Облік амортизації основних засобів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Облік амортизації основних засобів

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство містить з метою використовування в процесі виробництва. Єдиним засобом контролю за цільовим використовуванням основних засобів є їх акумуляція на окремому рахунку одночасно з нарахуванням амортизації.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Розділ 1.Економічна характеристика основних засобів і їх зносу
1.1.Визначення і класифікація основних
Розділ 2.Облік амортизації основних засобів
2.1.Документування обліку амортизації основних засобів
2.2.Синтетичний і аналітичний облік амортизації основних засобів
Розділ 3. Методи амортизації основних засобів
Фінансовий облік має актуальне значення для зовнішніх користувачів облікової інформації, які приймають рішення щодо партнерських зв'язків з підприємством, інвестування капіталу в його розвиток, банківського кредитування, придбання акцій, отримання дивідендів тощо.
Фінансовий облік трансформує дані первинних бухгалтерських документів за допомогою грошового вимірника та спеціальних методів обробки даних у корисну інформацію для зацікавлених юридичних і фізичних осіб. Така інформація узагальнюється в системі рахунків бухгалтерського обліку за певними принципами, які зафіксовані у національних стандартах обліку, та загальноприйнятими процедурами обробки даних. Економічні показники фінансового обліку відображаються у бухгалтерському балансі, у звітах (про фінансові результати, рух грошових коштів, рух власного капіталу) і служать джерелом інформації для зовнішніх і внутрішніх користувачів.
Аналіз роботи підприємства дає можливість виявити сильні та слабкі сторони його господарської і фінансової діяльності, конкурентні переваги, «вузькі місця», простежити тенденції розвитку на основі динаміки економічних показників та прийняти обґрунтовані рішення, які випливають з аналізу форм звітності.
Реформування системи бухгалтерського обліку й фінансової звітності, потрібної як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам, є складовою частиною заходів, орієнтованих на ведення економічних відносин ринкового спрямування.
Необхідність переходу підприємств у 2000-2001 рр. На Національні стандарти бухгалтерського обліку зумовлена рамками реалізації стратегічного курсу України до законодавств розвинутих країн і спрямований а розвиток ринкових відносин, впровадження різноманітних форм власності, охоплення приватизацією різних галузей.
РОЗДІЛ 1. Економічна характеристика основних засобів і їх зносу
1.1. Визначення і класифікація основних засобів
Основні засоби -- це матеріальні активи, які підприємство містить з метою використовування в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здача в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використовування (експлуатації) яких складає понад один рік (або операційного циклу, якщо він більше року).
1. будівлі, споруди, устаткування, обчислювальна техніка, прилади, транспортні засоби, інструменти, інвентар і інші засоби праці, вартість яких поступово зменшується у зв'язку із зносом;
2. сільськогосподарські машини і знаряддя, робоча і продуктивна худоба, будівельний механізований інструмент і бібліотечні фундації -- незалежно від вартості;
3. капітальні вкладення в багаторічні насадження, на поліпшення земель (меліоративні, осушні, іригаційні і інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, устаткування і інші об'єкти, що відносяться до основних засобів.
Для правильного обліку основних засобів необхідно перш за все їх чітко класифікувати.
Класифікація основних засобів призначена для використовування в автоматизованих системах управління при рішенні наступних задач:
Ш організації систематичного обліку і звітності в частині основних засобів;
Ш визначення норм амортизації основних засобів і віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва;
Ш проведення робіт по перепису, оцінці і переоцінці об'ємів складу і стану основних засобів;
Ш реалізації комплексу облікових функцій по основних засобах в рамках робіт за державною статистикою;
Ш здійснення міжнародних зіставлень по структурі і стану основних засобів;
Ш визначення розрахунків похідних економічних показників, включаючи фондомісткість, фондовіддачу і т.д., а також рекомендованих нормативів проведення капітальних ремонтів основних засобів.
Основні засоби в Україні можна класифікувати:
Ё по використовуванню і приналежності;
Ё по натурально-матеріальному складу .
По функціональному призначенню розрізняють:
виробничі основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, силові машини і 1 устаткування, робочі машини і устаткування, і т.п.) і л діють у сфері матеріального виробництва;
невиробничі основні засоби, які не беруть безпосередньої або непрямої участі в процесі ; виробництва і призначені в основному для задоволення комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будівлі, споруди, устаткування, машини і апарати і ін.) і використовуються в невиробничій сфері.
По галузевій ознаці основні засоби підрозділяються на промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язки і ін.
Велика частина основних засобів відноситься до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажних робіт, зміст дитячих установ і ін.) обумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей народного господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери і ін.), які знаходяться на балансі промислового підприємства, але відносяться до галузі "Будівництво", або підсобного сільського господарства -- до галузі "Сільське господарство" і т.п.
У зв'язку з цим в бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств підрозділяються на промислово -виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства і невиробничі (непромислові).
До промислово-виробничих основних засобів відносяться : будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робочі машини і устаткування, вимірювальне і регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини і устаткування, транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар і обладнання, господарський інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, меліорація земель і водоймищ, інші основні засоби.
Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участь в процесі виробництва, До невиробничих основних засобів відносяться: будівлі і споруди житлово-комунального і побутового призначення, транспортні засоби, устаткування, інструменти і інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних і культурно-побутових потреб населення.
По використовуванню основні засоби підрозділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються в господарстві), недіючі (основні засоби, що не використовуються в даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для заміни об'єктів основних засобів при їх вибутті або ремонті).
Важливе значення в обліку основних засобів має їх розподіл по ознаці приналежності на власні і орендовані. Власні основні засоби можуть складатися із Статутної (пайового, акціонерного) фундації, допоміжної зносу і амортизації фінансування з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власного прибутку, засобів Амортизаційної фундації, Спеціальних фундацій і т.п.
Орендовані основні засоби показуються в балансі орендодавця, тим самим виключається вірогідність подвійного обліку одних і тих же засобів.
По натурально-матеріальному складу основні виробничі засоби до ухвалення закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р. підрозділялися на 12 груп:
4. Машини і устаткування, у тому числі: силові, робочі машини і устаткування; вимірювальні прилади і устаткування, лабораторне устаткування; обчислювальна техніка; інші машини і устаткування, у тому числі автоматизоване.
7. Виробничий інвентар і обладнання.
11. Капітальні витрати на поліпшення земель (без споруд).
12. Інші основні засоби, об'єднуючі бібліотечну фундацію, засоби музеїв, учбові кабінети і т.д.
Основні засоби підлягають фізичному зносу як в процесі
використовування, так і при їх бездіяльності. на величину фізичного зносу основних засобів в процесі їх використовування можуть впливати такі чинники:
Ё ступінь завантаження засобів в процесі виробництва залежний від кількості змін і кількості годин роботи за добу, тривалості роботи протягом року, інтенсивності праці;
Ё особливості технологічного процесу і ступінь захисту основних засобів від дії зовнішніх умов (температури, вогкості, атмосферних опадів і т.д.);
Ё якість догляду за основними засобами;
Ё кваліфікація працівників і їх відношення до основних засобів.
Основні засоби зносяться не тільки фізично (наприклад, машини, устаткування і ін.), але і застарівають по своїх технічних характеристиках, а також економічної ефективності, тобто підлягають моральному зносу.
Моральний знос обумовлюється двома чинниками: зростанням продуктивності праці і темпами технічного прогресу. Поява досконаліших зразків устаткування і інших видів основних засобів веде до морального зносу діючих основних засобів і зниження продуктивності праці.
Знос під впливом сил природи залежно від дії зовнішніх чинників приводить до передчасного старіння основних засобів.
Правильне визначення ступеня зносу основних засобів має дуже важливе значення для економіки виробництва, для визначення відновної вартості основних засобів і розміру амортизаційних відрахувань.
Фізичний знос може бути визначений відповідно до термінів служби основних засобів за допомогою формули:
Т ф - фактичний термін служби (літ);
Т н - термін служби по встановленій нормі (амортизаційний період) (літ).
Але найбільш правильно фізичний знос можна визначити шляхом обстеження технічного стану об'єкту в натурі (вузлів, частин і об'єкту в цілому). Доцільно також визначати ступінь зносу по термінах служби.
Фізичний і моральний знос основних засобів впливає на зменшення їх відновної вартості.
РОЗДІЛ 2.Облік амортизації основних засобів
2.1.Документування обліку амортизації основних засоб ів
Оскільки необоротні активи приносять підприємству економічні вигоди протягом кількох років, необхідно розподіляти вартість цих активів між звітними періодами для забезпечення відповідності доходів і витрат. Це досягається шляхом амортизації.
Амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання. Слово амортизація походить від слова amortisation - сплата боргів.
Вартістю, яка амортизується , є первісна (або переоцінена) вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
У свою чергу, ліквідаційною вартістю є сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об'єкта після закінчення строку його корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Інакше кажучи, якщо підприємство придбало автомобіль за 150 000 грн. та розраховує продати його через 5 років за 18 000 грн., а витрати на реалізацію очікуються в межах 1 000 грн., тоді вартість автомобіля, яка амортизується, становить:
150 000 - (18 000 - 1 000) = 133 000 (грн.).
Слід зазначити, що на практиці досить важко передбачити ліквідаційну вартість необоротних активів у момент їх надходження.
Через це у разі якщо ліквідаційна вартість необоротних активів незначна або немає можливості здійснити її оцінку, звичайно вважають, що ліквідаційна вартість об'єкта дорівнює нулю.
Більш того, ліквідаційна вартість об'єкта нематеріальних активів завжди прирівнюється до нуля, крім випадків, коли:
§ існує невідмовно зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;
§ ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку й очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.
Об'єктом амортизації є всі необоротні активи, що мають обмежений строк корисної експлуатації. Земля, арок корисного використання якої необмежений, не підлягає амортизації.
Строком корисного використання (експлуатації) є період часу, упродовж якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт, або кількість одиниць продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.
Строк корисного використання об'єкта (експлуатації) визначає саме підприємство з урахуванням таких чинників:
* очікувана потужність або продуктивність об'єкта;
* строк корисного використання подібних активів;
* моральний знос (унаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію);
* правові або інші обмеження щодо використання об'єкта (наприклад, строк
оренди, передбачений угодою, або законодавство, що визначає граничний строк
безпечної експлуатації певних об'єктів, тощо).
Оскільки арок корисного використання (експлуатації) визначають виходячи з корисності об'єкта для конкретного підприємства, він може бути коротший, ніж нормативний (технічний, економічний) строк експлуатації.
Отже, строк корисного використання (експлуатації) відображає наміри керівництва підприємства щодо використання певного об'єкта основних засобів з урахуванням накопиченого досвіду та оцінки ринкової ситуації.
Проте згідно з П(С)БО 8 строк корисного використання нематеріальних активів не повинен перевищувати 20 років.
Нарахування зносу здійснюється за рахунок витрат виробництва (витрат обігу в торгівлі). Документом, підтверджуючим право на списання нарахованого зносу на витрати, є Акт введення в експлуатацію основних засобів. Типові форми № 03-14 „Розрахунок амортизації основних засобів” (для будівельних організацій), № 03-16 „Розрахунки амортизації по автотранспорту” використовуються для розрахунку амортизації основних засобів. Ці реєстри є єдиними для розрахунку амортизації при будь-якій формі ведення бухгалтерського обліку в умовах ручної обробки інформації.
2.2. Синтетичний і аналітичний облік амортизації основних засобів
Бухгалтерський облік зносу основних засобів (необоротних активів) на пасивному рахунку № 13 "Знос необоротних активів", на якому відкриті субрахунки:
№ 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів";
№ 133 "Знос нематеріальних активів".
Облік операцій приведено у таблиці 2.1.
Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об'єкт необоротних активів став придатним для корисного використання.
Амортизація об'єкта призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місця, що настає за місцем вибуття об'єкта необоротних активів.
Відповідно до Закону" України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. під терміном "амортизація основних засобів і нематеріальних активів" слідує розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або удосконалення, на зменшення скоректованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених ст. 8 даного Закону.
Нарахована амортизація основних засобів підприємством, що не використовує рахунки класу 8 „Витрати за елементами”:
а) об'єктів виробничого призначення
б) об'єктів загальногосподарчого призначення
в) об'єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення
г) об'єктів, що використовуються для здійснення наукових досліджень та розробок
д) об'єктів, що забезпечують збут продукції
Нарахована амортизація основних засобів підприємством, що використовує рахунки класу 8 „Витрати за елементами”
Відповідно до ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. амортизації підлягають витрати на:
§ придбання основних засобів і нематеріальних активів для власного виробничого використовування, включаючи витрати на придбання племінної худоби і придбання, закладку і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
§ самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб,
включаючи витрати (нарахування) на заробітну платню працівникам, зайнятим у виготовленні даних основних засобів;
§ проведення всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації і інших видів вдосконалення основних засобів;
§ придбання, ремонт і модернізацію легкового автотранспорту тільки юридичними особами, основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (парки таксомоторів) і послуг за поданням легкового автотранспорту в оренду (прокат) стороннім громадянам і організаціям;
§ поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом (схема 2.1).
Не підлягають амортизації і повністю відносяться в склад валових витрат звітного періоду витрати платника податків на:
Ш придбання і відгодівля продуктивної худоби;
Ш вирощування багаторічних плодових насаджень;
Ш придбання основних засобів або нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншим платникам податку або використовування у виробництві (будівництві, споруді) інших основних засобів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам податку;
Ш зміст основних засобів, що знаходяться на консервації.
Схема 2.1. Класифікація розходів на зміст і поліпшення основних засобів у відповідності до Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р.
Не підлягають амортизації і здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування:
Ш витрати бюджетів на будівництво і зміст споруд впорядкування і житлових будівель, придбання і зберігання бібліотечних і архівних фундацій;
Ш витрати бюджетів на будівництво і зміст автомобільних доріг загального користування;
Ш витрати на придбання і зберігання Національної архівної фундації України, а також бібліотечної фундації, формованої і міститься за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фундацій;
Ш витрати на придбання, ремонт і модернізацію легкових автомобілів, що використовуються для інших потреб.
Земля і інші основні засоби, що мають необмежений термін корисного використовування, не є об'єктом амортизації.
Відповідно до Закону № 283/93-ВР амортизаційні відрахування не нараховуються у разі виведення з експлуатації окремого об'єкту основних засобів групи 1 у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією і консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України; балансова вартість якого об'єкту дорівнює нулю.
Балансова вартість групи 2 і групи 3 не змінюється у разі висновку з експлуатації окремих об'єктів цих груп у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, модернізацією і консервацією за рішенням платника або Кабінету Міністрів України, відповідно до порядку, встановленим пп. 8.4.5 і пп. 8.4.6 п. 8.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції № 283/97-ВР від 22.05.97 р.
Амортизація продовжує нараховуватися по об'єктах групи 1 основних засобів, якщо підприємство із яких-небудь причин простоювало і основні засоби не експлуатувалися, але не виведені з експлуатації.
При виводі окремих об'єктів основних засобів групи 2 і групи 3 з експлуатації балансова вартість групи не змінюється, а амортизація продовжує нараховуватися.
Відповідно до пп. 8.3.1 ст. 8 Закону "Про прибуток" суми амортизаційних відрахувань визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних засобів.
2.3. Норми амортизаційних відрахувань
Норми амортизаційних відрахувань (відповідно до Законом № 283/97-ВР) Річні норми амортизаційних відрахувань установлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів на початок звітного періоду в таких розмірах:
група 1 - будови, споруди, їх структурні компоненти і передаючі пристрої -5 %;
група 2 - автомобілі, призначені для перевезення людей, включаючи вантажно пасажирські автомобілі, фургони і інші подібні їм транспортні засоби, меблі, побутові електронні, включаючи електронно-обчислювальні, і інші машини для автоматичної обробки інформації, інше конторське (офісне) устаткування і інвентар - 25%;
група 3 - інші основні засоби, що не увійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робоча худоба -- 15%.
Вказані норми застосовуються для нарахування зносу невиробничих основних засобів, у тому числі житлових будівель. Ці ж норми застосовуються бюджетними установами і організаціями для визначення зносу основних засобів.
Відповідно до пп. 22.4 ст. 22 Закону № 283/97-ВР встановлені норми амортизації (групи 1--3) використовувалися в 1997 р. з коефіцієнтом 0,7; з 1 січня 1998 р. - з урахуванням знищуючого коефіцієнта 0,6.
Розрахунок суми амортизації основних засобів (групи 1, 2, 3) за 1П-1У квартали 1997 р. виконувався окремо відповідно до їх залишкової вартості за станом на 01.07.97 р., квартальних норм амортизації (1,25; 6,25; 3,75), знищуючих коефіцієнтів до норми амортизації на 1997 р. (0,7), квартальних норм амортизації (0,875; 4,375; 2,625) і з урахуванням витрат, які збільшували і зменшували балансову вартість основних засобів.
З 1 січня 1999 р. платники податків проводили нарахування амортизаційних відрахувань відповідно до норм, встановленими пп. 8.6.1 Закону № 283/97-ВР без знищуючих коефіцієнтів:
Ш для третьої групи - 3,75% до балансової вартості кожної з вказаних груп основних засобів на початок звітного (податкового) періоду з розрахунку на календарний квартал; знижуючи коефіцієнти на використовуються.
Ухвала Кабінету Міністрів України № 85 від 26.01.99 р. зобов'язало підприємства перераховувати 10% амортизаційних відрахувань від нарахованої суми за звітний місяць. Оскільки обов'язкове відрахування 10% від суми нарахованої амортизації встановлено не Законом України "Про систему оподаткування", а ухвалою Кабінету Міністрів України, сума амортизаційних відрахувань не включається до складу валових витрат підприємства в податковому обліку.
Закон України № 568-ХІІ від 06.04.99 р. вніс зміни в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. і вступив в юридичну силу 16 червня 1999 р., а фактично (для більшості платників податків) - з 1 квітня 1999 р. ліквідував 10% амортизаційний податок і відновив систему сплати до Державного бюджету України частині податку на прибуток, що виникає (розрахунковий) за рахунок застосування до норм амортизаційних відрахувань, приведених в п. 8.6 Закону про прибуток, знижуючого коефіцієнта. В цьому випадку такий коефіцієнт дорівнює 0,8.
Відповідно до пп. 3 і 4 розділу 1 Закону України № 1523-111 від 02.03.2000 р. нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби в I кварталі 2000 р. проводилося без застосування знищуючого коефіцієнта 0,8, тобто за розмірами амортизації пп. 8.6.1 Закону № 283/97-ВР; з 1 квітня 2000 р. застосовується знижуючи коефіцієнт 0,8; з 1 січня 2001 р. припиняє діяти знижуючий коефіцієнт амортизації.
Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. платник податку міг самостійно ухвалити рішення про використовування прискореної амортизації основних засобів групи 3, придбаних після вступу в силу цього Закону, по таких нормах (з розрахунку на календарний рік):
перший рік експлуатації -15 відсотків;
другий рік експлуатації - 30 відсотків;
третій рік експлуатації - 20 відсотків;
четвертий рік експлуатації - 15 відсотків;
п'ятий рік експлуатації - 10 відсотків;
шостий рік експлуатації - 5 відсотків;
сьомий рік експлуатації - 5 відсотків.
Вказане рішення не може бути ухвалений платниками податку, що випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на які встановлює держава. Облік даних основних засобів регулюється окремо по кожному об'єкту. Амортизаційні відрахування нараховуються на балансову вартість даних об'єктів, рівну їх первинній вартості, збільшеній на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням даних засобів.
Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається шляхом множення норм амортизації (відповідно до вказаних трьох груп) на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.
Балансова вартість групи основних засобів на початок від парного періоду розраховується по формулі:
Б (а) = Б (а-1) +П (а-1) - В (а-1) - А (а-1) , (2.1)
де Б (а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду, грн.;
Б (а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному, грн.
П (а-1) - сума витрат на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій і інших удосконалень основних засобів протягом періоду, що передував звітному;
В (а-1) - сума виведених з експлуатації основних коштів протягом періоду, що передував звітному;
А (а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в періоді, що передував звітному.
Платники податку всіх форм власності мають право умножати щорічну
індексацію балансової вартості груп основних засобів і нематеріальних активів на коефіцієнт індексації ( Ки ), визначуваний по формулі:
Ки = [ И (а-1) - 110 ] : 100 , (2.2)
де И (а-1) - індекс інфляції року, за підсумками якого проводиться індексація.
Якщо значення Ки , не перевищує одиниці, індексація не проводиться.
Облік балансової вартості основних засобів, що потрапляють під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту і в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів даної групи.
Облік балансової вартості основних засобів, що потрапляють під визначення груп 2 і 3, ведеться по сукупній балансовій вартості відповідної групи основних засобів незалежно від часу введення в експлуатацію даних основних засобів.
При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних засобів групи 2, не ведеться.
Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних засобів визначається Міністерством фінансів України.
Амортизація окремого об'єкту основних засобів групи 1 нараховується до досягнення балансової вартості даного об'єкту розміру 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість даного об'єкту відноситься до складу валових витрат за підсумками відповідного періоду оподаткування, а вартість даного об'єкту прирівнюється до нуля.
Амортизація основних засобів груп 2 і 3 нараховується до досягнення балансової вартості груп нульового значення.
Для амортизації нематеріальних активів використовується лінійний метод, відповідно до якого кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частинами виходячи з його первинної вартості з урахуванням індексації протягом терміну, визначуваного платником податку самостійно виходячи з терміну корисного використовування таких нематеріальних активів або терміну
діяльності платника податку, але не більше 20 років безперервної експлуатації.
Амортизаційні відрахування здійснюються до досягнення залишкової вартості нематеріального активу нульового значення.
При витратах на придбання основних засобів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання з урахуванням транспортних і страховок платежів, а також інших витрат, проведених у зв'язку з даним придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість у разі, коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником ПДВ.
При витратах на самостійне виготовлення основних засобів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних засобів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, пов'язаних з їх виготовленням і введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення основних засобів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість у разі, коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником ПДВ.
У разі висновку з експлуатації окремих об'єктів основних засобів групи 1 у зв'язку з їх реалізацією балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкту.
Сума перевищення виручки від реалізації над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів групи 1 і нематеріальних активів включається у валові доходи платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такої реалізації включається у валові витрати платника податку.
У разі висновку з експлуатації окремого об'єкту основних засобів групи 1 у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією і консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість такого об'єкту для потреб амортизації прирівнюється до нуля. Балансова вартість відповідної групи основних засобів не зменшується на вартість основних засобів, що надаються платником податку в оперативний лізинг (оренду).
У випадку, якщо до закінчення звітного кварталу один з видів основних засобів перестав існувати, балансова вартість даної групи відноситься на збитки платника податку і зараховується при визначенні балансового прибутку ( Закон
Балансова вартість відповідної групи основних засобів не зменшується на вартість основних засобів, що надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) в порядку, передбаченому для реалізації основних засобів. При цьому лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних засобів в порядку, передбаченому для придбання основних засобів.
Сальдо на кредиті рахунку № 02 "Знос (амортизація) основних засобів" є амортизаційним резервом, накопичуваним за нормативний період амортизаційних відрахувань.
На схемі 2.3 приведена залежність балансової (залишкової) вартості групи основних засобів від порядку реалізації, ліквідації, ремонту.
Відповідно до П(С)БУ 7 "Основні засоби" № 92 від 27.04.2000 р. амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується протягом терміну їх корисного використовування (експлуатації). Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використовування (експлуатації) об'єкту, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкту активом (при зарахуванні на Баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добуд
Облік амортизації основних засобів курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Титульный Лист Автореферата Диссертации
Контрольная Работа Причастие 7 Класс С Ответами
Курсовая работа по теме Расчет различных параметров горения на примере вещества динитрокрезола
Эссе Роль В Команде
Реферат: Методические рекомендации по проведению профсоюзного собрания с единой повесткой дня «90-лет Белорусскому профессиональному союзу работников образования и науки»
Реферат по теме Принципи цивільного процесуального права
Реферат по теме Внешнеэкономическая деятельность Мордовии
Магистерская диссертация по теме Методы для решения краевых задач, в том числе 'жестких' краевых задач
Сочинение Браслет
Амандин Эссе Призовые
Курсовая работа по теме Формы и системы оплаты труда. Фонд оплаты труда, методы его планирования
Обучение Взрослых Реферат
Реферат: Банки
Художественная Гимнастика Реферат Кратко
Курсовая работа: Синтез ацетилферроцена
Дети Книга Сочинение 1 Класс
Тексты Сочинений По Повести На Дне
Реферат по теме Проблема развития аудита в Украине
Молодежные Культуры Субкультуры Реферат
Курсовая работа по теме Инфраструктура рынка, условия ее развития и совершенствования в России
Затраты и издержки - синонимы? - Бухгалтерский учет и аудит реферат
Основные критерии живого. Основы цитологии - Биология и естествознание реферат
Наличность на текущих корреспондентских счетах в банке в национальной и иностранной валюте на предприятии ТОО "ТАиС" - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа