Облік, аналіз і аудит витрат на торговельному підприємстві - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Облік, аналіз і аудит витрат на торговельному підприємстві

Економічна сутність витрат. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Організація обліку витрат торговельного. Аналіз нормативних документів з обліку витрат.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
на тему: “Облік, аналіз і аудит витрат на торговельному підприємстві ”
Актуальність. Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки необхідно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву та об'єктивну інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи - прибутки, доходи чи збитки, а також про особливості їх досягнення, як на своєму підприємстві, так і партнерів. Таку інформацію надає лише система бухгалтерського обліку.
Торгівля є однією із найбільш розвинених галузей економічної діяльності. Кількість торговельних підприємств як оптових, так і роздрібних щороку збільшується. А тому основним завданням ефективної діяльності торговельних підприємств залишається оптимізація витрат.
Зниження рівня витрат є джерелом зростання прибутку, який дає можливість розвивати матеріально-технічну базу підприємств торгівлі та поліпшувати рівень обслуговування споживачів.
Проблеми обліку, аналізу та аудиту витрат торгівельного підприємства знайшли відображення в наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених: А.Ф. Аксененка, І.А. Басманова, П.С. Безруких, М.Т. Білухи, О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, Б.І. Валуєва, З.В. Гуцайлюка, М.В. Кужельного, А.М. Кузьмінського, В.Г. Лінника, Б.М. Литвина, Ю.Я. Литвина, Є.В. Мниха, В.Ф. Палія, С.О. Стукова, В.В. Сопка, Р.В. Федоровича, М.Г. Чумаченка, С.І. Шкарабана.
Недостатня опрацьованість проблеми та потреба в оновленні організації, удосконаленні методики обліку витрат на підприємствах обумовлюють її актуальність, що й спричинило вибір теми дослідження, мету, завдання та основні напрями дослідження.
Метою дослідження дипломної роботи є обґрунтування розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення методики та організації облікової й аналітичних систем з урахуванням міжнародного досвіду і національних стандартів на основі вивчення проблемних питань теорії і практики обліку витрат на торгівельному підприємстві.
Виходячи з мети роботи автором поставлені наступні завдання:
- розкрити економічну сутність витрат, їх зміст, види та класифікацію,
- провести економічно-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури,
- висвітлити економіко-організаційну характеристику досліджуваного підприємства,
- провести синтетичний та аналітичний облік витрат торговельного підприємства,
- ознайомитися з обліком витрат підприємства на основі інформаційних технологій,
- охарактеризувати систему показників, інформаційну базу та основні методичні прийоми аудиту та економічного аналізу,
- розкрити основи концепції методики аудиту витрат торговельного підприємства,
- розробити та апробувати методики витрат торговельного підприємства.
Об'єктом дослідження є процес формування витрат продукції на підприємстві ТОВ «Алків-Т».
Предметом дослідження є наявна методика і практика обліку, аналізу та аудиту витрат торгівельного підприємства.
Теоретико-методологічною базою послужили законодавчі та нормативні акти, методики з питань витрат виробництва, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з питань бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту, а також фінансова та первинна звітність підприємства.
Під час проведення дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: групування і порівняння; абстрактно-логічний; аналіз і синтез, а також інші економіко-статистичні методи.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ ВИТРАТ
В умовах розбудови ринкових відносин в Україні якісно змінюються економічні важелі управління, в тому числі бухгалтерського обліку.
Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, цінність яких визначається на ринку. В системі управління підприємством головним об'єктом є процес обліку, аналізу та контролю витрат господарської діяльності в цілому та в розрізі їх видів, цілей, періодів виконання.
У процесі створення продукції (товарів) визначається їх фактична виробнича собівартість, що враховує суму затрат на виготовлення продукції. Затрати, які пов'язані з просуванням товарів від виробництва до споживачів, враховуючи затрати з реалізації кінцевим споживачам, - витрати обігу, які варто розглядати як собівартість закупівлі, доставки та реалізації товарів.
Витрати обігу наявні у збутових структурах промисловості у вигляді комерційних розходів, в оптовій і роздрібній торгівлі - у вигляді витрат обігу.
У конкретній діяльності поняття затрат є багатофункціональною категорією. На підприємствах торгівлі розрізняють затрати на закупівлю товарів, капітальні вкладення в розширене відтворення основних фондів і поточні затрати на організацію господарської діяльності (транспортування, зберігання, доробку, підсортування, рекламу, пакування і збут товару).
