Намагання прирівняти Україну до Росії – головна проблема всіх міжнародних звітів і доповідей

ℹ️27 червня Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) оприлюднило звіт «Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну». У ньому йдеться про висновки Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) у період від 24 лютого 2022 року до 23 травня 2023 року. 

Публікуючи його, УВКПЛ виділяє дві сторони, що порушують міжнародне гуманітарне право, і Україну, і Росію. І коли ж злочини РФ щодо цивільних осіб викладені як на долоні та їх не зрахувати, місія намагалася знайти й порушення зі сторони України.  

📍Зазначу, що до нашого Офісу направляли чернетку цього звіту. Ми мали конкретні зауваження та доповнення до певних його пунктів. На жаль, відкривши документ, я не побачив, що їх врахували.  

📍На мою думку, описані порушення української стороною щодо затримання цивільних осіб є сумнівними та потребують підтвердження. Наприклад, УВКПЛ пише, що вони задокументували 75 випадків «свавільного» тримання під вартою українськими безпековими органами осіб, підозрюваних у скоєнні кримінальних злочинів, пов'язаних із конфліктом. Проте не зазначають ані те, що це за злочини, як і коли їх затримували, при яких обставинах. Як викликають сумнів і факти про те, що свідчення щодо жорстокого поводження і катування затриманих цивільних осіб є достовірними.  

ℹ️Водночас щодо злочинів РФ: у звіті зазначено, що місія задокументувала 864 випадки затримань з боку РФ та 260 випадків тримання під вартою цивільних осіб на підставі політичних поглядів та їхніх висловлювань. Вони зафіксували й затримання 88 чоловіків, які раніше служили в ЗСУ, але не були військовослужбовцями з 24 лютого 2022 року, тобто фактично є цивільними.  

Зазначається, що у задокументованих випадках, понад 91% людей зазнавали катувань і жорстокого поводження, у тому числі сексуального насильства.  

Окрім цього, УВКПЛ «серйозно стурбоване» свавільною стратою 77 цивільних осіб під час їхнього ув’язнення в РФ, а також смертю людей унаслідок катувань, нелюдських умов тримання та відмови в медичній допомозі. 

❗І звісно, важко оминути, що міжнародна організація часто використовує дефініції – «може становити» та «ймовірно становлять», а деякими злочинами «занепокоєні», «стурбовані». Це знову й знову викликає подив, адже злочини РФ в Україні мають чіткі докази. Окрім цього, звернув увагу, що у звіті не зазначено про 20 тисяч затриманих цивільних осіб, про яких ми говоримо на всіх міжнародних майданчиках! 

ℹ️Наприкінці УВКПЛ визнає, що уряд України продовжує надавати УВКПЛ повний і конфіденційний доступ до осіб, затриманих у зв'язку з конфліктом, у місцях тримання під вартою, окрім одного випадку. Проте вони додають, що не зважаючи на численні запити, не отримали доступ до затриманих у РФ. Як ми спостерігаємо, з боку місії окрім запитів до РФ не було інших спроб отримати доступ до українських ув’язнених у РФ та на ТОТ.  

І хоч у звіті описані конкретні порушення прав цивільних осіб Росією, вважаю неприпустимим звинувачення України. У кінці звіту додається, що на всіх етапах суворо дотримувалися принципу «не нашкодь» і вживали всіх належних заходів для захисту осіб та запобігання повторній травматизації. Проте те, що жертву прирівнюють до агресора вже само по собі є шкодою.  

📍Також автори звіту надають рекомендації сторонам конфлікту. Так, серед однієї з них до РФ – забезпечити звільнення всіх ув’язнених з міркувань безпеки цивільних осіб, «одразу після припинення існування обставин, що виправдовували їхнє ув’язнення». А надалі забезпечити, щоб такі особи звільнялися без будь-яких умов.  

❗Проте навряд чи саме рекомендації змусять РФ це зробити. Закликаю організації тиснути на РФ не тільки звітами, але й конкретними кроками!