Нова музика тижня. Рок-музика
Іван Лисько - автор публікації
Іра Лазоренко - редакторка
Богдан Базиль - дизайнер
Ще один прекрасний тиждень української музики. Довгоочікувані альбоми provulka, Монтеск'є, Юлі Юріної. Не менш чудові сингли від інших виконавців. Усю музику охопити не можемо, а тому вибрали найцiкавiше на наш погляд. Тож, читайте дайджест "прем'єр тижня" і для зручності слухайте в наших персональних плейлистах.
provulok - dissociation (LP)
Жанр: построк
Слухати: https://orcd.co/provulokalbum3
Можна сміливо заявити, що provulok стає одним з найцікавіших і самобутніх композиторів сучасності, якому модні тренди, як вовку зелена трава. Льоман ламає стандартні шаблони музики, перебуваючи у постійному пошуку. А ідеал, як відомо, не має меж. Автор шукає нові музичні горизонти, таким чином вивільнюючи власну енергетику на розсуд волі. Звичайно, provulok не запустить нову хвилю построку, але такі люди якраз допомагають жанру не вимерти.
Альбом емоційний, багатошаровий, особистий для Льомана. Це художній фільм, з якого режисер викинув 98 % діалогів, а решту залишив для невербальних емоцій. Тому тут багато психології, самокопання, внутрішніх тарганів і болісної травми, нанесеної росіянами.
Льоман – кримський татарин. Левова частка концепту присвячена перетину культурних традицій, соціальним умовам, переосмислення архаїчного на користь сучасного. Люди достатньо абразивні істоти й ліричному герою доводиться адаптуватися до нових реалій.
Платівка повністю концептуальна й це виправдано кожним треком. Хоч тут і накладаються додаткові стилі, це ніяк не заважає альбому залишатись цілісним. Краще слухати від початку до кінця, уважно вслуховуючись у мелодії, ось тоді зрозумієте, де кіт ховається у мішку. Дисоціація Льомана – це найкраще і найкрасивіше, що почуємо цього року. Запам'ятайте ці слова!
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Монтеск’є – Літанія радості й смутку (LP)
Жанр: дрімпоп, неопсиходелічний рок
Слухати: https://linktr.ee/monteskiusz
Ще ніколи очікування альбому не були такими нестерпними. Найжаданіший реліз на рівні з provulok, re-read i O.Torvald. Ця весна дарує напрочуд прекрасні твори.
Монтеск’є добряче інтригував, пускаючи у світ божий сингли, роздражнивши слухачів, змушуючи очікувати. По тих треках зрозуміло, що нам дають попмузику з характером. А що ж альбом? А він того вартий. Ідеально вирізьблений концепт майстра індустріальної меланхолії, який уже залишив свій слід в новітній українській музиці. Поезія Михайля Семенка й Володимира Свідзінського поєднується з витонченою лірикою особистої рефлексії на непередбачуване буремними подіями життя. Це і є літанія радості і смутку.
Щодо жанрової направленості, то визначити альбом складно. Я у захваті від цілісності концепту. Це вища матерія музики однозначно. Мистецтво ескапізму, оскільки Ігор Хоркавий, як і Льоман Судакли, уникає шаблонних форм музикування. Хоч і використовують традиційні ідеї та надбання попмузики. Але спроможні у свої полотна вдихнути життя. Вони блукають важкими стежками задля винайдення нових цікавих ідей. Ось вам і андеграунд у всій красі. Ігор загорнув трипхоп, построк, неофольк, постпанк, дрімпоп, ембієнт, інді, електроніку в єдиний компонент, щоб зрештою створити найсумніший альбом 2024 року.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Юлія Юріна — Дім брехливих дзеркал
Жанр: попрок
Слухати: https://orcd.co/yurinadim
Те, що Юріна багатогранна артистка, — ми вже переконалися. І в її громадянській позиції теж не сумніваємося. Юля вкотре експериментує та неабияк вдало. Але тепер уже з попрок звучанням. Особливою принадою платівки є аранжування, в якому навмисне додана дрібка бруду, шорсткість у мелодіях, неохайність, наприклад. Це для того, щоб альбом звучав якомога живим та складалося враження, наче він одразу з репетиційної бази перекочував у студію, а звідти конвеєром до слухачів.
