Не сидіть так багато в мережі, бо саме тому ви так багато хочете сидіти в мережі

Зараз дуже багато срачів в інтернеті - реальних та притягнутих за вуха. Деколи мені вдається проходити повз, а деколи я все таки влажу з своїми п’ятьма копійками в епіцентр гавношторму, бо мені здається шо це дуже і дуже важливо. Я можу витратити цілий день на срач з незнайомими мені людьми про незнайомих мені людей, при цьому переносячи відчуття негативу і хвилювання в реальне життя. Чи приносить мені це щось крім реальної втрати часу та дози гавна в душу? Скорше всього що ні.

Я часто згадую вислів, що якщо ти вчишся грати в гольф і якщо ти постійно граєш з своїм другом, який теж погано грає, то ти і далі будеш грати максимум посередньо. Але якщо ти почнеш грати з умовним Тайгер Вудсом, то ти точно почнеш грати краще і краще. Правда в тому, що наш рівень падає або росте відповідно до навиків та характеристик людей, які найчастіше нас оточують. Це правда для дітей, це правда для нас, бо саме так ми отримуємо навички - через спостереження та повторювання. Те, що ми вибираємо споживати в віртуальному світі соц мереж впливає на нас максимально. Ви можете мені пів дня розповідати про ваші пріоритети та інтереси в житті, але реальні ваші вподобання я можу взнати просто подивившись в яких соц мережах ви сидите (привіт, токсичний укртві👋🏻), кого фоловаєте і що лайкаєте. Важко професійно розвиватись і змінити своє життя, коли весь день ви лайкаєте фотографії сумок в інстаграм, які вам не по кишені.

Основна проблема споживання тупого, агресивного, лякаючого, безтолкового, заздрісного контенту є не тільки те, що ви тупієте і нічого не робите. Такий контент вас заставляє шукати і далі саме такого контенту для того, щоб відчути себе в безпеці. Цей феномен називають синдромом попкорн-мозку.

Попкорн мозок — це реальний біологічний ефект того, що відбувається з нашим мозком, коли ми проводимо надто багато часу в інтернеті. Через надмірну, швидку на інтенсивну стимуляцію інформацією наші нейронні ланцюги “взриваються” як зернятко попкорну яке дуже нагріли. І з часом ми звикаємо до постійного потоку інформації, через що нам стає важче від’єднатися від наших пристроїв, уповільнити свої думки та жити повністю офлайн, де все відбувається зовсім іншим темпом. Нам тоді здається що ми не “живемо на повну”, бо в нас постійно не взривається мозок🤯

Цікава побічна дія попкорн мозку є те, що через стимуляцію інформацією, ви змушені себе далі нею стимулювати, щоб відчувати себе в безпеці. Племенні люди, для того щоб вижити, залишали вночі одну людину чергувати - спостерігати за оточенням для того, щоб попередити всіх про небезпеку, якщо така буде. Сьогодні ми всі стали цією людиною, яка постійно сидить в інтернеті і шукає інформацію яка “спасе”. Але таке ПОСТІЙНЕ чергування вб’є кого хочеш.

Звичайно, що попкорн мозок має наслідки для здоров’я. У короткостроковій перспективі це може вплинути на наш настрій, концентрацію уваги та якість сну. У довгостроковій перспективі проведення занадто багато часу в інтернеті може змінити здатність нашого мозку регулювати емоції та керувати стресом.

Сьогодні ми настільки звикли себе стимулювати, що майже ніколи не даємо нашому мозку хвилину відпочити. Коли ми йдемо гуляти в парк, ми мусимо слухати подкаст. Коли ми зустрічаємось з друзями, ми мусимо ще постійно дивитись що відчувається в соц мережі. Коли ми лягаємо спати, ми мусимо ще подивитись якийсь серіальчег, щоб вирубитись. А потім ви дивуєтесь чому ви змучені і нічого не хочете….

Що робити? Спробуйте медіа-дієту, поставивши за мету обмежити споживання медіа двома блоками по 20 хвилин на день. В ідеалі, пізній ранок (10-11 ранку) і ранній вечір (4-6 вечора) є найкращими, тому що цей час не заважає початку нашого дня, коли ми прокидаємося, або закінченню нашого дня, коли ми засинаємо . 40хв соц мереж на день для вас лякаюче мала кількість часу? Задумайтесь тепер чому ви не маєте час на спорт, книги, друзів, тощо