Кошти на закупівлю постійно перебувають в обігу, їх вкладають у товарні запаси за рахунок власних обігових коштів і кредитів банків, залучених коштів пайовиків чи акціонерів, позик у інших підприємств. Як підсумок, усі вони відшкодовуються за рахунок прибутків, отриманих унаслідок господарської діяльності. Затрати на капітальні вкладення носять довготерміновий характер. Таким чином, затрати бувають короткотерміновими і довготерміновими. Вони уявляють собою використання ресурсів і належать до собівартості торгового процесу, тобто до витрат обігу шляхом визначення спожитої частини (у широкому значенні).
Щодо будь-яких затрат перед підприємством постає головне завдання - забезпечити їх ефективне використання. Детальна характеристика і склад затрат визначаються відповідно до Положення про склад затрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), що зараховуються у собівартість продукції, і порядку формування фінансових результатів.
Існують різні теорії трактування витрат діяльності підприємства за своєю економічною сутністю, галузевою ознакою та іншими напрямками.
Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної природи (як витрати на просте відтворення ресурсів, що використовуються), а не з характеру та джерел відшкодування. При економічному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати у зв'язку з порушеннями у виробничо-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо. Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприємства.
За економічною сутністю поточні витрати підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів [12, c. 234].
Витрати - це виражені у грошовій формі витрати різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів.
Витрати - це грошова форма витрачених за певний період задіяних чинників виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої і реалізаційної діяльності [15, c. 102].
Треба відзначити, що категорія «витрати», яка широко використовується у вітчизняній економічній літературі, наприклад у російській економічній літературі, має три аналоги: «затраты», «расходы», «издержки». Розглянемо зміст цих понять.
І.А. Бланк розтлумачує ці поняття таким чином: «затраты - это выраженные в денежной форме расходы, которые предприятие несет в процессе осуществления своей хозяйственной деятельности» [3]. Він поділяє їх на два види - поточні (операційні) та інвестиційні. За І.А. Бланком поточні (операційні) витрати підприємства представлені, в основному, «издержками», які в різних галузях набувають різної форми [3]:
- издержки производства - выраженные в денежной форме операционные затраты трудовых, материальных, нематериальных и финансовых ресурсов на производство продукции;
- издержки обращения - выраженные в денежной форме операционные затраты трудовых, материальных, нематериальных и финансовых ресурсов на осуществление торговой (торгово-посреднической, сбытовой) деятельности предприятия;
- издержки размещения - затраты, связанные с размещением эмитируемых предприятием ценных бумаг (акций, облигаций) на первичном фондовом рынке».
І І.А. Бланк, і С.А. Котляров вказують на те, що під «расходами» слід розуміти витрати певного періоду, які відносять на реалізовану за цей період продукцію[3].
С.А. Котляров зауважує, що існують деякі відмінності між поняттями «издержки» та «затраты». Так, слово «издержки» слід використовувати для позначення суми витрат на здійснення будь-якої функції підприємства у сфері виробництва. Інша відмінність полягає в тому, що «издержки» більш широке поняття, ніж «затраты», оскільки воно містить і втрати, і витрати на соціальні потреби. Б. Юровський, навпаки, стверджує, що поняття «затрати» і «расходы» є синонімами, і розтлумачує їх як споживання ресурсів підприємства та вартість робіт і послуг, виконаних для підприємства [12].
Таким чином, аналіз літературних джерел, виданих російською мовою, показує, що немає конкретного чіткого трактування різниці між такими поняттями, як «затрати», «расходы», «издержки». В українській економічній і нормативно-правовій літературі вони представлені одним терміном «витрати», який у перекладі на російську мову означає і «затрати», і «расходы», і «издержки» [5].
Деякі вітчизняні вчені [9] вважають, що необхідно виокремлювати два терміни - «витрати» і «затрати» - залежно від їх змісту та періоду часу, до якого вони прив'язані. Ми вважаємо, що російські категорії «затрати», «расходы», «издержки» є синонімами. У вітчизняній економічній літературі переважає слово «витрати», однак трапляються й такі поняття, як «затрати» та «видатки». Відмінність у тлумаченнях слів «витрати» та «затрати» відсутня.
