Новий «холодний фронт»: геополітичні виклики в Арктиці
Станіслав Домбик
Арктика — регіон, багатий природними ресурсами, що стає об'єктом висхідної міжнародної уваги. Кліматичні зміни відкривають нові можливості для видобутку корисних копалин, а також створення нових морських шляхів. Водночас ці зміни ставлять перед людством серйозні екологічні виклики, які вимагають спільних зусиль для збереження унікальної арктичної екосистеми.
Для таких країн, як Норвегія, Фінляндія, Данія, Росія та США, Арктика є стратегічно важливим регіоном. Їхні інтереси варіюються від забезпечення національної безпеки до розвитку економіки через раціональне використання ресурсів. Геополітична напруга в Арктиці зростає, адже світові держави прагнуть зміцнити свої позиції у боротьбі за доступ до нових можливостей, які відкриваються у цьому регіоні.
Країни-суперниці за Арктику
Кліматичні зміни в Арктиці дають додаткові переваги країнам, які межують із нею. Сюди можна включити створення й утримання нових морських шляхів, насаджування військового контингенту з подальшим стримуванням, видобуток недоступних раніше природних ресурсів тощо. Чим унікальна ця зона? По-перше, тут знаходяться найбільші нафтогазоносні басейни: Західносибірський, Печорський, Північний схил Аляски, Свердруп, шельф Норвезького моря й північно-східної Гренландії, частина Баренцового моря (13% нафти та 30% від світового запасу). Цей регіон має значні запаси важливих мінеральних ресурсів, морської живності та прісної води (10% від світового запасу). За оцінками науковців, до 2049 року завдяки таненню льодовиків сформуються нові морські шляхи, на кшталт Північного морського шляху, даючи можливість суперницьким державам швидко і дешево перевозити свої товари. Тому кожна з держав намагається отримати вплив у цьому регіоні. Так, наприклад, активізувалася діяльність Російської Федерації, Сполучених Штатів Америки, КНР, Канади та скандинавських країн в Арктиці.
Від початку активної фази конфліктів в Україні та на Близькому Сході ситуація у всьому світі набула напруженого стану. Змінюється економічна система, зосереджуючись на імпортозаміщенні. Наприклад, під час промови Джо Байден наголосив про необхідність налагодити власну промисловість: «Не існує жодних причин, чому лопаті вітряків не можуть бути виготовлені в Піттсбурзі, а не тільки в Пекіні. Не існує причин, через які американські робітники не могли б займати лідерські позиції у виробництві автомобілів та акумуляторів». Розгляньмо цілі та вигоди держав детальніше.
США. У 2023-му році Держдепартамент заявив про розширення континентального шельфу в Тихому та Атлантичному океанах, Мексиканській затоці, а також у Беринговому морі та Арктиці. У цих зонах знаходиться 50 видів мінеральних ресурсів, важливих для розвитку економіки. Серед них є літій, що застосовується для виробництва акумуляторів, телур — для сонячних батарей. Для створення військових радарів ключовими компонентами є кобальт, титан, галій тощо. Не варто забувати, що нафта і газ відіграють не останню роль в економіці США. При успішному захопленні територій Арктики 6,5 трлн м3 газу та 50 млрд барелів «чорного золота» забезпечать цю державу достатком на цілих сім років. Таким чином Вашингтон знайде альтернативу у разі втрати впливу на Близькому Сході, отримає коротший і дешевший шлях для перевезення товарів між Азією та Європою, посилить свій військовий вплив із метою стримування Росії, тим самим закріпивши статус світового гегемона.
Росія. Арктика є пріоритетною метою для Володимира Путіна. Оскільки Росія є найбільшою за розмірами країною, її континентальний шельф простягається на Північний морський шлях. Російська корпорація «Росатом» володіє найбільшою кількістю льодорізів, які забезпечують цілорічну навігацію по ПМШ. Для забезпечення енергією віддалених арктичних районів поширеним буде застосування наземних плавучих атомних електростанцій. Так, наприклад, російська плавуча атомна електростанція «Академік Ломоносов» вже експлуатується в Певеку.
Російські «Ямал СПГ» та «Арктика СПГ» являють собою два вагомі проєкти у сфері виробництва скрапленого природного газу, що перевозиться танкерами на європейський та азійський ринки. Чим зручний скраплений газ? Він менший за об’ємом, його охолоджують водою та перевозять у великій кількості на інший кінець світу замість побудови газових труб. Отже, маємо російську державну корпорацію, що виробляє скраплений газ у великих масштабах, будує для його перевезення танкери, оснащує їх плавучими електростанціями, паралельно добуваючи ресурси з Арктики. Таким чином Москва обходитиме санкції, зміцнюватиме свій супротив проти країн НАТО, матиме переваги в торгівлі.
Збройні сили Російської Федерації нарощують свій потенціал із метою контролю й охорони морського шляху та стримування країн-суперниць. Росія заявляє про свою потужність на показових демонстраціях, на які запрошує журналістів. Прикладом є демонстрація артилерії і підводних човнів на військовій базі «Північний клевер» у 2019-му році.
Норвегія. Держава має один із найбільших у світі сухопутних кордонів із Росією в Арктиці. Норвегія є важливим гравцем в оволодінні арктичних ресурсів, що мають стратегічне значення для її економіки та безпеки.
Арктику почали освоювати ще в ХХ столітті. У 1920 році був підписаний Шпіцбергенський трактат, що встановлює суверенітет Норвегії над архіпелагом Шпіцберген, але дозволяє учасникам договору експлуатувати ресурси, що знаходяться там. Небезпека виникає від шахтарського поселення Баренцбург з населенням у 500 мешканців, де російські геологи ще за радянських часів знаходять нові родовища корисних копалин. Це може стати ще однією причиною напруги між Росією та НАТО.
Фінляндія. Держава-сусід Росії, що має із нею довгу історію конфліктів. Північна країна також бере активну участь у забезпеченні безпеки в Арктиці. Вона прагне розвивати арктичні ресурси та транспортні маршрути через через Арктику, що дозволить їй зміцнити свою економіку та геополітичну позицію. Фінляндія є важливим учасником арктичних форумів та співпраці з іншими країнами регіону для забезпечення стабільності в Арктиці.
Данія. Держава має прямий інтерес у забезпеченні безпеки та економічного розвитку в Арктиці через Гренландію, що входить до складу Данії як автономія. Країна бере участь у міжнародних починаннях щодо розвитку арктичних ініціатив та транспортних маршрутів. Данія активно співпрацює з іншими скандинавськими країнами та членами НАТО для забезпечення безпеки в Арктиці та контролю над своєю територією.
Отже, Арктика стала ареною інтенсивних геополітичних змагань, привертаючи міжнародну увагу через свої багаті природні ресурси та нові морські шляхи, які відкриваються завдяки змінам клімату. Країни, такі як Норвегія, Фінляндія, Данія, Росія, та США, активізували діяльність у регіоні, націлену на зміцнення своїх стратегічних позицій. Це може спричинити зростання геополітичної напруги, збільшення військової присутності та посилення конкуренції за доступ до важливих ресурсів. Подальша стабільність у регіоні вимагатиме не лише національних зусиль, а й широкої міжнародної співпраці для забезпечення балансу між розвитком ресурсів та геополітичними інтересами. Таким чином можна буде запобігти потенційним конфліктам і забезпечити довготривалу безпеку та процвітання для всіх зацікавлених сторін.
Використані джерела
1) https://www.youtube.com/watch?v=z2n-jjrMje8&t=428s
3) https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cyr40zkkxmro