Напівтвердокрилі Національного природного парку "Вижницький" - Биология и естествознание курсовая работа

Главная

Биология и естествознание
Напівтвердокрилі Національного природного парку "Вижницький"

Історія вивчення напівтвердокрилих. Особливості життєвого циклу. Основні еколого-біологічні групи клопів. Еколого-фауністична характеристика клопів основних біогеоценозів ландшафтного заказника Цецино та найближчих околиць. Виготовлення колекції комах.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання:
1. вивчити видовий склад клопів згаданої вище території;
2. дослідити біотопічну приуроченість напівтвердокрилих у межах НПП «Вижницький» та прилеглих територій;
3. здійснити еколого-фауністичний аналіз геміптерофауни основних біогеоценозів досліджуваної території.
При проведенні будь-яких робіт в лабораторії або аудиторії, де присутні багато людей, слід бути дуже уважним, зібраним, акуратним, дотримуватись правил техніки безпеки, зокрема, протипожежної безпеки. Приміщення повинні обладнуватися протипожежними засобами та запасними виходами, в них повинен бути план евакуації у випадку пожежі. Слід суворо дотримуватися правил роботи з електроприладами. Електричні розетки повинні бути справними, усі електроприлади - обладнані заземленням та перебувати у працездатному стані. По закінченні робіт слід відключити усі електроприлади, крани газо- та водопостачання.
При виконанні робіт у польових умовах слід дотримуватися безпечних правил поводження для запобігання поранень, ушкоджень, укусів отруйних тварин тощо. За будь-яких обставин слід мати при собі засоби першої медичної допомоги (аптечку).
2.3 Результати досліджень та їх обговорення
2.3.1 Таксономічна структура та біотопічний розподіл напівтвердокрилих
За період досліджень нами було знайдено 49 видів клопів, які належать до 39 родів та 18 родин ряду Нemiptera і репрезентують фауністичні комплекси всіх основних біогеоценозів району досліджень: відкритих біотопів (луки та прибережні ділянки водойм), закритих (ліс), тимчасових та постійних малих водойм, агроценозів (поле, садово-городні ділянки). Біотопічний розподіл знайдених видів наведений у табл. 2.1.
Надродина Pentatomoidea Родина Platastidae Coptosoma scutellatum F.
Родина Acanthosomidae Acanthosoma haemorrhoidalis L.
Родина Pentatomidae Graphosoma italicum L.
Надродина Coreoidea Родина Coreidae Enoplops sаpha F.
Родина Hydrometridae Hydrometra stagnorum L.
Родина Gerridae Gerris lacustris L.
Родина Mesoveliidae Microvelia reticulata Burm.
Родина Miridae Derdeocoris segrisipus M.
Родина Notonectidae Notonecta glauca L.
Родина Corixidae Corixa dentipes Illiger
Родина Naucoridae Iliocoris (Naucoris) cimicoides L.
Родина Lygaeidae Arocatus melanocephalus F.
Родина Pyrrhocoridae Pyrrhocoris apterus L.
Родина Reduviidae Reduvius personatus L.
Родина Aradidae Aradus corticalis L.
Родина Anthocoridae Anthocoris nemorum L.
2.3.2.Еколого-фауністична характеристика клопів основних біогеоценозів ландшафтного заказника Цецино та найближчих околиць
Найтиповішими для регіону дослідження є наступні типи біогеоценозів: букові ліси та грабово-букові ліси з домішками хвойних порід. На схилах зустрічаються лучні ділянки; значні площі протягом останніх десятиліть експлуатуються як садово-городні ділянки; місцями зустрічають орні землі, зайняті під овочеві культури, рідше - під кукурудзу. На досліджуваній території поширені малі водойми різних типів: тимчасові (періодичні та напівпостійні), постійні (дреновані та напівпротічні), джерельного походження (лімнокрени та гелокрени). Нарешті, надзвичайно цікавими у фауністичному відношенні є прибережні ділянки зазначених водойм. У кожному типі біогеоценозів здійснювали окремі якісні та кількісні дослідження геміптерофауни, результати яких наведені нижче.
