Новий "гусь" Гетманцева

Вчора комітет Верховної Ради підтримав правку про передачу формування політики у сфері азартних ігор та лотерей від Мінцифри до Мінфіну.

Про це повідомляє Антикорупційна експертна група при ПлейСіті. 

Поки що тільки комітет. Далі – зал Верховної Ради.

Привіт Данилу Олександровичу.

І це не «технічна правка».

Бо давайте чесно: Мінфін у нас уже прекрасно «справляється» з податковою, митницею, бюджетними дірами, вічними касовими розривами і всім іншим набором державного фіскального щастя. Тепер йому ще пропонують віддати азартні ігри, регулятора, ДСОМ і всю технологічну архітектуру контролю ринку.

Навіщо? Щоб Мінфін так само ефективно керував гральним ринком, як він керує митницею? Які там успіхи, доречі?

Ми вже проходили історію з КРАІЛ. Орган був. Повноваження були. Час був. А системи онлайн-моніторингу не було. Ринок роками жив без реального контролю, проблеми накопичувалися, а потім КРАІЛ просто ліквідували. Тобто держава вже один раз втратила роки саме через те, що ДСОМ так і не запустили.

Після цього нарешті почала з’являтися нормальна модель. З’явився PlayCity. Мінцифра почала розгортати ДСОМ. Система вийшла в тестовий режим. Оператори почали підключатися. Тобто вперше за довгий час ми підійшли до моменту, коли контроль грального ринку може стати не пресрелізом, не фантазією і не обіцянкою, а реально працюючим механізмом.

І саме в цей момент Гетманцев і податковий комітет, який він очолює й фактично веде, протягують правку про перенесення політики азартних ігор та лотерей до Мінфіну.

Не коли система не існувала.

Не коли все було на папері.

А саме тоді, коли ДСОМ почав оживати.

ДСОМ – це не папка з документами. Не файлик в Excel. Не табличка «доходи/витрати». Це серце контролю грального ринку. Це складна high-load система, яка має обробляти тисячі операцій у реальному часі, інтегруватися з операторами і давати контроль за кожною транзакцією.

Саме тому ця історія була в Мінцифрі. Бо там є цифрова інфраструктура, технічна експертиза, люди, команди, процеси і розуміння, як запускати такі системи.

Мінфін – це інша функція держави. Він не був операційним гравцем у гральному ринку. Він не будував ДСОМ. Він не заводив операторів у систему. Він не тягнув цю архітектуру до запуску.

Але тепер йому хочуть це віддати.

І це ще й тупо з точки зору логіки контролю. Мінфін – один із бенефіціарів результатів цієї системи. Йому важливі бюджетні надходження, податки, платежі, фінансовий ефект. Але бенефіціар системи не має одночасно ставати тим, хто формує правила, контролює архітектуру і фактично впливає на роботу регулятора.

Це як віддати контроль за світлофорами органу, який отримує гроші зі штрафів за проїзд на червоне. Дуже зручно. Але дуже неправильно.

І головний ризик тут навіть не в тому, що «Мінфін гірший, Мінцифра краща». Головний ризик у тому, що будь-яка така передача – це зупинка темпу. Нові відповідальні. Нові погодження. Нові кабінети. Нові люди, які мають «увійти в процес». Нові місяці на те, щоб зрозуміти, де там кнопка вкл/викл і чому після натискання все зникло.

А для ДСОМ втрата темпу означає дуже просту річ: система або суттєво відкладається, або не запускається нормально взагалі.

Тобто це не «покращити».

Не «пришвидшити».

Не «передати ефективнішому органу».

Це вбити.

Найцинічніше, що це робить людина з давньою історією та зв’язками з одним з операторів ринку – лотереєю МСЛ. Спочатку – гучні крики про «контроль», «прозорість» і «негайний запуск ДСОМ». Потім – спроби взяти під контроль регулятора і його ключові системи. А коли система нарешті почала рухатися до запуску – її намагаються демонтувати через правку в комітеті.

І тут уже не треба слухати, що саме Гетманцев каже. Треба дивитися, що саме він робить.

А робить він дуже просту річ: у момент, коли держава вперше наблизилася до реального контролю грального ринку, він проштовхує рішення, яке цей контроль може поховати.

Тепер питання до депутатів максимально просте.

Ви голосуєте за запуск ДСОМ чи за його демонтаж?

За реальний контроль грального ринку – чи за повернення в старе болото?

За регулятора, який має працювати, – чи за порожню табличку на дверях?

Бо голосування за цю правку – це голосування проти ДСОМ, проти PlayCity, проти реального контролю і за те, щоб гральний ринок знову залишився без прозорого моніторингу.

А саме цього, схоже, комусь дуже хочеться.