Місце та роль рівневих систем фізичних задач в процесі диференційованого навчання фізики - Педагогика дипломная работа

Главная

Педагогика
Місце та роль рівневих систем фізичних задач в процесі диференційованого навчання фізики

Аналіз форм здійснення диференціального навчання в процесі навчання фізики у загальноосвітній школі. Розробка системи вихідних принципів побудови рівневих систем фізичних задач певного профільного спрямування. Огляд методів розв’язування фізичних задач.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
· висування проблеми та створення проблемної ситуації;
· формування практичних умінь та навичок;
· закріплення, систематизація та повторення матеріалу;
· розвиток творчих здібностей учнів;
Поряд з цим, при розв'язку фізичних задачу учнів виховуються такі моральні якості, як працелюбство, допитливість, кмітливість, самостійність в думках, інтерес до навчання, воля і характер, завзятість до досягнення поставленої мети.
Уміння використовувати знання на практиці - показник їх усвідомленості й міцності. Однак навіть при доброму засвоєнні учнями матеріалу вони іноді не можуть застосувати свої знання на практиці; їх цьому треба спеціально навчати, причому при розв'язуванні фізичних задач зробити це можна якомога ефективніше. Основна мета, яка ставиться, - розвивати фізичне мислення учнів, а саме здібність аналізувати фізичні явища, узагальнювати знання про них знаходити риси схожості та відмінності. Практика показує, що фізичний зміст різноманітних визначень, правил, законів стає дійсно зрозумілим для учнів лише після не однократного застосування їх до конкретних прикладів-задач. Перед учнями тоді розкриваються неусвідомлені сторони даного матеріалу. Наприклад, частина школярів нерідко ототожнює математичну (абстрактну) залежність з фізичною. Так, аналізуючи формулу
дев'ятикласники часто стверджують, що «з підвищенням напруги на даній ділянці кола пропорційно збільшується і його опір». Розв'язання задач, особливо експериментальних, дозволяє успішно подолати подібні недоліки в знаннях учнів, успішно розвивати ідею функціональної залежності фізичних величин. При цьому в учнів складається уявлення про фізичний експеримент як про метод дослідження явищ природи, основу якого складають вимірювання та математичний аналіз залежності між вимірюваними величинами. Так, уже в VIІІ класі можна дати учням (фронтально) розв'язати таку експериментальну задачу: «Проградуюйте пружину і виразіть формулою залежність її видовження від прикладеної сили».
Велика роль завдань у реалізації принципу політехнізму в процесі навчання, так як багато які з них показують зв'язок фізики з життям, технікою, виробництвом.
Розв'язання задач слугує простим, зручним і ефективним способом перевірки і систематизації знань, умінь і навичок школярів, дозволяє в найбільш раціональної формі проводити повторення раніше вивченого матеріалу, розширення і поглиблення знань, здійснювати дієвий зв'язок викладання фізики з навчанням математики, хімії та іншим навчальним предметів. Так, після вивчення молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу для повторення і поглиблення знань учнів можуть бути використані такі завдання: «Як і чому інтенсивність броунівського руху залежить від температури і маси частинок?».
Розв'язання фізичних задач (особливо на закони збереження) сприяє формуванню діалектико-матеріалістичного світогляду школярів, знайомить їх з відкриттями вітчизняних вчених, досягненнями науки і техніки
В силу зазначених переваг методу розв'язання задач застосування його в курсі фізики в школі визнано обов'язковим і передбачено як програмою, так і екзаменаційними вимогами до учнів. Розв'язання задач відноситься до практичних методів навчання і як складова частина навчання фізики виконує ті ж функції, що і навчання фізиці: освітню, виховну, розвиваючу, але, опираючись на активну розумову діяльність учня.
Освітня функція завдання полягає в повідомленні учням певних знань, виробленню в учнів практичних умінь і навичок, ознайомлення їх зі специфічними фізичними і загальнонауковими методами та принципами наукового пізнання.
Відомі вітчизняні психологи П.І. Зінченко і А.А. Смирнов встановили таку закономірність (закономірність Смирнова-Зінченко): "Учень може запам'ятати матеріал мимоволі, якщо виконує над ним активну розумову діяльність, і вона спрямована на розуміння цього матеріалу".
Розв'язання задач, безумовно, вимагає активної розумової діяльності. Тому на матеріалі задач учитель може повідомити учням нові знання, і навіть матеріал, що вивчається теоретично, можна пояснити "на завданні".
