Наші багатоквартирні душі
Anadii<< вірші
Наші багатоквартирні душі
Утримують постояльців
В очікуванні тектонічних зрушень
Ми зуби стискаєм і пальці
Мов по залізничній станції
Біжать крізь тіла туристи
Нас стерви жеруть і стерв'ятники
З нас бусини роблять в намисто.
Впускаєм ми всіх лиш не істину
Та знову і знову плачемо...
А Він все іде крізь тисняву
На зустріч до нас. На побачення.
Та Він дочекається, вір мені,
І буде терпляче слухати
Про болі твої, про відстані
Що ти проблукав замучений
А потім всміхтнеться лАскаво
ПригОрне до себе з силою
І гра розпочнеться заново
Ми станем чиїмись крилами.