Облік нематеріальних активів - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Облік нематеріальних активів

Нематеріальні активи підприємства, як об’єкт обліку і аудиту. Основи побудови обліку та аудиту нематеріальних активів підприємства. Міжнародні стандарти обліку нематеріальних активів підприємства та їх зв’язок з національними стандартами обліку.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Актуальність теми дослідження, зумовлена тим, що поняття нематеріальних активів для економіки України є досить новим, обмеженим в використанні, а тому мало вивченим.
Але повсякденне використання комп'ютерних програм, інтелектуальної праці (власності), розвиток науки і техніки зумовлюють потребу правового оформлення та відображення в бухгалтерському обліку цих процесів.
Нематеріальні активи підприємства являють собою частину загального капіталу підприємства. На протязі всього часу діяльності підприємства нематеріальні активи частково відносяться до собівартості продукції. Але їх особливість полягає в тому, що вони можуть на кінець строку визначеного корисного використання:
? стати не придатними до подальшого використання (100% зносу);
? бути придатними до подальшого використання (їх необхідно проіндексувати і далі використовувати в виробничій діяльності або реалізувати);
? стати більш цінними, ніж їх первинна вартість (необхідна оцінка вартості).
Мета та задачі дослідження Мета цієї роботи полягає у вивчені та систематизації основних методичних принципів і організаційних основ вдосконалення обліку, контролю і аудиту нематеріальних активів підприємства в умовах діючого законодавства.
Для досягнення визначеної мети в роботі поставлені вирішенні наступні задачі:
? вивчені теоретичні та методологічні основи побудови обліку та аудиту нематеріальних активів підприємства;
? вивчені організаційно-технологічні особливості галузі та їх вплив на систему обліку, контролю, аудиту нематеріальних активів підприємства;
? розглянуті питання облікової політики, бухгалтерський та податковий облік нематеріальних активів підприємства;
? розглянута технологія використання інформаційних систем у процесі обліку, контролю і аудиту нематеріальних активів підприємства в умовах діючої облікової політики;
? досліджені основні напрямки контролю і аудиту нематеріальних активів підприємства.
Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є методика й організація обліку і аудиту нематеріальних активів підприємства. У якості об'єкта дослідження обрано МПМ «Контакт».
Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є Конституція України, закони та законодавчі акти України, постанови Уряду України з питань вдосконалення господарської діяльності, бухгалтерського і податкового обліку та аудиту в умовах сучасної облікової політики, навчальні та фахові видання .
У процесі дослідження вивчені праці вітчизняних і зарубіжних економістів, інструктивні вказівки і рекомендації, облікові та звітні дані базового підприємства .
У зазначених матеріалах недостатньо вивчені питання обліку, контролю й аудиту в сучасних умовах господарювання. Для детального вивчення цих і інших питань написана ця випускна робота.
Структура та обсяг роботи. Випускна бакалаврська робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків.
У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, визначенні мета, основні задачі, об'єкти дослідження, розкрита практична цінність розроблених пропозицій і рекомендацій.
У першому розділі «Теоретичні основи побудови обліку і аудиту нематеріальних активів підприємства» вказані основні задачі обліку і аудиту нематеріальних активів у фінансово-господарській діяльності підприємства, висвітлені основи побудови та міжнародні стандарти обліку і аудиту нематеріальних активів.
У другому розділі «Облік нематеріальних активів підприємства» розглянута діюча система обліку нематеріальних активів, її зв'язок з податковим обліком, внесено пропозиції щодо вдосконалення обліку нематеріальних активів з використанням інформаційних комп'ютерних систем.
У третьому розділі «Контроль і аудит нематеріальних активів підприємства» представлена методика перевірки нематеріальних активів підприємства державними контролюючими органами та аудит нематеріальних активів на МПМ «Контакт» в умовах діючої законодавчої бази.
У висновку формульовані основні висновки та пропозиції з обліку, контролю та аудиту нематеріальних активів підприємства. Теоретичні основи побудови ОБЛІКУ І АУДИТУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. н ематеріальні активи підприємства, як об'єкт обліку і аудиту
Згідно ПСБО 8 нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. В свою чергу в ПСБО 19 дається визначення терміну «немонетарні активи». Немонетарні активи -- активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей. І в ПСБО 2 та законі України про бухгалтерський облік та фінансову звітність дається визначення терміну «активи». Активи -- ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Виходячи з цього, визначення нематеріальних активів набуває наступного вигляду: «Нематеріальний актив ? ресурс, контрольований підприємством в результаті минулих подій, використання якого, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам».
