Не змогла

Повинна було бути ще одна работа, присвячена моєму фізичному стану і страху, що буквально не давав мені нормально ходити, але (за іронією долі) у мене буквально не вистачило сил на це. Я не раз намагалася сісти, провести хочаб лінію з тієї композиції зі своєї голови, але нічого не виходило. Я завжди поверталася до прискореного серцебиття та слабкості в кінцівках, а силувати себе бажання й сенсу взагалі не було. 

Здається, створення усіх цих картинок викликало у мене суперечливі почуття: "Якщо я створю буквальні нагадування про цей досвід, чи не буде це означати, що я продовжую витрачати свої час та ресурс на того, хто мене скривдив?". Може це й так, але руки іноді просто малювали, в голова працювала з холодного розрахунку: "Я можу перетворити це на мистецтво — на щось гарне та корисне".

Але навіть зараз, публікуючи це, я чогось боюсь.