Краматорськ

Краматорськ – місто в Донецькій області, яке розташоване за 6 км на південь від Слов'янська. В 2014-2015 роках він прийняв чималу кількість біженців з окупованої частини Донбасу, які тепер – у 2022 році – разом з краматорцями мають вдруге шукати новий дім.

Інтерсіті з Києва є найшвидшим способом дістатися Краматорська. В цьому випадку своє знайомство з містом ви почнете з залізничного вокзалу – місця теракту, який росія здійснила навесні.

8 квітня 2022 року російська армія вдарила по Краматорському вокзалу "Точкою У" з касетною боєголовкою. В цей момент десятки людей чекали на потяг в безпечні регіони, проте не всім судилося евакуюватися – російський обстріл забрав життя 61 людини, ще 121 отримала поранення.

Вікна та скляні двері вокзалу закриті, як і в більшості інших будівель. Це не тільки для додаткового захисту, а і для дотримання світломаскування.

Так ви, наприклад, можете неочікувано натикнутися на працюючий супермаркет (залишилася одна мережа) посеред непроглядної темряви, яка починається після заходу сонця. Полиці там будуть повні, але ціни та інші покупці нагадуватимуть вам про те, що Краматорськ – прифронтове місто.

Повітряні тривоги лунають часто, але магазин роботу не зупиняє, до сирен всі звикли. Вибухи за межами міста також не рідкість. Ймовірно, це звуки з Бахмуту, до нього 35 км.

На підході до центру стоять пошкоджені магазини:

Поруч стоїть МАФ, в одній частині якого продавали розливне пиво, а в іншому – бургери.

Площа Миру (центр міста) майже безлюдна, але все така ж красива. Колись тут були масові заходи на декілька тисяч людей, а тепер лише пікчер, пара перехожих та діра від обстрілу 15 липня.

Також ми відвідали Сад Бернацького – реконструйований парк біля річки Казенний Торець.

На території саду розташований стадіон краматорського футбольного клубу "Авангард". А біля одного з входів – пам'ятник Степану Чубенку, який був воротарем клубу.

У 2014 році Степана розстріляли сепаратисти з батальйону "Керч", приводом стала проукраїнська позиція 16-річного хлопця. Посмертно отримав Орден "За мужність" III ступеня. Пікчер, який це пише, мав за честь знати його особисто.

Люди, які залишилися в Краматорську, кажуть, що в цілому до зимування готові. Опалення є, гуманітарку видають, в когось відновили газопостачання. У всіх є надія.

"Я вже майже сліпа. Стежу за всіма новинами по телевізору. Син забороняє, бо забагато політики, але мені ж цікаво — я все життя була активісткою […] Пенсію виплачують, вона в мене підвищена через тяжкі умови праці. Гуманітарку отримую, тому запаси маю", — каже місцева жителька. Цього тижня їй виповнюється 86.

В Краматорську за останні роки було багато змін. Кожен мешканець бачив, що з'являються нові простори та можливості. Тепер усе це заморожено до кращих часів, які неодмінно настануть.

Дякуємо кожному та кожній, хто наближає ці часи. А ще дякуємо тим, хто дочитав до цього моменту, тобто вам. Попереду ще багато роботи та цікавих матеріалів. За бажанням можете підтримати команду Новинача на Патреоні.