Дане означення, дає змогу зрозуміти економічний зміст поняття «нематеріальний актив», який дано в науковій літературі. Насамперед, нематеріальні активи відносяться до основного капіталу підприємства. Кулішов В.В. Основи економічної теорії: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Львів. - стор. 173 .
А саме, до юридичного капіталу ? це права розпорядження цінностями, які приносять власнику дохід, без застосування праці.
Покропивний С.Ф. розрізнює поняття нематеріальні ресурси і нематеріальні активи. Де, нематеріальні активи ? це доступ до прав власності автора, які захищено правами, «що самі по собі і є нематеріальними активами» Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - стор. 137 .
Нематеріальні ресурси ? це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмінними рисами цих ресурсів є брак матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - стор. 128
Поняття «нематеріальні ресурси» використовується для характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власності. В свою чергу об'єкти інтелектуальної власності ? це права, які захищені патентами, свідоцтвами, ліцензіями, авторським та суміжними правами.
Отже, нематеріальні активи ? це категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або обмежені природні ресурси для використання в господарській діяльності для отримання прибутку.
Вартість нематеріальних активів частинами, поступово переноситься на виробничий продукт, послуги.
При вивченні літератури, для написання даної роботи, звернула увагу на різні тлумачення поняття «гудвілу».
Згідно ПСБО 19 ? гудвіл -- перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання.
Але деякі автори намагаються довести, що гудвіл, це не платіж, який перевищує частку покупця при придбанні активів, а нематеріальний актив, який знаходиться в складі підприємства і є неідентифікованим. Але нематеріальний актив - це насамперед «права». І, якщо крім визначення «нематеріального активу» було визначення «об'єкту нематеріального активу», то не виникало даних колізій. Наприклад: «Об'єкт нематеріальних активів - це права користування об'єктами інтелектуальної власності, природними ресурсами, майном, при наявності паперових носіїв, підтверджуючих, право власності на ці об'єкти. Строк корисного використання цих об'єктів перевищує один рік (або один операційний цикл, якщо він перевищує один рік). Утримується підприємством для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам».
Покропивний С.Ф. до інших нематеріальних активів відносить - раціоналізаторські пропозиції, ноу-хау, комерційна таємниця, гудвіл, які не мають спеціального правового захисту. Порядок їхнього захисту визначається керівництвом підприємства Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - стор. 140 .
Г. Уманців в своєї статті Уманців Г. Внутрішній гудвіл підприємства:економічна природа, проблеми оцінки та обліку. // Бухгалтерський облік та аудит. - 2006. - № 9. - стор. 20-23 пише, що до основних складових гудвілу належать технології, ноу-хау, фірмові найменування…, технічне і програмне забезпечення, торговельні марки…, «або ціну сплачену за окремі права інтелектуальної власності». Але це все є нематеріальні активи, які чітко і зрозуміло окреслені в законодавстві та нормативних документах.
Наказом Міністерства фінансів України № 102 від 09.12. 2002р. внесено зміни до Плану рахунків. Субрахунок 126 «Гудвіл» було виключено. Назва рахунку 19 викладено в новій редакції «Гудвіл при придбанні».
Гудвіл ? це платіж, який здійснив підприємство в очікуванні майбутніх вигід від його діяльності. Гудвіл на відміну від інших активів, не можна продати, обміняти, здати в оренду окремо від підприємства С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001. - стор. 200
Виходячи з вище сказаного «Гудвіл» не відноситься до нематеріальних активів, а отже не може розглядатися в даній роботі.
Облік та узагальнення інформації про нематеріальні активи здійснюється на відповідних рахунках бухгалтерського обліку і подається користувачам у вигляді фінансової звітності. Ця інформація є складовою предметної області аудиторського дослідження.
1.2. Основи побудови обліку та аудиту нематеріальних активів підприємства
Бухгалтерський облік нематеріальних активів згідно п. 5 ПСБО 8 ведеться по об'єктам і по групам:
Правильність організації обліку та контроль за наявністю та рухом нематеріальних активів на підприємстві забезпечується наказом про облікову політику.