Згідно з однією з аксіом методики, знання вважаються засвоєними тільки тоді, коли учень може застосувати їх на практиці. Розв'язання задач - практична діяльність. Отже, завдання грає і роль критерію засвоєння знань. За вмінням розв'язати завдання ми можемо судити: чи розуміє учень даний закон, чи вміє він побачити у явищі, що аналізується, прояв будь-якого фізичного закону. А навчити цьому можна - знову ж таки - через розв'язування задач. Практика показує, що фізичний зміст різних визначень, правил, законів стає дійсно зрозумілим учням лише після неодноразового застосування їх до конкретних часткових прикладів-задач.
Розв'язання задач виконує ще одну важливу освітню функцію - формування та збагачення поняття фізичної величини - одного з основних понять фізики.
Фізичні задачі відіграють також велику роль в реалізації принципу політехнізму в процесі навчання. Багато хто з них показують зв'язок фізики з життям, технікою, виробництвом.
Виховна функція задач полягає у формуванні наукового світогляду учнів. Вони дозволяють проілюструвати різноманіття явищ і об'єктів природи і здатність людини пізнавати їх.
Розв'язання задач виховує і загальнолюдські якості. Д. Пойа вважає: "Навчання мистецтву розв'язувати завдання є виховання волі. Розв'язуючи не надто легку для себе задачу, учень вчиться бути наполегливим, коли немає успіху, вчиться цінувати скромні досягнення, терпляче шукати ідею розв'язання і зосереджуватися на неї всім своїм "я", коли ця ідея виникає. Якщо учневі не випала можливість ще на шкільній лаві випробувати емоції, що виникають в боротьбі пошуку розв'язку, в його освіті виявляється фатальною прогалиною.". При розв'язанні задач у школярів виховується працелюбність, допитливість розуму, кмітливість, самостійність у судженнях, інтерес до навчання, воля і характер, завзятість у досягненні поставленої мети.
Розвиваюча функція задачі виявляється в тому, що, розв'язуючи її, учень включає всі розумові процеси: увагу, сприйняття, пам'ять, уяву, мислення. При розв'язанні задач розвивається логічне і творче мислення. Однак необхідно пам'ятати, що, якщо при вивченні нової теми:
- учню пропонують задачі тільки одного типу;
- розв'язання кожної з них зводиться до однієї і тієї ж операції (набору операцій);
- цю операцію учню не доводиться вибирати серед інших, які можливі в подібних ситуаціях;
- дані задачі не є для учня незвичними;
- він упевнений в безпомилковості своїх дій,
то учень при вирішенні другої або третьої задачі перестає обґрунтовувати її розв'язання, починає розв'язувати завдання механічно, тільки за аналогією з попередніми завданнями, прагне обійтися без міркувань. Це призводить до послаблення розвиваючого компоненту розв'язання завдань. Тому необхідно вчити школярів розв'язувати завдання різними методами, як стандартними, так і такими, які не часто використовуються в шкільній практиці. Корисно одну і ту ж задачу розв'язувати різними способами, це привчає школярів бачити в будь-якому фізичному явищі різні його сторони, розвиває творче мислення.
Різноманітність і важливість функцій, які досягаються розв'язанням задач, приводить до того, що фізична задача займає у навчальному процесі важливе місце.
ь задачі-малюнки ( або фотографії),
Розглянуту класифікацію задач не можна вважати досить повною, оскільки одна й та ж задача може бути віднесена до різних груп, проте вона досить зручна в застосуванні. Розкриємо деякі види задач.
Текстові задачі - це такі задачі, умова яких виражається словесно у вигляді тексту, і містить всі необхідні дані, окрім фізичних констант. У текстовій задачі можуть міститися відомості, які не очевидні для розв'язку задачі.
Умова задачі у вигляді тексту є незручною для образного уявлення задачі, тому процес сприймання задачі супроводжується перекодуванням за допомогою кодів більш високого порядку, тобто короткий запис умови задачі, використання малюнків, схем електричних кіл і т. п.
Комбіновані задачі - це задачі, що передбачають використання багатьох закономірностей з різних тем і розділів фізики.
Наприклад: Дві однаково заряджені кульки підвішені на нитках однакової довжини, їх опускають у гас. Якою повинна бути густина матеріалу кульок, щоб кут розходження був однаковий в повітрі і в гасі?
Дана комбінована задача потребує в учнів знання з електростатики, механіки, гідростатики.
Комбіновані задачі використовуються для поглибленого вивчення фізики, поглиблення уявлень про взаємозв'язки явищ, а також для тематичної перевірки знань.
