Неймовірні пригоди «регіонала» в Донецьку, суперечливий «Донбас» та майстерня як порятунок

Читайте в дайджесті:

·       які донецькі реліквії зникли або знайшлися останнім часом,

·       навіщо Пенсійний фонд безглуздо витрачає гроші у судах, 

·       як підтримати земляків на окупованих територіях та

·       чому маріупольський банкір перевтілився на шеф-кухаря.

#FreeДОНЕЦЬК

В останній момент було зіпсоване святкування 100-річчя комсомолу, до якого окупанти готувались майже тиждень. На донецькій площі Леніна не знайшли замуровану 29 жовтня 1971 року капсулу з посланням тодішньої молоді до «комсомольців» майбутнього. Планувалося, що окупаційна влада вилучить капсулу, зачитає послання з минулого та оголосить, що молодь "ДНР" гідно продовжує комсомольські традиції. Але нащадкам донбаських «ленінців» довелося святкувати ювілей кулуарно: урочистий захід з прапорами і піснями було скасовано, а історію зникнення реліквії наразі з’ясовує «поліція».

В «ДНР» взагалі багато чого щезає безслідно. Так, десь загубився гучно презентований ще наприкінці серпня трамвай з приголомшливою назвою «Я – Донецкий!». За легендою, це перший трамвай «власної республіканської зборки», хоча насправді він був «відтюнінгований» за технологіями російського Іжевська, де практикують рестайлінг чеських трамваїв Tatra T3 зразка 1960-1999 років. Звідти й постачалися комплектуючі, тож трамвай мав називатися скоріше «Я – Ижевский».

Це диво «місцевого» машинобудування чорно-червоного кольорів (нейтральних для Іжевська, але вельми контроверсійних для тимчасово окупованого Донецька) з серпня ніхто на маршруті не бачив. Про подальший випуск «ядонецьких» також не чутно, хоча раніше повідомлялося, що виробництво нових трамваїв на базі старих вагонів буде поставлено «на поток» і навіть налагоджено їхній експорт. Місцеві мешканці підозрюють, що керівництво «ДНР» вирішило обійтися «експортом» до РФ просто старого трамвайного фонду Донецька, адже останнім часом одиниць транспорту на маршрутах значно поменшало.

Натомість несподівано знайшлася інша місцева реліквія - печатка Донецької міської ради. Її володарем виявися колишній секретар цієї установи Сергій Богачов, який минулого тижня «відвідав» підвали гостинної «ДНР». Навесні 2014 року саме Богачов сприяв роздмухуванню антиукраїнських настроїв у Донецьку, саме він сумлінно відпрацьовував методички Партії регіонів на мітингах «руської вєсни» і залякував людей «Правим сектором».  Втративши контроль над ситуацією, чиновник втік до Росії, де послідовно просуває тези про громадянську війну в Україні.

Його було затримано 22 жовтня під час візиту до Донецька на сороковини батька за доносом екс-«мера» Донецька Ігоря Мартинова. З моменту затримання до Богачова не пускали адвокатів і родичів, про стан його здоров'я і умови утримання також нічого не повідомлялося. 25 жовтня Богачова відпустили, і вже з Москви він розповів про те, що зберіг печатку і має намір передати її новому складу міськради після місцевих виборів в Донецьку. Нібито саме ця печатка стала формальним приводом для доносу Мартинова і затримання колишнього «регіонала» бойовиками. Хоча зрозуміло, що цікавила їх не вона, а фінансові можливості самого Богачова, які, очевидно, значно погіршилися після викупу з полону.

На фото Сергія Ваганова Богачов «чує Донбас» на одному з організованих ним проросійських мітингів.

#FreeЛУГАНСЬК

На Луганщині розпочалася боротьба за пенсіонерів, які складають половину населення, що залишилось на окупованих територіях. Тільки вони можуть забезпечити явку на «виборах» 11 листопада, адже бюджетників в «ЛНР» небагато, тож цифри про поточну підтримку кандидата-фаворита доводиться системно фальсифікувати за принципом «с потолка».

Борди на окупованій території захаращені рекламою Пасєчніка і життєрадісними гаслами з обіцянками, наприклад, «міжнародного визнання Донбасу». Як свідчать місцеві жителі, на автовокзалі у Луганську разом з квитком надають рекламну листівку «11 ноября навеки с Россией». Також розповсюджуються плітки, що після обрання Пасєчніка «республіку» чекає визнання РФ із роздачею російських паспортів.

Натомість на підконтрольній Україні території Луганщини з’явилися плакати з попередженням щодо відповідальності за активність на псевдовиборах. «Участь у виборах в ОРЛО - державна зрада. Встановимо кожного», - йдеться на плакатах, які розміщені на КПВВ «Станиця Луганська», а також у приміщеннях управлінь соцзахисту і Пенсійного фонду у Станиці та Попасній. Контраргументи СБУ також стають частиною фольклору. Острах людей залишитись без українських пенсій може стати вирішальним для процедури проведення «виборів» - навіть «оптимісти» стримано прогнозують явку не більше 20%.

#FreeЗОНА

Звіт «Сам на сам з війною: вплив збройного конфлікту на реалізацію прав людей похилого віку» підготовлено Луганським обласним правозахисним центром «Альтернатива» у партнерстві з Правозахисним центром громадських досліджень.

