тому, щоб знати скільки, де і в якій мірі були понесені витрати під час господарської діяльності, скільки коштуватиме виробництво продукції, щоб мати змогу управляти витратами і їх контролювати, необхідно використовувати економічно обґрунтовану класифікацію витрат.
В економічній літературі є різні підходи до класифікації витрат за різноманітними ознаками. Важливою є розподільча ознака - за економічним змістом. Тому має місце наступна класифікація (див. табл. 1.1).
Така класифікація має велике значення для організації економічної роботи на підприємстві, для здійснення нормування, планування, організації, контролю, аналізу та управління витратами.
Таблиця 1.1. Класифікація витрат за економічними ознаками
За способом віднесення на собівартість виготовленої продукції:
Рис. 1.1. Класифікація витрат в системі управлінського обліку
Виробничі витрати - це витрати, понесені на виробництво продукції, робіт, послуг та які формують виробничу собівартість готової продукції, робіт, послуг.
Як вже було зазначено, виробничі витрати є прямі і непрямі. Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певних виробів (робіт, послуг), а тому до їх собівартості включаються прямо на підставі даних первинних документів (матеріали, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати, а саме загальновиробничі витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом, а тому між об'єктами обліку витрат (продукцією роботами, послугами тощо) розподіляються пропорційно встановленому базису (заробітній плат робітників, матеріальним, прямим витратам тощо).
За цільовим призначенням витрати виробництва поділяються на основні і накладні . До основних належать витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і становлять її речову основу (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновиробничі витрати).
Групування виробничих витрат проводять для забезпечення правильної організації обліку витрат, що в свою чергу дозволить більш точно визначити собівартість продукції, що виробляється. Зведення всіх витрат на виробництво у групи за близькими чи однорідними ознаками є важливою передумовою калькулювання. Таке групування можливе при наявності економічно обґрунтованої класифікації витрат, що було вже розглянуто на попередніх сторінках.
Отже, групування витрат за однорідними економічними характеристиками дозволяє правильно організувати обліковий процес виробництва і здійснювати контроль за використанням матеріальних і нематеріальних ресурсів. Розуміння суті витрат дозволяє правдиво формувати виробничу собівартість виготовленої продукції та собівартість реалізації. Важливим елементом обліку є розподіл витрат на прямі і непрямі; на ті, що відносяться до виробничої і собівартості і ті, які списуються на собівартість реалізації готової продукції (робіт, послуг), і затвердження такого розподілу в обліковій політиці. А також встановлення калькуляційних статей, що формують собівартість готової продукції. Адже собівартість є якісним показником ефективності діяльності підприємства.
Випуск продукції, яка буде реалізована, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства. Виробничі процеси - це другий етап виробництва. Характерною особливістю цього етапу як центрального у виробничій системі є формування витрат на виробництво продукції.
Стан виробництва характеризується його ефективністю, психологічними параметрами, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю працівника у виробничих процесах. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності, виникає потреба постійного зіставлення витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно звіряти з даними майбутніх витрат, що великою мірою залежать від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх та зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.
Облік витрат на виробництво організовується з метою розподілу витрат на кожну окрему операцію або кожен окремий продукт, що необхідно для оцінки запасів і визначення фінансового результату.
Завдання обліку витрат на виробництво полягає в накопиченні витрат, яке досягається шляхом зведення даних для обчислення собівартості одиниці продукції. Метою зведення даних в системі накопичення витрат є встановлення величини витрат по двох головних об'єктах - продукції (для оцінки вартості запасу) і центрах відповідальності (з метою контролю за рівнем витрат). Таким чином, система обліку виробничих витрат - це сумування витрат за центрами відповідальності і розподіл цих витрат на калькуляційну одиницю.
Обліково-обчислювальну роботу з визначення собівартості промислової продукції можна поділити на три етапи:
1 . Поступове накопичення виробничих витрат протягом місяця :
прямі виробничі витрати накопичуються на калькуляційних рахунках, а загальновиробничі - на збірно-розподільчих.