Різноманітність барв лучних рослин приваблює велику кількість різноманітних комах (рис.2.1). Склад фауни клопів визначається характером трав'янистої рослинності, відстанню до агроценозів, ступенем використання під випасання худоби. Однією з найпоширеніших тут родин клопів є сліпняки (Miridae). Видовий склад напівтвердокрилих лук НПП «Вижницький» наведений у табл. 2.3. Цікаві дані отримані нами при порівнянні геміптерофауни луки на різних частинах схилу (угорі, посередині та внизу), Виявилося, що як видовий склад, так і кількісні показники відрізняються на згаданих ділянках. Нами виявлено, що на вершині схилу найчастіше зустрічаються наступні види: Dolycoris baccarum L., Calocorіs seticornis F., Miris dolobratus F., Leptoterna dolobrata L., Lygus pratensis L., Stenodema calcaratum Fall., Lopus lineolatus F. за домінування таких рослин, як суниця лісова (Fragaria vesca L.) та куколиця біла (Melandrium album Mill.). У середній частині схилу найчастіше зустрічаються Dolycoris baccarum L., Polymerus unifosciatus F., Orthops kalmi F., Orthops rubricatus F., Orthops pantinacae Fall., Palomena prasina L., Carpocоris fuscispinus Boh., Calocoris seticornis F., Calocoris cinctipes Gst., Derdeocoris segnissipus M. за домінування суниці лісової, хвоща польового (Equisetum arvense L.) та куколиці білої. Унизу схилу, де домінуючими рослинами є щавлі (кінський - Rumex confertus Willd. та кучерявий - R. crispus L.) та дзвоники (Campanula glomerata L.), з напівтвердокрилих переважають Coreus marginatus L., Calocoris bipunctatus F., Calocoris fulvomaculatus Deg., Graphosoma italicum L., Palomena prasina L., Palomena prasina v.subrebescens
Зі справжніх водних клопів заслуговують на увагу представники родини Nepidae - Водяних скорпіонів - тварини, що мають на кінці черевця довгу дихальну трубочку, яка складається з двох жолобоподібних половинок. У водяних скорпіонів передні ноги хапальні, їх гомілки та лапки прикладаються до стегон, як у плавтів. Середні та задні ноги швидше ходильні, ніж плавальні. Хобіток короткий, направлений вперед та трохи вниз. Вусики дуже короткі, заховані у ямках на нижньому боці голови під очима. Представники цієї родини - хижаки; полюють “у скрадку”, живляться нижчими раками, п'явками, личинками різних комах [16, 25]. Вони майже не плавають, а ходять по дну та водних рослинах, зимують у воді. Водяний скорпіон - Nepa cinerea L. - типовий представник родини Nepidae. Долати течію йому допомагають міцні ноги, за допомогою яких тварина тримається за водні рослини. Тіло скорпіона нагадує почорнілий листок зі стебельцем, тому його надзвичайно важко помітити у воді у стані спокою. Зовні він більше нагадує скорпіона, ніж клопа, завдяки клешньоподібним переднім кінцівкам та довгій дихальній трубочці, кінчик якої тварина виставляє на поверхню води для дихання. Пересувається він дуже повільно, плаває погано й неохоче, найчастіше сидить нерухомо, чатуючи свою здобич. Полює на любих водних тварин відповідних розмірів.
Не менш цікавим представником цієї ж родини, який зустрічається у досліджуваному регіоні, є ранатра європейська, або водяна, або клоп-паличка (Ranatra linearis L.). Помітити її у воді ще важче, ніж скорпіона: вона нагадує бурувату паличку 60-70 мм завдовжки та 4-5 мм завтовшки. Якщо її потривожити, тварина заклякає. Побачити ранатру можна лише тоді, коли вона повільно ходить по дну між рослинами [18]. Ранатра добре літає і може перелетіти з однієї водойми до іншої (ми спостерігали такий переліт на невеликих лісових ставках).
Таким чином, внаслідок обстеження різноманітних водойм заказника Цецино та найближчих околиць нами знайдено 9 видів водних клопів, розподіл яких по окремих типах водойм наведений у табл. 2. 4.
Таблиця 2.4 Приуроченість клопів до окремих типів водойм
Iliocoris (=Naucoris) cimicoides L.
3.2.3 Напівтвердокрилі прибережних ділянок
Прибережні біотопи відкритого типу характеризуються буйною трав'янистою рослинністю з високими травами - зонтичними, кінським (Rumex confertus Willd.) та кучерявим (R. crispus L.) щавлями (рис.2.4; 2.5). Тут зареєстровано тварин з родини сліпняків (Miridae), серед яких домінують трав'яний клоп мірис (Miris dolobratus L.), та сліпняк люцерновий (Adelphocoris lineolatus F.). Можна зустріти досить великих або середнього розміру клопів родини щитників (Pentatomidae), яких легко пізнати за великим щитком трикутної форми на грудях. На зонтичних знайдено велику кількість італійських, або смугастих щитників (Graphosoma italicum L.) та поліфагів - щитників ягідних (Dolycoris baccarum L.). На щавлях зустрічається велика кількість ювенільних особин та імаго клопа щавлевого (Coreus marginatus L.) з родини крайовиків (Coreidae). Взагалі, щавлевий клоп надзвичайно поширений у досліджуваному нами регіоні. Очевидно, це можна пояснити близкістю розміщення природних біотопів та агроценозів, у рослинності яких знаходимо достатню кількість субстратів живлення цих клопів (щавель посівний, ревень тощо). Тварини можуть живитися з ранньої весни до пізньої осені, використовуючи як дикі, так і культурні рослини, по мірі їх вегетації.
Загальновідомо, що ліси посідають провідне місце серед біогеоценозів Землі [13]. Ліс як середовище проживання тварин характеризується низкою особливостей, які обумовлюють склад фауністичних комплексів лісового біоценозу [29, 51, 52]. Для лісу й лісових насаджень характерні своєрідні мікрокліматичні показники: завдяки щільності деревного та чагарникового покриву тут краще затримується волога та прохолода, менша освітлюваність, менша сила вітру. Деякі з цих особливостей сприятливі для клопів (затишок), інші ж негативно позначаються як на видовому різноманітті, так і на чисельності цих комах. В-цілому, видовий склад лісових біоценозів досліджуваного нами регіону менш різноманітний, ніж у біотопах відкритого типу.
При дослідженні геміптерофауни чистих бучин та буково-грабового лісу нами не виявлено істотних відмінностей, тому надалі дані щодо цих біотопів наводимо разом. На деревах та кущах знайдено клопів з родини щитників: клопа зеленого (Palomena prasina L.), щитників червононогого (Pentatoma rufipes L.) й гостроплечого (Carpocoris fuscispinus Boh.), а також кильовика червонозадого (Acanthosoma haemorrhoidalis L.). На кінському щавлі зустрічалося багато щавлевого клопа. В окремих місцях (з сонячного боку біля пеньків та на стовбурах дерев) масово зустрічалися імаго та личинки червоноклопів звичайних, або клопів-солдатиків (Pyrrhocoris apterus L.) з родини червоноклопів (Pyrrhocoridae). З родини підкорників (Aradidae) звичайними є підкорники звичайні (Aradus corticalis L.), які живуть під корою дерев та у трутовиках і живляться деревним соком та міцелієм грибів. Усюди в невеликих кількостях виявлено представників родини хижаків (Reduviidae): хижака червоного (Rhynocoris iracundus L.) (рис. 2.6) та редувія рядженого (Reduvius personatus L.), які вдень полюють на різних комах, зокрема, шкідливих і вважаються надзвичайно корисними тваринами [50, 51].
По схилах в околицях заказника Цецино зустрічаються великі городи, які щорічно розорюються та засаджуються овочевими і, частково, зерновими рослинами у режимі монокультури. Їх розглядали як окремі біотопи, умовно названі полем.
Поля мають розвинені специфічні мікрокліматичні умови, значною мірою відмінні від умов розглянутих раніше біотопів. Характерною їх особливістю є виражені зміни мікроклімату протягом доби. У сонячні дні температура у прикореневому ярусі підвищується, тут значно вологіше, ніж біля верхівок рослин [41].
Домінуючою групою клопів тут були представники родини щитників, а серед них - шкідлива черепашка (Eurigaster integriceps Put.) - масовий шкідник пшениці, жита, ячменю та інших злаків. Слід зазначити, що поодинокі особини шкідливої черепашки зустрічалися також у інших біотопах, куди, можливо, потрапляли випадково: заносилися вітром або ж залітали з сусідніх городів та полів. Незважаючи на те, що цих клопів знаходили найбільше, загальна їх кількість, визначена методом кількісного косіння, не перевищувала 3-5 особин на м2, тобто не становила загрози для відповідних сільськогосподарських культур. Це може бути пов'язано з поширенням у даному регіоні природних ворогів цієї комахи. Показано, що у зниженні чисельності шкідливої черепашки важливу роль відіграє яйцеїд теленомус, який відкладає свої яйця у яйця клопів. Личинка, що виводиться всередині клопиного яйця, живиться його вмістом, швидко росте і невдовзі розриває тісну яйцеву оболонку та виходить назовні. Клопів роду черепашок знищують також граки та інші птахи, хижі жуки, мурашки й павуки [24, 30]. У Чернівцях та найближчих околицях граків дуже багато [49] і ця обставина може бути підгрунтям висловленого нами припущення.
