Огляд політ. ситуації за місяць лютий 24р.

Двадцятьдев’ятим лютим закінчився місяць високосного року, тому це час підвести наші перші підсумки по ситуації в Україні. Пройдемося по деяких загальновідомих (і не дуже) новинах і спробуємо дати пролетарське бачення на них. Cеред тем: Протести в Польщі, Примусова Мобілізація, Ситуація на фронті, З’їзд в ПМР.

Протести фермерів Польщі

Вже не перший місяць в Польщі відбуваються хвилі протестів з боку фермерів. Але саме час для нас вперше пролити на них світло. Згідно ліберального медіа, Радіо свобода(https://www.radiosvoboda.org/a/news-polshcha-fermery-protesty/32826364.html), основними вимогами являється транзит сільгосп продукції України дальше на Захід, а не продаж її в Польщі.

Ком.: Подібні протести являються проявом двох антагонізмів: всередині країни між дрібними капіталістами (фермерами) та крупними (агрохолдингами), та між країнами Польщі та ЄС.

Спочатку варто зрозуміти, що фермери піддаються тиску водночас конкуренції з власною крупною буржуазією з однієї сторони, з іншої з українськими агрохолдингами. Україна здатна продавати свою продукцію по дуже низьким цінам завдяки демпінгу та надексплуатації власних робітників. Подібний феномен не являється чисто специфічно польським, адже у Франції відбувається той же конфлікт між фермерами та крупною буржуазією. Якщо у випадку Франції подібний антагонізм бере форму знищення продукції крупних підприємств, то у Польщі це приймає форму блокування кордонів з Україною, щоб уникнути привезення зерна.

Тепер ми підбираємося до наступного етапу: блокування кордону з Україною веде до антагонізму між Польщею та західними країнами ЄС. Єдиним простим рішенням було б повернення необхідності сплачувати мито українськими товарами, однак подібне рішення приймає тільки Брюссель. Брюссель же вирішив продовжити пільговий режим на українські товари (https://mind.ua/news/20268889-onovleno-evrokomisiya-prodovzhila-pilgovij-rezhim-importu-agrotovariv-z-ukrayini-viklyuchivshi-z-nogo-n). Польщі не вдалося надавити на нього, відповідно конфлікт з центром ЄС в неї продовжується. Відтепер рішенням назріває виключно транзит української продукції повз територію Польщі без продажу на його території. Подібне рішення не настільки просте і швидше для реалізації, адже потребує зі сторони правлячого класу Польщі взятися за контроль торгового капіталу методом численних обмежень, що займе тривалий час: починаючи від введення законів до їх виконання в реальності. Тим більше, що тим часом торгові капіталісти взялися компенсувати дешеву українську продукцію російською згідно розслідування "Української Правди".

Звісно, що на всіх цих моментах розігрується конфлікт між польською та українською буржуазією. Правлячий клас України натравлює українців проти поляків, заставляючи вважати немов простому робітнику щось доброго перепаде з того, що зерно українського капіталіста буде вивезене в ЄС. В той же час українські ідеологи панівного класу підливають масло в огонь та шиють білими нитками руки Кремля в протестах. Подібна теорія змови безпідставна, бо не представляється можливою кооперація тисяч фермерів з російським урядом залишаючись при цьому “таємною”, звісно не без винятків окремих фермерів. Як і не розглядує різні інтереси різних капіталістів в умовах конкуренції, зводячи все до однієї держави.

Не варто забувати, що дрібна буржуазія може служити союзником пролетаріатові у боротьбі проти крупної буржуазії. Ні польські, ні французькі фермери нам не вороги!

Події на війні: Затримка поставок, примусова мобілізація, зміна віськового командування.

Події пов’язані з фронтом можна резюмувати в 4 взаємозалежних новини. За відсутності будь яких воєнних експертів в редакції та, щоб не переказувати вже чиюсь “аналітику”, фокус візьметься більше на тенденції та народній реакції.

Спочатку виділимо загальний контекст: цей місяць Україна провела майже без жодних поставок зі сторони заходу, однак на наступні місяці нараховано близько 10 мільярдів долларів “обіцяних” від різних країн і допомога на 60 мільярдів від США, яка в цей час знаходиться на етапі розгляду в палаті представників. Окрім того серед обіцяних поставок зброї головне місце займають системи ППО, так вимагані Зеленським (https://gordonua.com/ukr/zelenskij-nu-nemaje-v-ukrajini-dalekobijnoji-zbroji-u-rosiji-je-a-v-nas-jiji-duzhe-malo-os-usja-pravda-1698096.html), якими Україна буде прогресивно “накачуватися” для продовження далекобійної війни на окупованих Росією територіях.

На цьому фоні хватка держави в Україні посилюється. Був прийнятий закон по мобілізації(https://www.unian.ua/society/zakon-pro-mobilizaciyu-2024-rada-priynyala-proekt-u-pershomu-chitanni-12536235.html), щоб розширити коло призовників. Хоч і до цього була примусова мобілізація та насильне вилучення людей, наступні закони будуть йти по стежці поступової “легалізації” всіх безчинств на місцях.

Зміна військового командування разом з тим вплинула водночас і на ситуацію з фронтом і на форму мобілізації. Відомо, що Залужний був звільнений після тривалого конфлікту з Зеленським, бо конфлікт тільки заважав проведенню координованих бойових дій. Після вступу на посаду Сирсьский вивів війська з Авдіївки.

Ком.: Останні рішення по мобілізації показують суперечність в політиці уряду: задіяння всіх ресурсів для національно-визвольної війни і по суті антинародні закони. Війна більше не походить на старе кліше протистояння української "демократії" та російської "диктатури", адже Україна представляє собою ніщо інше, як диктатуру буржуазії.

VII З’їзд депутатів в Придністровській Молдавській Республіці

В ПМР був проведений З'їзд депутатів всіх рівнів, вперше за 18 років. (https://www.dw.com/uk/neviznana-pridnistrovska-moldavska-respublika-zvernulasa-do-rf-po-zahist/a-68399514)

Ком.: Варто не куплятися на комуністичну символіку, адже в ПМР "лихі дев'яності" ніколи не закінчувалися. Панівний клас країни становлять відкрито бандитські капіталісти, консолідовані довкола російського капіталу в протилежність до Молдови, напівколонії Заходу. На з'їзді висловлювалися занепокоєння блокади ПМР. Насправді блокують не саму ПМР, а контрабанду її більшої частини капіталістів. Це в свою чергу створить поляризацію капіталістів, частина з них почне орієнтуватися на Молдову та на Захід, бо ж капітал не знає батьківщини, а тільки де вигідно. Що не менш важливо, з'їзд закликав допомоги не тільки в РФ, але й в інших інституцій таких як ОБСЄ, ООН. Влада в ПМР вже похитнулася і скоро частина капіталістів може перейти на сторону Молдови, якщо РФ залишить їх напризволяще. З'їзд таким чином являється проявом компромісу протиборствуючих кланів.