Мені такий ламповий підхід максимально імпонує. Відчувається незвична енергетика музикантів. Близький зв’язок між творцем і слухачем. Коли похапцем вигадуються мелодії, шліфуються і залучаються нові інструменти.
Утім, альбом я б не назвав повністю цілісним. На ньому є треки, які вилітають з голови. “Демони”, наприклад, звучить як стандартний попрок 90-х. “Полюси”, хоч і особиста для Юлі, але відчувалося, що їй було складно говорити про це, немов Юля боїться виходити за межі дозволеного. Через це трек не може розкритися.
У плейліст радимо зберегти “Брехливі дзеркала”, “Різнолова”, “Залізна”, “Жити вічно”. Кожен трек на альбомі по своєму хороший з актуальними проблемами сьогодення. Проте ці, на нашу думку, – найкращі.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Лаючі Квіти – Відхода
Жанр: психоделічний рок
Слухати: https://fanlink.tv/vidhoda
Що краще? Ходити на концерти чи грати на концертах? Відриватись немов скажений дикун чи виступати, немов востаннє? Слухати всякий шлак, йдучи нога в ногу з трендами, чи кайфувати з якісної музні?
Свіжак Лаючих квітів “Відхода” через іронію намагається розібратись в цій споконвіку актуальній проблемі. Це сатирична історія, в якій переплетені завжди знайомі типажі людей: ті, що в погоні за трендами й ті, що протистоять трендам. А в центрі сюжету ліричний герой-музикант, що намагається знайти своє місце у світі. А на концертах викладається так, що потім тижнями відходить. Решта типажів так чи інакше наповнюють його життя. Отак от.
Лаючі Квіти вміють у сарказм і прикольно конструювати химерний світ дивних персонажів. Щодо музики, то тут усе добре: красивий, романтичний психоделічний рок з дрібкою шугейзу та попмузики 80-х. Жіночий вокал, щоправда, не дуже накладається на цей щільний інструментал. Немає повноцінного контакту. Можливо, це лише я такий перебірливий. Усе таки звик сприймати ЛК завдяки голосу Алекса Дарієна, який є рупором усього звучання.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Kozachenko, Kate Soul – Літак
Жанр: індірок, постпанк
Слухати: https://linktr.ee/kozachenkom
Суміш драйвового інді та британського постпанку нової хвилі без ваших оцих холодних гітар і низького баритонового співу. Кейт Соул цікава тим, що грає красивий, нетривіальний поп для людей, які люблять справжню музику. Тут вона вперше вдалася в експерименти року. Сюди ж затесався виконавець Козаченко.
Текстуально “Літак” особливо не запам'ятовується. Проте аранжування насичене, багата палітра звучання шорстких гітар, динамічних ударних тощо. Зверніть увагу на баланс ритм-секції та поєднання вокалу? Вона дуже цікава, а вокальні доріжки Кейт засідають у пам'яті. Хоч трек і сильно нагадує стиль Kings of Leon, який вказують у пресрелізі вплив, що надихає. А все-таки, ця робота може претендувати на звання маленького хіта?
⭐️⭐️⭐️⭐️
Робаний Йот – Безшумно
Жанр: альтернативний рок
Слухати: https://bfan.link/bezshumno
Дуже добре, що Робаний Йот нарешті потроху дорослішає у своїй музиці. Звісно, запальний підлітковий вайб усе ще присутній. Добре, що він є, бо без цього музика хлопців багато б утратила.
Процес дорослішання – це річ індивідуальна та відбувається у процесі усвідомлення. А коли ще доповнюється драматична історія кохання і психологічні проблеми емоційного стану ліричного героя у п'яти етапах: заперечення, злості, компромісу, депресії і врешті-решт самого прийняття. То, авжеж, чуємо несподівану трансформацію гурту.
Замість юнацького поппанкового максималізму – серйозний альтернативний рок з важчим звучанням і відлунням радіоформатного постгранжу нульових, чи пак, Димної Суміші. Єдиний недолік – скретчі – це вже моветон і дуже застарілий трюк. Подобається, як поступово дорослішає цей гурт. Здавалося б така серйозність їм геть не личить. Пацани, може побудете ще підлітковими бунтівниками, га?
⭐️⭐️⭐️⭐️
Sheetel - Сон
Жанр: артрок
Слухати: https://song.link/y/mreGNsLHfJY
Антону Шителю варто частіше випускати нову музику, бо виходить у нього дуже файно. Сон – це не про те, що хочеться виспатися та ізолювати себе від усього світу, як республіканці США. Цей сон про мрію, про натхнення та важку працю з якої народжується щось цінне.
Своєю чергою скажу, що в Антона народився приємний сумний артрок, без насиченого інструменталу та прогресивних текстур, але з хорошими мінімалістичними аранжуваннями. Акцент ставиться на похмуру атмосферу неонуару, яка чудово зійде до саундтреку неквапливого міського життя. Артрок в незвичній формі, проте такий, що дуже гарно слухати.
⭐️⭐️⭐️
Гапочка — Танцювати / Спати
Жанр: нью-диско, фанкрок, індірок
Слухати: https://album.link/q5tctbspm2tdx
Перша робота інді-гурту після повномасштабного вторгнення. Концептуальний максісингл, який разом складає одне ціле Інь і Янь. Бажання жити та кохати, як танець на кінчику голки, – каже Катя.
Дві пісні мають спільну єднальну нитку, хоча стилістично різні. Трек “Танцювати” звучить у стилі фанкроку, з домішками нью-диско. Екзальтована ода волі життя. Катя закликає танцювати, навіть якщо доля б’є вербою.
Трек “Спати” – монотонний індірок з елементами мрій-поп. І це Інь. Пошук спокою та гармонії з собою. Однак, зважаючи на цікавий концепт, сингли зведені дещо дубово, у яких забагато повітря й штучності. Фанк міг би лунати дійсно яскраво у будь-якій іншій реалізації. А в результаті чуємо прохідну роботу з банальними пластиковими аранжуваннями.
⭐️⭐️⭐️
ДК Енергетик - 40
Жанр: постпанк
Слухати: https://linktr.ee/dk.energetyk
Гаразд, це було презентативно і не традиційно для гурту. Українське застілля для похмурих альтушників. ДК Енергетик не здаються й видозмінили деякі патерни вітчизняного жанру. Але як це допоможе відновити популярність постпанку?
⭐️⭐️⭐️
Апатія, Do Sliz - Стань моїм вбивцею
Жанр: попрок
Слухати: https://ffm.to/smv
Романтика весняної елегії та любові в новій роботі Апатія, куди доєдналася повна протилежність — ніжна й тендітна співачка Do Sliz. Разом вони створили збадьорливий трек весни. Аранжування в стилі Апатії, а Do Sliz додала фарби світлого, чудернацького саду, а традиційні, часто не цікаві аранжування Апатії освіжила свіжим ковтком повітря. Хороша робота, яку приємно послухати.
⭐️⭐️⭐️
Після Дощу – Вдома
Жанр: попрок
Слухати:
Рок-гурт Після Дощу не запарюється і з новим синглом, він як завжди передбачуваний. У своїй звичній манері гурт усе більше перетворюється у Без Обмежень для зумерів. З кожною піснею співають на вічно банальні теми про кохання і любов до життя. Можливо, колись гурт буде цікавіший, але не сьогодні.
⭐️⭐️