«На роботу хотілося їхати, о 7 ранку ми вставали з «тієї ноги» і вже з гарним настроєм йшли працювати»

У «Сігнет» багато співробітників працюють цілими сім’ями. Проте є й випадки, коли сім’я зароджується прямо тут – на роботі.

Цього літа двоє колег, Олександр та Інна Гарбис створили сім’ю. Олександр працює майстром зміни на елеваторі, а Інна – вагарем. Першого жовтня буде рівно рік, як вони познайомилися. 

«Я займаюсь обліком зважування вантажів, які приходять до нас на елеватор і оформляю до вантажів супровідні документи, працюю у програмі 1С. На початку було складно усе вивчити, робота дуже відповідальна. І ось я прийшла на свою першу зміну, було якраз приймання кукурудзи. Зміна ця дещо затягнулася бо я намагалася розібратися із завданнями. Я була дуже голодна, а Олександр Олександрович стояв біля мене жував яблуко. Я просто попросила в нього відкусити шматочок, отак ми познайомились і все закрутилося. Почав підвозити мене додому, пригощати смаколиками. Ми працювали в різні зміни, але він все таки встигав до мене забігти на 5 хвилин», - розповідає Інна Гарбис.

Інна прийшла на роботу без попереднього досвіду. В минулому працювала вчителем хімії і біології, друга її освіта – еколог. Вона розповідає, що й не сподівалася знайти на роботі нові стосунки. Каже, переживала за те, чи справиться з новими обов’язками. Інна з посмішкою пригадує: «В перші дні на роботі, коли нас вводили у курс справи, показували елеватор та розповідали про його структуру, бухгалтер мені сказала: «Ой дивіться, ви тут ще своє кохання знайдете, на вас так дивиться майстер зміни». На що я відповіла: «Та я працювати сюди прийшла, повна голова нової інформації та схем, яка любов». Але пройшло декілька днів і її слова здійснилися».

Жінка каже, нове знайомство допомогло їй швидше адаптуватися та вивчити свої обов’язки. Вона розповідає: «Закоханість позитивно вплинула на роботу. Саша з 2012 року працював на елеваторах, він мені дуже багато чого допомагав, вводив в курс справи, підказував, виправляв. Бо пересісти з вчительського столу на вагову – це дещо складно. На роботу хотілося їхати, о 7 ранку ми вставали з «тієї ноги» і вже з гарним настроєм йшли працювати». А Олександр Гарбис додає: «Я на елеваторі працюю з початку його будівництва. Теж було все нове, більш інноваційне обладнання як на попередній роботі. До моменту запуску елеватора я встиг адаптуватися і звикнути до роботи. Тому коли познайомився з Інною, я вже їй допомагав розібратися із обов’язками вагаря. Наші сфери ж перетинаються, адже я як майстер зміни, слідкую за обладнанням, сушінням та очищенням зерна, за тим, як проходить завантаження та приймання, контролюю роботу колег на зміні, в тому числі і роботу вагарів. Стосунки в хорошому сенсі вплинули на нашу продуктивність, ми відчували емоційне піднесення і заряд енергії».

Подружжя й надалі працює як одна команда.

«Ми разом в одній зміні. Саша при потребі мені допомагає, координує, підказує. Я працюю у своєму кабінеті, він біля операторської, але зв'язок підтримується по надходженню машин і по відвантаженню», - каже Інна.

За словами подружжя, такий союз колеги на роботі гарно сприйняли.

«Коли після весільної відпустки приїхали на роботу, нас одразу викликали на територію. Ми виходимо, а там колеги з квітами, так гарно нас привітали, нам було дуже приємно», - розповідає Інна.

Подружжя проживає неподалік від роботи. Олександр каже: «Ми постійно разом – і на роботу, і назад. Легко все поєднуємо, знаходимо час і на відпочинок, і на домашні клопоти».

Інна зізнається, що секрет гармонії у сімейному житті полягає у рівномірному розподіленні домашніх обов’язків. «Ми приїжджаємо після зміни додому, хтось один на кухні, хтось прасує або прибирає. Саша вранці робить сніданок поки я наводжу красу. Якби я це все сама робила, на 8:00 на роботу точно б не встигла, а чоловік би стояв у дверях і тупотів ногами, бо у нього ж нарада з самого ранку. Він інколи мені навіть чай студить, щоб я встигла випити, а він на роботу», - з посмішкою каже Інна.

А також Інну та Олександра об’єднує спільне захоплення – подорожі. «На вихідних ми стараємось активно відпочивати, любимо подорожувати. Ось мали два вихідних і поїхали на добу в Одесу. Це далеко, 6 годин в одну сторону, але воно того варте. У Львів їздимо, за цей рік вже були тричі. Разом розширюємо кругозір та відкриваємо нове», - розповідає Інна Гарбис. 

👉Вайбер 👉Телеграм