Навчальна модель аналогово-цифрового перетворювача - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника дипломная работа

Навчальна модель аналогово-цифрового перетворювача - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника дипломная работа




































Главная

Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Навчальна модель аналогово-цифрового перетворювача

Огляд принципів роботи та будови аналого-цифрового перетворювача, його функціональна та електрична принципова схема. Призначення паралельного порту, опис інтерфейсу Cetronics. Розробка програмного забезпечення. Оцінка техніко-економічного рівня приладу.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАВЧАЛЬНА МОДЕЛЬ АНАЛОГОВО - ЦИФРОВОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА
Аналого-цифрові перетворювачі (АЦП) є пристроями, які приймають вхідні аналогові сигнали і генерують відповідні їм цифрові сигнали, придатні для обробки мікропроцесорами та іншими цифровими пристроями.
Принципово не виключена можливість безпосереднього перетворення різних фізичних величин в цифрову форму, проте це завдання вдається вирішити лише в окремих випадках через складність таких перетворювачів. Тому в даний час найбільш раціональним визнається спосіб перетворення різних по фізичній природі величин спочатку у функціонально пов'язані з ними електричні, а потім вже за допомогою перетворювачів напруга-код в цифрові. Саме ці перетворювачі мають зазвичай на увазі, коли говорять про АЦП.
Процедура аналого-цифрового перетворення безперервних сигналів, яку реалізують за допомогою АЦП, є перетворення безперервної функції часу U(t), що описує початковий сигнал, в послідовність чисел {U'(t j )}, j=0,1,2:, віднесених до деяких фіксованих моментів часу. Цю процедуру можна розділити на дві самостійні операції. Перша з них називається дискретизацією і полягає в перетворенні безперервної функції часу U(t) в безперервну послідовність {U(t j )}. Друга називається квантуванням і полягає в перетворенні безперервної послідовності в дискретну {U'(t j )}.
У основі дискретизації безперервних сигналів лежить принципова можливість уявлення їх у вигляді зважених сум
де а j - деякі коефіцієнти або відліки, що характеризують початковий сигнал в дискретні моменти часу; f j (t) - набір елементарних функцій, використовуваних при відновленні сигналу по його відліках.
Рис. 1.1. Класифікація АЦП за методами перетворення
В даний час відоме велике число методів перетворення напруга-код. Ці методи істотно відрізняються один від одного потенційною точністю, швидкістю перетворення і складністю апаратної реалізації. На рис.1.1 представлена класифікація АЦП по методах перетворення.
У основу класифікації АЦП покладена ознака, вказуюча на те, як в часі розгортається процес перетворення аналогової величини в цифрову. У основі перетворення вибіркових значень сигналу в цифрові еквіваленти лежать операції квантування і кодування. Вони можуть здійснюватися за допомогою послідовної, паралельної або послідовно-паралельної процедур наближення цифрового еквівалента до перетворюваної величини.
В паралельних АЦП здійснюють квантування сигналу одночасно з допомогою набору компараторів, включених паралельно джерелу вхідного сигналу. На рис.1.2 показана реалізація паралельного методу перетворення для 3-х розрядного числа.
За допомогою трьох двійкових розрядів можна представити вісім різних чисел, включаючи нуль. Необхідно, отже, сім компараторів. Сім відповідних еквідистантних опорних напруг утворюють за допомогою резистивного дільника.
Завдяки одночасній роботі компараторів паралельний АЦП є найшвидшим. Наприклад, восьмирозрядний перетворювач типу МАХ104 дозволяє отримати 1 млрд. відліків в секунду при часі затримки проходження сигналу не більше 1,2 нс. Недоліком цієї схеми є висока складність. Дійсно, N-розрядний паралельний АЦП має 2 N - 1 компараторів і 2N узгоджених резисторів. Наслідком цього є висока вартість (сотні доларів США) і значна споживана потужність. Вищезгаданий МАХ104, наприклад, споживає близько 4 Вт.
Типовим прикладом послідовних АЦП з одиничними наближеннями є наведений пристрій (рис.1.3), який складається з компаратора, лічильника і ЦАП. На один вхід компаратора поступає вхідний сигнал, а на іншій - сигнал зворотного зв'язку з ЦАП.