- йдеться у звіті, де наведені факти байдужості влади та порушення соціальних прав людей похилого віку на Донеччині та Луганщині

#FreeЦИФРА

9 328 000 гривень судових зборів сплатив Пенсійний фонд України за позовами, поданими переселенцями Донбасу.

Всього за останні два роки через порушення прав на отримання пенсій було подано близько 4 000 судових позовів від ВПО.

«Це не захист прав і не економія бюджету, а безглузда трата бюджетних коштів на судові справи, які заздалегідь програшні», - зазначає аналітик БФ «Право на захист» Анастасія Одинцова.

За її словами, в 90% випадків при розгляді справ про припинення пенсійних виплат переселенцям суд приймає рішення на користь ВПО. Наразі суди України розглядатимуть такі справи у спрощеному порядку.

#FreeЦИТАТА

В мережі шириться дискусія щодо вражень від фільму «Донбас», який 18 жовтня вийшов у прокаті України.

Не всі, дійсно, зрозуміли. Фільм-номінант на «Оскар» викликав полярні реакції серед тих українців, хто так чи інакше особисто зіштовхнувся з «руським міром» - від визнання чималого пропагандистського ефекту фільму для стороннього іноземного глядача до обурення узагальненнями щодо жителів Донбасу та спростування художньої цінності фільму як такого.

Тим часом інтернет-видання «ДонПрес» запровадило проект «Листівки до Донецька», в якому змушені покинути рідне місто донеччани підтримують земляків, які залишилися на тимчасово окупованих територіях та чекають на Україну.

- у пілотній статті закликає земляків журналіст-правозахисник Тетяна Заровна.

#FreeЗМІНИ

Про можливості диверсифікувати ризики безробіття через закриття шахт розповість незабаром ще один медійний проект «Шахтарська зміна». На каналі UA: Перший щосереди показуватимуть, як двоє шахтарів (один з Донеччини) на місяць їдуть до Польщі, де колишні польські гірники, а нині успішні підприємці, навчать їх робити перші кроки у бізнесі. Прем'єра - 31 жовтня.

Трейлер "Шахтарська зміна"

У Попаснянському районі Луганщини мешканці селища Шипілове самотужки проклали водопровід та відновили водопостачання. Місцеві активісти звернулися до Норвезької ради у справах біженців (NRC), з якою селищна рада уклала меморандум про співпрацю, створили проект реконструкції водогону, що вийшов з ладу, й власноруч проклали отримані 500 метрів труб. Команда з 15 чоловіків працювала два місяці і у жовтні забезпечила водою більше 100 селян.

А у Слов'янську шукають інвесторів для відкриття сучасної студії робототехніки та програмування BroBots. Ініціативу презентував керівник програми Пилип Духлій, який вже створив такі студії у Київській, Дніпропетровській, Харківській і Одеській областях. Ціна питання – 1,5 млн грн.

Планується, що понад 100 дітей від 6 до 18 років безоплатно навчатимуть аrduino-електроніці, програмуванню, 3D-моделюванню, роботі з 3D-прінтером та іншим навичкам. В цілому пропонується більше 10 авторських курсів, в залежності від віку. Проект дозволить зацікавити і залучити молодь до технічних спеціальностей, щоб в майбутньому працювати на фрілансі або на підприємствах – вже зараз машинобудівні заводи Слов'янська і Краматорська відчувають гостру нестачу програмістів.

Не якийсь там бутерброди, а грибний крем-суп змогли приготувати на волонтерській кухні проекту «Кулінарний сервіс» підопічні соціального офісу Карітас Маріуполь. Це діти з інтернатів та неповних родин. Зазвичай вони випускаються у велике життя без необхідних навичок організації власного побуту. Як розповіли FreeСХІД.ua у Карітасі, активні маріупольці завзято відгукнулись на заклик навчити підлітків куховарити, щоб їм було легше адаптуватися до дорослого життя. Наразі за місце майстер-шефу за пательнями конкурують місцеві копи, журналісти та активісти, а пілотне заняття проводив… банкір.

#FreeЛЮДИ

Майстрів-витинанкарів навіть у всій Україні можна полічити на пальцях, не кажучи вже про Донеччину. Вчителька зі Школи мистецтв у Часовому Яру Вікторія Нестерова просуває це старовинне мистецтво з 2008 року. З дітьми Вікторія працює понад 35 років. Під час війни її талант надихати та навчати творчім практикам став у нагоді – багато людей через перенесені стреси потребують саме такої реабілітації.

Коли 2014-го року містом уже ходили люди з триколорами, майстерня Нестерової стала своєрідним осередком української культури. Заняття не переривалися, хоча були і суперечки.

За словами Вікторії, одна дівчинка-переселенка стала просто «зіркою» витинанкарства, хоча прийшла обережною, мовчазною та нервовою, бо відчула на собі бойові дії: «А творчість — це ще й психологічна допомога. Вони малюють, вирізають, розмальовують свої страхи, свій біль і радість. Мені хотілося б, щоб і щастя».

До зустрічі у листопаді!

Донецький Прес-клуб