При організації обліку нематеріальних активів необхідно враховувати, що:
? права володіння (користування) надаються тільки при укладанні відповідних угод, по яким майно передається в користування;
? право на здійснення окремих видів діяльності вимагає наявності ліцензій, дозволу;
? право користування об'єктами інтелектуальної та промислової власності є патенти, свідоцтва, ліцензії, відповідні угоди.
Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Існує відмінність в обліку нематеріальних активів між податковим та бухгалтерським обліком. А, отже виникає потреба в ведені одразу двох видів обліку.
В бухгалтерському обліку нематеріальний актив визнається активом, якщо він використовується більше року, а в податковому за термін не оговорено.
Амортизація нараховується в бухгалтерському обліку не більше 20 років у податковому - 10 років. Для нарахування амортизації застосовується прямолінійний метод. Момент закінчення амортизації в бухгалтерському обліку з місяця, наступного за місяцем вибуття, в податковому - досягнення нульової вартості. Міронов Д. НМА в податковому бух обліку: Шість особливостей. // Дебет-Кредит. - 2006. - № 12. - стор.32.
В податковому обліку ведеться розрахунок податку на прибуток (валові доходи мінус валові витрати). Витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації, не відносяться до валових витрат.
Підставою для оприбуткування об'єкта нематеріальних активів є первинний документ. Відповідно до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність на Україні» і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати встановлені обов'язкові реквізити.
Надходження та оприбуткування об'єкту нематеріального активу має бути оформлено первинним документом, що містить його опис, порядок використання, первісну вартість, підписи осіб, що прийняли об'єкт нематеріального активу. Первинні документи про витрати на нематеріальні активи, отримані в результаті розробки, повинні, зокрема, містити інформацію про зміст витрат (виконання робіт зі створення нематеріального активу, витрачання матеріальних цінностей на створення активу), кількісні і вартісні показники таких витрат.
Типові форми первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів та порядок їх застосування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 року № 732.
Відповідно до порядку застосування типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності оформлюється Актом введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-1). Інформація з Акту введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів заноситься в Інвентарну картку обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-2), яка оформлюється бухгалтерською службою підприємства на кожний об'єкт чи групу однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів права інтелектуальної власності. У наведених документах зазначаються правові умови введення об'єкта права інтелектуальної власності в господарський оборот, тобто, зазначається назва документації, згідно з якою такий об'єкт вводиться в господарський оборот (договір на використання майнових прав інтелектуальної власності, ліцензійний договір тощо).
Відповідно до Плану рахунків облік витрат підприємств на придбання або створення нематеріальних активів ведеться на субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”. Фактичні витрати на придбання (створення) і модернізацію нематеріальних активів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося (не введені в господарський оборот), відображаються у складі незавершених капітальних інвестицій у нематеріальні активи.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться за об'єктами права інтелектуальної власності у складі класифікаційних груп і підгруп, визначених ПСБО 8, на окремих субрахунках рахунку 12 “Нематеріальні активи”.
Для систематизації на рахунках бухгалтерського обліку даних прийнятих до обліку первинних документів щодо операцій з нематеріальними активами можуть застосовуватися регістри синтетичного та аналітичного обліку, затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 року № 356 і від 25 червня 2003 року № 422 (для малих підприємств): журнал 4, відомість 4.1, відомість 4.3, відомість 4-м.
Проведення інвентаризації активів та оформлення її результатів здійснюється в порядку, встановленому Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69.
При інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності їх наявність установлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто, підтверджуються) відповідні права. Зокрема, з метою ідентифікації об'єктів права інтелектуальної власності інвентаризаційна комісія пересвідчується у наявності та чинності документів, що засвідчують правомірність набуття прав власності, прав використання об'єктів інтелектуальної власності -- патентів, свідоцтв, дипломів, ліцензій, договорів тощо.
Інвентаризаційною комісією до інвентаризаційного опису, типова форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 року № 732, заносяться об'єкти права інтелектуальної власності, які ідентифіковані (виявлені) під час інвентаризації. Інвентаризаційна комісія повинна перевірити обґрунтованість оприбуткування нематеріальних активів, тобто, наявність документів, на підставі яких оформлені придбані права, і документів (довідок), що описують сам об'єкт нематеріальних активів або порядок його використання (письмовий та/або образотворчий опис з формулою, креслення, схема, зразок, дискета, аудіо- відеокасета, договори щодо права суб'єкта на об'єкт інтелектуальної власності тощо).