Графічні задачі - це такі задачі, у яких об'єктом дослідження є графік, заданий в умові, або графік потрібно побудувати. За функцією графіка в задачі виділяють декілька типів графічних задач:
1. задачі, в умові яких графічно задається залежність між двома фізичними величинами, або потрібно графічно виразити залежність між ними;
2. задачі, які графічний спосіб залежності між величинами переводять у табличний або аналітичний, і навпаки.
Принципова відмінність графічної задачі від текстової являється у формі подання навчальної інформації.
Експериментальні задачі - це задачі, дані для розв'язку яких треба взяти з експериментального досліду. Вони бувають якісні та кількісні. Експериментальні задачі є також невід'ємним компонентом навчання фізики в школі.
1.3 Методи розв'язування фізичних задач
У залежності від того, які логічні операції застосовуються при розв'язанні задач, розрізняють методи розв'язування - аналітичний, синтетичний, та аналітико-синтетичний.
Аналітичний метод полягає у розчленуванні задачі на кілька простіших задач. Розв'язування починають з шуканої величини. У результаті аналізу відшукують закономірність, що пов'язує шукану величину з заданими. Якщо в закономірність входять крім шуканої величини інші невідомі, то шукають інші закономірності, що пов'язують їх з відомими в умові задачі. Розрахункова формула одержується як синтез окремих закономірностей.
При синтетичному методі послідовно виявляють зв'язки величин, які дані в умові, з іншими до тих пір, поки в рівняння не ввійде тільки одна шукана невідома величина. Отже, на відміну від аналітичного методу, де починають з шуканої величини, в синтетичному методі починають з величин, заданих в умові задачі.
У чистому вигляді аналітичний і синтетичний, як окремі, методи майже не застосовуються. При розв'язуванні задач використовують, як правило, і аналіз і синтез, тобто застосовують аналітико-синтетичний метод.
Аналітично-синтетичний метод - основний метод розв'язання задач з фізики в середній школі. Вдале застосування його в навчальному процесі дозволяє вести учнів по правильному шляху відшукання розв'язку задачі і сприяє розвитку їх логічного мислення.
При цьому методі розв'язання шляхом аналізу, починаючи з питання завдання, з'ясовують, що треба знати для її розв'язання, і, поступово розчленовуючи складну задачу на ряд простих, доходять до відомих величин, даних в умові.
Потім за допомогою синтезу міркування проводять в зворотному порядку: використовуючи відомі величини і підбираючи необхідні співвідношення, виробляють ряд дій, в результаті яких знаходять невідоме.
Пояснимо це на прикладі наступної задачі:
«Знайдіть тиск на грунт гусеничного трактора масою 10 т, якщо довжина опорної частини гусениці 2 м, а ширина 50 см».
Аналіз. Щоб визначити тиск трактора на грунт, необхідно знати діючу на нього силу тяжіння і площу опори. Сила тяжіння в задачі не дана, площа опори не вказана. Для визначення загальної площі опори, тобто площі опорної частини двох гусениць, треба дізнатися площу опори однієї гусениці і помножити її на 2. Площа опорної частини однієї гусениці можна визначити, тому що відомі її ширина і довжина. Силу тяжіння, що діє на трактор, можна знайти за відомою його масою.
Синтез. Міркування ведуть в зворотному порядку, в його ході складають план розв'язання і виконують необхідні обчислення. Послідовність міркування приблизно наступна.
Знаючи ширину і довжину опорної частини гусениці, можна визначити опорну площу однієї гусениці. Для цього треба помножити довжину на ширину. Знаючи опорну площу однієї гусениці, можна визначити загальну площу опори трактора. Для цього треба знайдену площу, тобто площу опорної частини однієї гусениці, помножити на 2. Знаючи масу трактора, знаходять силу тяжіння, що діє на нього. За силою тяжіння і площі опори можна визначити тиск трактора на грунт. Для цього силу тяжіння треба розділити на площу опори.
Крім загальних методів (аналітичного, синтетичного та аналітико-синтетичного) виділяють більш конкретні методи для окремих видів задач. Розглянемо деякі з них.
Завдання-питання розв'язують усно. Щоб виховати в учнів навички свідомого підходу до розв'язання якісних завдань, потрібна певна система роботи з ними вчителя і продумана методика навчання. Чимале значення має правильний підбір завдань. Найбільш доступні на перших порах завдання, в яких пропонується дати пояснення явищам природи або фактам, відомим учням з особистого досвіду. У них учні побачать зв'язок з життям.
