Навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови на середньому ступені у загальноосвітньому навчальному закладі - Педагогика курсовая работа

Навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови на середньому ступені у загальноосвітньому навчальному закладі - Педагогика курсовая работа




































Главная

Педагогика
Навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови на середньому ступені у загальноосвітньому навчальному закладі

Комунікативні, лінгвістичні та психологічні особливості монологічного мовлення. Комплекс завдань для навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови та система контролю сформованості навичок монологічного мовлення учнів, плани-конспекти уроків.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http :// www . allbest . ru //
Размещено на http :// www . allbest . ru //
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА СЕРЕДНЬОМУ СТУПЕНІ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
1.1 Навчання монологічного мовлення як методична проблема
1.2 Комунікативні, лінгвістичні та психологічні особливості монологічного мовлення
1.4 Специфіка навчання монологічного мовлення учнів на середньому
1.5 Психолого-фізіологічні особливості навчання школярів
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ НА УРОКАХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА СЕРЕДНЬОМУ СТУПЕНІ
2.1 Приклади завдань з навчання монологічного мовлення
2.2 Плани-конспекти уроків у 5-6 класах з навчання монологічного
мовлення у загальноосвітньому навчальному закладі
2.3 Методичні рекомендації до навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови на середньому ступені
Актуальність проблеми - зростаюча потреба у спілкуванні та співпраці між країнами та народами з різними мовами та культурними традиціями вимагає суттєвих змін у підходах до вивчення іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах. Стрімкі зміни, що відбуваються в українському суспільстві, осучаснення освітньої системи, досягнення в галузі теорії та практики навчання іноземних мов ставлять українську школу перед необхідністю оновлення змісту та методів цього процесу.
На думку методистів слід більшу увагу приділяти не тільки формуванню навичок правильного письма, ділогічного мовлення чи читання, а й розвивати навички монологічного мовлення.
Курсова робота присвячена особливостям вивчення монологічного мовлення на середньому ступені навчання.
Психологічні аспекти проблеми висвітлені в працях Алхазишвілі А.А., Богданової О.С., Бухбіндера В.А., Вишневського О.І., Горчева О.Ю., Григор'євої Л.Н., Долгової Л.А., Жинкіна Н.І., Зимної І.О. та інших.
Об'єкт дослідження - процес навчання монологічного мовлення на середньому ступені навчання англійської мови.
Предмет дослідження - комплекс вправ для навчання монологічного мовлення на середньому ступені.
Мета роботи: ознайомитись з проблемами монологічного мовлення серед учнів на уроках англійської мови на середньому ступені та розроблення комплексу вправ для удосконалення монологічного мовлення.
- визначити специфіку та види монологічного мовлення;
- обгрунтувати основні шляхи навчання монологічного мовлення на середньому ступені навчання;
- розробити та систематизувати комплекс завдань для навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови та систему контролю сформованості навичок монологічного мовлення учнів.
Під час дослідження використовувались методи:
опрацювання наукових джерел з методики навчання англійської мови;
узагальнення досвіду викладання англійської мови в середніх навчальних закладах України;
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Список використаних джерел складається із 23 найменувань. Загальний обсяг 38 сторінок.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА СЕРЕДНЬОМУ СТУПЕНІ
1.1 Навчання монологічного мовлення, як методична проблема
Сьогодні в загальноосвітній середній школі навчанню монологічного мовлення не завжди приділяється достатньо уваги. Така позиція є помилковою, оскільки саме цей аспект навчання дисциплінує мислення, навчає логічно мислити і відповідно будувати своє висловлювання таким чином, щоб довести свої думки до слухача [1, 22]
Комунікація в усній формі, оволодіння якою є одним з основних завдань навчання іноземної мови в школі з практичною метою, здійснюється за допомогою аудіювання і говоріння. Той, хто передає інформацію іншим, виконує дію говоріння, а усі, хто слухає його,- аудіювання.