Термін «видатки» використовується лише у бюджетній сфері діяльності держави. Видатки бюджету - це кошти, які спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Проте в бюджетній сфері існує й поняття «витрати бюджету», яке є ширшим за «видатки». Так, витрати бюджету враховують видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу [11].
Більшість українських учених визначають категорію «витрати», в основному, як поточні витрати підприємства, представлені показником собівартості продукції [4, 6 та ін.]. Деякі автори розглядають "витрати" як вартість придбання необігових активів підприємства [2, 4]. Спеціалісти Міжнародної фінансової корпорації трактують «витрати» як вартісне вираження спожитих ресурсів з метою виконання робіт щодо задоволення потреб клієнтів [8].
На наш погляд, зазначені вище підходи лише частково відображають сутність поняття «витрати». «Витрати» є складною економічною категорією, що випливає з їх місця, ролі й етапу виникнення в діяльності підприємства. З метою з'ясування сутності витрат розглянемо початковий етап їх формування.
Виходимо з того, що поняття «витрати» певним чином пов'язане з поняттям «ресурси». Формування ресурсів підприємства відбувається на ринку капіталу. Поки необхідні ресурси перебувають на ринку капіталу, вони є потенційними для підприємства. Якщо підприємство купує їх для забезпечення досягнення поставленої мети розвитку, вони стають реальними ресурсами або факторами виробництва для цього підприємства. Таким чином, потенційні ресурси перетворюються в реальні ресурси (активи) підприємства тільки з моменту їх придбання, а факторами виробництва - з моменту їх цільового використання.
Одна частина сформованих ресурсів підприємства забезпечує процес виробництва протягом довготермінового періоду, не змінюючи при цьому своєї натуральної форми, а інша частина перебуває у сфері виробництва і сфері обігу і повертається упродовж одного виробничого циклу. Відповідно перший вид ресурсів називають застосованими ресурсами, а другий - споживаними. Необхідно зазначити, що в діяльності підприємства спочатку наявні застосовані ресурси, а потім споживані. Застосовані ресурси поступово споживаються в процесі виробництва, тобто стають частково споживаними [10].
Задіяні в процесі діяльності підприємства ресурси, котрі зафіксовані в грошовій формі, формують його витрати.
Проте, в бухгалтерському обліку ми користуємось П(С)БО 16 «Витрати». Згідно цього положення витрати визнаються за наступних умов:
1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства.
2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів, тощо).
3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів).
4. Можлива достовірна оцінка суми витрат [6].
Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Перелік і склад калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
Особливою рисою в торговельному підприємстві є наявність витрат, які, своєю чергою, визначаються в сумі і рівні. Рівень витрат підприємства обчислюється за формулою:
Усі види затрат (витрат), залежно від економічного змісту обліковуються, аналізуються і плануються за елементами і статтями затрат [7]. Єдине для всіх підприємств групування затрат за елементами визначене Положенням про склад затрат. У ньому всі затрати об'єднані в п'ять основних груп (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Групування витрат за елементами
Поділ затрат за елементами дає змогу виділити затрати живої й уречевленої праці, поглибити аналіз і дати більш об'єктивну оцінку результатів діяльності підприємства. Не всі питання господарської діяльності вирішуються на підставі групування затрат за елементами. Виникає потреба вимірювати затрати у вартісному вимірі. Витрати обігу представляють собою вартісну оцінку матеріальних, трудових і фінансових затрат. Для здійснення оперативного управління діяльністю підприємства здійснюють облік, аналіз і планування витрат обігу за номенклатурою статей. Саме кожна стаття витрат показує не тільки те, що розкодовані конкретні засоби, але й мету і вартісний вимір.
Поточні витрати підприємств торгівлі за видами діяльності класифікуються за такими групами:
- інші витрати звичайної діяльності;
Витрати операційної діяльності поділяють на:
- витрати, які включають до собівартості реалізованих товарів та/або продукції власного виробництва (далі - продукції);
Витрати операційної діяльності за їх економічним змістом групують за економічними елементами та статтями витрат.
Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому виразі за їх видами (це групування дозволяє відповісти на запитання, що витрачено за даний звітний період).
Статті витрат характеризують склад використаних ресурсів залежно від напрямів діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна діяльність) та об'єкта витрат.
Статті витрат показують, як формуються ці витрати з метою їх аналізу та контролю - одні витрати показують за їх видами (елементами), інші - за комплексними статтями (включаючи декілька елементів). При цьому один економічний елемент витрат може бути присутнім у декількох статтях калькуляції.
За ступенем реагування на зміну обсягів діяльності витрати поділяють на умовно-постійні та змінні.
До умовно-постійних відносять такі витрати, розмір яких не змінюється внаслідок зміни обсягів товарообігу. До постійних належать витрати, пов'язані з управлінням діяльністю підприємства, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва закладу ресторанного господарства тощо.
Змінні витрати включають у себе ті види витрат, величина яких змінюється зі зміною обсягів товарообігу. До змінних витрат належать витрати підприємств торгівлі на сировину, купівельні напівфабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату праці торговельно-оперативного персоналу та відповідні суми відрахувань на соціальні заходи, а також інші витрати.
За періодами витрати торговельної діяльності поділяють на витрати поточного періоду та витрати майбутніх періодів.
Витрати поточного періоду - це витрати на управління, збут товарів (продукції) та інші операційні витрати, які належать до того періоду, у якому вони були здійснені.
Витрати майбутніх періодів - це витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.
Віднесення витрат майбутніх періодів до витрат певного періоду здійснюється в повному обсязі або на основі їх розподілу між декількома звітними періодами.
За центрами відповідальності чи місцем виникнення витрати поділяють на витрати відділу, дільниці, служби, іншого структурного підрозділу підприємства.
За ступенем однорідності витрати поділяють на прості (одноелементні) та комплексні.
Прості витрати мають однорідний зміст, тобто складаються з одного елементу витрат, наприклад, заробітна плата або амортизаційні відрахування.
До складу комплексних витрат включають елементи з різною економічною природою, наприклад, витрати на зберігання, підсортування товарів.
За можливістю контролю в конкретному структурному підрозділі розрізняють контрольовані та неконтрольовані витрати в даному центрі відповідальності.
За принципами організації (управління) - витрати, що плануються, та позапланові витрати.
До витрат операційної діяльності торгових підприємств належать витрати: по управлінню діяльності (адміністративні витрати), по зберіганню і реалізації товарів (витрати на збут), інші витрати операційної діяльності.
Отже, «витрати» - це вартісне вираження абсолютної величини застосовано-споживаних ресурсів, потрібних для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства і досягнення ним поставленої мети. Таке визначення терміна «витрати» є методологічною базою для їх класифікації та оцінки.
1.2 Економічно-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві регулюється законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV [1]. Згідно вказаного закону, бухгалтерський облік -- процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень [1].
Бухгалтерський облік витрат на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства і установчих документів.
В економічній літературі теоретичним і практичним проблемам витрат на торговельному підприємстві приділяється велика увага в роботах М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, О.С. Бородкіна, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, В.І. Єфіменка, В.П. Завгороднього, В.В. Сопка, В.І. Оспіщева, Н.М. Ткаченко, В.І. Петрової, М.С. Пушкаря, Л.К. Сука, М.Г. Чумаченка, Л.М. Янчевої та ін.
Витрати, які мають вагоме місце в процесі формування витрат та встановленні ціни, відіграють центральне місце у дослідженнях напрямів підвищення прибутковості та рентабельності підприємства. Відсутність єдиного підходу до вибору методу обліку витрат не в повній мірі відповідає сучасним вимогам системи управління.
Розглянемо визначення поняття витрат в різних літературних джерелах за допомогою таблиці 1.1.
Аналіз визначення витрат підприємства
Кужельний М.В., Коцупатрий М.М. [19, c. 95]
Витрати - це загальноекономічна категорія, яка характеризує використання різних речовин і сил природи в процесі господарювання.
Загородній А.Г., Партин Г.О. [16, c. 123]
Під витратами виробництва прийнято розуміти усі витрати виробника з організації виробництва, виготовлення товару та його реалізації.
Витрати - це зменшення активів і виникнення кредиторської заборгованості внаслідок відвантаження товарів, надання послуг чи здійснення підприємствами інших операцій.
Витрати - це виражені у грошовій формі витрати різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів.
Витрати - це грошова форма витрачених за певний період задіяних чинників виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої і реалізаційної діяльності.
витрата бухгалтерський облік фінансовий
Більш повний аналіз визначення витрат підприємства відображений в Додатку В.
Також існує велика кількість законів та нормативно-правових актів які регулюють здійснення обліку дебіторської та кредиторської заборгованості на Україні. Але ми розглянемо декілька з них (табл. 1.2).
Аналіз нормативних документів з обліку витрат підприємства
Основні положення нормативного документа
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України” від 16.07.99р. №996- XIV.
Закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні. Відповідно до цього закону підприємство (організація) самостійно визначає облікову політику на рік, де відображаються основні засади організації та ведення обліку на підприємстві.
П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 16 «Витрати»
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в діяльності підприємства, затверджено наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002р. №145.
Поточні витрати підприємства - це грошове відбиття живої та уречевленої праці на здійснення поточної торгівельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. Мінфіном України від 30.11.99р. № 291.
Встановлює позначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов'язань і фактів фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків та бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності.
У нормативних актах України наводиться тільки термін «витрати». Відповідно до П(С)БО під витратами розуміється зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників). Цікавим є те, що в Плані рахунків назви всіх рахунків класу 8 та класу 9 включають термін «витрати», в П(С)БО 16 «Витрати» у п. 21, 22 при визначенні економічних елементів витрат вказується матеріальні затрати; у формі № 2 «Звіт про фінансові результати» ряд. 230 має назву «Матеріальні затрати».
Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 16 «Витрати». Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. У нормативних актах України та значній частині економічної літератури визначення «затрати» відсутнє.
До основних видів нормативно-правового забезпечення обліку і контролю витрат підприємств, з нашої точки зору, варто відносити: Закони України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, “Про державну контрольно-ревізійну службу”, “Про аудиторську діяльність”, “Про державну податкову службу України”; Укази Президента України; постанови і рішення Кабінету Міністрів України; накази, постанови, розпорядження, листи, роз'яснення міністерств та відомств; П(С)БО 9 “Запаси” (в частині списання запасів на витрати виробництва), 15 “Дохід”, 16 “Витрати”, 18 “Будівельні контракти”, 30 “Біологічні активи ”; 31 “Фінансові витрати”, 33 “Витрати на розвідку запасів корисних копалин” (а для підприємств, що розмістили цінні папери на фондовому ринку і повинні публічно представляти свою річну фінансову звітність - М(С)ФЗ 2 “Запаси”; 9 “Витрати на дослідження і розробки”, 11 “Будівельні контракти”, 18 “Дохід”, 23 “Витрати позики”); Кодекси України (Податковий, Бюджетний, Господарський, Цивільний, про адміністративні правопорушення, законів про працю тощо); методичні рекомендації з формування собівартості … (за видами економічної діяльності: у промисловості, в сільськогосподарських підприємствах, будівельно-монтажних робіт, на транспорті, в торгівельній діяльності, житлово-комунального господарства, проектних робіт тощо); вказівки, інструкції, положення; плани рахунків бухгалтерського обліку (національний, галузеві, спрощений, робочі); наказ про облікову політику підприємства; графіки документообігу, графіки виконання обліково-звітних та контрольно-ревізійних робіт і т.д.
Нормативно-правові акти щодо бухгалтерського обліку, фінансової звітності й економічного контролю витрат підприємств, за нашим переконанням, можна поділяти на наступні рівні:
- міжнародні або континентальні (МСФЗ, Директиви ЄС);
- загальнодержавні (нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України);
- загально облікові (акти Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, НБУ, Державного казначейства України. Державної податкової служби України);
- галузеві (відомчі) (акти профільних міністерств та відомств);
- регіональні (нормативно-правові акти обласних і районних державних управлінь, служб, відділів, груп. Цей рівень - найслабша ланка у нормативно-правовому забезпеченні обліку та контролю, яка зовсім недосліджена. Однак нею не варто нехтувати);
- внутрішньогосподарські (внутрішньо фірмові).
Нормативно-правові акти України, які пов'язані з обліком та контролем витрат, перебувають під постійною увагою як вчених-економістів, так і практиків (керівників, головних бухгалтерів підприємств, організацій, закладів). В результаті цього у нормативно-правові акти України періодично вносяться змін, доповнення, а іноді виникають нові або принципово поліпшені акти. Наприклад, до П(С)БО 15 “Дохід” та П(С)БО 16 “Витрати” з моменту їхнього прийняття (1999 р.) до нині вносились суттєві зміни декілька разів. Згадані тут зміни та доповнення виникали невипадково, а в результаті апробації національних положень (стандартів) на практиці.
1.3 Організаційно-економічна характеристика базового підприємства
ТОВ «Алків-Т» було засновано 11 вересня 2001 року. ТОВ «Алків-Т» є самостійним господарюючим суб'єктом, що діє на підставі статуту.
Товариство є юридичною особою, користується правами та виконує обов'язки пов'язані з його діяльністю, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в установі банку, круглу печатку з своїм найменуванням та штампи, бланки, торгові та фірмові знаки, статут який регламентує діяльність підприємства, інші реквізити. Підприємство створено на підставі добровільного об`єднання майна учасників і набуло статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації.
Місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Медова 5.
Головною метою діяльності є отримання прибутку від оптової та роздрібної торгівлі будівельними матеріалами. Асортимент товару найрізноманітніший та поділяється на ряд направлень:
- тепло- і звуко- ізоляційні матеріали,
Для забезпечення ефективної господарської діяльності ТОВ «Алків-Т» крім, як з постачальниками, налагоджує господарські зв'язки з іншими господарюючими суб'єктами.
Відносини, що встановлюються між підприємствами мають певний вплив на ефективність роботи підприємства. Підприємства, що співпрацюють товариством можна поділити на дві групи:
1. Підприємства, що надають послуги і поділяються на непов'язані безпосередньо з торгівельною діяльністю:
- інкасація грошей (Національний банк України);
2. Безпосередньо пов'язані з торгівельною діяльністю:
- підприємства по забезпеченню пакувальним матеріалом. Для забезпечення більшої організаційно-економічної ефективності між цими підприємствами та ТОВ «Алків-Т» довгострокові договори.
- згідно засновницьких документів, може здійснювати такі види діяльності: ТОВ «Алків-Т» оптова торгівля;
- торгівельно-закупівельна і посередницька діяльність.
Підприємство має право здійснювати і іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством.
Органом управління ТОВ «Алків-Т» є Загальні збори учасників, в яких мають право брати участь всі його засновники і учасники суспільства (незалежно від розміру внеску до статутного капіталу).
Виконавським органом є дирекція, яка керує поточною діяльністю товариства. Роботу дирекції очолює директор, який обирається на Загальних зборах учасників (не більше 2-х раз на рік).
Директор безпосередньо дає вказівки всім підрозділам підприємства, а вони делегують свої повноваження іншим ланкам управління.
Статутний фонд ТОВ «Алків-Т» складається з внесків.
Суспільство самостійно визначає фонд оплати праці, самостійно розробляє і затверджує штатний розклад, встановлює форму і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників.
Персонал ТОВ «Алків-Т» підлягає соціально
Облік, аналіз і аудит витрат на торговельному підприємстві дипломная работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Контрольная Работа По Литературному Чтению 2
Реферат: Создание сети INTERNET. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Гендерная лингвистика
Физиология Реферат
Реферат: Бизнес-план и план производства
Дипломная работа: Расчет конического редуктора
Сочинение По Картине Пластова После Дождя
Курсовая работа по теме Совершенствование бизнес-процессов путем стандартизации на примере ООО "Ламинат+"
Контрольная работа по теме Смертная казнь в прошлом и настоящем
Курсовая работа по теме Разработка мероприятий по формированию конкурентной стратегии организации (на примере ООО 'Елена')
Кривин 2 Камня Сочинение Егэ
Реферат: Меценаты России и Самарской области
Курсовая работа по теме Прядильный цех
Курсовая работа по теме Финансовое оздоровление организации
Мрэо Гибдд Лабораторный 24 Режим Работы
Контрольная работа: по Философии 24
Классификация Клиника Диагностика Зубочелюстных Аномалий Реферат
Готовые Дипломные Работы Скачать
Реферат по теме Увольнение работника в связи с отказом от продолжения работы из-за изменения существенных условий тр...
Доклад: Афонсу, Жозе
Безналичные расчеты и кассовые операции гостиничных организаций - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Роль углеводов в организме - Биология и естествознание контрольная работа
Техническое оснащение торговой организации и охрана труда - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда презентация