Нора Сакавіч — це русня? Кому належать права? До чого тут російська квір література і видавництво попкорн букс? 

Вчора видавництво «Небо» повідомили, що придбали права на трилогію «Лисяча нора» завдяки впливу української спільноти. За їхніми словами авторка Нора Сакавіч повернула собі права на видання серії українською мовою і звернулася до видавництва з пропозицією працювати з нею напряму. Документальне підтвердження вони бачили. 

Сьогодні видавництво також додало, що авторка показала їм свої документи як громадянки США. 

Але історія дуже заплутана, складна і пахне руснею. Спробую вам все пояснити:

Що не так з літагенцією Нори?

Літагенція Meow Literary Agency, які належать права на "Лисячу нору" є «нібито» сербською. Але їм належать такі тайтли, як «Лєто в піанєрском ґалстукє», «За стенкой», «Симфония тишини» і подібні книжки, автори яких пишуть під псевдонімами. 

https://www.calameo.com/books/00754700382414e494378 — тут можна побачити їхні каталоги.

Мій підписник також визначив наступні моменти:

• Лише троє авторок не мають очевидного й прозорого зв'язку з РФ. Інші 90% — це росіяни.
• Переважна більшість книжок видавалася й видається в першу чергу на росії (це видно в графі "rights sold").
• Переважна більшість рукописів ("original manuscripts") написані російською.

Також мені показали скріни, де видно, що агентами в Meow Literary Agency є дві особи з росії.

Одна з них, Сатенік Анастасян раніше працювала в Попкорн букс, де видавали, зокрема, ЛГБТ літературу. Але зараз звісно вже всьо, бо на росії це заборонено з 2023 року. Попкорн букс належить зараз російському видавництву Ексмо, які заявили що не ЛГБТ цінності їм не близькі.  

За іншою в інсті стежила сторінка нашого видавництва Небо, хоча вже підписку скасували.

Ще був лайк на фотку 2023 року з локацією москов. Але вони вже почистили ці моменти:

А тепер ще один неочевидний поворот, який мене добив:

Літагенція Meow Literary Agency, яка має права на Нору Сакавіч і Лєто в піонєрском, відкрилася у Казахстані під назвою steklo.press. У них майже ідентичні видавничі портфелі… Книги видаватимуть і російською, і казахською. 

https://steklo.press/ — сайт видавництва.

Мені показали такий скрін, де росіяни самі кажуть про те, що steklo.press — це ті самі «Попкорн букс» під прикриттям.

Підкрадається думка, що Попкорн букс, Мяв агенція і Стєкло прес — це одні й ті самі люди. Звісно, це не 100% факт, але ймовірність 99,9%. 

А що не так з Норою Сакавіч?

До авторки в української спільноти також є питання. Більшість погоджується з тим, що це її псевдонім. Якщо це псевдонім, значить стверджувати, що її або її родичів немає серед співзасновників літагенції Мяв — не можна.

• Про неї дуже мало інформації в ЗМІ.
• Громадянство США також не скасовує факту, що в неї не можуть бути й інші громадянства, зокрема російське.
• Навіть якщо вона не громадянка росії, її звʼязок з російською літагенцією — настільки прямий, що пряміше вже немає куди.
• Те, що вона повернула собі права на укр версію трилогії "Лисяча гора" не скасовує того факту, що основні права на серію все ще належать агенції Мяв. А отже, кінцеві кошти все одно йдуть в цю агенцію.

Висновки робіть самі.

Чому це все важливо?

Є безліч вартісної крутої ЛГБТ літератури, яку варто перекладати і видавати в Україні.

На жаль, видавці не будуть дивитися в їхню сторону поки кожен другий буде просити русняву Лисячу гору, галстук чи ще якусь фігню.

Є також інша сторона медалі, якщо ми допускаємо російську лапу у квір-ніші в Україні, то чи не стане це початком кінця для цієї ніші? Ця ситуація з Небо і трилогією може спричинити хейт на всю нішу, яка тільки зароджується...

Ця стаття не покликана спричинити хейт на видавництво. Я зробила її з метою, щоб показати, наскільки легко русня може знову захопити частину нашого ринку, а ми навіть не помітимо.

І так, мені теж дуже шкода, що потрібно щоразу перевіряти на наявність російського сліду навіть мило у своїй ванні, не кажучи вже про книжки, які мають асоціюватися лише з хорошим. Але це наша реальність, по іншому не можна...