Усна комунікація, яка здійснюється при однобічно спрямованому говорінні, коли одна особа виступає з розгорнутим висловлюванням, а інша (частіше, інші) - тільки сприймає його мовлення, то таке усне мовлення набуває монологічної форми.
Монологічна форма мовлення виступає в чистому вигляді лише в певних видах діяльності, наприклад: розповідь учителя на уроці, промова доповідача, виступ диктора по радіо чи телебаченню та ін.
Розгорнуті висловлювання під час монологічного мовлення будуються на внутрішній логіці розвитку думок мовця і на контексті усього висловлювання з урахуванням ситуації спілкування.
Монологічне мовлення тісно пов'язане з діалогічним.
Найчастіше монолог є окремим випадком діалогічного мовлення, коли висловлювання одного із співрозмовників подається у розгорнутому вигляді як закінчене повідомлення. Тому під час навчання говоріння монологічна форма є дальшим розвитком розгорнутих висловлювань у системі діалогічного мовлення.
До опрацювання розгорнутих висловлювань учні приступають тільки тоді, коли засвоять у діалогічних вправах мовний матеріал в обсязі, потрібному для організації монологічних висловлювань, побудованих на різних граматичних структурах. Монологічні висловлювання, більші за обсягом, учні засвоюють на просунутому етапі, коли для цього вже нагромаджено значний мовний матеріал і вони уміють вільно користуватися ним в усній формі. Це дозволяє приділити всю увагу логічній послідовності фраз під час висловлювання своє думки англійською мовою [22, 87-88].
Одним з основних завдань навчання монологічного мовлення є розвиток навичок усної мови.
Уміння розуміти усну мову та висловлювати нею свої думки є необхідним для багатьох людей; це зумовлюється дедалі ширшими політичними, економічними, культурними зв'зками між нашою країною та багатьма країнами світу.
Проте справа не тільки в цьому. Коли б мова йшла тільки про практичні потреби усного висловлювання, то можна було б узяти під сумнів, чи потрібно всім учням здобувати ці навички, адже мало кому з випускників шкіл доводиться користуватися усною іноземною мовою. До того ж навички усної мови набувати нелегко, а втрачаються вони досить швидко, якщо немає постійного тренування.
Механізм мовної діяльності, як відомо, формується в людини так: спочатку дитина засвоює мову в її звуковій формі, вона сприймає слухові образи слів, асоціюючи їх з відповідними значеннями, і набуває відповідних мовно-рухових навичок. Далі сформований механізм усного мовлення стає основою, на якій розвиваються навички читання та письма.
Слід згадати, що розвиток мови в історичному становленні людського суспільства проходив шлях від усної мови до писемної. Це не могло не мати впливу на формування нервово-фізіологічної основи мовних процесів у сучасної людини. Звідси особлива роль механізму усного мовлення в оволодінні читанням та письмом.
Слід також відзначити, що належне ставлення до навчання усної мови з самого початку шкільного курсу іноземної мови робить можливим широко використовувати іноземну мову як засіб спілкування на уроках, зокрема в процесі пояснення і закріплення нового лексичного та граматичного матеріалу.
Треба відзначити, що в навчально-виховному процесі, який здійснює вчитель іноземної мови, виникає безперервний потік ситуацій спілкування, які можуть і повинні бути використані для комунікації за допомогою іноземної мови [7, 93-94].
Оволодіння монологічним мовленням, як відомо, викликає певні труднощі, які існують і в рідній мові - це одночасне здійснення змістової та мовної програми. Для того, щоб той, хто говорить, міг чітко і зв'язно будувати своє висловлювання, щоб це мовленнєве ціле вимовлялося без руйнування процесу комунікації, зупинок між реченнями, одночасно з вимовою речення повинно бути випередження наступного [8, 23].
