Облік виробничих запасів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Облік виробничих запасів

Економічна сутність, оцінка і класифікація виробничих запасів. Документальне оформлення операцій з виробничими запасами на підприємстві. Організація складського обліку, синтетичний та аналітичний облік операцій з виробничими запасами та їх автоматизація.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1 Економічна сутність, оцінка та класифікація виробничих запасів
2 Документальне оформлення операцій з виробничими запасами на підприємстві
3 Організація складського обліку виробничих запасів
4 Синтетичний та аналітичний облік операцій з виробничими запасами
5 Автоматизація обліку виробничих запасів
Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у розробленні та прийнятті різного роду управлінських рішень, забезпеченню ефективності їх роботи. Функціонуючи в умовах ринку підприємство повинне постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, зіставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенційний прибуток від їх додаткової експлуатації.
Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовуються виробничі запаси, які займають важливе місце не лише у складі майна підприємства, а й у структурі витрат, оскільки вони є основною складовою формування собівартості готової продукції. Враховуючи це, особливу увагу виробничі підприємства приділяють саме обліку і аналізу виробничих запасів.
Отже, одним з актуальних завдань для підприємства є виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів, запобігання зловживанням та перевитратам по матеріальним статтям, оскільки від цього залежить величина собівартості продукції, підвищення продуктивності праці, рівень рентабельності виробництва, досягнення комерційного успіху підприємства.
Важливе практичне значення та виробничу спрямованість мають питання аналізу забезпечення та використання запасів на підприємствах (у виробництві) оскільки повне забезпечення запасами процесу виробництва та їх ефективне використання є передумовою подальшого розвитку виробництва на підприємствах.
Теоретичне і практичне значення вирішення зазначених питань з удосконалення обліку та контролю виробничих запасів на підприємстві і зумовили вибір теми, визначили основні завдання і цільову спрямованість курсової роботи.
Здійснення систематичного обліку забезпечує належне збереження та ефективне використання виробничих запасів. Основним джерелом інформації про виробничі запаси є дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Метою курсової роботи є вивчення методичних аспектів обліку виробничих запасів, що забезпечується дослідженням нормативних документів, які регулюють питання обліку виробничих запасів, а також підручників, навчально-методичних посібників, наукових статей, тощо.
Для досягнення вказаної мети були поставлені і вирішені наступні завдання:
1) дослідження економічної сутності виробничих запасів;
2) здійснення аналізу особливостей ведення обліку виробничих запасів;
3) розгляд нормативних і законодавчих документів, що регулюють організацію обліку виробничих запасів;
4) аналіз документального оформлення руху виробничих запасів;
5) вивчення аналітичного та синтетичного обліку виробничих запасів та їх руху.
Об'єктом дослідження обрано товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Технопол». ТзОВ «Компанія Технопол» відноситься до підприємств, зайнятих виробництвом кабелю та кабельно-провідникової продукції. Це сприяє виникненню певних особливостей у господарсько-фінансовій діяльності досліджуваного підприємства.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти обліку і аналізу виробничих запасів на підприємстві.
1 Економічна сутність, оцінка та класифікація виробничих запасів
Виробничо-господарська діяльність підприємств забезпечується за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, основних засобів праці і матеріальних умов процесу праці.
Різноманіття форм власності в період ринкової економіки, розширення прав підприємств в управлінні економікою, галузеві особливості виробництва вимагають альтернативних, а часом і різноманітних підходів при вирішенні конкретних питань методики і техніки ведення обліку виробничих запасів.
В економічній літературі відсутнє єдине трактування поняття „виробничі запаси”, що викликає певні протиріччя, які пов'язані із його тлумаченням. Термін «виробничі запаси» найбільшою мірою відображає характерні властивості матеріальних елементів виробництва, основне призначення яких - обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі. Проте більшість авторів під терміном „запаси” розуміють резерв матеріальних ресурсів, який не використовується в поточній діяльності підприємства, а зберігається на випадок непередбачених обставин.
Часто також зустрічається визначення виробничих запасів як предметів праці, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу створюваного продукту [8, с. 56].
В бухгалтерському обліку поняття „виробничі запаси” розглядається як придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають переробці на підприємстві. До них відносяться: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали [13, с. 112].
Запаси становлять основу виготовленої продукції та сприяють процесу її виготовлення або поліпшують властивості готової продукції, тому у виробничому процесі використовують велику кількість матеріалів. Вихідним моментом побудови та ведення обліку запасів є їх групування та класифікація.
сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;
готова продукція, виготовлена на підприємстві, призначені для продажу. При цьому вона має відповідати технічним і якісним характеристикам, що передбачаються договором чи іншим нормативно-правовим актом;
товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані та зберігаються на підприємстві з метою подальшої реалізації;
малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;
молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукція сільського і лісового господарства;
незавершене виробництво у вигляді незавершеної обробки.
На рис. 1. схематично відображено групи запасів підприємства.
Рис. 1. Групування запасів підприємства [ 18, с. 47 ].
Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх класифікація.
Запаси класифікуються за наступними ознаками ( табл.1):
Класифікація запасів та їх характеристика
За призначенням та причинами утворення
Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками
Запаси, що утворюються при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні
Запаси, що знаходяться на складах підприємства
Запаси, що знаходяться в процесі обробки
Продукція, що відвантажена споживачу і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі
За рівнем наявності на підприємстві
Запаси, що відповідають запланованому обсягу запасів, необхідному для забезпечення безперервної роботи підприємства
Запаси, що перевищують їх нормативну кількість
За наявністю на початок і кінець звітного періоду
Величина запасів на початок звітного періоду
Величина запасів на кінець звітного періоду
Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі
Запаси, що не належать підприємству і знаходяться у нього через певні обставини
Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві
Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві
Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві
Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві
Запаси, що знаходяться в процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво)
Запаси, що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари)
Запаси, що не використовуються у виробництві
Запаси виробничі (предмети і засоби праці)
Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП
Запаси незавершеного виробництва (предмети праці)
Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК)
Запаси готової продукції (продукти праці)
Продукція закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі
Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі
Зазначена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, до яких належать:
1) забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів;
2) контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереженням у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки;
3) забезпечення відповідності складських запасів нормативам;
5) розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків;
6) відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів у системі бухгалтерського обліку тощо.
Перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами. У питанні управління запасами важливою є інформація щодо формування необхідного обсягу та складу виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасною мінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом, яка використовується для:
1) визначення принципових підходів до формування запасів підприємства;
2) щоденного отримання інформації про надходження та використання запасів у розрізі їх кількості, якості та матеріально відповідальних осіб;
3) аналізу наявності та руху запасів у попередніх періодах;
4) безперервної оцінки реальної вартості запасів на складі, та проведення аналізу ефективності використання запасів;
5) оптимізації обсягу закупівлі запасів, виявлення резервів зниження витрат, пов'язаних із заготівлею запасів;
6) вибору методу оцінки запасів при їх вибутті, який найкраще підходить для підприємства;
7) створення ефективної системи контролю за рухом запасів на підприємстві;
8) контролю за дотриманням встановлених підприємством норм запасів;
9) підвищення достовірності відображення на рахунках аналітичного обсягу господарських операцій з надходження та витрачання запасів;
10) своєчасного складання та подання звітності про рух запасів [11, с. 63].
Запаси визнаються підприємством за таких умов:
існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;
їх вартість може бути достовірно визначено.
Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансу тільки фактично отримані цінності. Однак в окремих випадках за умовами договорів поставки у складі запасів можуть урахуватись і такі, що вже відвантажені з підприємства (право власності на які в нього залишилось), і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності на них, тобто товари в дорозі.
Не визнаються запасами також суми попередньої оплати за запаси. У такому разі виникає заборгованість постачальника перед підприємством.
Якщо підприємство фактично отримало запаси, але не отримало документів постачальника на ці запаси, то воно може визнати їх за балансом за таких умов:
їх постачання передбачене раніше укладеними угодами;
кількість і якість отриманих запасів задовольняє покупця;
покупець може здійснити достовірну оцінку запасів.
Отже, підприємство включає до складу залишків запасів:
власні запаси, що перебувають на складах, у магазинах, виробничих цехах, які повністю ним контролюються;
власні запаси, що перебувають на складах, контроль над якими обмежений;
запаси в дорозі, щодо яких за умовами укладених договорів підприємству, перейшло право власності;
матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання;
матеріальні цінності, отримані за договором схову;
матеріальні цінності, отримані в довічне утримання;
попередня оплата за матеріальні цінності.
Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною їх особливістю є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення.
Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна група (вид). Тому в класифікації групи запасів поділяються на підгрупи, а всередині них - на види, сорти, марки, типорозміри тощо. Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури-цінника, тобто систематизованим переліком матеріалів, що використовується підприємством, у якому кожному найменуванню, розміру і сорту присвоюється номенклатурний номер (шифр), а також вказуються одиниця виміру і ціна. У подальшому номенклатурний номер запасів вказується в усіх документах, якими оформляється їх рух, що запобігає випадкам пересортиці (тобто помилковому оприбуткуванню або списанню замість одних матеріалів інших), а також є обов'язковою умовою при автоматизованій обробці інформації по обліку наявності, надходження і витрачання запасів. У цьому разі номенклатурний номер використовується як ознака (код), за яким можна визначити номер синтетичного рахунка, субрахунку, групу, найменування запасу, його сорт і розмір.
Важливе значення для правильного обліку має також порядок оцінки запасів. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
При надходженні запасів на підприємство їх первісна вартість визначається залежно від способу надходження на підприємство. Запаси можуть надходити на підприємство в результаті:
- виготовлення власними силами підприємства;
- придбання в результаті обліку на подібні активи;
- придбання в результаті обліку на неподібні активи;
- виявлення як надлишок при інвентаризації [10].
Для правильного визначення первісної вартості придбаних запасів необхідно враховувати те, що не всі витрати, пов'язані з надходженням запасів, включаються до її складу.
Так, первісною вартістю придбаних запасів, є собівартість запасів яка складається з таких фактичних витрат:
- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
- транспортно-заготівельних витрат за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;
- інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях.
Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені:
- понаднормові втрати і недостачі запасів;
- відсотки за користування позиками;
- адміністративні та інші витрати, не пов'язані безпосередньо з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.
У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, то такі запаси можуть оцінюватись та відображатись за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.
Відповідно до П(С)БО 9 запаси в балансі відображаються за:
первісною вартістю - сума фактичних витрат на їх придбання або виготовлення;
чистою вартістю реалізації запасів - це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію;
справедливою вартістю - сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість за операцією між проінформованими, зацікавленими та незацікавленими сторонами.
Поряд із цим для відображення запасів у балансі в міжнародній практиці використовують методи оцінки за вартістю:
первісною, до якої входять витрати на придбання конкретного об'єкта;
відновною, яка є сумою грошових коштів, що необхідно було б сплатити в певний момент в разі заміни об'єкта відповідним іншим об'єктом;
чистою реалізацією - ціною продажу за вирахуванням торгових витрат і розумного прибутку;
приведеною - дисконтованою величиною майбутніх надходжень грошових коштів, які може принести реалізація певного предмета в ході звичайної „комерційної операції”.
На практиці для відображення в бухгалтерському балансі і фінансовій звітності запасів у грошовій оцінці використовують ціни:
1) історичні, або ціни придбання в момент отримання запасу;
2) поточні, що використовуються в момент виконання оцінки;
3) ціни відтворення - це ціни відповідних складових у момент, коли цю складову буде замінено.
Зміну цін спричиняють зовнішні та внутрішні фактори (попит і пропозиція, інфляція і т.д.). Тому одним з недоліків структури грошового вираження вартості є відсутність стабільності грошової одиниці з погляду вибраної реальної одиниці вартості, що виявляється у тенденції до зростання цін.
Слід наголосити, що оцінка активів щодо історичної вартості не є метою, оскільки в основу покладено можливо дійсну і правдиву інформацію про вартість активів.
Дійсне визначення вартості дає важливу інформацію, яка вказує на призначення окремого продукту, відповідність виробу вимогам споживачів. У зв'язку з цим оцінка вартості дає змогу зробити певні висновки, порівняти результати з початковими судженнями або проконтролювати кожну зміну крок за кроком, орієнтуючись на отримання максимальної віддачі.
Значну увагу при формуванні первісної вартості запасів обліковці приділяють транспортрно- заготівельним витратам.
Транспортно-заготівельні витрати згідно зі П(С)БО 9 включають витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту), за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, зокрема витрати на страхування ризиків транспортування запасів.
Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9.
Щодо вибуття запасів, то вони відпускаються зі складу підприємства на виробничі, господарські потреби, на сторону і для переробки. Рух запасів, тобто дійсне фізичне переміщення матеріальних цінностей у процесі господарської діяльності фірми, може не збігатися з рухом вартості запасів.
Оцінка вибуття запасів у разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті здійснюється по одному з таких методів:
1) ідентифікованої собівартості одиниці запасів;
3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із зазначених методів.
Метод оцінки запасів за ідентифікованою собівартістю застосовують для оцінки вибуття запасів, придбаних з метою їх реалізації на спеціальне замовлення, і запасів, які не замінюють один одного.
Метод середньозваженої собівартості застосовується окремо для кожної сукупності відображених в обліку запасів, однакових за призначенням і споживчими характеристиками. Середньозважена собівартість одиниці запасів, що вибуває, визначається діленням сумарної вартості залишку запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
Метод ФІФО (першими відпускаються запаси, що надійшли раніше) базується на хронології надходження, тобто на припущенні, що одиниці запасів, які були придбані першими, продаються чи використовуються першими, що запобігає їх псуванню, а також, що грошова одиниця є стабільною. Одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, оцінюються за цінами останніх надходжень товарів.
Оцінка запасів методом ФІФО потребує організації аналітичного обліку не тільки за видами матеріальних активів, але й за партіями постачання, якщо закупівельні ціни на них змінюються.
Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлені підприємством з урахуванням рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми витрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.
Метод оцінки за цінами продажу застосовується підприємствами роздрібної торгівлі з використанням середнього відсотку торгової націнки на товари. Цей метод оцінки застосовують підприємства, які мають значну номенклатуру товарів, що змінюється, з приблизно однаковим рівнем торгової націнки.
Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Середній відсоток торгової націнки визначається діленням суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості товарів, отриманих у звітному місяці, на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості проданих у звітному місяці товарів.
Використовуючи різні методи оцінки запасів, можна одержати різні значення валового прибутку, особливо в умовах інфляції.
Вибір підприємством оптимального методу оцінки запасів сприяє збільшенню оборотних коштів, залученню інвестицій, що в підсумку дає можливість отримати більші прибутки та в цілому покращити фінансовий стан підприємства.
Отже, незважаючи на те, що визнання та оцінка виробничих запасів налічує безліч методів, підприємство обирає для себе найпростіший, який би легко можна було поєднати з нашим законодавством.
За результатами аналізу економічної літератури встановлено, що не існує визначеності щодо трактування терміну „виробничі запаси”. Так, в економічній літературі виробничі запаси визначаються як матеріальні ресурси або як предмети праці, причому в одних джерелах зазначено, що вони не повинні бути задіяні в процесі виробництва, а в інших - вони беруть участь в процесі створення матеріальних благ.
В процесі дослідження пропонується наступне визначення терміну «виробничі запаси»: виробничі запаси - предмети праці, що використовуються у процесі виробничої діяльності і споживаються цим виробництвом протягом одного господарського (виробничого) циклу, після завершення якого цілком переносять свою вартість на вартість кінцевого продукту.
Отже, виробничі запаси виступають основою виготовлення продукції, тому їх обліку слід приділяти значну увагу. Вирішення основних завдань обліку та контролю збереження запасів дає змогу налагодити процес виробництва та підвищити обсяги виготовлення продукції.
2 Документальне оформлення операцій з виробничими запасами на підприємстві
Від правильно організованого документування господарських операцій залежить правильність списання вартості запасів на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху запасів. Проте, головний бухгалтер на свій розсуд повинен визначатися з тим, які документи доцільно використовувати саме на його підприємстві, враховуючи розміри та специфіку підприємства.
Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом виробничих запасів.
Одним з основних завдань обліку виробничих запасів є правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з їх руху. Такі операції оформляються первинними документами, форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 493.
Облік виробничих запасів здійснюється за такими напрямками: кількісний і вартісний облік; облік заготівлі і придбання матеріалів та розрахунків з постачальниками; наявності і руху матеріалів на складах; використання матеріалів у процесі виробництва; реалізації матеріальних цінностей і розрахунків з покупцями.
Виробничі запаси, які надходять на підприємство, оприбутковуються матеріально відповідальними особами (завідувачами складами, комірниками та іншими особами). У ТзОВ «Компанія Технопол» матеріально відповідальною особою є рядовий працівник, оскільки посади комірника і завскладу відсутні. Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (додаток А) цей працівник зобов'язаний вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки довірених йому матеріальних цінностей, а також брати участь у інвентаризації довірених йому запасів, тобто сприяти збереженню матеріалів.
На складі комірник на кожен номенклатурний номер запасу оформляє матеріальний ярлик (додаток Б). Цей документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі або поблизу нього.
Оприбуткування виробничих запасів матеріально відповідальною особою здійснюється на підставі накладних (додаток В), товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур та інших супроводжувальних документів.
Якщо в результаті приймання виробничих запасів будуть встановлені кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжувальних документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів комісія підприємства складає акт про приймання матеріалів типової форми М-7 «Акт про приймання матеріалів». Для оприбуткування таких запасів за наказом керівника створюється спеціальна комісія, в яку обов'язково мають входити представники постачальника, а у разі виникнення суперечливих питань з метою з'ясування непорозумінь можна залучати відповідних спеціалістів-експертів. Акт складається у двох примірниках і підписується членами комісії, після чого затверджується підписом керівника підприємства.