Рис 1.3. Структурна схема АЦП послідовного рахунку: К - компаратор, ГТІ - генератор тактових імпуьсів
Робота перетворювача починається з приходу імпульсу запуску, який включає лічильник, що підсумовує число імпульсів, що поступають від генератора тактових імпульсів ГТІ. Вихідний код лічильника подається на ЦАП, що здійснює його перетворення в напругу зворотного зв'язку U ос . Процес перетворення продовжується до тих пір, поки напруга зворотного зв'язку порівняється з вхідною напругою і перемкнеться компаратор, який своїм вихідним сигналом припинить надходження тактових імпульсів на лічильник. Перехід виходу компаратора з 1 в 0 означає завершення процесу перетворення. Тобто вихідний код пропорційний вхідній напрузі у момент закінчення перетворення.
Час перетворення АЦП цього типу є змінним і визначається вхідною напругою. Його максимальне значення відповідає максимальній вхідній напрузі і при розрядності двійкового лічильника N і частоті тактових імпульсів f такт дорівнює
Наприклад, при N=10 і f такт =1 Мгц значення t пр.макс =1024 мкс, що забезпечує максимальну частоту вибірок близько 1 кГц.
Статична похибка перетворення визначається сумарною статичною похибкою використовуваних ЦАП і компаратора. Частоту рахункових імпульсів необхідно вибирати з урахуванням завершення перехідних процесів в них.
При роботі без пристрою вибірки-зберігання апертурний час співпадає з часом перетворення. Як наслідок, результат перетворення дуже сильно залежить від пульсацій вхідної напруги. За наявності високочастотних пульсацій середнє значення вихідного коду нелінійно залежить від середнього значення вхідної напруги. Це означає, що АЦП даного типу без пристрою вибірки-зберігання придатні для роботи з постійними напругами або такими, що повільно змінюються (за час перетворення змінюється не більш, ніж на значення кванта перетворення).
Таким чином, особливістю АЦП послідовного рахунку є невелика частота дискретизації, що досягає декількох кілогерц. Перевагою АЦП даного класу є порівняльна простота будови, яка визначається послідовним характером виконання процесу перетворення.
Послідовнопаралельні АЦП є компромісом між прагненням отримати високу швидкодію і бажанням зробити це по можливості меншою ціною. Послідовнопаралельні АЦП займають проміжне положення по роздільній здатності і швидкодії між паралельними АЦП і АЦП послідовного наближення. Послідовнопаралельні АЦП підрозділяють на багатоступінчаті, багатоконтактні і конвеєрні.
1.2.1 Призначення паралельного порта
Паралельний порт принтера призначений для зв'язку комп'ютера з принтером, сканером, а також з нестандартними пристроями. Порт принтера також називається лінійним портом принтера LPT, а його сигнали відповідають інтерфейсу Centronics.
1.2.2 Загальний опис інтерфейсу Centronics
Паралельний принтерний порт - це 25-контактна гніздова частина роз'єму D-типу. Існують три адреси, пов'язані з цим портом (base, base+1, base+2). Фактичну базову адресу (base) можна знайти в супроводжуючій документації до комп'ютера або з програми тестування комп'ютера.
Звичайні базові адреси - 378h або 3BCh.
Рис. 1.4. Призначення контактів LPT-порта по розрядам
Даний порт має 8 розрядів виводу даних і декілька розрядів для ліній керування. Деякі з останніх використовуються тільки для виводу керуючої інформації, деякі - для вводу, і деякі можуть бути запрограмовані як для вводу, так і для виводу. В якості логічних рівнів використовуються ТТЛ-рівні напруги (0 і 5 В). По базовій адресі виводу „розташовуються” контакти з другого по восьмий з наймолодшим розрядом на контакті 2 наявні 5 бітів вводу за адресою base+1, розведення контактів для цих розрядів представлене на рис. 1.4.
1.2.3 Переваги та недоліки інтерфейсу Centronics
Інтерфейс Centronics завдяки простоті сполучення і зручності програмування широко використовується для підключення до комп'ютера нестандартних зовнішніх пристроїв.
По-перше, можливості реалізації різних протоколів інформаційного обміну з пристроєм через паралельний порт невеликі. Дійсно, невелика кількість сигнальних ліній інтерфейсу і можливості його програмування не дозволяють реалізувати обмін по перериваннях чи прямий доступ до пам'яті. Практично приходиться обмежуватися програмно-керованим обміном.
Крім того, оскільки інтерфейс Centronics є програмно-керованим, швидкість інформаційного обміну не може бути особливо велика і виявляється прямо зв'язаною зі швидкодією комп'ютера.
Є також обмеження на довжину лінії зв'язку пристрою, підключеного до інтерфейсу Centronics. Він повинен розташовуватися на відстані не більш 1,5-2 метрів від комп'ютера.