Формувати таке висловлювання не просто ще й з інших причин. Це обмежений об'єм програмового матеріалу, обмежені часові можливості спілкування на іноземній мові, індивідуальні особливості учнів та вчителя, їх лінгвістичний досвід на рідній та іноземній мовах [7, 35].
1.2 Комунікативні, лінгвістичні та психологічні особливості монологічного мовлення
Монологічне мовлення, якому навчають у школі, - це поширене висловлювання, яке має свою тему та ідею.
Монологічне мовлення характеризується певними комунікативними, психологічними і мовними особливостями, які вчитель має враховувати у процесі навчання цього виду мовленнєвої діяльності [2, 167].
З мовної точки зору монологічне мовлення характеризується структурною завершеністю речень, відносною повнотою висловлювання, розгорнутістю та різноструктурністю фраз. Крім того монологічному мовленню властиві досить складний синтаксис, а також зв'язність, що передбачає володіння мовними засобами міжфразового зв'язку. Такими засобами виступають лексичні та займенникові повтори, сполучники та сполучникові прислівники, прислівники або сполучення іменника з прикметником у ролі обставини місця та часу, артиклі тощо. Наприклад, обставини часу та послідовності:
why, that's why, so, at first, firstly, in the second place, secondly, so that, though.
Мовлення учнів стає більш природним і невимушеним, якщо вони користуються зворотами, що виражають їхнє власне ставлення до предмета розмови.
Як сполучні засоби в монолозі вживаються усно мовленнєві формули,які допомагають розпочати, продовжити чи закінчити висловлювання. Наприклад,
- to begin with, well, I'd like to tell you this, my story is about, I'd like to comment on, I'm going to say;
б) формули, що поєднують окремі речення у зв'язне висловлювання:
- the matter is that, by the way, the thing is that, let's leave it at that, that reminds me, speaking of;
в) формули що виражають власну думку, показують ставлення до висловлювання того, хто говорить:
- to my mind, as for me, as far as I know, there is no doubt, it's quite clear, I'm fond of, I'm interested in, I'm not sure, people say, therefore, that's why, because of that, in short;
г) формули, що закінчують усну розповідь:
- after all, to sum it up, next time I'll tell you, that's how it all ended [2, 171-172]. Щодо комунікативних особливостей, то монологічне мовлення виконує такі функції:
інформативну - повідомлення інформації про предмети чи події навколишнього середовища, опис явищ, дій, стану:
впливову - спонукання до дії чи попередження небажаної дії, переконання щодо справедливості чи несправедливості тих чи інших поглядів, думок, дій, переконань:
експресивну (емоційно-виразну) - використання мовленнєвого спілкування для опису стану, в якому знаходиться той, хто говорить, для зняття емоційної напруженості;
розважальну - виступ людини на сцені чи серед друзів для розваги слухачів;
ритуально-культову - висловлювання під час будь-якого ритуального обряду (виступ на ювілеї).
Кожна з цих функцій має свої особливі мовні засоби вираження думки, відповідні психологічні стимули та мету висловлювання (наприклад, нейтральне в стилістичному плані повідомлення, прагнення переконати слухача або якимось іншим чином вплинути на нього[2, 167-168].
Змістом навчання говорінню є також психологічний компонент, тобто оволодіння навичками й уміннями експресивного мовлення. Воно пов'язано із здійсненням таких операцій як:
репродукція, що передбачає імітацію почутого від вчителя чи диктора;
часткова репродукція, тобто операція на підстановку елемента;
трансформація ( зміни у граматичному оформленні) ;
розширення та комбінування мовних і мовленнєви засобів для вираження думок.
Монологічне мовлення - це мовлення однієї особи, яке складається з логічних послідовно зв'язаних між собою речень, інтонаційно об'єднаних єдиним змістом і метою висловлювання.