Для одержання матеріалів зі складу постачальника або транспортної організації довіреній особі (експедитору) головний бухгалтер ТзОВ «Компанія Технопол» виписує довіреність. Довіреність підписується керівником підприємства, головним бухгалтером та засвідчується печаткою господарства.
Для скорочення обсягів роботи по документуванню дозволяється замість виписування прибуткових ордерів оформляти приймання запасів способом відміток (штамп) відповідальної особи на супроводжувальних документах. Саме за таким принципом і діє ТзОВ «Компанія Технопол». Це значно полегшує роботу як матеріально відповідальної особи, так і бухгалтера, адже надходження матеріалів є значним і частим.
На підприємстві має місце такий документ як акт на списання товарно-матеріальних цінностей (додаток Д). Цей акт відображає списання товарно-матеріальних цінностей з підзвіту матеріально відповідальної особи на виробництво.
Оскільки на ТзОВ «Компанія Технопол» лімітно-забірні картки відсутні, то відпуск виробничих запасів у виробництво здійснюється на підставі норм розходу матеріалів для проводів та кабелів з мідною жилою з врахуванням технологічних відходів на 1 км (додаток Е). На основі цих норм складаються калькуляції виготовлення кабелю, що дає змогу оцінити величину відпущених у виробництво матеріалів.
Перевірити дотримання норм витрачання можна за допомогою акта витрат матеріалів у виробництві.
Відпускання запасів, їх використання можуть оформлятися й іншими первинними документами: актом-вимогою на заміну (додаткове відпускання) матеріалів (ф. № 10); накладною на відпускання товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20), актом про витрату давальницьких матеріалів (ф. № М-23) тощо.
Найчастіше у ТзОВ «Компанія Технопол» використовуються накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (додаток Ж).
Важливим аспектом у діяльності підприємства та безпосередньо перевірці правильності документального відображення виробничих запасів є інвентаризація.
Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з засобів контролю та збереженням оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції або коли інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані. Обов'язковим є проведення інвентаризації при зміні матеріально-відповідальних осіб.
На ТзОВ «Компанія Технопол» результати інвентаризації оформляються інвентаризаційними описами (додаток З), які разом з висновками робочої комісії здаються до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому головний бухгалтер складає порівняльну відомість у якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік залишків і нестач внаслідок пересортиці, розрахунок природної нестачі, визначаються кінцеві результати інвентаризації. На підприємстві інвентаризація матеріальних цінностей проводиться не рідше одного разу на рік станом не раніше 1 жовтня звітного року для об'єктивного відображення цих цінностей в річному звіті.
Якщо вартість нестач буде перевищувати вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально-відповідальних осіб. На досліджуваному підприємстві за час діяльності нестач під час інвентаризації не виявлялось. Якщо цінності, яких не вистачає, коштують дешевше тих, що їх перекривають, то різниця відноситься на зменшення собівартості продукції (затрат на виробництво, робіт, послуг).
Лишки матеріальних цінностей, не зараховані як пересортиця, оприбутковуються з внесенням їх вартості за зменшення собівартості продукції. Нестачі списуються в меж
Облік виробничих запасів курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Доклад по теме Основные психологические направления и их представители
Реферат: Установление факта и степени алкогольного опьянения живых лиц
Курсовая Работа На Тему Личность Человека
Доклад по теме Функциональные расстройства предстательной железы
Философское Учение Аристотеля Реферат По Философии
Курсовая работа по теме Роль Пауля Наторпа в становлении социальной педагогики как науки
Сочинения Смысл Названия Повести Дубровский
Доклад по теме Beautiful creatures
Отчет по практике по теме Природоохранительная деятельность предприятия ОАО 'Красноярский ЭВРЗ'
Дипломная работа по теме Творческая деятельность Хэллы Вуолийоки
Реферат: Общая характеристика толпы
Реферат: «Великая Княгиня Елисавета Феодоровна»
Курсовая работа по теме Графика Приднестровья. Творчество О.В. Болтнева
Контрольная работа по теме Отбывание наказания осужденными женщинам
Курсовая работа по теме Будівництво (реконструкція) осушувальної меліоративної системи
Контрольная работа: Методика визначення фінансових результатів на підприємстві
Реферат: Синтез мистецтв в літературі
Реферат по теме Кулинарные рецепты CSS
Реферат: Hispanic Heritage Month Essay Research Paper Hispanic
Курсовая работа по теме Развитие личности в дошкольном возрасте
Молекулярные механизмы внутриклеточного транспорта - Биология и естествознание презентация
Особливості формування зимових скупчень Горлиці кільчатої - Биология и естествознание курсовая работа
Птицы водоёмов и побережий - Биология и естествознание презентация