Виявлені в інвентаризаційних описах об'єкти права інтелектуальної власності як такі, що не відображені в бухгалтерському обліку, заносяться до звіряльної відомості, яка оформлюється у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 року № 732, а їх вартість визначається у порядку, який відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 20 липня 2005 року повідомляється Фондом державного майна України.
За даними звіряльної відомості складається Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. Бухгалтерська служба на підставі зазначеного Акту відкриває Інвентарну картку обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів.
Виходячи із особливостей тривалого функціонування та поступового спрацювання, умов постійної динаміки відтворення нематеріальних активів використовуються наступні види оцінки нематеріальних активів:
? Первісна вартість нематеріальних активів (ВНМА П ) - фактична вартість, представлена в сумі грошових коштів, які підприємство витратило на придбання (створення) нематеріальних активів;
? Залишкова вартість нематеріальних активів (ВНМА З ) - різниця між первісною вартістю та сумою амортизаційних відрахувань;
? Середньорічна вартість нематеріальних активів (ВНМА СР ) - сума вартості придбаних підприємством нематеріальних активів на початок року та їх вартість на кінець поточного року і розділена порівну;
? Балансова вартість нематеріальних активів (ВНМА Б ) - вартість нематеріальних активів, які утримуються на балансі підприємства;
? Ліквідаційна вартість нематеріальних активів (ВНМА Л ) - сума, яку підприємство очікує отримати при ліквідації нематеріального активу після закінчення строку використання з врахуванням витрат, пов'язаних з продажем у разі подальшої реалізації. Кулішов В.В. Основи економічної теорії: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Львів. - стор. 174.
1.3. Міжнародні стандарти обліку нематеріальних активів підприємства та їх зв'язок з національними стандартами обліку
Облік нематеріальних активів по міжнародним стандартам ведеться згідно Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи». Цей стандарт використовується з 1 липня 1999 року.
Згідно МСБО 38 нематеріальним активом є немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, може бути ідентифікованим, утримується підприємством для виробництва або постачання товарів (послуг), для передавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.
Особливістю нематеріальних активів є відсутність фізичної субстанції, але вони мають певний матеріальний носій. Наприклад: диск ? матеріальний носій програмного комп'ютерного забезпечення; на папері міститься угода про авторські права, свідоцтво, ліцензія, патент та інше. Але фізична основа має вторинний характер.
Ідентифікувати нематеріальний актив можна: по його відокремлюваності (підприємство може продати, орендувати, обміняти чи розподілити конкретні економічні вигоди, пов'язані з активом, без втрати майбутніх економічних вигод, що надходять віл інших активів); по наявності юридичного права; по можливості виділені отримання майбутніх економічних вигод від активу, серед загальних економічних вигод, що генерує цей актив разом з іншими активами. С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра. - стор. 200.
До нематеріальних активів належать комп'ютерне програмне забезпечення, патенти, авторські права, кінофільми, права на іпотечне обслуговування, ліцензії на риболовлю, квоти на імпорт, привілеї, ринкові дослідження, торгові марки тощо.
Нематеріальні активи відображаються в балансі за таких умов:
а) існує імовірність того, що майбутні економічні вигоди, які відносяться до активу, надходитимуть до підприємства;
б) собівартість активу можна достовірно оцінити.
Якщо підприємство не отримує (не купує або не створює) нематеріальний актив, але здійснює витрати з метою отримання майбутніх вигод, то ці витрати відносяться до складу витрат звітного періоду.
а) пов'язані із заснуванням підприємства (організаційні витрати) або запуском нової продукції (процесів);
в) на рекламу та або (просування продукції на ринку;
г) на переміщення та реорганізацію підприємства або його частини.
Витрати, не визнані нематеріальними активами та списані на витрати в попередніх звітних періодах (у тому числі проміжних), не слід сторнувати та включати до собівартості нематеріальних активів у наступних звітних періодах.
Нематеріальний актив слід первісно оцінювати за собівартістю. Собівартість нематеріального активу складається з ціни його придбання (включаючи будь-які імпортні мита та податки на придбання, що не відшкодовуються), а також із будь-яких видатків на підготовку активу до використання за призначенням, які безпосередньо відносяться до нього. Будь-які торговельні знижки вираховуються при визначенні собівартості.