Отже, на середньому ступені навчання англійської мови вчитель повинен поставити перед собою такі завдання:
приділяти достатню увагу оволодінню учнями монологічним мовленням;
великими темпами розширювати лексичний словник учня (з метою побудови монологічного висловлювання на наступних ступенях навчання);
вчити будувати висловлювання використовуючи активний словник учнів;
завчасно попереджувати труднощі в оволодінні монологічним мовленням;
здійснювати підхід до навчання монологічного мовлення як до вміння зв'язно і логічно викладати свої думки і таким чином вносити свій вклад в розвиток особистості учня;
правильно організовувати навчання монологічного мовлення, пам'ятати, що воно є компонентом діалогічного мовлення (якщо учень вміє самостійно зв'язно будувати своє власне висловлювання, то йому буде легше будувати висловлювання в діалозі).
Основними питаннями, які підлягають визначенню під час навчання усного монологічного мовлення, є вибір одиниці навчання, відбір додаткового мовленнєвого матеріалу для вправ, спрямованих на формування і розвиток навичок та вмінь мовлення. Як матеріал доцільно використовувати письмові чи усні тексти.
Текст -- витвір мовленнєвого процесу, який характеризується завершеністю і складається із заголовка та особливих одиниць (понадфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичних, граматичних, логічних, стилістичних зв'язків, що мають певну цілеспрямованість і прагматичну установку. Тому навчальний текст повинен служити основою усного монологічного мовленнєвого висловлювання.
Виділяють шість найбільш уживаних видів професійно спрямованого монологу: опис, розповідь, повідомлення, оцінка, роздум і доказ, які відрізняються структурою організації. 
Найпростішим з погляду структурної побудови є опис, розповідь, повідомлення. Під структурою монологічного висловлювання розуміємо побудову всього тематичного висловлювання, враховуючи послідовність його частин і тип смислового зв'язку між компонентами. У вступній частині використовуються фрази, спрямовані на привернення уваги, вказують на предмет і ціль висловлювання. Основна частина ретельно розкриває тему і складається з однієї або кількох понадфразових єдностей. Цілісність досягається завдяки засобам зв'язку як між фразами, так і між єдностями. Матеріал в основній частині викладається за певною логічною основою. Так в описі логічною основою буде не тільки порядок розташування предметів чи ознак у просторі, а й ступінь їх важливості. У розповіді логічною основою буде хронологічна послідовність подій. Підсумок -- це короткий висновок із сказаного в основній частині.
Згідно з принципом посильності й доступності, навчання монологічного мовлення необхідно починати з найлегшого виду -- опису. Наступним за складністю є розповідь та повідомлення: біографіії відомих математиків, фізиків, біологів, географів, медиків та ін., розповідь про участь в олімпіадах, конференціях або науково-дослідницьких конкурсах, повідомлення про здобутки в дослідницькій роботі. Щодо більш складних за структурно-композиційним оформленням видів діалогу (роздум, оцінка, доказ), то вони доцільні на другому етапі навчання через їх структурну складність і високі вимоги до володіння мовним та мовленнєвим матеріалом.
Щоб знайти засоби навчання для дітей з різним рівнем обізнаності, необхідно виділити рівні монологічного мовлення, характерні для конкретного етапу розвитку мовленнєвого вміння.
Найбільш доцільним для індивідуалізованого навчання є розподіл монологічних висловлювань за критерієм обсягу і складності на елементарне висловлювання, складне висловлювання та повідомлення з теми. 
Елементарне висловлювання складається з кількох речень, об'єднаних однією комунікативною метою і пов'язаних предметно-логічним планом. Це висловлювання не має певних меж і кількість речень залежить від індивідуального досвіду того, хто говорить, та ступеня складності об'єкта.
Складне висловлювання є продуктом двох або більше елементарних висловлювань, пов'язаних між собою логічним і синтаксичними зв'язками.
Повідомлення з теми є повноцінним висловлюванням, яке складається з поєднаних елементарних і складних висловлювань на основі загального плану повідомлення і теми.
Можна визначити три етапи роботи з розвитку монологічного мовлення.
Перший етап- рівень елементарного висловлювання. Мета -- оволодіння учнями вмінням висловлювати одну завершену думку про предмет або явище. Елементарне висловлювання виступає мінімальною оперативною навчальною одиницею. Контекстовою одиницею виступає понадфразова єдність (1-4-ті класи).