На полях та городах знайдено також черепашку маврську (E. maura L.) та черепашку австрійську (E. austriaca Schr.); зрідка траплялася також елія гостроголова (Aelia acuminata L.). Поблизу від посадок капусти, а місцями також на інших культурах, засмічених бур'янами з родини хрестоцвітих, зустрічалися клопи роду строкаті щитники: клоп капустяний (Eurydema ornata L.) та клоп ріпаковий (E. oleracea L.).
2.3.2.6 Напівтвердокрилі садово-городніх ділянок
Геміптерофауна садово-городніх ділянок не відрізняється значним видовим різноманіттям. Тут представлені клопи з двох екологічних груп: хижі, що живляться іншими комахами, та рослиноїдні-олігофаги, які знаходять на городах монокультури своїх харчових субстратів. Серед тварин першої групи виділялися чисельністю представники родини хижаків-крихіток - Anthocoridae: лісовий хижий клопик (Anthocoris nemorum L.) та польовий хижий клопик (Lyctocoris campestris F.). Найчастіше їх зустрічали серед поселень попелиць, якими вони живляться разом з іншими хижими комахами - личинками сонечок та сирфів [46]. Як і в інших біотопах, у невеликих кількостях зустрічалися редувії ряджені. Серед рослиноїдних напівтвердокрилих домінували щавлеві клопи, великі скупчення яких спостерігали навесні на ревені, та представники роду Eurydema - капустяний та ріпаковий клопи. Часом на зонтичних рослинах (кропі, петрушці, кмині, пастернаку, сельдереї, любистку) спостерігали італійських клопів. На ягідниках місцями численні клопи ягідні (Dolycoris baccarum L.) (рис. 2.7). Торкаючись походження фауни цього типу біотопів, можна навести міркування Швайгера [Schweiger, 1961, цит. 28], згідно яких фауна садів та садибних ділянок формується за рахунок представників фауністичних комплексів прилеглих природних біогеоценозів: лісів, степів, берегів водойм, а також сусідніх сільськогосподарських угідь.
Для більш докладного порівняння досліджуваних біотопів провели кількісні збори комах, результати яких наведені у табл. 2. 5.
Таблиця 2.5 Кількісний склад напівтвердокрилих у різних типах біогеоценозів
З аналізу наведених даних видно, що найбільшою кількісною різноманітністю характеризуються лучні біотопи, що в-цілому відповідає особливостям біології та екології напівтвердокрилих.
Найменша кількість клопів зареєстрована у водоймах, проте у даному біотопі можливий недооблік напівтвердокрилих у зв'язку з неможливістю одночасного ефективного кількісного збору нейстонних та справжніх водних комах. Нарешті, найбільша кількість клопів відзначена нами на узліссі, що ще раз підтверджує показаний нами при вивченні видового різноманіття напівтвердокрилих (див. розділ 2.3.1.) ефект екотону: кількість клопів на межі поля й лісу більша, ніж у кожному з межуючих біотопів.
Геміптерофауна Національного природного парку «Вижницький» представлена 49 видами клопів, що належать до 39 родів з 18 родин.
Найбільша видова різноманітність клопів притаманна лучним біотопам (56,25 % від загальної кількості видів), найменша - прибережним ділянкам водойм (12,5 %). На межі поля й лісу спостерігається виражений ефект екотону.
Показана залежність видового складу клопів від частини схилу в межах лучного біогеоценозу.
Геміптерокомплекс утворений чотирма основними групами за харчовою спеціалізацією: фітофагами (67,35 %), зоофагами-хижаками (26,52 %), поліфагами (4,08 %) та міцетофагами (2,04 %).
Антонов В.С. Климат Черновцов. - Черновцы: Зелена Буковина, 1999. - 152 с.
Ассаул Н.Ф. Полевой клоп - вредитель зерновых культур // Защита растений от вредителей. - М., 1965. - 260 с.
Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. - М.: Высш. школа, 1980. - 416 с.
Богданов-Катьков Н.Н. Руководство к практическим занятиям по общей энтомологии. - М.-Л.: ОГИЗ-Сельхозгиз, 1947. - 356 с.
Васильев Е.М. Люцерновый клоп, повреждающий свекловичные высадки // Вестник сахарной промышленности. - 1909. - № 2. - С. 12-14.
Васильев Ю.М. Люцерновый клоп (Adelphocoris lineolatus Goerse.), его образ жизни и меры борьбы с ним // Бюро по энтомологии. - 1908. - № 4. - С. 18.
Вернигор С.В. К биологии свекловичного клопа (Poeciloscytus cognatus Fieb.) // Захист рослин. - 1928. - № 3-4. - С. 97-105.
Виноградова В.И. Материалы по изучению вредных насекомых бахчево-огородных культур Таджикскистана : Труды Ан Тадж. ССР. - Т. 5. - 1952. - 60 с.
Водолагин В.Д. Полосатый клоп Graphosoma italicum Mull. как вредитель аниса, кориандра и тмина // Эфирно-масличные культуры. - М., 1936. - С. 21-24.
Галахов П.Н. Вредитель кунжута - травяной клоп // Докл. ВАСХНИЛ. - Т. 6. - 1951. - С. 22-24.
Горностаев Г.Н. Насекомые СССР. - М.: Мысль, 1970. - 372 с.
Губанов И.А., Новиков В.С., Тихомиров В.Н. Определитель высших растений средней полосы европейской части СССР. - М.: Просвещение, 1981. - 287 с.
Еталони живої природи / Давидюк В.П., Полікарпов М.М., Трофименко І.В. та ін. - К.: Рекламне агенство “Курс”, 1993. - 30 с.
Жупанський Я.І., Куниця М.М. Географія Чернівецької області. - Чернівці, 1993. - 192 с.
Заповідні об'єкти Буковини (реєстр природного заповідного фонду Чернівецької області). - Чернівці, 1988. - 50 с.
Заславский Экология вредных насекомых и энтомофагов / Труды ЗИН. Т. 36. - М.-Л.: Наука, 1965. - 120 с.
Каменкова К.В. Биология и экология ягодного клопа (Dolycoris baccarum L.) - дополнительного хозяина яйцеедов черепашки в Краснодарском крае // Энтомологическое обозрение. - 1958. - Т. 38, № 2. - С. 563-579.
Канюкова Е.В. Полужесткокрылые рода Ranatra F. (Heteroptera, Nepidae) фауны СССР // Энтомологическое обозрение. - 1989. - Т. 68, № 1. - С. 121-124.
Кержнер И.М. Систематика равнокрылых и полужесткокрылых насекомых (Hemiptera) фауны СССР.- Л., 1981. - 400 с.
Кириченко А.Н. Coreidae: Coreinae // Фауна России и сопредельных стран. - М., 1916. - 395 с.
Кириченко А.Н. Настоящие полужесткокрылые Европейской части СССР. - М.-Л., 1951. - 423 с.
Кириченко А.Н. Методы сбора настоящих полужесткокрылых и изучения местных фаун. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1957. - 123 с.
Кириченко А.Н. Полужесткокрылые (Hemiptera - Heteroptera) Таджикистана. - Душанбе: Изд-во АН Тадж. ССР, 1964. - 350 с.
Киселева Е.Н. Хлебные клопы-черепашки в условиях Горьковской области // Вестник защиты растений. - 1940. - № 3. - С. 41-43.
Козлов М.А., Олигер И.М. Школьный атлас-определитель беспозвоночных. - М.: Просвещение, 1991. - 207 с.
Кузнецова Н.Я. Насекомые. - СПБ,: Тип. Акц. Общ-ва Брокгауз-Ефрон, 1910. - С. 110-117.
Кулик С.А. Фауна и экология насекомых Восточной Сибири и Дальнего Востока. - Иркутск: Изд-во Ирк. Ун-та, 1977. - 132 с.
Кучерявий В.П. Урбоекологія. - Львів: Світ, 1999. - 360 с.