2. Розподіл загальновиробничих витрат по аналітичних позиціях калькуляційних рахунків :
змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням обраної бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності підприємства у звітному періоді;
постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням обраної бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини.
3. Розподіл витрат , зібраних на калькуляційних рахунках виробництва , між готовою продукцією і незавершеним виробництвом ( по кожній аналітичній позиції цих рахунків ) .
незавершеним виробництвом вважається продукція (роботи, послуги), яка не пройшла всіх стадій, фаз виробництва, передбачених технологічним процесом. До нього не відносяться забраковані напівфабрикати і деталі, які не підлягають виправленню, а також сировина, матеріали, напівфабрикати, які не були в обробці.
Оцінка залишків незавершеного виробництва здійснюється згідно із галузевим порядком калькулювання собівартості готової продукції за винятком понесених внаслідок технічно неминучого браку, відшкодування зносу спеціального інструменту та витрат на освоєння виробництва нових видів продукції. Допускається оцінка незавершеного виробництва за сумою прямих виробничих витрат. Розмір незавершеного виробництва уточнюється при проведенні інвентаризації.
Заключним етапом обліку витрат є обчислення собівартості одиниці Продукції (робіт, послуг), тобто складання калькуляції.
Калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за встановленою номенклатурою витрат.
Калькулювання є процесом визначення собівартості продукції шляхом групування і підсумування витрат за певним видом, групою чи одиницею продукту, що в обліку визначається як калькуляційна одиниця або об'єкт витрат.
Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат [15, 87 c.].
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством самостійно.
Стаття затрат - це сукупність затрат, для якої характерна однорідність цільового використання [13, 69 c.].
Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), можуть групуватись за наступними статтями калькуляції (типовими): 1) сировина і матеріали; 2) купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій; 3) паливо та енергія на технологічні потреби; 4) зворотні відходи (вираховуються); 5) основна заробітна плата; 6) додаткова заробітна плата; 7) відрахування на соціальне страхування; 8) витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції; 9) відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення та інші спеціальні витрати; 10) витрати на утримання та експлуатацію устаткування; 11) загальновиробничі витрати.
Організація обліку витрат залежить передусім від особливостей технології виробництва та характеру продукції, що випускається. Сукупність прийомів обліку виробничих витрат та способів обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) називається методом обліку витрат і калькулювання.
Існують різні методи калькулювання собівартості продукції. В значній мірі вибір одного чи другого методу залежить від методу обліку витрат на виробництво: простий, позамовний, нормативний, попередільний.
Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, на індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об'єктом обліку при використанні цього методу с окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партія продукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення. До таких виробництв відносяться суднобудівне, авіабудівне, видавниче, будівельне, меблеве та інші, включаючи аудиторську діяльність, надання консалтингових, бухгалтерських та інших послуг, ремонт автомобілів (тобто ті виробництва, а також послуги, де можна визначити затрати за окремим замовленням або окремою партією продукції; наприклад, затрати на випуск окремого номера газети або журналу у видавництві). При використанні позамовного методу обліку витрат на виробництво кожному замовленню надається власний номер, який вказується у всіх документах про витрати за замовленням.
Використання цього методу передбачає, що всі виробничі витрати збираються в розрізі окремого замовлення, яке є унікальним виробом (роботою, послугою), що виготовляється із додержанням конкретних вимог замовника.
Собівартість одного замовлення визначається як сума всіх витрат, зібраних в картці обліку витрат по конкретному замовленню від моменту її відкриття до моменту завершення робіт.
Попередільний (попроцесний) метод обліку витрат (від слова переділ - певна сукупність технологічних операцій, внаслідок яких отримують продукт праці, готовий до використання чи продажу) на виробництво використовується у виробництвах, де продукція одержується внаслідок послідовної переробки вихідної сировини по окремих стадіях (переділах) на безперервній основі. Наприклад, в нафтопереробній, хімічній, сталеплавильній, харчовій, цукровій промисловості тощо.
Попередільний метод обліку витрат на виробництво використовується в серійних виробництвах на безперервній основі для обліку витрат на виготовлення окремого виду однакової продукції (в цьому випадку береться до уваги однакова вартість кожного зразка продукції), наприклад: випікання одного сорту хліба, печива, виготовлення одного виду макаронних виробів, цукерок, соку, пива, фармацевтичних препаратів, взуття, одягу, виробництво цукру тощо.
Для обчислення собівартості продукції при попередільному методі вартість всіх виробничих витрат (прямих та непрямих), які були здійснені на підприємстві протягом одного звітного періоду, ділиться на загальну кількість зразків готової продукції, виготовлених протягом цього звітного періоду.
Змішаний метод використовується, в основному, в серійних автоматизованих і роботизованих виробництвах, де готова продукція має багато загальних та індивідуальних характеристик. Наприклад, одночасний випуск на одній технологічній лінії декількох марок телевізорів, комп'ютерів, автомобілів та іншої продукції. При цьому облік витрат на виробництво будь-яких окремих ідентичних деталей (наприклад, корпусів до телевізорів) можна вести, використовуючи позамовний метод, а облік витрат на технологічній лінії (збирання або конвеєр), де із сировини одержується готовий продукт - попередільний.
Однак, метод обліку за нормативними затратами може бути використаний в поєднанні з вище розглянутими методами.
Суть нормативного методу зводиться до того, що витрати на виробництво обліковуються з поділом їх на три елементи обліку:
– витрати в межах норми (плану, кошторису, квоти тощо);
– зменшення (економія) або збільшення (перевитрати) витрат порівняно з нормою (квотою, кошторисом тощо) внаслідок зміни норми під впливом технічного прогресу;
– відхилення витрат порівняно з нормою (квотою, кошторисом, планом тощо) у бік зменшення (економія) або збільшення (перевитрати).
Правильний вибір методів обліку витрат визначається особливостями технологічних процесів, що використовуються на виробництві і залежить від керівництва і бухгалтерів самого підприємства.
2. Характеристика обліку витрат на державному підприємстві «Черкаське лісове господарство»
2.1 Організаційно- економічна характеристика
ДП «Черкаське лісове господарство» засноване на державній власності, входить до складу Черкаського обласного управління лісового господарства і підпорядковане Державному комітету лісового господарства України.
ДП «ЧЕРКАСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» перейменоване згідно наказу №22 від 07.02.2006 р. Державного комітету лісового господарства України.
Згідно земельно-облікових документів станом на 1 січня 2000 року за Черкаським держлісгоспом обліковується 37322,29 га земель.
Лісгосп створений з метою організації ведення лісового господарства, включаючи питання охорони та захисту лісів, охорони, відтворення і раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, закріплених за лісгоспом.
Територія лісгоспу розташована в басейні річки Дніпро.
На підприємстві виробляється лісозаготівельна продукція в круглому виді та продукція переробки власної сировини (пиломатеріал, брус).
Номенклатура : посадматеріал, лісопродукції, продукція лісопиляння, столярні вироби, продукція побічного користування.
- саджанці берези, каштана кінського, дуба череватого та червоного, самшиту, ялини звичайної, ялівця, туї західної;
- лісоматеріали для розпилу, будівельний ліс, дрова технологічні, баланси, дрова паливні;
- пиломатеріали не обрізні, дошка для підлоги, наличник, плінтус, обшивка.
На підприємстві масовий тип виробництва, та вузька спеціалізація по веденню лісового господарства.
Технологічні процеси: посадка лісу, догляд, вирощування, вирубка, переробка.
ДП «Черкаське лісове господарство» за обсягами робіт відноситься до середніх підприємств лісостепової зони України, з наступними об'ємами річних:
- рубки головного користування - 38,8 т.кбм;
- проміжне користування - 50,4 т.кбм.
Відповідно до обсягів рубок склалась і організаційна структура.
Лісгосп підрозділяється на лісокомплекс (на території Дубіївського лісництва):
- Цех переробки деревини та ремонтно-транспортний цех; та 8 лісництв.
Гол. економіст Гол. інженер Гол. бухгалтер Гол. лісничий
Рис. 2.1 Організаційна структура управління
Керівником підприємства ДП «Черкаське лісове господарство», є директор, а його замісниками є головний інженер, головний лісничий, головний економіст та головний бухгалтер.
На підприємстві представлена лінійна організаційна система управління (між керівниками виробництва). Керівництво здійснює директор, якому підпорядковані всі відділи та цехи, що сприяє швидкому реагування на зміни в ринковому середовищі.
2. 2 Система планування діяльності підприємст ва, організація розробки планів
Оцінка напрямків економічної діяльності ДП «Черкаське лісове господарство» в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішення конкуренції і економічних показників по виконанню планів, які регламентують діяльність підприємств.
Основним завданням економічного відділу є складання виробничо-фінансових планів (раз у рік).
Вони включають: об'ємні показники по всім видам продукції; вартість виконаних робіт. Вираховується з кошторисів на виконання цих робіт.
На об'ємні показники складаються: зарплата, яка нараховується відповідно до норм та відповідних розцінок на од. продукції або трудогодин, а також витрати на механізми та паливо-мастильні матеріали. Це є прямими витратами на об'ємні роботи. Крім цього, є роботи з охорони лісових пожеж, захист лісу (погодинна оплата. На ці роботи складаються трудогодини).
Крім того є загальновиробничі витрати, адмінвитрати, на які складаються чисельність, трудомісткість, зарплата.
Кожний квартал проводиться при прийомі звітів аналіз виконання усіх планів з врахуванням вищевказаних показників. Якщо є невиконання, проводиться робота по виконанню цих планів. Складається також щорічний фінансовий план, який затверджується у комітеті лісового господарства, в якому повністю розшифрована фінансова діяльність (прибуток - реалізація продукції).
Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток (доход).
Виробнича програма ДП «Черкаське лісове господарство» складається для того, щоб розрахувати і зобразити схематично кошти, які планується отримати від реалізації деревини.
Виробнича програма складається раніше за виробничо - фінансовий план та складається з двох розділів:
1 розділ - реалізація і переробка деревини від рубок головного користування;
2 розділ - реалізація і переробка деревини від рубок догляду.
В цих розділах вказуються напрямки використання:
- на експорт чи на внутрішній ринок;
- поставка в круглому виді на експорт;
- поставка в круглому виді на внутрішній ринок.
В виробничій програмі вся деревина розбивається по асортименту та породам.
Попередньо набираються споживачі, яким буде реалізовуватися продукція і по яким цінам. Ця робота робиться відповідно заключених договорів на реалізацію продукції на експорт та на внутрішній ринок.
В ній вказуються об'ємні показники деревини, які йдуть на переробку та реалізацію, вартість 1 продукції та загальна сума, отримана від реалізації продукції переробки та в круглому виді. Всі ці показники є плановими.
Щоквартально складається аналіз виконання виробничої програми.
2. 3 Фінансові показники діяльності підприємства
Проведемо аналіз основних показників, що характеризують ефективність діяльності підприємства за 2009-2010 роки.
Майно та власність підприємства відображена наявними основними фондами та оборотними засобами.
Особливе значення для вивчення діяльності підприємства має аналіз забезпечення та використання основних фондів, що свідчить про організацію виробничого процесу та його технологічне обслуговування.
До ОФ відносять: будівні, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, транспортні засоби, господарчий інвентар, виробничий інвентар тощо.
Підприємство володіє значними виробничими потужностями (цехами по виробництву окремих видів продукції, дільницями, складськими приміщеннями, транспортними засобами.
До складу оборотних фондів включають:
Середньорічна вартість майна підприємства 8479 тис. грн. (2010 рік)
Порівняємо показники активу балансу за 2009-2010 роки. Актив балансу на 2009 рік становить 7904 тис. грн., тоді як на кінець 2010 він складає 9054 тис. грн.
Як бачимо, за останній рік підприємство покращило свій майновий стан, збільшивши вартість майна на 1150 тис. грн., що свідчить про поліпшення його фінансово-господарської діяльності.
Таблиця 2.1. Структурна динаміка основних засобів за 2010 рік
Будинки, споруди та передавальні пристрої
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)
Малоцінні необоротні матеріальні активи
Коефіцієнт зносу основних засобів. Характеризує стан та ступінь зносу основних засобів.
- на початок року: 5934:10524= 0,564 (56,4%)
- на кінець року: 6507:11707 = 0,556 (55,6%)
Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показник показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду становлять нові основні засоби.
Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період.
Як бачимо, на 2010 рік спостерігається прибуття значної вартості основних засобів, особливо активної частини, що свідчить про підвищення виробничої потужності підприємства.
Хоча коефіцієнт зносу на кінець року і зменшується від 56,4% до 55,6%, високий процент свідчить про необхідність відновлення основних засобів підприємства.
Розрахуємо показники ефективного використання фінансових ресурсів (показники рентабельності).
Rв.м. = чистий прибуток: середня вартість всього майна х 100%
Rв.м. = 193: ((9054+ 7904):2) х 100% = 2,1%.
Rв.к.= чистий прибуток: середня вартість власних коштів х100%
Rв.к. = 193: ((5928 + 5903):2 х100% = 3,3%.
Rв.ф. = чистий прибуток: середня вартість виробничих фондів х 100%
Rв.ф. = 193: ((4590+5200):2 х 100% = 3,9%.
R пр = прибуток від реалізації: собівартість реалізованої продукції х 100%
R пр. = ((543+570-344)/(18502+2768+1670)) х 100% = 3,4%.
Виходячи з проведених розрахунків ми бачимо, що всі показники рентабельності знаходяться на досить низькому рівні. Найбільша рентабельність у виробничих фондів - 3,9%, найменша - у всього майна 2,1%. Дуже низький рівень рентабельності свідчить про те, що на підприємстві використання ресурсів здійснюється неефективно.
За результатами проведеного аналізу державного підприємства «Черкаське ЛГ», можна сказати, що підприємство не має залишків по «хворим» статтям балансу, працює на власному і авнсованому капіталі («нормальні» джерела покриття), є платоспроможним (враховуючи показники абсолютної ліквідності, покриття запасів), співвідношення між сумами власних оборотних засобів, запасами, витратами та джерелами формування засобів свідчить про нормальну фінансову стійкість. Робота підприємства є беззбитковою.
2.4 Аналіз витрат та специфіка їх обліку
На досліджуваному підприємстві використовують журнально-ордерну форму обліку із застосуванням автоматизації облікових операцій.
Облік виробництва починається з оформленням операцій на списання витрат у виробництво і закінчується оприбуткуванням готової продукції та визначенням її фактичної операції.
При журнально-ордерній формі обліку застосовуються накопичувальні реєстри (журнали-ордери). Записи в журнали-ордери проводяться з первинних документів в розрізі кореспондуючих рахунків за кредитовою ознакою, тобто по кредиту даного рахунку в кореспонденції з рахунками, що дебетуються. Місячні підсумки кожного журналу-ордера показують загальну суму кредитового обігу рахунку, операції якого враховуються в журналі, і суми дебетових оборотів кожного рахунку, що кореспондує з ним. Господарські операції записуються в журнали-ордери у міру їх здійснення і оформлення первинними документами і таким чином одночасно здійснюються систематичний і хронологічний записи. Звірка правильності ведення записів в журналі-ордері відбувається шляхом порівняння підсумків по рахунках, що дебетуються, із загальним підсумком по кредиту рахунку. Вивірені місячні підсумки з журналів-ордерів переносяться в Головну книгу. Кредитовий обіг по рахунку переноситься з відповідного журналу, а обіги по дебету - з інших журналів-ордерів по кореспондуючих рахунках, таким чином, в Головній книзі розшифровується дебетовий обіг рахунку, а в журналі-ордері - кредитовий. Головна книга ведеться правильно, якщо суми дебетових і кредитових обігів, а також дебетових і кредитових сальдо рівні. При такій формі обліку виключається багатократність записів і відбувається об'єднання статистичного і аналітичного обліків.
Кінцева інформація по виробництву в кінці місяця чи звітного періоду заноситься в Баланс як готова продукція чи незавершене виробництво.
При встановленні цін на продукцію ДП «Черкаське лісове господарство» використовує метод забезпечення цільового прибутку. Цей метод дозволяє підприємству використовувати ціну продукції як стабільний фактор отримання бажаної норми прибутку. Оскільки державні органи управління лісовими ресурсами не обмежують підприємство у встановленні величини рентабельності, «Черкаське лісове господарство» встановлює надбавку до собівартості продукції повністю самостійно, головним чином виходячи із попиту на певну продукцію.
Приклад калькуляції наведений у таблиці 2.2
Рентабельність продукції переробки по ДП «ЧЕРКАСЬКЕ ЛГ» у 2009 році становила 6,9%, у 2010 році - 18,4%. Проведемо аналіз статей витрат на виготовлення окремих видів продукції.
Таблиця 2.2. Калькуляція окремих видів продукції
Вся продукція ДП «Черкаське лісове господарство» відповідає державним стандартам якості, а також проходить обов'язковий контроль якості під час якого перевіряється відповідність нормам.
На підприємстві ДП «Черкаське лісове господарство» 100% якісна продукція, це підтверджується якісними посвідченнями.
Планування діяльності підприємства здійснюється щорічно з поквартальним та помісячним розподілом. Зокрема планується об'єм випуску продукції, чисельність працюючих, фонд оплати праці та середня заробітна плата.
Аналіз засобів виробництва та матеріальних ресурсів
В ДП «Черкаське лісове господарство» на сьогоднішній день обліковується 21 вантажний автом
Облік витрат на виробництво ДП "Черкаське лісове господарство" курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Сочинение Каким Должен Быть Воспитатель
Эссе Мое Отношение К Родине
Реферат На Тему Оздоровительная Методика Порфирия Корнеевича Иванова
Курсовая работа: История развития Центрального банка России
Дипломная работа по теме Развитие кредитования юридических лиц Челябинского отделения сберегательного банка РФ
Культура Барокко Реферат
Методическое указание по теме Подготовка к междисциплинарному государственному экзамену для студентов 6 курса направления 080105 'Финансы и кредит'
Доклад по теме Конец легенды
Реферат по теме Творческие задачи и методы их решений
Реферат по теме Жизнь с кардиостимулятором
Реферат: Операционная система Windows 7
Как Начать Вступление В Сочинении По Литературе
Сочинение Песен На Гитаре
Философия Нового Времени Реферат
Контрольная работа по теме Организация соревнований по прыжкам в длину и принципы их судейства
Жизненный Путь Человека Сочинение
Сочинение На Тему Любовь Матери Всесильна
Сочинения Сталина Читать
Дипломная работа по теме Совершенствование использования информационных технологий на предприятии
Аргументативное Эссе Примеры
Калькулирование себестоимости выпускаемой продукции - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Анализ финансово-хозяйственной деятельности ОАО "ЮАИЗ" - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике
Наука и религия, формирование русского государства и развитие естественнонаучных знаний - Биология и естествознание контрольная работа