Ще однією особливістю інтерфейсу Centronics є відсутність шин живлення (є тільки "земля"). Це означає, що пристрій, що сполучається, повинен використовувати зовнішнє джерело живлення.
Основною перевагою інтерфейсу Centronics є його стандартність - він є на кожному комп'ютері і на всіх комп'ютерах працює однаково (правда, з різною швидкістю). Для підключення зовнішнього пристрою до паралельного порту не потрібно відкривати системний блок комп'ютера, що для багатьох користувачів може стати проблемою. Треба тільки приєднати кабель до роз'єму на його задній стінці.
Можна також відзначити таку перевагу інтерфейсу Centronics, як простота його програмування на будь-якому рівні. У більшості мов програмування присутні процедури взаємодії з принтером, що легко використовувати і для програмування нестандартного пристрою. А оскільки з точки зору програмування Centronics являє собою три програмно доступних регістри, не викликає ускладнень і написання програм нижчого рівня.
1.2.4 Порядок обміну по інтерфейсу Centronics
Основним призначенням інтерфейсу Centronics є підключення до комп'ютера принтерів різних типів. Тому розподіл контактів роз'єму, призначення сигналів, програмні засоби керування інтерфейсом орієнтовані саме на це використання. У той же час за допомогою даного інтерфейсу можна підключати до комп'ютера й інші зовнішні пристрої, що мають роз'єм Centronics, а також спеціально розроблені пристрої.
Основною перевагою використання Centronics для підключення пристроїв у порівнянні з ISA є значно менший ризик вивести комп'ютер з ладу. Головний недолік цього підходу -- значно менша швидкість обміну. Призначення 36 контактів роз'єму Centronics приведено в табл. 1.1
Призначення контактів роз'ємів Centronics (I - вхідний сигнал комп'ютера, O -- вихідний сигнал)
* 0 - виведення, 1 - введення даних.
2. ФУНКЦІОНАЛЬНА ТА ЕЛЕКТРИЧНА ПРИНЦИПОВА СХЕМА
Модель аналогово-цифрового перетворювача складається з таких функційних блоків:
- Буфер та блок індикація регістру DR.
Працює схема наступним чином (рис 2.1) :
Напруга Uвх, яку потрібно перетворити у цифровий вигляд, подається на ключ, який відкриває проходження Uвх до компаратора або закриває Uвх, відкриваючи проходження напруги від ЦАП регістру СR (якщо АЦП працює в режимі перевірки). Далі Uвх подається на компаратор, де вона порівнюється з напругою, яка подається з ЦАП регістру DR. Напруга на ЦАП формується так: сигнали з регістру DR подаються в буфер та блок індикації регістру DR, а також на дільник напруги.
Рис. 2.1. Схема електрична функціональна АЦП
Буфер використовується для забезпечення надійності роботи пристою. Блок індикації забезпечує спостереження за проходженням цифрового сигналу. В ЦАП регістру DR цифровий сигнал перетворюється в напругу, яка поступає на один з двох входів компаратора. Якщо напруга, яка надходить з ЦАП регістру DR, стає більшою Uвх на вході компаратора, то подається відповідний сигнал в буфер регістру SR, а далі в регістр SR і припиняється порівняння. Вважається, що Uвх рівна напрузі з виводу ЦАП регістру DR, цифровий вигляд Uвх відповідає цифровому сигналу регістру DR.
В режимі тестування замість Uвх подається напруга з ЦАП регістру CR, де вона формується так само, як в ЦАП регістру DR: способом поданням на вхід ЦАП різних комбінацій цифрового сигналу.
2.2.1 Вузол буферизації та індикації
Вузол буферизації та індикації складається з резисторів, які обмежують напругу, що подається на вхід мікросхем тригерів Шмітта (які нормілізують напругу до 0 чи 5 В), а також світлодіодів, що дозволяють побачити стан сигналу.
Резистори R1, R2, R3, R4 обмежують напругу, яка подається з з 2-го по 5-й контакт LPT-порта. Напруга подається на мікросхеми DD1 та DD2 на 13 і 9 ніжки (тобто на тригери Шмітта). Тут сигнали інвертуються і нормалізуються до логічного 0 чи 1 (тобто строго 0 чи 5 В). Резистори R11, R12, R13, R14 обмежують напругу (тобто яскравість світіння) світлодіодів відповідно VD0, VD1, VD2, VD3.
Резистори R5 по R8 також обмежують напругу, яка подається з з 1-ї, 14-ї, 31-ї, 36-ї ніжки LPT-порта і разом з DD2 та DD3 утворюють буфер, що забеспечує надійність мікросхеми від стрибків напруги.
2.2.2 Цифро-аналоговий перетворювач
Даний аналого-цифровий перетворювач в своєму складі має два ЦАП. 1-й ЦАП складається з:
- діодів V1, V2, V3, V4, які забеспечують одностороннє проходження сигналу;
- резисторів R15, R16, R17,R18, що формують на виході різне значення напруги завдяки поданню на вхід резистора 0 чи 5В; резистори мають різний опір;
- резистора R19, що з'єднаний з лінією заземлення.
2-й ЦАП за складом аналогічний і складається з:
- діодів V5, V6, V7, V8, які забеспечують одностороннє проходження сигналу;
- резисторів R20, R21, R23,R24, що формують на виході різне значення напруги завдяки поданню на вхід резистора 0 чи 5В; резистори мають різний опір.
- резистора R22, що з'єднаний з лінією заземлення.
Компаратор складається з мікросхеми DD4. На вхід компаратора подається вимірювана напруга з регулятора змінного опору R28 або з 2-го ЦАП, де формується заздалегідь відома напруга, на 10 ніжку мікросхеми DD4 через резистор R26. Вимірювана напруга порівнюється з напругою, яка формується на 1-му ЦАП. Якщо напруга з 1-го ЦАП стає більшою вимірюваної напруги, то на 8-му ніжку DD4 подається логічний 0. Рівень логічного 0 забеспечується трігерами Шмітта де він два рази інвертується. Далі сигнал зчитується в компютер через 32-гу ніжку LPT-порта. Перш ніж сигнал попаде на SR, він пройде через буферизуючий резистор R9. Тобто, якщо на інверсний вхід компаратора подається напруга менша, ніж на прямий, то на його виході буде +5 В, а інакше - 0 В.
Зв'язок між напругою на виході ЦАП та її цифровим представленням
5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
Для оцінки техніко-економічного рівня приладу визначимо собівартість, яка обумовлює всі грошові витрати підприємства на виготовлення та реалізацію приладу.
Вартість будь якого радіоелектронного виробу залежить від вартості матеріалів, обладнання та затрат праці на виготовлення деталей і проведення збірно-регулювальних робіт. Ці складові і визначають заводську собівартість пристрою. Розрахунок собівартості на стадії проектування проведемо за калькуляційними статтями витрат. Розглянемо порядок підрахунку всіх калькуляційних статей.
5.1 Витрати на сировину і матеріали
У цьому пункті розраховуються витрати на сировину та матеріали, які використовувались при виготовленні приладу з врахуванням транспортних затрат. Результати цих розрахунків приведені в табл. 5.1. Таким чином, як видно з цієї таблиці, загальні витрати на сировину та матеріали для одного виробу становлять 17,5 грн.
5.2 Витрати на закупівельні комплектуючі вироби
Підрахуємо витрати на закупівельні комплектуючі вироби, якими є всі електрорадіоелементи. Результати розрахунків затрат приведені в табл. 5.2.
Витрати на комплектуючі радіоелементи
Транспортно-заготівельні витрати (6%)
Розрахунок заробітної плати виробничих працівників проводиться за даними тарифних розцінок. Результати розрахунку зведені в табл. 5.3.
Основна заробітна плата виробничих працівників при виготовленні одного виробу по даних підрахунках становитиме 22,37 грн.
Законодавчо-правовi аспекти по охоронi працi та охоронi навколишнього середовища дає конституцiя та основи законодавства про працю. Головнi положення про охорону працi закрiпленi конституцiєю та основами законодавства про працю. Конституцiя установлює гарантоване право на працю.
Пiд умовами працi розумiється сукупнiсть факторiв виробничого середовища, якi здiйснюють вплив на здоров'я та працездатність людини. Дослiдження умов працi показали що, факторами виробничого середовища в процесi працi є: санiтарно-гiгiєнiчний стан, який визначає зовнiшнiй стан мiкроклiмату в робочiй зонi; механiчнi коливання; випромiнювання; температура; освiтленiсть та iншi, як результат впливу використовуваного обладнання, матеріалів, технологічних процесiв; психологiчнi елементи; робоча позицiя, фiзичне навантаження, нервово-психологiчне напруження, яке обумовлене самим процесом працi; естетичнi елементи: оформлення виробничих примiщень, обладнання робочого мiсця, робочого iнструменту та iншi.
Паяння - це з'єднання деталей при допомозi припою. Hайчастiше використовуються олов'яно-свинцевi припої. Процес паяння супроводжується забрудненням виробничого середовища, робочих поверхонь, одягу та шкiри рук працюючих свинцем, який є досить токсичною речовиною. Це може привести до отруєння органiзму, викликати змiни у складi кровi, вплинути на нервову систему.
В примiщеннях, де здiйснюється паяння припоєм, який вмiщує свинець, для запобiгання попадання свинцю в органiзм не рекомендується зберiгати особистi речi, приймати їжу, палити, а також прати необхідно робочий одяг вдома. Робоче мiсце для паяння обладнується мiсцевою витяжною вентиляцiєю, що забезпечує концентрацiю свинцю в робочiй зонi не бiльшу за гранично допустиму - 0,01 мг/м .
Для запобiгання опiкiв та заляпування рук чи одягу робiтникiв припоєм, при паяннi повиннi використовуватись спецiальнi серветки для видалення лишнього припою з жала паяльника, а також пiнцет. При монтажних роботах, які пов'язані із ризиком забруднення чи пошкодження очей, передбачена видача робітникам захисних окулярiв.
Для попередження професійних хвороб, необхідно після закінчення роботи сполоснути руки однопроцентним оцтовим розчином, далі вимити їх гарячою водою з милом, прополоскати рот, почистити зуби та прийняти душ.
При травленні застосовуються рiзнi шкiдливi хiмiкати - азотна, фтористоводнева, соляна, сірчана, фосфорна кислоти, рiзнi луги та iншi речовини. При роботі з кислотами на виробництвi можливi нещаснi випадки: отруєння випарами та газами, що видiляються, хiмiчнi опiки при попаданнi кислот на поверхню тiла чи в очi.
Вся робота з агресивними речовинами повинна проводитись в спецiальних шафах з ефективною витяжною вентиляцiєю. Робiтники, які працюють з такими речовинами повиннi бути забезпеченi вiдповiдним спецодягом по затвердженим нормам. Для захисту очей необхiдно використовувати окуляри в гумовiй оправi. Вiдпрацьованi кислоти обов'язково повиннi бути нейтралiзованi у вiдповiдностi з технiчною iнструкцiєю.
Небезпечним для людини є струм промислової частоти 50 Гц силою бiльше 0,1 А. Напруга в електричних колах 40 В та більше вважається небезпечною для життя. Електричний струм при напрузi 220 В може викликати важкi травми i смерть.
Для запобiгання враження електричним струмом необхiдно дотримуватися наступних правил технiки безпеки:
- не можна доторкатися до електричних проводiв, контактних зажимiв, клем електрообладнання, слiд пам'ятати, що вони можуть бути пiд напругою;
необхiдно слiдкувати, щоб на обслуговуваному обладнаннi було надiйне заземлення i не було вiдкритих ділянок пiд напругою;
не залишати без нагляду працююче обладнання, при необхiдностi вiдлучитись обов'язково вiдключають обладнання вiд мережi;
при наявностi враження електричним струмом здiйснити першу медичну допомогу потерпiлому, сповiстити про те, що сталося в медпункт та керiвнику робiт.
Освiтлення достатнє i повинно вiдповiдати СH i П II- 4 -79. Потрiбна освiтленiсть визначається характером виконуваної роботи i дiючими санiтарними нормами. При природньому i штучному освiтленi робочi мiсця розмiщенi таким чином, щоб свiтло падало злiва. Такi умови вважаються оптимальними.
Розмiщення для електроустаткування і електропроводки iзоляцiї забезпечують повну безпеку працюючого.
Шкiдливi речовини, якi видiляються при роботi, видаляються за допомогою мiсцевої вентиляцiї. Розмiщення пристроїв i трубопроводiв для вiдведення повiтря виключає можливiсть травматизму.
Зовнiшнє оформлення робочих мiсць в виробничих примiщеннях вiдповiдає вимогам виробничої естетики. Кольори для фарбування поверхонь виробничих примiщень i устаткування, які розмiщені в колi зору працюючого, повинні бути свiтло-голубими, що забезпечує кращу видимiсть деталей i сприятливо дiє на нервову систему людини.
В комплекс заходів по створенню високопродуктивної працi входять i психофiзiологiчнi заходи, якi забезпечують безперервний ріст продуктивностi працi при мiнiмальних витратах фiзичної i нервової енергiї працюючого, i направленi на створення оптимального режиму працi та вiдпочинку із врахуванням конкретного процесу виробництва.
Виробничий процес збирання, монтажу та регулювання приладу вiдноситься по ступеню пожежної небезпечностi до категорiї Д.
Причинами пожежi можуть бути: коротке замикання, перевантаження провiдникiв мережi, виникнення великих перехiдних опорiв, якi порушують нормальну роботу технологiчного обладнання. Тому передбачаються пристрої, що забезпечують вiд'єднання при короткому замиканнi як всiєї мережi, так i окремих її ділянок.
Електроосвiтлення створює пожежну небезпеку при перегрiванні провiдникiв та iзоляцiї.
Для захисту провiдникiв вiд механiчних та хiмiчних пошкоджень їх прокладають в гумових або металевих трубках, якi мають внутрiшню iзоляцiю.
При русi гумової стрiчки транспортеру можуть виникати електростатичнi заряди. При незначнiй вологостi повiтря можливий iскровий розряд мiж частинами обладнання, або розряд на землю.
Енергiя такої iскри незначна, але може бути достатньою для пiдпалення горючої або вибухонебезпечної сумiшi. Таким чином, виникаючi в виробничих умовах електростатичнi заряди, можуть бути джерелами пожежi.
Уникнути небезпеки виникнення електростатичних зарядiв можна наступними методами:
1) заземлення виробничого обладнання та ємностей для зберiгання вогненебезпечних рiдин;
2) збiльшення вологостi повiтря або використання антистатичних домішок до основного продукту.
Джерелами пожежi можуть бути легкозаймистi рiдини: спирт, бензин, ацетон та ін. тому їх запас на виробничій ділянці не повинен перевищувати потреби на одну робочу змiну. Для зберiгання цих рiдин та їх вiдходiв повинна бути передбачена спецiальна тара - алюмiнієвi бiдони з притертими кришками, з чiткою назвою рiдини та попереджувальним надписом "ВОГHЕHЕБЕЗПЕЧНО!".
1. Архангельський А.Я. Програмирование в Delphi 7. - М.: Бином, 2004. 1152 с.
2. Бобровский С. Delphi 6 и Kylix: Библиотека программиста. - СПб.: Питер, 2002. - 560 с.
3. Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Паскаль. Turbo Pascal і Delphi. 4-те вид. - Львів: Деол, СПД Глинський, 2003. - 144 с.
4. Программирование портов в Delphi. - amberv.narod.ru/delphi1.html
5. Зубчук В.И. Справочник по цифровой схемотехнике. - К.: Техника, 1990. - 448 с.
6. Новиков Ю.В., Калашников О.А., Гуляэв С.Э. Разработка устройств сопряжения для персонального компьютера типа IBM PC. - М.: ЭКОМ, 1997. - 224 с.
7. Гук М. Аппаратные интерфейсы ПК. Энциклопедия. - СПб.: Питер, 2002. - 528 с.
8. Ковальчук В.М. Основи економічної теорії. - Тернопіль: 2003. - 203 с.
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,
Dialogs, StdCtrls, ExtCtrls, TeeProcs, TeEngine, Chart, Series, Menus;
CheckBox_ADC_Proces_Show: TCheckBox;
procedure B_Write_DRClick(Sender: TObject);
procedure B_Read_SRClick(Sender: TObject);
procedure FormCreate(Sender: TObject);
procedure B_Write_CRClick(Sender: TObject);
procedure B_Out_UClick(Sender: TObject);
procedure B_In_UClick(Sender: TObject);
procedure B_ExitClick(Sender: TObject);
procedure B_DiagramClick(Sender: TObject);
procedure B_StopClick(Sender: TObject);
procedure B_SaveClick(Sender: TObject);
procedure RadioGroup_LanguageClick(Sender: TObject);
procedure Save1Click(Sender: TObject);
procedure InU1Click(Sender: TObject);
procedure OutU1Click(Sender: TObject);
procedure WriteDR1Click(Sender: TObject);
procedure Write_CR1Click(Sender: TObject);
mDR,mSR,mCR,mCR1:array[0..8] of byte;
function IsDriverInstalled : Boolean; stdcall; external 'io.dll';
procedure PortOut(Port : Word; Data : Byte);stdcall; external 'io.dll';
function PortIn(Port : Word) : Byte;stdcall; external 'io.dll';
Procedure Trans_bOut_mDR(bOut:byte);
{ Процедура перетворює байт bOut в набір з 8 бітів,
які записуються у масив mDR[0..7], де біт mDr[0] - молодший}
// Примітка. Відображати біти на екрані наступним чином: D7 D6 D5 D4 D3 D2 D1 D0
Rc1:=Rc1+(1/(mR[nDr]+Rdiod))*mDR[nDr];
// ShowMessage(' bOut= '+IntToStr(bOut)+' Rc= '+FloatToStrF(Rc,ffFixed,6,2)+' Ur= '+FloatToStrF(Ur,ffFixed,6,2));
procedure TF_ADC.FormCreate(Sender: TObject);
L_Driver_LPT.Caption:='Driver Ok!';
procedure TF_ADC.B_ExitClick(Sender: TObject);
// == DR ==== BEGIN ===================
procedure TF_ADC.B_Write_DRClick(Sender: TObject);
if CheckBox_DR0.Checked then mDR[0]:=1;
if CheckBox_DR1.Checked then mDR[1]:=1;
if CheckBox_DR2.Checked then mDR[2]:=1;
if CheckBox_DR3.Checked then mDR[3]:=1;
// == DR ==== END ===================
// === CR ==== BEGIN ===================
procedure TF_ADC.B_Write_CRClick(Sender: TObject);
if CheckBox_CR0.Checked then mCR[0]:=1;
if CheckBox_CR1.Checked then mCR[1]:=1;
if CheckBox_CR2.Checked then mCR[2]:=1;
if CheckBox_CR3.Checked then mCR[3]:=1;
// === CR ==== END ===================
procedure TF_ADC.B_Read_SRClick(Sender: TObject);
if mSR[3]=0 then CheckBox_SR3.checked:=false;
if mSR[3]=1 then CheckBox_SR3.checked:=true;
Procedure Tran_bOut_mCR(bOut:byte);
{ Процедура перетворює байт bOut в набір з 8 бітів,
які записуються у масив mCR[0..7], де біт mCr[0] - молодший}
// Примітка. Відображати біти на екрані наступним чином: D7 D6 D5 D4 D3 D2 D1 D0
procedure TF_ADC.B_Out_UClick(Sender: TObject);
// ShowMessage(' bOut= '+IntToStr(bOut)+' Ur= '+FloatToStrF(Ur,ffFixed,6,2));
if mCR[0]=1 then CheckBox_CR0.Checked:=true
if mCR[1]=1 then CheckBox_CR1.Checked:=true
if mCR[2]=1 then CheckBox_CR2.Checked:=true
if mCR[3]=1 then CheckBox_CR3.Checked:=true
procedure TF_ADC.B_In_UClick(Sender: TObject);
if mDR[0]=1 then CheckBox_DR0.Checked:=true
if mDR[1]=1 then CheckBox_DR1.Checked:=true
if mDR[2]=1 then CheckBox_DR2.Checked:=true
if mDR[3]=1 then CheckBox_DR3.Checked:=true
Ur:=mUr[bOut]; // oporna for Dr3 - DR0
if CheckBox_ADC_Proces_Show.checked then
ShowMessage(' bOut= '+IntToStr(bOut)+' Ur= '+FloatToStrF(Ur,ffFixed,6,2));
E_In_U.text:=FloatToStrF(U_In,ffFixed,4,2);
procedure TF_ADC.B_DiagramClick(Sender: TObject);
CheckBox_ADC_Proces_Show.Checked:=false;
ShowMessage('QI>QI_Max= '+IntToStr(QI_Max));
Time_Discret:=StrToInt(E_Time_Discret.Text);
procedure TF_ADC.B_StopClick(Sender: TObject);
procedure TF_ADC.B_SaveClick(Sender: TObject);
flName:=SaveDialog1.FileName+'.txt';
procedure TF_ADC.RadioGroup_LanguageClick(Sender: TObject);
if RadioGroup_Language.ItemIndex=1 then
CheckBox_ADC_Proces_Show.Caption:='ADC_Показати_Процес';
L_Time_Discret.Caption:='Проміжки_Часу (мс)';
MainMenu1.Items[0].Caption:='Файл';
MainMenu1.Items[0].Items[0].Caption:='Зберегти';
MainMenu1.Items[1].Items[0].Caption:='Вхід_U';
MainMenu1.Items[1].Items[1].Caption:='Вихід_U';
MainMenu1.Items[2].Caption:='Порт';
MainMenu1.Items[2].Items[0].Caption:='Записати_DR';
MainMenu1.Items[2].Items[1].Caption:='Записати_CR';
if RadioGroup_Language.ItemIndex=0 then
CheckBox_ADC_Proces_Show.Caption:='ADC_Proces_Show';
L_Time_Discret.Caption:='Time_Discret (ms)';
MainMenu1.Items[0].Caption:='File';
MainMenu1.Items[0].Items[0].Caption:='Зберегти';
MainMenu1.Items[1].Items[0].Caption:='In_U';
MainMenu1.Items[1].Items[1].Caption:='Out_U';
MainMenu1.Items[2].Caption:='Port';
MainMenu1.Items[2].Items[0].Caption:='Write_DR';
MainMenu1.Items[2].Items[1].Caption:='Write_CR';
procedure TF_ADC.Save1Click(Sender: TObject);
procedure TF_ADC.InU1Click(Sender: TObject);
procedure TF_ADC.OutU1Click(Sender: TObject);
procedure TF_ADC.WriteDR1Click(Sender: TObject);
procedure TF_ADC.Write_CR1Click(Sender: TObject);
Загальний огляд існуючих первинних перетворювачів температури. Розробка структурної схеми АЦП. Вибір п’єзоелектричного термоперетворювача, цифрового частотоміра середніх значень в якості аналого-цифрового перетворювача, розрахунок параметрів схеми. курсовая работа [30,5 K], добавлен 24.01.2011
Побудова графіка функції первинного перетворювача для системного датчика температури. Визначення максимальної похибки нелінійності характеристики. Лінеаризація НСХ перетворювача. Вибір і обґрунтування принципу роботи вузла аналого-цифрового перетворення. дипломная работа [331,1 K], добавлен 07.06.2014
Огляд сучасних систем телемеханіки та їх елементної бази. Розробка передавального напівкомплекту кодоімпульсної системи телемеханіки та принципової електричної схеми, розрахунок параметрів аналого-цифрового перетворювача, побудова діаграми роботи. курсовая работа [217,0 K], добавлен 28.09.2011
Аналітичний огляд сучасних перетворювачів тиску. Розгляд основних методів вимірювання, традиційної конструкції перетворювача. Опис будови перетворювача тиску з герметизованою камерою, мембранно–важільного для вимірювання різниці і надлишкового тиску. курсовая работа [1,0 M], добавлен 21.12.2015
Розробка цифрового дозиметра з трьома режимами вимірювання з виводом значення вимірювання на дисплей. Аналіз мікроконтролера для керування його роботи, функціональна схема на базі мікроконтролера та програмного забезпечення для роботи дозиметра. курсовая работа [2,4 M], добавлен 18.06.2010
Вибір конструктивної схеми. Розробка циліндричного перетворювача, що має форму кільця. Розрахунки еквівалентних електричних і механічних параметрів. Частота перетворювача у робочому середовищі. Активна складова механічного опору. Електрична добротність. контрольная работа [125,0 K], добавлен 07.05.2011
Проектування та реалізація перетворювача напруги в імпульси. Розрахунок та визначення технічних параметрів перетворювача напруга-тривалість. Розробка та обґрунтування структурної схеми приладу. Методика проведення і призначення електричних розрахунків. курсовая работа [270,5 K], добавлен 04.02.2010
Работы в архивах красиво оформ
Навчальна модель аналогово-цифрового перетворювача дипломная работа. Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника.
Курсовая Работа На Тему Увольнение
Жалпы Адамзаттық Құндылық Дегеніміз Не Эссе
Курсовая работа: Правовое регулирование таможенных режимов
Отчет По Полевой Практике Почвоведение
Лабораторная Работа Номер 8 Изучение
Доклад по теме Кочетков А.С.
Курсовая работа: Сучасний стан туристичної галузі Республіки Словенія
Реферат по теме Западная и восточная деловые культуры
Практическая Работа Проводник
Реферат Культура Европы 19 Века 6 Листов
Реферат: Качественный анализ анионов
Курсовая работа по теме Расчет точности соединений и калибров
Курсовая работа по теме Право и государство в их соотношении
Курсовая работа по теме Предоставление земельного участка для строительства автовокзала
Курсовая работа по теме Приобретение и прекращение права собственности
Курсовая работа по теме Эффективность современных направлений развития индустрии туризма в Казахстане
Реферат: на тему: «икт в образовании»
Реферат На Тему Современные Сми И Их Воздействие На Мировоззрение Современного Человека
Курсовая Работа На Тему Фактор Риска В Управлении Финансами
Курсовая Работа На Тему Философия Любви
Права и обязанности потребителя и изготовителя - Государство и право контрольная работа
Исследование аналоговых вычислительных устройств - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника реферат
Виды пальцевых узоров - Государство и право реферат


Report Page