У деяких випадках нематеріальний актив можна придбати безкоштовно або за номінальну компенсацію шляхом державного гранта. Це відбувається, коли держава продає чи розподіляє підприємству нематеріальні активи, такі як ліцензії на роботу радіо- чи телестанцій, ліцензії чи квоти на імпорт або права на доступ до інших обмежених ресурсів.
Нематеріальні активи можна обмінювати на подібні чи неподібні.
Створені самим підприємством гудвіл, торгові марки (товарні знаки), газетні заголовки, назви видань, список клієнтури та інші об'єкти, що мають аналогічну субстанцію, не визнаються активами. Інші нематеріальні активи потребують аналізу процесу їх створення. Такий аналіз передбачає поділ процесу створення нематеріальних активів на дві фази - дослідження та розробки.
МСБО 38 "Нематеріальні активи" вказує на те, що внутрішньогенерований гудвіл не слід визнавати як актив тому, що він не становить контрольований підприємством ресурс, який можна ідентифікувати та достовірно оцінити за собівартістю.
Якщо підприємство не може відокремити етап дослідження від етапу розробок внутрішнього проекту для створення нематеріального активу, воно розглядає видатки на такий проект так, ніби вони були понесені та етапі дослідження.
а) діяльність, спрямована на отримання нових знань;
б) пошук, оцінка та остаточний вибір застосування результатів дослідження чи інших знань;
в) пошук альтернативи матеріалам, приладам, продуктам, технологіям, системам чи послугам;
г) формулювання, розробка, оцінка та остаточний вибір можливих альтернатив новим чи вдосконаленим матеріалам, приладам, продуктам, технологіям, системам чи послугам.
а) проектування, конструювання та випробовування прототипів та моделей перед комерційним виробництвом або використанням;
б) проектування інструментів, матриць, ливарних форм та штампів, у яких застосовано нову технологію;
в) проектування, конструювання та функціонування дослідного заводу, який за масштабом не є економічно доцільним для комерційного виробництва;
г) проектування, конструювання та випробовування обраної і альтернативи для нових чи вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, технологій, систем чи послуг. Кочерга С.В., Пилипенко К.А, Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, - стор.97
Собівартість внутрішньогенерованого нематеріального активу складається зі всіх видатків (які обґрунтовано та послідовно можна прямо віднести або розподілити) на створення, виробництво та підготовку активу до використання за призначенням.
У фінансових звітах слід розкривати сукупну суму видатків на дослідження та розробки, визнану як витрати протягом періоду.
Кожний вид нематеріальних активів відображається в обліку на окремому рахунку.
Систематичний розподіл вартості нематеріальних активів на періоди, в яких вони приносять прибутки, називають амортизацією.
Суму нематеріального активу, яка амортизується, слід розподіляти на систематичній основі протягом найкраще оціненого строку його корисної експлуатації.
Строк корисної експлуатації нематеріального активу, як пра-вило, не перевищує двадцяти років, починаючи з дати, коли актив стає придатним для використання. Нематеріальні активи чутливі до технічного старіння. Отже, імовірно, що строк їхньої корисної експлуатації буде коротким і завжди обмеженим. Для нарахування амортизації нематеріальних активів вико-ристовують прямолінійний метод до того часу поки компанія не доведе необхідність застосування іншого методу.
Нематеріальний актив слід виключати з балансу при ліквідації або якщо від його використання та наступної ліквідації майбутньої економічної вигоди не очікується.
Федеральна Податкова Служба США (ФПС) регулює розрахунок оподатковуваного прибутку, оскільки розмір оподатковуваного прибутку та прибутку у фінансовій звітності не завжди відповідають один одному. Кочерга С.В., Пилипенко К.А, Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, - стор.98
Інструкція Федеральної Податкової Служби для розрахунку оподатковуваного прибутку дозволяє використовувати метод прискореної амортизації.
Спираючись на метод прискореної амортизації та принц «піврічної конвенції», інструкції Федеральної Податкової Служби США з розрахунку податку на прибуток диференціюють норму амортизації для різних груп засобів, при цьому встановлений процент амортизації може змінюватись з року в рік.
Застосування принципу «піврічної конвенції» дозволяє амортизувати засоби швидше, ніж за рівномірним методом.