Ліси України: сучасний стан, збереження, збалансоване використання / Шеляг Ю.Р., Стойко С.М., Вакаренко Л.П. та ін. - К., 1997. - 64 с.
Махотин А.А. Материалы по развитию вредной черепашки (Eurigaster integriceps Put.) // Вредная черепашка. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1947. - С. 19-48.
Мегалов В.А. Выявление вредителей полевых культур. - М.: Колос, 1968. - 176 с.
Негробов О.П.. Черненко Ю.И. Определитель семейств насекомых. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1989. - С. 32-64.
Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. - К.: Фитосоциоцентр, 1999. - 548 с.
Определитель вредных и полезных насекомых и клещей технических культур в СССР. - Л.: Колос, 1981. - 542 с.
Определитель пресноводных насекомых средней полосы европейской части СССР. - М.: Изд-во МГУ, 1973. - С. 214-376.
Природні умови м. Полтави та його околиць. Мохоподібні як особлива лінія еволюції вищих рослин. Мохоподібні лісових ценозів околиць сіл Розсошенці та Копили. Морфолого-біологічні та еколого-ценотичні особливості мохів. Господарське значення мохоподібних. курсовая работа [9,9 M], добавлен 11.04.2010
Сучасний екологічний стан і перспективи озеленення м. Харкова, історія спорудження міського саду імені Шевченка. Фізико-географічний опис району, його еколого-біологічні особливості, динаміка озеленення території, ліхеноіндікаційні дослідження. дипломная работа [743,7 K], добавлен 30.09.2012
Загальна характеристика відділу Квіткових: біологічні особливості; екологія та поширення. Структурні типи рослин відділу Покритонасінних. Еколого-біологічні особливості квіток. Практичне значення квіткових. Будова дводольних та однодольних рослин. курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.04.2010
Вивчення фіторізноманіття властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області. Еколого-біологічна характеристика та біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології. Фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори. дипломная работа [138,2 K], добавлен 15.05.2014
Краткий морфологический очерк мух семейства Sphaeroceridae. Природно-климатическая характеристика ландшафтного заказника "Камышанова Поляна". Таксономический состав, ареалогический анализ, биотопическое распределение, практическое значение сфероцерид. дипломная работа [2,6 M], добавлен 18.10.2013
Фізико-географічна характеристика району дослідження. Видовий склад дендрофільних комах парку "Юність" Ленінського району м. Харкова, їх біологічні, фенологічні особливості та трофічні зв’язки. Особливості формування шкідливої ентомофауни в умовах міста. дипломная работа [66,2 K], добавлен 19.08.2011
Видовой состав охраняемых эфемеров и эфемероидов на территории ландшафтного заказника и их значение. Особенности цикла развития эфемероидов на примере хохлатки Галлера. Описание эфемероидов (ветреница лесная), занесенных в Красную книгу Беларуси. курсовая работа [2,9 M], добавлен 19.05.2016
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Напівтвердокрилі Національного природного парку "Вижницький" курсовая работа. Биология и естествознание.
Реферат по теме Материальная ответственность работника
Реферат по теме Час і причини появи козацтва. Природно-географічні умови козацького краю
Методика Работы Над Сочинением 2 Класс
Музей В Санкт Петербурге Реферат
Реферат: Театр и литература эпохи ренессанса
Контрольная Работа По Английскому Заказать
Реферат: Назначение и область применения лазеров
Мини Сочинение О Добром
Роль Морали В Современном Обществе Сочинение
Пример Эссе 10 Класс
Реферат: Ставлення влади та політичних партій до вступу у НАТО
Дипломная работа по теме Структурный синтез D-элементов и лестничных arc-схем
Дипломная работа: Характеристика потребностей женщин, находящихся в трудной жизненной ситуации
Реферат Обеспечение Личной Безопасности В Повседневной Жизни
Реферат: Правовая защита рекламной продукции
Положительные И Отрицательные Курсовые Разницы Проводки
Реферат: Петербург в творчестве Андрея Белого и Достоевского. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Менеджмент и предпринимательство
Реферат На Тему Германия И Австрия В Xv–Xviii Веках
Реферат: Thomas Paine Essay Research Paper Thomas Paine
Роль государства в обеспечении безопасности жизнедеятельности граждан - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Ртуть как вредный фактор - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Расчёт основных параметров развития и тушения пожара в здании оптовой торговой базы - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа