Нові сенси в стінах першої української гімназії в [місті]

Фанатам саги про пригоди Гаррі Поттера у школі чарів відоме таке явище, як горокракс. Це предмет, в який поміщали частинку душі за допомогою темної магії, та коли справа стосується якісної реновації архітектурної спадщини у рідному місті, то хочеться надати цьому терміну позитивного означення.

Студія parallel architects, заснована в Луцьку, представила масштабні напрацювання. Команда вдихнула життя й нові сенси у будівлю першої української гімназії в [місті]. Нижче ви ознайомитеся з основною інформацією про концепцію, а ми приправимо публікацію кількома коментарями й цікавими інсайдами від архітектора Тараса Пахолюка.

Історична довідка (дж. Хроніки Любарта): Відомим є факт, що в 1895—1939 роках в місті діяла Луцька українська гімназія (скорочено ЛУГ), яка стала в 1920-х роках центром національного культурно-освітнього життя Волинського краю. Знаходилась Луцька українська гімназія на сучасній вулиці Богдана Хмельницького. На початках заклад був суто чоловічим. Кардинальні зміни відбуваються в 1920-х роках, коли там починають навчатись і дівчатка. До того ж навчання відтоді ведеться на українській мові, бо до того було лише на польській. Сестри часто приїздили до рідного містечка, де брали активну роль в житті місцевої «Просвіти». Зокрема, в міжнародний період та часи окупації тут організовувались Шевченківські академії. Гімназія кілька разів змінювала своє місцезнаходження в Луцьку. В 1931 році Луцька українська гімназія перейшла у будинок на вулиці Плоцькій, 20 (сучасна вулиця Гаврилюка, 14), до того власником будівлі був п. Варковецький. З часом там прибудували спортивний зал, а за будинком – майстерню. Планували добудовати гімназію (як це бачимо на листівці), проте проект не був повністю реалізований, бо 1 грудня 1939 р. нова влада закрила Українську гімназію.

Що відомо із офіційних публікацій від parallel architects?

1. Місце розташування та історія. Нині вулиця Плоцька носить назву Святогірська. Будинок під номером 14, у якому в 1931–1939 рр. знаходилася та плідно діяла Луцька українська школа, стоїть і досі. Він майже не змінився: той же ґанок збоку, такий же великий обгороджений двір; колишній спортивний зал і шкільні майстерні.

2. Увага до деталей та приклад реновації. Окрасою передпроєктної пропозиції є збереження композиційних елементів, як от наприклад вікон. Вони зроблені згідно пропорцій існуючих деревʼяних віконниць в старій частині будівлі. А верхній поверх будівлі матиме перлину - тераса з виглядом на старе місто.

3. Значення кейсу для архітекторів та міста. Команда працювала над передпроєктною пропозицією декілька років. У своїй підготовці керувалися принципами Венеційської хартії ЮНЕСКО, які коротко звучать так: нове не повинно імітувати старе, нове повинне виглядати сучасно для своєї епохи, підкреслюючи історію.

Переходимо до обіцяного: кілька цікавих речень про закулісся та важливість проєкту з перших уст. 
Тарас Пахолюк, архітектор, дизайнер, міський планувальник, співзасновник parallel.architects.

В: Чи можете відкрити деталі проєкту? Яку саме функцію виконуватиме реконструйована будівля і чим вона буде корисна для міста? 

Т: Варто зазначити, що ми висвітили передпроєктну пропозицію для ревіталізації [відновлення, шляхом реорганізації на технічні хаби, культурні, туристичні простори] даної споруди. Будівля має історичне значення не тільки як стіни з цегли, проєкт іншого архітектора, а впершу чергу - як осередок українства в Луцьку. В наш час будівля буде відновлена під функцію приватної школи. Справжнім відкриттям, у всіх сенсах, виявиться майбутня тераса з виглядом на старе місто та Луцький замок. Вона може стати успішним цікавим прикладом видової точки і спонукатиме втілювати схожі ідеї. Це і є користь для міста: відкривати Луцьк з різних ракурсів, звертати увагу на його особливості, відчувати тонкощі й пульс міста. 

По цій будівлі буде виконуватися новий проєкт, згідно оновленого технічого завдання від міської адміністрації, замовників та вимог безпеки. Планується реалізуватися укриття для дітей.

Дана пропозицію декларує те, що архітектуру й образ будівлі варто підкреслити. Ми показуємо, що можливо і потрібно давати нове життя старим спорудам не втрачаючи історичне значення й вигляд.

В: Чи маєте особисті історії й сентименти до проєкту чи будівлі в минулому?

Т: Головним сентиментом для мене є те, що це перша українська гімназія. Класична для Луцька цегляна будівля, яких залишилося зовсім мало в місті. Особливим бажанням команди було показати будівлю такою, якою вона була і є, дати можливість репрезентувати її історію й надалі.

В: Чи є у тебе мрія чи бажання щодо якоїсь конкретної будівлі в Луцьку, яку б ви з командою хотіли б реалізувати наступною?

Т: Насправді, ми хочемо втілювати схожі ідеї, багато працюємо для того, щоб історичні будівлі «вдихали» нове життя. Проте, для цього повинні зійтися зірки з усіх сторін: інтерес власників нерухомості, законодавчі процеси й увага майбутніх користувачів.

Отже, за досвідом усіх можливих випадків відновлення й реставрацій історично значимих споруд чи комплексів, рідко трапляються пропозиції чи проєкти, що звертають увагу на минуле у їх сенсах та вигляді. Які з відомих вам будівель в Луцьку заслуговують на схоже «переродження»? Діліться ідеями в коментарях.