Якщо при розрахунку оподатковуваного прибутку на підприємстві використовують метод прискореної амортизації при розрахунку бухгалтерського прибутку ? метод рівномір амортизації, оподатковуваний прибуток у перші роки може бути меншим, ніж бухгалтерський прибуток. При такій ситуації у фірми виникають відстрочені податкові зобов'язання, які класифікуються як довгострокові.
Згідно з МСБО 36 «зменшення корисності активів» слід періодично оцінювати спроможність нематеріального активу забезпечувати майбутні економічні вигоди, достатні для відшкодовування балансової вартості цього активу. Сумою відшкодування нематеріального активу є вища з двох оцінок: чиста ціна реалізації або теперішня (дисконтова на) вартість очікуваних грошових надходжень від використання активу. С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра. - стор. 209.
2. ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. О блікова політика обліку нематеріальних активів на підприємстві
2.2. Бухгалтерський облік нематеріальних активів на підприємстві
2.3. Податковий облік нематеріальних активів на підприємства та його зв'язок з фінансовим обліком
2.4. Організація обліку нематеріальних активів підприємства в умовах використання інформаційних комп'ютерних систем
3. КОНТРОЛЬ І АУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. М етодика перевірки державними контролюючими органами обліку нематеріальних активів підприємства
Відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» від 27 серпня 2000 р. № 1031/2000 контрольно-ревізійна служба має забезпечити суворий контроль за використанням коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, а також контроль за збереженням державного і комунального майна всіма підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності та відомчої належності й підпорядкованості. Головне контрольно-ревізійне управління України стає центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері фінансового контролю.
Під час ревізії слід перевірити, чи правильно включені відповідні витрати підприємства до нематеріальних активів і чи правильно вони оцінені.
Рахунок 12 "Нематеріальні активи" призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів.
До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми й можуть утримуватися підприємством для використання більше року (права користування природними ресурсами, майном, права на знаки для товарів і послуг та на об'єкти промислової власності, авторські права, гудвіл та інші нематеріальні активи).
Методологічні засади формування інформації про нематеріальні активи визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи".
Ревізор перевіряє, чи достовірно визначено вартість придбаного нематеріального активу і яку економічну вигоду від реалізації або використання його має підприємство.
Не менш важливо також визначити витрати, пов'язані з розробкою нематеріального активу. Однак слід мати на увазі, що не визначаються активом, а підлягають відображенню в складі витрат того звітного періоду, в якому їх було здійснено: витрати на дослідження, на підготовку й перепідготовку кадрів, на рекламу й підвищення репутації підприємства (гудвіл). Придбані нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Коли нематеріальні активи отримано внаслідок об'єднання підприємств, то вони оцінюються за їх справедливою
Облік нематеріальних активів дипломная работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Отчет По Практике На Тему Программы Для Работы С Графикой, Электронными Таблицами, Текстом, Векторной Графикой
Курсовая работа по теме Фундамент под опору моста
Реферат: Атмосфера
Лекция На Тему Безработица Как Элемент Рынка Труда
Жизнь Без Телефона Сочинение
Эссе Роль Кольчатых Червей В Природе
Оценка Стоимости Бизнеса Дипломная Работа
Взаимоотношения Государства И Рынка Курсовая Работа
Реферат по теме Соціальне забезпечення сімей червоноармійців, "жертв контрреволюції" та біженців в Україні (1919-1922 рр.): історичний аспект
Реферат: Рандал Макдоннел, 1-й маркиз Антрим
Реферат: Постмодернизм. Современная религиозная философия
Курсовая работа по теме Наркомания в молодежной среде
Практическое задание по теме Исследование системы автоматического регулирования с цифровым регулятором
Курсовая работа: Организация работы по мобильности в организациях ВОС
Курсовая работа: Внеклассная работа по русскому языку в начальной школе
Перераспределение Земель С Общей Долевой Собственностью Реферат
Реферат по теме Выбор средств повышения надежности электроснабжения сельских потребителей на основе ТР
Реферат: Изменение трудового договора 2
Дипломная работа: Організаційно-правове регулювання інвестиційної діяльності (на прикладі Вінніцької області)
Реферат: Управление ресторанной сетью в гостинице. Скачать бесплатно и без регистрации
Аудит расчетов с дебиторами и кредиторами в ООО "Изол" - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
Наследуются ли приобретенные признаки - Биология и естествознание реферат
Орган слуха и равновесия. Проводящие пути слухового анализатора - Биология и естествознание курсовая работа