Облік виробничих запасів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Облік виробничих запасів

Сутність, визнання, оцінка і класифікація запасів, значення та завдання їх обліку. Організаційна характеристика та оцінка економічного стану ТОВ "АФ "Відродження". Облікова політика підприємства. Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Для забезпечення безперебійного процесу виробництва підприємству поряд з необоротними активами необхідні й предмети праці. саме тому облік та контроль ефективності використання виробничих запасів є актуальним для кожного підприємства.
Враховуючи високий ступінь конкуренції,постійні зміни взаємовідносин між виробниками, постачальника, покупцями й державою, зростання ризику й відповідальності суб'єктів господарювання за результати діяльності, однією з основних умов отримання прибутку підприємств є якість управління виробничими запасами, що здійснюється на підприємстві оперативної та достовірної інформації, основним джерелом формування якої є система бухгалтерського обліку.
Слід зазначити, що запаси займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. крім того, вони є більш значною та важливою частиною активів підприємства. За сучасних економічних умов, при переході діяльності економічних суб'єктів на ринкові відносини, правильна організація бухгалтерського обліку є необхідною умовою для діяльності підприємства. Належним чином організований облік виробничих запасів має буттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного господарюючого суб'єкта. Ефективна система правління виробничими запасами дозволить його керівництву отримувати якісну інформацію про наявність та рух запасів. від правильності введення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів.
Проблеми обліку, оцінки і аналізу використання виробничих запасів розглядалися у працях відомих вітчизняних вчених-економістів: Броткіна А.С., Бутинця Ф.Ф., Голова С.Ф., Завгороднього В.П., Єфіменка В.І, Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Литвина Ю.Я., Сопка В.В., Ткаченко Н.М., Чумаченка М.Г., Вагомий внесок у розвиток методології питань обліку і аналізу використання виробничих запасів зробилизарубіжні вчені: Аксенко А.Ф., Бангольц Я.М., Бейгельзимер М.Г., Глен А. Велш., Козлова О.П., Левін В.С., Луговий В.А., Маргуліс А.Ш., Новодворський В.Д., Петрова В.І., Покараєв Г.М.. Розенберг Н.Я., Смірнов К.А., Тішков І.Є., Чечета А.П., Шермет А.Д. та ін.
1. Сутність, визнання, оцінка і класифікація запасів, значення та завдання їх обліку
В обліковій літературі можна зустріти багато різних понять, пов'язаних із запасами, проте, слід враховувати, що кожна з них має самостійне значення та власне тлумачення. Зокрема у науковій та навчальній літературі часто застосовується поняття "виробничі запаси", замінене поняттям "матеріали"
Виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо і т.д.) є предметами, на які спрямована праця людини з метою одержання готової продукції. На відміну від засобів праці, що зберігають у виробничому процесі свою форму і які переносять вартість на продукт поступово, предмети праці споживаються повністю і повністю переносять свою вартість на цей продукт і заміняються після кожного виробничого циклу. У промисловості поступово збільшується споживання товарно-матеріальних цінностей у виробництві. Це обумовлюється розширенням виробництва, значною питомою вагою матеріальних витрат у собівартості продукції і ростом цін на ресурси. В умовах переходу до ринкової економіки важливого значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів (зниження питомих витрат матеріалів у собівартості продукції, економія і т.д.)
Зазначимо, що поняття виробничих запасів слід розрізняти від поняття матеріальних ресурсів.
Матеріальні ресурси являють собою сукупність предметів праці, призначених для використання в процесі продуктивного і непродуктивного споживання (за винятком продукції, що знаходиться в незавершеному виробництві). Основну частину матеріальних ресурсів складають предмети праці, що застосовуються в промисловому, сільськогосподарському і будівельному виробництві - сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, електроенергія, різні вироби, машини й устаткування. Економія і раціональне використання матеріальних ресурсів - один з найважливіших напрямків інтенсифікації виробництва, підвищення добробуту людства, дбайливого використання природних багатств і збереження навколишнього середовища. Ефективне використання матеріальних ресурсів є вирішальним і найбільш діючим способом збільшення національного багатства країни, швидкого росту нагромаджень і ресурсів споживання.
В економічній літературі поняття «виробничі запаси» трактується як предмети праці, на які спрямована праця людини і становлять матеріальну основу створюваного продукту.