Другий етап -- рівень складного висловлюванння. Мета -- навчити учнів логічно поєднувати елементарні висловлювання, оформлювати думки про кілька явищ або предметів, вносити в мовлення елементи аргументації, тобто будувати висловлювання надфразового рівня (5-8-мі класи).
Третій етап-- рівень повідомлення з теми. Мета -- навчити учнів будувати висловлювання за прочитаним текстом, але в зв'язку з новою ситуацією, тобто будувати висловлювання текстового рівня.
Навчання монологічного мовлення тісно пов'язане з проблемою класифікації навчальних умінь, необхідних для побудови висловлювань цього виду мовлення.
1) Визначення структури майбутнього монологічного висловлювання.
2) Розгорнення і завершення висловлювання.
3) Забезпечення композиційної гармонійності висловлювання, перехід від однієї частини до іншої.
4) Забезпечення зв'язності висловлювання в послідовному порядку.
1) Усвідомлення предмета висловлювання.
3) Організація висловлювання мікротеми.
4) Оформлення головної думки мікротеми.
5) Побудова програми розвитку мікросюжету.
6) Інтеграція думок і послідовне їх викладення.
7) Мобілізація особистого досвіду згідно з темою.
8) Бачення в кожній думці можливості її розкриття.
чітке і точне передавання інформації;
перенесення і інтеграція інформації в нову ситуацію з метою збагачення самостійного висловлювання;
відокремлення головного від другорядного, акцентування уваги на головних ідеях або фактах висловлювання;
визначення найбільш прийнятого порядку викладення фактів, пунктів або ідей;
де необхідно, наведення конкретних прикладів для пояснення;
аналіз та оформлення логічних висновків;
доведення тез за аналогією, від супротивного, дедуктивним, індуктивним шляхом;
визначення альтернативи вирішення проблеми;
2. Мобілізувати увесь свій життєвий досвід, пов'язаний з об'єктом, який описують.
3. Послідовно описувати об'єкт від загального до часткового.
4. Давати у оцінку властивостям описуваного об'єкта.
5. Робити опис більш цікавим, використовуючи різноманітні структури.
1. Привернути увагу до своєї розповіді.
2. Спланувати розповідь і почати її.
3. Розповідати історію у хронологічному порядку.
4. Розповісти оповідання в нехронологічній послідовності, щоб надати розповіді таємничого характеру.
5. Прикрасити розповідь, зробити її більш яскравою.
6. Висловити свій погляд і дати оцінку подіям, які відбуваються.
1. Надавати висловлюванню вагомості.
3. Давати резюме і коротко викладати зміст.
4. Послідовно і чітко розповідати про місце, час і умови в повідомленні.
1. Констатувати факт, який необхідно оцінити.
2. Виділити основу для оцінки: факти, докази.
4. Чітко, логічно і послідовно організувати, викладати і пояснювати факти.
5. Висловлювати ставлення до проблеми з опорою на подані факти.
6. Відбирати найбільш важливі аргументи.
7. Викладати інші погляди на проблему і критично їх оцінювати.
8. Робити заключення-оцінку, базовану на викладених аргументах.
1. Викласти думку, яку необхідно довести.
2. Аргументувати свою точку зору, тобто викладати думки, істинність яких уже доведена, або факти чи дані про об'єкт.
3. Доводити тезу за аналогією, від супротивного, дедуктивним, індуктивним методами.
4. Робити висновки, базовані на очевидних фактах.
8. Визначати альтернативні варіанти вирішення проблемного питання.
9. Робити висновки про істинність або хибність думки, тези. 
Щоб здійснити акт мовлення, “реалізувати” свій задум, мовець має дібрати засоби мови (лексику, граматичні форми, синтаксичні варіанти), які відповідають умовам, змістові та меті спілкування. Важливе значення має правильний вибір типу та стилю мовлення [9, 22].
1.4. Специфіка навчання монологічного мовлення на середньому ступені
Як відомо, програма з іноземної мови визначає монологічне усне мовлення як одне із основних завдань навчання, тому визначення і оцінка її сформованості є особливо важливими як для вчителя, так і для учня. Від об'єктивного контролю залежить рівень навченості школярів. Оволодіння таким складним видом мовленнєвої діяльності передбачає знання результатів навчання, які можуть бути забезпечені при умові постійного обліку і порівняння отриманих даних з еталонами, які є вимогами держаної програми з іноземної мови [8, 33].
Потрібно відмітити, що створено необхідні передумови для успішного здійснення підсумкового результативного контролю мовлення учнів: у них знаходяться зразки контрольних завдань, за аналогією з якими вчитель може складати свої, підбираючи відповідні мовні і мовленнєві матеріали. Вчителі контролюють підсумок, результат навченості, але цього не достатньо для того, щоб забезпечити володіння монологічним усним мовленням в об'ємі , визначеному програмою. Підсумковий контроль, включає лише визначення і оцінку кінцевих результатів і не може повністю гарантувати досягнення намічених цілей навчання. Це пояснюється тим, що кінцева відповідь неоднозначно пов'язана із змістом діяльності, яка привела до цієї відповіді. Правильна відповідь може бути отримана раціональним і нераціональним методами . Тому необхідно мати проміжні, постійні відомості про процес оволодіння діяльністю. Таким вимогам відповідає поопераційний контроль, який дає вчителю відомості про правильність навчальних та учбових дій на протязі всього процесу навчання монологічного мовлення [10, 24-30].
Монологічне усне мовлення як вид вербального спілкування людей є багатогранне явище. В такому складному виді мовленнєвої діяльності поєднання лінгвістичних, психологічних і методичних характеристик дуже важко визначити об'єкти вимірювання.
Для визначення об'єктів контролю потрібно розглянути реальне монологічне мовлення для того, щоб виділити можливі рівні наближення до неї в умовах шкільного навчання.
Аналіз характеристик монологічного мовлення (організованості, невимушеності і розгорнутості) дозволяє виділити вміння (загального і особистого характеру), які є об'єктами поопераційного контролю.
Наявність фіксованої з допомогою “Карти успішності” інформації про процес оволодіння монологічним мовленням дозволяє вчителю, по-перше, дати чітку, аргументовану характеристику досягнень учнів і правильно їх оцінити; по-друге, підібрати відповідні вправи для контролю і корекції “хибних” кроків засвоєння і, по-третє, об'єктивно оцінити свою роботу і роботу школярів. Наприклад, “Карта успішності” показує, що учень не вміє прогнозувати композиційну структуру висловлювання, особливо навчального опису. Вчителю необхідно загострити його увагу на трьох частинах опису (початок, основна частина і кінцівка), а потім запропонувати йому виконати одне із контрольних вправ типу Які частини можна умовно виділити під час опису картини (зовнішності людини, будь-якої події)? або Describe the the city you like the best. Begin with:
“There are many beautiful cities in our country, but Lviv ( Kyiv ) is the most beautiful”
Для контролю вмінь учнів оформляти головну думку висловлювання можна рекомендувати таку контрольну вправу: I'd like you to say if your school is the best in your town. Say why you think so. But first write down the words and word combinations you need.
Якщо учень відповідно до рівня своєї підготовки не справляється з даним завданням, вчитель рекомендує більш просту контрольну вправу, яка містить підказку, типу:
I'd like you to tell us if your school is the best in your town. Use the following words and expressions: a big building, a beautiful garden, ... stories, on the first (...) floor, there is/are..., take part in ... і т.д.
Інакше кажучи, якщо учням важко виконати завдання, вчителю потрібно збільшити кількість опор, забезпечивши тим самим посильне спілкування на уроці кожного учня. На перший час в якості тимчасової зорової опори можна запропонувати картки. Наведемо приклад таких карток.
if, which, where, but, then, far, (not far), there, here, straight, often, usually, on the left (on the right), to the left (to the right), in the middle of...
and, but, or, that, then, because, when, ago, already, early, often, soon, since, sometimes, still, suddenly, usually, yet, yesterday, today, in the morning, later, after that
At the еnd of the... was not only... but also...
The building of... is changing the face of...
here, there, which, where, what, that's why, therefore, in short, it's quite clear
Ці картки надають допомогу учням у побудові монологічних висловлювань у відповідності з правильною композиційною структурою, забезпечують зв'язність мовлення учнів і, більш того, стимулюють їх, різних за рівнем знань (Калмикова З.І.), до монологічного спілкування, викликаючи в них впевненість та можливість такого спілкування.
Кожний вчитель знає, як важко учням будувати зв'язне монологічне висловлювання. Прогнозуючи помилки у зв'язності монологічного мовлення, вчитель також може використати запропоновані картки або дати учням список елементів зв'язки (and, too, last, in the middle of, then, in the evening; because, if, early, why, first, only, already, just, yet, ago, soon, next, sometimes, tomorrow etc.).
Реєстрація успіхів учнів в оволодінні монологічним мовленням в “Картці успішності” дає можливість вчителю зробити об'єктивні висновки про стан їх навченості в даному виді мовленнєвої діяльності, про якість сформованих загальних та індивідуальних монологічних умінь як об'єктів поопераційного контролю [12,33-38].
Адекватному виміру та оцінці потрібні спеціальні градуйовані вправи, які повинні по можливості включати різного виду завдання: це і проблемні ситуації, які, на думку дослідників, в одній із своїх функцій можуть виконувати функцію контролю (Матюшкін А.М.); ігрові завдання, які знімають напруження контрольних вправ; і тести. Поєднання різних видів завдань в контрольних вправах забезпечують стабільність інтересу учнів під час їх виконання. Такими вправами є контрольно-навчальні вправи . Під контрольно-навчальними вправами розуміють умовно-мовленнєві вправи з контролюючою функцією, направлені на виявлення успішності навчання та оволодіння монологічним мовленням та їх наступну корекцію на основі отриманої інформації. Так як контроль та навчання вступають в складні відносини (які контролюють дії вчителя, ведуться на тих же етапах навчального процесу, що і навчальні), контрольно-навчальні і навчальні важко диференціювати. Однак, контроль має особливу установку, йому передує особливе завдання, яке відрізняє контрольно-навчальні та навчальні завдання.
Виділяють три типи контрольно-навчальних вправ по три види в кожному із них, що має підставою рівневу характеристику монологічного мовлення в умовах оволодіння ним в загальноосвітній школі.
І тип - контрольно-навчальні вправи, які направлені на діагностику та корекцію рівня сформованості репродуктивних монологічних умінь.
Перший вид - контрольно-навчальні вправи, які направлені на контроль і корекцію репродуктивного елементарного монологічного висловлювання.
Другий вид - контрольно-навчальні вправи, які направлені на контроль і корекцію репродуктивного мінімального монологічного висловлювання.Третій вид - контрольно-навчальні вправи, які направлені на контроль і корекцію репродуктивного розгорнутого монологічного висловлювання.
ІІ тип - контрольно-навчальні вправи, які направлені на діагностику і корекцію продуктивно-репродуктивних умінь.
Перший вид - контрольно-навчальні вправи, які направлені на контроль і корекцію змішаного елементарного монологічного висловлювання.
Другий вид - контрольно-навчальні вправи, які направлені на контроль і корекцію змішаного мінімального монологічного висловлювання.
Третій вид - контрольно-навчальні вправи, які направлені на контроль та корекцію змішаного розгорнутого монологічного висловлювання.
ІІІ тип - контрольно-навчальні вправи, які направлені на діагностику і корекцію продуктивних монологічних умінь.
Перший вид - контрольно-навчальні вправи, направлені на контроль і корекцію продуктивних елементарних монологічних висловлювань.
Другий вид - контрольно-навчальні вправи, які направлені на контроль і корекцію продуктивних мінімальних монологічних висловлювань.
Третій вид - контрольно-навчальні вправи, які направлені на контроль і корекцію продуктивного розгорнутого монологічного висловлювання. [13, 69-72].
Отже, об'єкти поопераційного контролю у вигляді загальних та часткових монологічних умінь, мінімізований набір кількісних і якісних показників, контрольно-навчальні вправи як основний прийом даного виду контролю - це той “контролюючий інструментарій”, який необхідний учителю іноземної мови для розв'язання проблеми адекватного вимірювання та оцінки як одного із резервів підвищення якості навчання монологічного мовлення на середньому ступені.
1.4 Психолого-фізіологічні особливості навчання школярів
Успішність організації навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів. У сучасній віковій психології прийнято виділяти наступні основні періоди розвитку школяра [6,171]:
- молодший шкільний вік ( від 6 до 11 років)
- підлітковий вік (від 11 до 15 років)
- рання юність, або старший шкільний вік (від 15 до 18 років)
Кожен віковий період відрізняється особливою характеристикою, він підготовляється попереднім періодом, виникає на його основі і служить у свою чергу основою для настання наступного періоду.
Вступ до школи вносить найважливіші зміни в житті дитини. Навчання - це серйозна праця, що вимагає свідомої організованості, дисципліни, вольових зусиль з боку дитини. Молодші школярі відрізняються гостротою і свіжістю сприйняття, свого роду змістовною допитливістю. Сприйняття на цьому рівні психічного розвитку зв'язано з практичною діяльністю дитини. Сприймати предмет для школяра - значить щось зробити з ним, щось змінити в ньому, зробити які-небудь дії, узяти доторкнутись до нього. У першу чергу діти сприймають ті об'єкти або їхні властивості, ознаки, особливості, що викликають безпосередній емоційний відгук, емоційне відношення. У зв'язку з віковою відносною перевагою діяльності першої сигнальної системи в молодших школярів більш розвинена наочно-образна пам'ять, ніж словесно-логічна. Основна тенденція розвитку уяви в молодшому ш
Навчання монологічного мовлення на уроках англійської мови на середньому ступені у загальноосвітньому навчальному закладі курсовая работа. Педагогика.
Реферат На Тему Краснодарский Край
Реферат по теме Из истории герба Москвы
Побегов Золотая Осень Сочинение
Контрольная работа по теме Естественное движение населения в России
Реферат: Реферирование журналов
Курсовая работа: Организация труда менеджеров. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Бюджетный дефицит: причины, последствия, методы регулирования
Автореферат На Тему Стратегічне Планування Економічного Розвитку Великого Міста Як Інструмент Підвищення Ефективності Його Управління
Контрольная работа: Виды биржевых сделок, сущность и механизм осуществления фьючерсных операций
Влияние Солнца На Биологическую Жизнь Земли Реферат
Учебное пособие: Методические указания к выполнению курсовой работы по маркетингу преподаватель к э. н., доцент Пронина Н. Н
Реферат На Тему Пауки 8 Класс
Реферат: История болезни - Перелом шейки бедра
Дипломная работа по теме Создание научной методологии проектирования нейтрализатора современных автомобилей
Реферат: The Life Of Charles Dickens Essay Research
Доклад по теме Шокли Уильям
Автореферат На Тему Чисельне Моделювання Та Експериментальне Дослідження Біляекраних Течій
Курсовая Работа На Тему Инфляция 2022
Реферат: Контекстуальность как принцип анализа японской культуры
Реферат: Хозяйственные комплексы национальной экономической системы Беларуси
Качество, недостатки и факторы преуспевания эффективного руководителя - Менеджмент и трудовые отношения курсовая работа
Структура производственных систем в торговле - Менеджмент и трудовые отношения курсовая работа
Боротьба проти підривної та шпигунської діяльності: досвід США у роки першої світової війни - История и исторические личности статья


Report Page