З метою розширення політехнічного кругозору учнів потрібно вже з 7 класу вводити в умови задач нові для учнів відомості, включаючи технічні. Важливо враховувати при підборі завдань характер виробничого оточення школи та місцеві умови.
Розв'язання якісних задач включає три етапи: читання умови, аналіз завдання і власне розв'язання.
При аналізі змісту завдання використовують насамперед загальні закономірності, відомі учням з даної теми. Після цього з'ясовують, як конкретно має бути пояснено те явище, яке описано в задачі. Відповідь до задачі отримують як завершення проведеного аналізу. В якісних задачах умова тісно зливається з отриманням необхідної обґрунтованої відповіді.
При розв'язуванні ж кількісних задач використовується наступна логічна схема: читання умови задачі, складання короткого запису умови, виконання малюнка, схеми або креслення, аналізу фізичного змісту задачі і виявлення шляхів (способів) її розв'язання, складання плану розв'язання і його виконання в загальному вигляді, прикидки і обчислення, аналізу результату та перевірки розв'язання.
Наведена схема розв'язання складних завдань забезпечує поступове всебічне осмислення учнями його змісту та ходу розв'язання.
Наведена схема приблизна. Не всі етапи обов'язкові при розв'язанні кожного завдання. Наприклад, при розв'язанні обчислювальних задач не завжди виконують розв'язок в загальному вигляді; при розв'язанні задач-питань відпадає необхідність в обчисленнях.
Зупинимося коротко на характеристиці окремих етапів методики розв'язання складної задачі.
Читання і короткий запис умови задачі. Текст завдання слід вчителю читати неквапливо, чітко. Потім коротко записати умову і зробити креслення або схему. Умова потрібно ще раз повторити.
Аналіз умови. При розборі завдання перш за все звертають увагу на фізичну сутність її, на з'ясування фізичних процесів і законів, що розглядаються в даній задачі, залежностей між фізичними величинами.
Потрібно терпляче, крок за кроком привчати учнів, починаючи з 7 класу, проводити аналіз завдання для відшукання правильного шляху розв'язання, так як це сприяє розвитку логічного мислення учнів і виховує свідомий підхід до розв'язку завдань. Розбір завдання на уроці часто проводять колективно у вигляді бесіди вчителя з учнями, в ході якої вчитель у результаті обговорення логічно пов'язаних між собою питань поступово підводить учнів до найбільш раціонального способу розв'язання завдань. Іноді корисно розібрати кілька варіантів розв'язку однієї і тієї ж задачі, зіставити їх і вибрати найбільш раціональний. Потрібно систематично привчати учнів самостійно аналізувати завдання, вимагаючи від них цілком свідомого і обґрунтованого міркування.
Власне розв'язання завдання. Після розбору умови завдання переходять до її розв'язання. Його слід супроводжувати короткими поясненнями. Обчислення слід провадити раціональними прийомами, а записи найменувань - відповідно до прийнятих позначень.
Відповідь завдання рекомендується виділити, наприклад підкреслити його.
Все це буде привчати школярів до чіткості й акуратності в роботі.
Перевірка і оцінка відповіді. Отриману відповідь задачі необхідно перевірити. Перш за все потрібно звернути увагу учнів на реальність відповіді. В деяких випадках при розв'язанні завдання учні отримують результати, явно не відповідають умові задачі, а іноді суперечать здоровому глузду. Відбувається це через те, що в процесі обчислень вони втрачають зв'язок з конкретним умовою завдання. При цьому безглуздість помилково отриманого результату залишається поза полем зору школяра.
Слід також зазначити, що даний прийом надійно виявляє необхідну умову правильності розв'язку, але в ряді випадків є недостатнім. Наприклад, в ході розв'язку учень пропустив числовий коефіцієнт чи просто невірно його записав, то на результат це може не позначитись, і помилка залишиться не поміченою. Тому даний метод необхідно використовувати у поєднанні з іншими.
Методи розв'язання експериментальних завдань значною мірою залежать від ролі експерименту в їх розв'язку. Якщо, наприклад, в задачі містяться всі дані, необхідні для розв'язку, і лише потрібно перевірити відповідь за допомогою досліду, то оформлення розв'язання задачі проводять як звичайна текстова задача.
В інших типах експериментальних завдань яскраво виступає їх специфіка і тому методика розв'язання та оформлення має свої особливості. Якщо в задачі дані для розв'язання отримують в результаті досліду, то важливе значення набуває постановка експерименту і вимірювання.
Розв'язок і оформлення експериментальної задачі розрахункового характеру складається з наступних елементів: постановка завдання, аналіз умови, вимірювання, розрахунки, дослідна перевірка відповіді.
Пояснимо це на конкретному прикладі.
Постановка задачі. На столі є прямокутна жерстяна банка, ваги, гирі, масштабна лінійка, посудина з водою, пісок. Для забезпечення вертикального положення банки при плаванні в воді її трохи навантажують піском. Визначте глибину осадки банки при її зануренні у воду.
В даному випадку умова задачі можна висловити малюнком з підписом питання під ним. Потім переходять до аналізу, з'ясовують, які вимірювання необхідно виконати для розв'язання задачі.
Аналіз. Банка буде занурюватися в воду до тих пір, поки сила тяжіння, що діє на неї разом з піском, не урівноважиться виштовхувальною силою води, діючої на банку знизу. В цьому випадку . Але так як архімедова сила дорівнює вазі витісненої тілом рідини, то
де - об'єм зануреної частини банки, - густина води. Об'єм зануреної частини дорівнює добутку площі основи (S) на глибину занурення у воду (h). Отже,
Правильність знайденого розв'язку перевіряють шляхом операцій з найменуваннями величин, що входять в формулу.
З формули (1) видно, що для розв'язання задачі треба знати вагу банки з піском, густину води і площу основи банки.
Виміри. Вимірюють вагу F банки з піском за допомогою динамометра.
Вимірюють довжину l і ширину a підстави. Визначають площу основи
Обчислення. Підставляючи знайдені значення в формулу (1), обчислюють глибину h занурення банки, застосовуючи при цьому правила наближених обчислень.
Дослідна перевірка. На вертикальній стінці банки кольоровою лінією відзначають глибину занурення, знайдену з досліду і наступних розрахунків, і ставлять банку в посудину з водою. Дослід показує, що глибина занурення збігається зі знайденим значенням,
У зв'язку з розв'язком задачі пояснюють принцип визначення осадки корабля.
Підсумувавши все вищесказане, можна виділити загальну структуру розв'язування задачі, що включає наступні етапи:
1-й етап -ознайомлення з умовою задачі;
2-й етап -складання плану виконання завдання;
4-й етап -перевірка правильності розв'язання задачі.
У діяльності вчителя з навчання учнів умінню розв'язувати задачі можна виділити дві структурні частини: теоретичну, яка включає оволодіння теорією, і практичну. При цьому розв'язують такі педагогічні завдання, як визначення обсягу знань, які повинні бути засвоєні учнями під керівництвом вчителя, складу умінь, необхідних для розв'язання задач, і послідовність формування в учнів уміння виконувати окремі операції.
Теоретична підготовка вчителя повинна забезпечити:
1. Чітке уявлення про методи розв'язування фізичних завдань. (Як зазначалося методисти виділяють аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний методи).
2. Знання способів розв'язування задач з фізики.
Під способом розв'язування фізичної задачі слід розуміти сукупність засобів реалізації того чи іншого методу. Наявні засоби розв'язування навчальних завдань дозволяють виділити три способи: логічний, математичний і експериментальний.
Математичний спосіб включає кілька різновидів, які в основному визначаються окремими розділами математики: арифметичним, алгебраїчним і геометричним.
3. Знання змісту і структури способу розв'язання задачі
Спосіб розв'язування навчальної задачі також має свою структуру, на певному рівні. Цій структурі треба спеціально навчати учнів. Структура завдання і структура способу її розв'язання повинні стати об'єктом навчання.
У структурі способу розв'язування навчального завдання в даний час можна виділити чотири основних етапи: ознайомлення з умовами завдання, складання плану її розв'язання, здійснення цього плану та перевірка отриманого результату.
4. Розгляд алгоритму розв'язання задач певного класу як конкретизацію загального алгоритму для певного розділу або теми курсу фізики.
5. Уміння виділити в алгоритмі розв'язання задач певного класу його структурні елементи і зміст окремих дій.
Вчителю необхідно вміти аналізувати і оцінювати різні навчальні алгоритми.
6. Уміння вірно визначати раціональний спосіб введення алгоритму в навчальний процес.
Практична частина діяльності з навчання учнів умінню розв'язувати задачі включає такі елементи:
1. Озброєння учнів знанням змісту та загальної структури завдань, а також завдань різних видів їх класифікації;
2. Озброєння учнів знанням структури процесу розв'язання навчальної задачі;
3. Навчання учнів загальній структурі розв'язання фізичних задач;
4. Навчання учнів особливостям вирішення завдань різних видів (обчислювальних, логічних, експериментальних, графічних, завдань, малюнків);
5. "Вироблення" алгоритмів розв'язання задач з конкретних тем і на їх основі формулювання загального алгоритму розв'язку навчальних завдань;
6. Проведення спеціальної роботи по засвоєнню учнями структури алгоритму, розкриття перед ними змісту окремих дій;
7. Визначення послідовності розв'язання задач по конкретній темі, щоб в процесі розв'язання перших задач відпрацьовувалися конкретні операції, а потім здійснювалося згортання їх в узагальнені дії;
8. Забезпечення реалізації учнями всіх етапів виконання завдань в процесі розв'язання.
Основні положення компетентнісного підходу у формуванні пізнавальної самостійності. Методичні рекомендації щодо формування основних груп компетентностей учнів на уроках фізики. Дослідження способів розв’язування фізичних задач математичними способами. курсовая работа [229,1 K], добавлен 19.02.2014
Сутність, мета і принципи організації профільного навчання, його структура та форми реалізації, головні вимоги та оцінка результативності. Аналіз напрямів та форм організації профільного навчання у Більченському НВК на уроках математики і фізики. курсовая работа [183,6 K], добавлен 27.02.2014
Досвід профільної диференціації навчання в країнах західної Європи, США та Росії. Аналіз провідних напрямів організації профільного навчання. Особливості допрофільного навчання в школі. Етапи модернізації профільного навчання в гімназійній освіті. дипломная работа [88,2 K], добавлен 28.12.2011
Розгляд задачі як невід'ємного елемента навчального процесу з фізики. Поняття моделювання при вирішенні задач в учбово-методичній літературі. Методико-математичні основи застосування моделювання. Особливості загальних алгоритмів розв’язування задач. курсовая работа [50,4 K], добавлен 18.05.2013
Поняття форм організації навчання. Переваги та недоліки індивідуального навчання. Зародження концепції колективного навчання в школах Білорусії та України. Дослідно-експериментальна робота з використання форм організації навчання в загальноосвітній школі. курсовая работа [118,8 K], добавлен 11.08.2014
Теоретичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів 9 класу основної школи в процесі навчання математики. Методи та засоби активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі розв’язування математичних задач фінансового змісту, аналіз результатів. дипломная работа [187,5 K], добавлен 24.04.2009
Ефективність системи диференційованого навчання. Підготовка вчителів до диференційованого навчання школярів. Значимість диференційованого навчання в початковій школі. Міжнародне дослідження рівня знань школярів. Групові та тривалі домашні завдання. курсовая работа [37,8 K], добавлен 17.12.2012
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Місце та роль рівневих систем фізичних задач в процесі диференційованого навчання фізики дипломная работа. Педагогика.
Курсовая Работа На Тему Характеристика Бюджетных Расходов На Образование
Курсовая работа по теме Опыт ипотеки в развитых странах
Практическое задание по теме Сценарная разработка праздника
Взаимодействие рационального и иррационального в человеческом сознании. Познание и творчество.
Курсовая работа: Несостоятельность (банкротство) предприятий. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа по теме Класс 'костные рыбы'
Титульный Лист Реферата Студента 2022
Реферат по теме Процесні теорії мотивації
Титульник Реферата В Ворде
Реферат по теме Технология использования жиров при производстве мороженого и кальция при производстве печенья
Реферат по теме Молодежь как группа
Реферат: Штат Техас. Скачать бесплатно и без регистрации
Сочинение По Произведению Тургенева Отцы И Дети
Реферат: Экономика фирмы и предприятия
Реферат: Художественные особенности и композиционное своеобразие романа Чернышевского "Что делать?". Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат На Тему Метод Иглоукалывания
Курсовая работа по теме Анализ обоснований инвестиций на строительство объектов водоснабжения и канализации в странах Единого экономического пространства
Реферат: Историческое место декабристов в общественном движении, их нравственное и политическое наследие
Учебное Пособие На Тему Нейрохимия
Феномен Государства Реферат
Принципы, методы и концепции естественнонаучного познания - Биология и естествознание реферат
Организация финансового менеджмента в организации (на примере фирмы) - Менеджмент и трудовые отношения курсовая работа
Анализ существующей системы планирования на предприятии ЗАО "Акконд-Транс" - Менеджмент и трудовые отношения курсовая работа