На сучасному етапі йде тенденція прискорення оборотності запасів на підприємстві, а отже і зниження розмірів запасів. Запаси, як і раніше, займають головну роль у забезпеченні підприємства ритмічними умовами роботи.
На рівні господарств запаси відносяться до числа об'єктів, що вимагають великих капіталовкладень, і тому являють собою один з факторів, що визначають політикові підприємства і впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Однак деякі підприємства часто не приділяють йому належної уваги і постійно недооцінюють свої майбутні потреби в наявних запасах. У результаті цього вони звичайно зіштовхуються з тим, що їм приходиться вкладати в запаси більший капітал, чим передбачалося. Таким чином, щоденна потреба в предметах праці на функціонуючому підприємстві дозволяє зарахувати їх до складу матеріальних оборотних коштів підприємства і розглядати як поточні активи.
У виробничому процесі використовують велику кількість матеріалів. Вихідним моментом побудови їх обліку є класифікація. Для обліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набуває особливої актуальності класифікування в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації.
Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за ознаками, представленими в табл. 1.2.
Таблиця 1.2 Характеристика основних видів запасів
За призначенням і причинами утворення
Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками
Запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні
Запаси, що знаходяться на складах підприємства
Запаси, що знаходяться в процесі обробки
Продукція, що відвантажена споживачу, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі
За рівнем наявності на підприємстві
Запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства
Запаси, що перевищують їх нормативну кількість
Величина запасів на початок звітного періоду
Величина запасів на кінець звітного періоду
Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі
Запаси, що не належать підприємству, і знаходяться у нього через певні обставини
Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві
Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходи виробництва та споживання продукції)
Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві
Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві
Запаси, що знаходяться у процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво)
Запас», що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари)
Запаси, що не використовуються у виробництві
Запаси виробничі (предмети та засоби праці)
Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП
Запаси незавершеного виробництва (предмети праці)
Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК)
Запаси готової продукції (продукти праці)
Продукція, закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі
Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі
Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:
- раціональне визначення одиниці обліку запасів та формування номенклатури-цінника;
організація складського господарства;
достовірне визначення первісної вартості запасів;визначення умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;
відображення на рахунках обліку операцій з надходження і вибуття запасів та точне визначення залишків запасів;
розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.
За результатами проведених досліджень встановлено, що не існує визначеності щодо трактування терміну «виробничі запаси» в працях учених-економістів. Так, в економічній літературі, виданій на теренах колишнього Радянського Союзу, виробничі запаси визначаються як матеріальні ресурси або як предмети праці, при чому в одних джерелах зазначено, що вони не повинні бути задіяні в процесі виробництва, а в інших - вони беруть участь в процесі створення матеріальних благ.
Важливою передумовою організації обліку виробничих запасів є їх оцінка. Згідно з діючими нормативними документами одержані виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. П(С)БО 9 "Запаси" визначає, які саме витрати формують первісну вартість запасів. При відпуску запасів у виробництво, їх продажу та іншому вибутті згідно з П(С)БО 9 їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:
Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів
Застосовується для запасів, то використовуються при виконанні спеціальних замовлень і проектів, а також тих, що не замінюють одне одного. Застосування цього методу передбачає ведення індивідуального обліку кожної одиниці запасів. Цей метод використовується при невеликій номенклатурі матеріалів, а також при списанні матеріалів, шо дорого коштують (коштовних каменів, дорогоцінних металів тощо).
Метод середньозваженої собівартості
Визначається по кожному виду (групі) запасів як частка від ділення загальної вартості виду (групи) запасів на їх кількість. Зазначені кількість і вартість складаються, відповідно, до собівартості та кількості по залишку на початок місяця і по запасах, шо надійшли протягом місяця. Отже, при різних цінах на один і той же вид запасів обчислюється їх середня ціна, за якою згодом оцінюється списання запасів у виробництво.
За собівартістю перших за часом закупок(ФІФО)
Передбачає, що запаси списуються за собівартістю відповідних партій у хронологічному порядку їх надходження. В умовах інфляції цін такий метод призводить до заниження вартості відпущених у виробництво ресурсів, завищення їх залишку в балансі а отже, завищення фінансового результату від основної діяльності підприємства.
Полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг) встановлених підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних, норм витрат і цін вони повинні регулярно перевірятися і переглядатися. Використання цього методу оцінки запасів при їх вибутті можливе при нормативному методі обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.
Заснований на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.
Обираючи методи обліку запасів, необхідно пам'ятати, що зміна облікової політики повинна бути обґрунтованою і можлива лише у тому випадку, коли така зміна буде найбільш повно і достовірно відображати специфіку діяльності підприємства.
2. Організаційна характеристика та оцінка економічного стану ТОВ «АФ «Відродження»
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма „Відродження" створене згідно рішення засновників, шляхом об'єднання їх майна, коштів та підриємницької діяльності для здійснення спільної діяльності з метою одержання прибутку.
Товариство створене і діє відповідно до Господарського кодексу України та згідно законів України: “Про власність", `` Про господарські товариства”, “Про зовнішньоекономічну діяльність та іншими законодавчими актами України.
Товариство набуло статусу юридичної особи, за законодавством України, з момент його державної реєстрації.
Товариство є юридичною особою, мас самостійний баланс і діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування й самоокупності відповідно до чинного законодавства України.
Товариство може вступати в договірні зобов'язання, укладати угоди про спільну діяльність, купівлі-продажу, дарування, міни, підряду, перевезень, зберігання, доручення, комісії тощо.
Дане товариство має самостійний баланс, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, кутовий та інші штампи, фірмові бланки із своїм найменуванням, символіку. емблему, знаки для товарів та послуг, інші реквізити, необхідні для його діяльності.
Товариство було створене з метою отримання прибутку від виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, роздрібної та оптової торгівлі, діяльності по надаванню різних послуг громадянам та юридичним особам, виробництву та реалізації товарів народного споживання, продукції промислового та іншого призначення, а також всіх інших видів підприємницької діяльності, не заборонених законодавством України та реалізації на його основі економічних та соціальних інтересів Учасників та трудового колективу Товариства.
- виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції;
- переробка сільськогосподарської продукції, виробництво та
реалізація круп, борошна,кормів та іншої продукції переробки;
- надання послуг підприємствам, організаціям та громадянам по обробітку земельних ділянок, догляду за рослинами, збирання та зберігання врожаю;
- оптова та роздрібна торгівля насінням, засобами захисту рослин, мінеральними добривами, сільськогосподарською технікою, автомобілями, запасними частинами та комплектуючими.
Наведемо коротку характеристику підприємства за допомогою табл.2.1.
Таблиця 2.1 Характеристика ТОВ «АФ «Відродження»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження»
с. Громада, Любарського району Житомирської обл.
Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин
До складу майна товариства входять: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, продукція, вироблена товариством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, а також грошові кошти отримані від реалізації.
На підставі даних річних звітів ТОВ «АФ «Відродження" розглянемо наявність активів та їх джерел формування (пасиви). А ще проведемо їх аналіз і відповідні дані наведемо визначено за допомогою певних таблиць. Дані, які розкривають сутність активів підприємства відображено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 Характеристика активів ТОВ «АФ «Відродження"
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом
Інша поточна дебіторська заборгованість
Грошові кошти у національній валюті
Результати горизонтального аналізу активу балансу товариства дозволяють зробити такі висновки щодо його стану:
1. За досліджуваний період спостерігається загальне збільшення валюти балансу на 1681 тис. грн. А саме видно що відбулося зростання незавершених капіталиних інвестицій та основних засобів на 156тис.грн та 777 тис. грн. відповідно В розділі «Оборотні активи» спостерігається збільшення за статтями «Виробничі запаси» - на 231тис.грн. і в 2013р вони склали 263тис. грн, Сума товарів зросла на 1147 тис.грн.
2. Найбільше від'ємне відхилення має стаття: «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» вона зменшилася на 263тис. грн. і склала 881тис. грн., «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» теж зменшилася на 219тис. грн. щоє позитивним для товариства. Інша дебіторська заборгованість зменшилася на 8 тис. грн. і в 2013р. взагалі не існувала. Також на 107 тис. грн. зменшилися грошові кошти.
Дальше доречно було б проаналізувати джерела формування майна ТОВ «АФ «Відродження» Дані представимо у вигляді табл. 2.3.
обліковий синтетичний запаси аналітичний
Характеристика джерел формування активів ТОВ «АФ «Відродження»
Кредиторська заборгованість за товари і послуги
Поточні зобов'язання за розрахунками:
Результати горизонтального аналізу пасиву балансу товариства свідчать про наступне:
В пасиві балансу відбувається збільшення власного капіталу за рахунок збільшення пайового капіталу на 1050 тис. грн., а також завдяки формуванню нерозподіленого прибутку , який склав 2836 тис.грн., що на 17,53% більше ніж у 2011році.
1. Підприємство має короткострокові кредити банків в розмірі 1689 тис. грн.. станом на31.12.12 р.
2. Підприємство станом на 31.12.12р. повністю погасило поточні зобов'язання з одержаних авансів.
3. Негативним явищем є збільшення зобов'язань з бюджето у 2012 році в порівнянні з 2010 роком вони зросли на 11 тис. грн., зобов'язання зі страхування теж зросли на 2 тис. грн. Цим і спричинено зростання поточних зобов'язань підприємства на 16,72% за досліджуваний період.
Проаналізуємо рівень та динаміку фінансових результатів ТОВ «АФ «Відродження», розглянемо табл. 2.4.
Таблиця 2.4 Аналіз рівня та динаміки фінансових результатів ТОВ «АФ «Відродження»
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
Прибуток від операційної діяльності
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування
Податок на прибуток від звичайної діяльності
Аналізуючи показники фінансових результатів ТОВ «АФ «Відродження» за 2010-2012 роки спостерігаються деякі зміни. Так, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 29668 тис. грн., в свою чергу чистий дохід від реалізації продукції збільшився на 25403тис. грн.
Собівартість реалізованої продукції також збільшилась на 24161тис. грн.. Проте, спостерігається зменшення адміністративних та інших витрат а також водночас суттєве збільшення доходів підприємства. Тому спостерігається збільшення чистого прибутку підприємства з 200 тис. грн. у 2010 році до 590 тис. у 2012 році, або на 95%.
Це свідчить про те, що підприємство збільшує кількість реалізованої продукції і зменшує адміністративні витрати.
Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на даному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку.
Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності . Однак облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.
Облікову політику можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється керівництво бухгалтерським обліком в Україні в особі уповноважених на те законодавчих та виконавчих органів влади, з іншого -- як сукупність конкретних методів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил і особливостей господарської діяльності.
Облікова політика на рівні країни має враховувати такі обставини: рівень розвитку ринкової економіки та ступінь демократизації суспільства, поширення процесу інтеграції економіки країни у світовий економічний простір та вимоги міжнародних інституцій щодо стандартизації та гармонізації обліку. З цією метою держава розробляє й приймає законодавчі акти та інші нормативні документи, що регулюють питання бухгалтерського та статистичного обліку і звітності. Прикладом може бути чинний Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
Облікова політика підприємства має враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.
Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.
ТОВ «АФ «Відродження» самостійно визначило параметри та напрями облікової політики; обрало форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
У свою чергу керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Формуючи облікову політику, в даному товаристві керувалися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обрана облікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разі вона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня).
Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у зв'язку зі змінами в законодавстві, розробкою та застосуванням нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності.
Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства.
В ТОВ «АФ «Відродження» був виданий наказ 01 «Про облікову політику й організацію бухгалтерського обліку» від 01 січня 2013 року. Наказ містить три розділи:
1) Організація роботи облікового апарату;
Також до даного наказу існує Додаток 1 «Склад бухгалтерської служби» та Додаток 2 « Перелік матеріально-відповідальних осіб».
Великим недоліком є те що в товаристві відсутній графік документообороту та не існує постійно діючої інвентаризаційної комісії.
Отже, облікова політика є важливим інструментом організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Вдало, попередньо глибоко проаналізована комбінація можливих варіантів облікової політики дає змогу підприємству ефективно здійснювати господарську діяльність.
3. Документальне оформлення руху виробничих запасів та звітність матеріально-відповідальних осіб
Усі операції з руху виробничих запасів оформлюються первинними документами.
Форми цих документів затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 493.
Виробничі запаси, які надходять на підприємство, оприбутковуються матеріально відповідальними особами (завідувачами складами, комірниками та іншими особами) на підставі товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур та інших супроводжувальних документів, і оформляються прибутковим ордером типової форми № М-3 або № М-4(зразок 6.1).
Якщо в результаті приймання виробничих запасів будуть встановлені кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжувальних документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів комісія підприємства складає акт про приймання матеріалів типової форми № М-7.
Для скорочення обсягів роботи дозволяється замість виписування прибуткових ордерів оформляти приймання запасів способом відміток (штамп) відповідальної особи на супроводжувальних документах.
Приймання запасів від власних підрозділів підприємства (невикористання матеріалів, відходів оформляється накладними на внутрішнє переміщення матеріалів (ф. № М-11).
Упровадження запасів у виробництво оформляється лімітно-забірними картами (ф. № М-8 і 9) і накладними-вимогами (ф. № М-11).
Лімітно-забірні картки призначені для оформлення відпускання матеріалів, які систематично споживаються під час виготовлення продукції, а також для поточного контролю за дотриманням установлених лімітів відпускання запасів на виробничі потреби. Вони також використовуються для оперативного обліку відпускання запасів у межах затвердженого ліміту.
Лімітно-забірні картки виписують у двох примірниках відділом постачання або плановим відділом, один з яких передається цеху-одержувачу, а другий -- на склад. У названій картці вказується ліміт (норма) відпускання запасів (на певний період -- місяць, квартал), а під час відпускання матеріалів робиться запис про фактичну кількість відпущених матеріалів і визначається залишок ліміту.
Кожного місяця лімітно-забірні картки передаються до бухгалтерії для списання матеріалів на виробництво.
Накладна-вимога на відпускання (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. № М-11)використовується для оформлення операцій разового (не систематичного) відпускання матеріалів для господарських цілей, а також для оформлення внутрішнього переміщення запасів зі складу на склад, з цеху на склад.
Відпускання запасів, їх використання можуть оформлятися й іншими первинними документами: актом-вимогою на заміну (додаткове відпускання) матеріалів (ф. № 10); накладною на відпускання товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20), актом про витрату давальницьких матеріалів (ф. № М-23) тощо.
Усі первинні документи на оприбуткування та відпускання запасів матеріально відповідальними особами в установлені строки за реєстром приймання-здачі документів (ф. № М-13) передаються для обробки до бухгалтерії.
4. Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів
Проблема організації аналітичного обліку (за номенклатурними номерами) вирішується з прийманням облікової політики підприємства. За великої номенклатури запасів доцільно застосовувати оперативно-бухгалтерський метод. За цим методом кількісно-сортовий облік запасів на складах ведеться матеріально відповідальними особами в картках складського обліку (ф. № М-12) -- (зразок 6.2), які відкриваються бухгалтерією на кожний номенклатурний номер запасів. Матеріально відповідальна особа в цих картках записує кожну операцію з надходження та відпускання матеріалів і визначає залишок запасів. Підставою для записів є первинні документи на оприбуткування та відпускання запасів.
Бухгалтерія постійно контролює правильність ведення складського обліку відповідно до первинних документів. Контроль здійснюється за графіком безпосередньо на складі в присутності матеріально відповідальної особи. Бухгалтер перевіряє правильність записів і визначення залишків, що підтверджує своїм підписом у
Облік виробничих запасів курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Особенности Рынка Труда Эссе
Контрольная работа по теме Постмодернистская наука как поиск нестабильности
Реферат: Некрасовцы
Реферат Вредные Привычки И Борьба С Ними
Дипломная Работа На Тему Тематизация Эмоций В Разговорной Речи Английского Языка
Сочинение По Литературе Капитанская Дочка 8
Проверка Сочинений Огэ Онлайн
Реферат: Український народолюбець Борис Грінченко
Основные Причины Нерационально Потраченного Времени Реферат
Реферат по теме Питание при сахарном диабете
Контрольная Работа По Геометрии 4 Задания
Реферат: Andrea Dworkin Essay Research Paper Andrea DworkinAndrea
Лабораторная Работа Строение Луковицы
Реферат: Метатеоретические устои социологии 19 века
Сочинение По Картине Утро 5 Класс
Учебное пособие: Методические указания к выполнению лабораторной работы по курсу «Безопасность жизнедеятельности» для студентов очного и заочного обучения всех направлений и специальностей
Контрольная работа по теме Цель, задача, миссия, эффективность организации
Модель Человеческого Потенциала Дж Рензулли Реферат
Реферат по теме Формирование здоровья вокалиста
Реферат: Москва - третий Рим. Скачать бесплатно и без регистрации
Генетичні особливості мікроорганізмів - Биология и естествознание курсовая работа
Флора і рослинність урочища Пагур - Биология и естествознание курсовая работа
Аудит операций с основными средствами и нематериальными активами на примере ЗАО "Племзавод "Воля" Каневского района - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа