Обговорення проекту угоди про створення кластера «Регіональний центр космічного моніторингу Землі ”Слобожанщина”»

Обговорення проекту угоди про створення кластера «Регіональний центр космічного моніторингу Землі ”Слобожанщина”»


Сергей Ружинский


З метою розвитку Слобожанського регіону України за напрямами космічних технологій та геоінформаційних систем органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, регіональними організаціями, закладами вищої освіти й науковими установами було прийнято рішення про створення науково-практичного кластера «Центр космічного моніторингу Землі “Слобожанщина”» на базі Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Згідно з цим 9 жовтня в конференц-залі головного корпусу нашого університету відбулася попередня організаційна зустріч.

На обговоренні головних засад проекту й спільної діяльності в його межах були присутніми: ректор ХАІ Микола Нечипорук, проректор з наукової роботи Володимир Павліков, представник ХОДА Харківської обласної державної адміністрації Вікторія Репіна, завідувач кафедри геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі Станіслав Горелик.


На зустрічі були також Олександр Зойченко (ДП ЗАО «НДІ Радіотехнічних вимірювань»), Анатолій Полупан (завідувач лабораторії нових інформаційних технологій НДІ лісового господарства та агромеліорації), Валерій Коляда (завідувач лабораторії охорони грунтів від ерозії Інституту ґрунтознавства і агрохімії), Віталій Жук (завідуючий сектором управління водними ресурсами ХОДА), Андрій Ізмайлов (заступник директора департаменту агропромислового розвитку ХОДА), Дмитро Топчій (заступник начальника управління департаменту екології та природних ресурсів ХОДА), Юрій Перекупський (заступник директора ТОВ «GIS LAND» і Борис Баронін (ТОВ «Сабо Макрос»). Український науково-дослідний інститут екологічних проблем представляли заступник директора Олена Дмітрєва, керівник відділу міжнародної співпраці Наталія Цапко та завідувач відділу Борис Цапко.

Пропонуємо до вашої уваги змістовні фрагменти виступів ведучіх спікерів, які прозвучали на робочій зустрічі з обговорення Проекту Угоди про створення кластера «Регіональний центр космічного моніторингу Землі ”Слобожанщина”».


Микола Нечипорук, ректор ХАІ

Ініціатива створення кластера «Регіональний центр космічного моніторингу Землі “Слобожанщина”» — це ініціатива ХАІ. Подібні центри існують у Житомирській, Одеській та інших областях, тому ми мусимо наздоганяти й перевершувати вже наявні результати, адже маємо більший потенціал. Сьогодні на фаховій кафедрі геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі проводиться дуже серйозна наукова робота. Приміщення й необхідне устаткування для досліджень є.


Ми надіслали листи з пропозиціями про кооперацію до різних інстанцій, зокрема до місцевих органів влади. Зауважу, що нещодавно ми зустрічалися в Києві з головою Державного космічного агентства України Володимиром Усовим, який має великий інтерес до цього проекту й обіцяв допомагати з реалізацією. Сподіваюсь що ми сьогодні плідно опрацюємо деякі деталі та технічні моменти а також обміняємося думками та зауваженнями з цього питання



Володимир Павліков, проректор з наукової роботи

Чому для кластера було вибрано матеріально-технічну базу ХАІ? Тому що в нашому університеті є три відповідних наукових напрями.

Про перший з них, де проводяться роботи з оброблення оптичних знімків, аналізу динаміки розвитку катастроф і розроблення математичних моделей для їх прогнозування, про що детальніше розповість Станіслав Ігоревич — завідувач кафедри 407 ХАІ.

Другий науковий напрям – цифрове оброблення і фільтрація зображень. Ця школа ХАІ є досить відомою не тільки в Україні, але й у світі, а наші вчені, які впровадили низку галузевих стандартів, є одними з найбільш цитованих.

Третій напрям – оброблення радіолокаційної інформації. На нашій 501 кафедрі накоплено значні компетенції і по цьому питанню.

ХАІ має власний невеликий центр прийому інформації. Сьогодні ми працюємо над зображеннями низької роздільної здатності зі супутників, десь близько 1 км2. Але навіть за таких умов ми можемо вирішувати глобальні завдання



Станіслав Горелик, завідувач кафедри геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі
Передусім хочу сказати кілька слів про колектив нашої досить великої кафедри. Майже всі її викладачі – кандидати й доктори наук, і цікавим є такий факт: наші фахівці здобували базову освіту за різними спеціальностями. Один вивчав радіоелектроніку, інший – метеорологію, а хтось – геодезію. Такий широкий спектр компетенцій дає змогу проводити різнорідні наукові дослідження.

Отже, тепер про нашу діяльність. Багато працюємо над вирішенням екологічних проблем. Ми брали участь в українсько-польській конференції у Львові, де обговорювали питання забруднення прикордонних територій, а саме басейну Західного Бугу, джерела водозабезпечення Варшави й багатьох інших польських міст. Наші науковці, оперуючи дешифрованими даними космічних знімків, демонстрували багатофакторну модель, а саме розповідали про незаконні звалища, населені пункти без каналізації, потенційні зони затоплення під час паводків тощо.

Фундаментальною працею приблизно 5–7-річної давнини був космічний моніторинг забруднення Чорного й Азовського морів спільно з київськими експертами.


Деякі викладачі сьогодні моніторять стан сільськогосподарських угідь, аналізують урожайність, відстежують активність комах-шкідників. Слід зауважити, що до роботи долучаються й студенти, які публікуються в наукових журналах і виступають на конференціях.

Йдуть заняття студентів у лабораторії космічного моніторингу Землі.


На навчальному геодезічному полігоні кафедри 407
Лабараторна база кафедри 407 оснащена новітнім обладнанням.

Одна зі студентських робіт заслуговує на окрему увагу. У зимовий період на похилих дахах будинків утворюються бурульки, які становлять певну загрозу для пішоходів. Студенти створили сучасну геоінформаційну систему в мобільному додатку, яка дає змогу оперативно надсилати дані про місце виявлення і прокладати маршрут для умовної бригади «ліквідаторів загрози».

Крім того, є досить незвичний напрям діяльності… Наприклад ми взяли на «комерційний» розгляд район Салтівки й визначили, де раціонально відкривати власний магазин! Для цього провели аналіз буденного маршруту людей, які прямували після роботи до транспортних зупинок, найбільш відвідуваних зон, магазинів-конкурентів, і завдяки комп’ютерним розрахункам отримали певні результати.

Стосовно створення кластера: особисто я радий цьому проекту. Сподіваюся, що вийде ефективно об’єднати зусилля університетів, організацій і підприємств і вирішити в короткі терміни першочергові завдання».


Вікторія Репіна, радник губернатора ХОДА


«Я висловлюю вдячність від імені голови Харківської обласної державної адміністрації Олексія Кучера, заступника голови Євгена Грицкова й від себе особисто всім тим, хто сприяє створенню науково-практичного кластера. Цей проект чудово поєднується з ідеєю діджиталізації в країні, у якій зацікавлений президент України.

Масштабна взаємодія дасть змогу ХАІ та іншим закладам вищої освіти розвиватися в науковому напрямі, аграрним підприємствам – у господарчій діяльності, а органам державної влади – в інформаційному полі. Сподіваємося, що сучасні технології заощадять чимало фінансових ресурсів і часу.

Я як випускниця цього університету пишаюся тим фактом, що проект вирішили запустити на його базі. Запевняю, що з боку ХОДА буде максимальна підтримка».



Report Page