Музей КПІ

Музей КПІ

ДНВР

Зміст

1. Історія створення

2. Місія музею

3. Екскурсії:

4. Відео

Історія розвитку технічної думки є невід’ємною частиною загальної історії людства. Для будь-якої країни високий рівень розвитку техніки є запорукою її багатства, незалежності та військової могутності.

Державний політехнічний музей при КПІ ім. Ігоря Сікорського -  єдиний загальнотехнічний заклад в Україні, який зберігає зразки вітчизняної інженерної думки та пропагує досягнення в галузі науки і техніки. Колекція експонатів музею представляє основні напрямки розвитку вітчизняної науки і техніки, багато з яких є символами ХХ століття для всього людства.

Принцип формування музейної колекції полягає в тому, що розвиток техніки представлений комплексно, в її історичному розвитку від етапу зародження через становлення, впровадження, використання, поширення, стагнацію та модернізацію окремих технічних предметів і галузей загалом. 

Експозиція музею знаходиться в автентичній будівлі, що є зразком промислового будівництва початку ХХ століття – колишні механічні майстерні КПІ, і поєднує історію та місце досліджень відомих діячів науки і техніки національного та світового рівня минулого століття. Багато з них були студентами, викладачами та співробітниками КПІ: Сікорський І.І., Корольов С.П., Люлька А.М., Патон Е.О., Люльєв Л.В., Челомей В.М., Мікулін О.О. 

Поряд з музеєм постала «Алея видатних конструкторів» - алея пам’ятників цим видатним особистостям, які принесли світову славу своїй Alma mater, Батьківщині та, без перебільшення, змінили світ.

В експозиції музею представлені наукові напрямки та галузі промисловості, включаючи автентичні експонати та колекції, що втілюють історію розвитку вітчизняної та світової науки і техніки (13 розділів). Це найбільш комплексно підібрані колекції з цієї тематики серед музеїв України.

Історія створення

Київський політехнічний інститут завжди пишався своєю історією, яка на сьогодні відтворює вже більше ніж 120 років його існування. Алея зірок, Музейна площа між першим та шостим корпусами, Алея видатних конструкторів, й барельєфи на корпусах вишу й бюсти у нішах коридорів першого корпусу – всі вони є сторінками цієї історії.

Центральним об'єктом Музейної площі є будівля 6 корпусу, в якій нині знаходиться Державний політехнічний музей (ДПМ) при КПІ ім. Сікорського. Урочисте відкриття першої черги музейної експозиції відбулося 11 вересня 1998 року – з нагоди 100-річчя Університету. У 2008 році відбулося відкриття відділу «Історії авіації і космонавтики». Будівля шостого корпусу КПІ є пам’яткою архітектури ХІХ ст. (будівельні роботи із зведення навчально-виробничих майстерень - підрядчик Л. Гінзбург, обладнання для парового опалення і вентиляції виконала берлінська фірма «Давид Грове»). Будівлі майстерень призначалися для проведення практичних занять, наукових дослідів і експериментів в інженерній галузі, а також для розміщення котельні, що опалювала головний корпус, та електричної станції для забезпечення освітленням усього комплексу інституту.

Згідно з функціональним призначенням майстерні складалися з чотирьох спеціалізованих корпусів, розташованих навколо подвір'я: головного двоповерхового з одноповерховими крилами, в якому містилися лабораторії, кабінети та квартира для професора (другий поверх); східного одноповерхового, зайнятого механічним (інструментальним) цехом-майстернею; західного, одно-, двоповерхового з приміщеннями котельні й електричної станції; південного одноповерхового з напівпідвалами корпусу ливарні. Перед фасадом західного корпусу містилися цегляний димар (розібраний у 1976 р.) і дві градирні (на збереглися). Об'єм усіх будівель складав 20038,5 куб. м, загальна площа — 3335 кв. м.

Під час Першої світової війни майстерні використовувалися для потреб оборони. У серпні 1915 р. при майстернях відкрили авіаційно-автомобільний відділ для ремонту військових автомобілів, прожекторів, аеропланів. У 1919 р. було розширено приміщення електростанції, для якої за проектом архітектора В. Обремського зведено наріжну південно-західну одноповерхову прибудову, яка була розібрана після пожежі у 1970-х рр. В 1930—1956 рр. приміщення 6-го корпусу використовував завод ім. І. Лепсе, для потреб якого у передвоєнний час було споруджено ковальський цех всередині внутрішнього подвір'я, здійснено надбудову головного корпусу на один поверх.

Нині найкраще зберігся призначений для механічного цеху східний одноповерховий корпус. Являє собою велику залу (33,6 х 19,3 м). Одно-, двоповерховий західний корпус значно змінено внаслідок пізніших перебудов. Він має глибокі підвали, по яким проходив паропровідний тунель від котельні до головного навчального корпусу. На подвір'ї до фасаду прилягає залізна труба турбінної лабораторії теплотехнічного факультету.
Південний одноповерховий корпус ливарні на високому напівповерсі перекритий двосхилим.
Комплекс майстерень — важливий елемент ансамблю КПІ, що має велику історико-культурну цінність.


Зміст

Місія Державного політехнічного музею

Місією музею, як установи, є формування суспільного запиту, збереження історико-культурного спадку, формування історичної свідомості, та передача досвіду поколінь. Коротко: зібрати, показати, розкрити, зберегти. Відповідно політехнічний музей має відкрити минуле, показати сучасне та акцентувати увагу на майбутньому розвитку вітчизняної науки і техніки в контексті світового прогресу.

Зважаючи на глибоке залучення технічних музеїв до освітньої сфери, музей має величезний потенціал для розвитку критичного мислення, творчих здібностей, суспільного порозуміння, гуманізму, комунікації поколінь.

Музей, визнаючи та сприяючи вирішенню викликів суспільству, збирає та зберігає артефакти, захищає різноманітні ідеї та спогади для наступних поколінь. Це сприяє поліпшенню суспільного розуміння.

На вимогу сьогодення, реалізуючи свою місію, зазнають суттєвих змін форми роботи музею від традиційних, із залученням новітніх засобів, до нетипових для вітчизняного музейництва з більш тісним спілкуванням з предметом, як джерелом унікальної інформації, до стратегічного напрямку орієнтації на музей, як унікальне місце спілкування людей різних епох, об'єднаних прогресивними ідеями. Людей, які прагнули, нині прагнуть, та завжди будуть прагнути покращити світ. Як підсумок, можна навести цитату, що належить видатному вченому, академіку Глушкову В.М.: «Я думаю, що сучасники це не ті люди, котрі живуть одночасно зі мною. Наші сучасники – це перш за все ті люди, котрих хвилювали всі ті проблеми, які хвилюють людей сьогодні».

Музей має стати "Культурним центром" для обміну інформацією, яка виходить за рамки часу, будь то століття, політичної епохи чи покоління ( 25 конференція ІКОМ). Втілюючи саме таку місію музей завжди буде оригінальним, актуальним місцем контакту людини, часу, ідей. Місцем, що захоплює людину досліджувати світ.

Візія музею (шлях реалізації місії)

Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» - єдиний загально технічний музей в Україні, входить до структури НДЧ КПІ. Отже, реалізація місії відбувається з оглядом на студентську, викладацьку аудиторію КПІ. Постійна експозиція заснована на принципах оптимальної демонстрації колекції. Концептуальний підхід реалізується переважно у тимчасових виставках та експозиціях відповідно до суспільного запиту.
Акцентовано, відповідно до основних груп відвідувачів музею, він є:
*Для гостей КПІ, міжнародних делегацій – ілюстрацією місця КПІ в загальному світовому прогресі. Розкриває роль та значення КПІ для підготовки технічних кадрів на фоні розвитку науки і техніки в загальнолюдському, та національному контексті;

  • Для дошкільнят – місцем ознайомлення з унікальними технічними предметами, основними напрямками розвитку техніки, технічною творчістю, її значенням та перспективами подальшого розвитку. Своєрідним первинним місцем соціалізації, визначенням місця людини у світі, в тому числі технічному, (штучному) сучасному середовищі;
  • Для учнів шкіл – місцем ознайомлення з втіленням оригінальних, цікавих ідей, з основними законами буття, національним вкладом у науково-технічну скарбницю людства, загальним розумінням незворотності прогресу, профорієнтаційним закладом;
  • Учнів старшої школи – закладом, що зберігає унікальні документи «технічного прогресу», є предметним дороговказом для окреслення напрямку своєї діяльності;
  • Студентської аудиторії – «архівом ідей», на основі яких творяться нові системи, втілюються перспективні ідеї, своєрідним містком між традиціями та новаціями;
  • Студентів КПІ – реперною точкою, що визначає місце КПІ у загальному технічному прогресі, є матеріалізованим внеском студентів, вчених, кафедр в вирішення нагальних проблем суспільства;
  • Для інженерів, вчених, викладачів, робітників – місце актуалізації та інтерпретації їх внеску в світовий прогрес;
  • Для «випадкових» відвідувачів – місцем відпочинку, цікавим проведенням часу, модним закладом.

Акцентуючи увагу на творчості, як стрижня людської природи, музей не лише через розкриття персональної історії підводить до усвідомлення загальнолюдських цінностей, а має можливість, потенціал та інструментарій від загальносвітових тенденцій означити окрему подію в житті видатної людини чи пересічного громадянина.
Олюднення історії, технічного прогресу передбачає наближення інтерпретації музею до відвідувача, його людських, громадянських, національних потреб, актуалізує емоційні зв’язки, почуття співучасті, отримання нового знання – інтелектуальної задоволеності.

Прогрес, прискорюючись, відкидає в небуття як окремі предмети, так і цілі технічні системи. Проте, з черговим витком історії вони неодмінно будуть затребувані. Місія музею унікальна і неповторна як поціновувача, колекціонера таких об’єктів та супровідної інформації. Співробітник має мати навички прозорливості, передбачення – із масиву речей обрати найповніше матеріалізоване втілення галузі, напрямку науки і техніки чи події.

Музей, як динамічна інституція, поряд з основною, експозиційно-виставковою роботою, використовує і інші форми та методи, що відповідають потребам часу, побажанням відвідувачів, та дозволяють донести інформацію широкому колу громадськості, акцентуючи на окремих категоріях відповідно до поставлених задач. Звідси постійний розвиток вмінь та навичок співробітників музею, підвищення кваліфікації, безперервна освіта, обмін досвідом, залучення волонтерів та співробітників інших установ.

Технічний прогрес озброює музей новітнім інструментарієм та методами наукового пошуку, фіксації та інтерпретації, що сприяють поглибленню інформаційного насичення експозиції з метою оптимальної передачі знань, вмінь, емоцій. Документування, фіксація науково-технічних явищ, процесів є основою майбутнього наукового дослідження і одним із завдань музею. Дослідження нагальних проблем історії науки і техніки, системне поповнення фондів – основа актуальності та затребуваності музею в майбутньому. 


Зміст

Екскурсії Державного політехнічного музею

Татарчук Віталій В’ячеславович (зав. відділом)

  1. Історія КПІ з часів заснування до сьогодення.
  2. Історія КПІ в період Першої Світової війни (1914-1918).
  3. Історія КПІ в період Української революції і Громадянської війни (1917-1921 рр.):
  • Спроба організації в КПІ нових напрямків техніки і освіти в 1918 рр. (авіаційного, залізничного, суднобудівельного та ін.);
  • Організація в КПІ електротехнічного факультету і перші роки його діяльності (1918 р.);
  • Київські політехніки – організатори Української академії наук (1918 р.)
  1. Історія КПІ в період Другої Світової війни:
  • Евакуація в Ташкент і діяльність у складі Середньоазійського індустріального інституту;
  • КПІ в період німецької окупації м. Києва (1941-1943 рр.)
  1. Історія авіаційного напрямку освіти, науки і техніки в КПІ в першій третині     ХХ ст. 

Авіаційні осередки КПІ:

  • Повітроплавний гурток (1908-1915 рр.)
  • Київське товариство повітроплавання (1909-1915 рр.)
  • Авіаційне науково-технічне товариство при КПІ (1923-1926 рр.)

Напрямки освіти:

  • Спроба організації в КПІ повітроплавного відділення (1909-1910 рр.)
  • Організація підготовки в КПІ авіаційних механіків і техніків в роки Першої Світової війни
  • Підготовка в КПІ спеціалістів для авіаційної промисловості СРСР в перше десятиріччя Радянської влади (1921-1930 рр.)
  • Авіаційний факультет КПІ (1931-1933 рр.) – передвісник Київського авіаційного інституту (нині – Національного авіаційного університету)

Видатні імена (пов’язані з авіаційним напрямком освіти, науки і техніки в КПІ):

  • Ігор Сікорський,
  • Дмитро Григорович,
  • Володимир Григорʼєв,
  • Федір Терещенко,
  • Брати Євген, Іван, Андрій Касяненки,
  • Олександр Кудашев,
  • Іван Родзевич,
  • Микола Борисович і Борис Миколайович Делоне,
  • Петро Нестеров,
  • Олександр Вегенер,
  • Вікторін Бобров,
  • Костянтин Калінін,
  • Георгій Адлер,
  • Осип Бліндерман,
  • Олександр Мікулін,
  • Володимир Челомей,
  • Сергій Корольов,
  • Олексій Граціанський,
  • Дмитро Томашевич,
  • Архип Люлька,
  • Лев Люльєв.

6. Історія «найпопулярнішої гри мільйонів» – футболу – в Києві і КПІ:

  • Микола Татанаєв,
  • Михайло Товаровський,
  • Степан Синиця,
  • Валерій Лобановський.

Бакаєва Любов Анатоліївна

  1. Участь ДПМ в справі збереження культурної спадщини родини князів Кудашевих на прикладі співпраці з Баратівською СШ (маєток Баратових-Кудашевих) та Маловисківською міською радою.
  2. «Польські сторінки історії Київської політехніки» або «Київська і Варшавська політехніка: спільні сторінки історії (1898-1917 рр.)».
  3. Український період життя і діяльності видатного вченого-оптика В.П.Лінника.
  4. Родина письменника І.Франка в історії Києва та Київського політехнічного інституту.
  5. Видатні спортсмени КПІ: від студента до всесвітньо відомого тренера по футболу – Валерій Лобановський.
  6. Співпраця ДПМ КПІ з музеєм письменника К.Г.Паустовського в Києві: Паустовські в Києві і КПІ.

Баштова Людмила Станіславівна

  1. Жінки в космосі.
  2. Політ Валентини Терешкової в космос.
  3. Юрій Гагарін - перший космонавт планети Земля.
  4. Космонавт Леонід Каденюк – гордість України.
  5. Побут та харчування в космосі.
  6. Американська космонавтка українського походження Гайдемарі Стефанишин-Пайпер в космосі.
  7. Політ в космос космічного корабля «Союз-21». Життя та діяльність радянського космонавта українського походження – Віталія Жолобова.
  8. Перший штучний супутник Землі.
  9. Підкорення Місяця.
  10. Космонавтка Світлана Савицька – друга жінка в космосі.
  11. Математична школа КПІ.

Відділ з науково-дослідної експозиційної та виставкової роботи

Лупаренко Григорій Володимирович (зав. відділом)

  1. Історія техніки в Україні – оглядова по ДПМ.
  2. Історія стрілецької зброї.
  3. Історія стрілецької зброї для дітей.
  4.  Історія сухопутного транспорту.
  5. Історія вітчизняних двоколісних транспортних засобів – «Від «Зайчика» до «Дніпра».
  6. Історія водного транспорту.
  7. Внесок вітчизняних інженерів в розвиток техніки.
  8. Внесок студентів та викладачів КПІ в розвиток техніки («КПІ-шники створили…»

Шульга Ольга Миколаївна

  1. Історія техніки в Україні – оглядова по ДПМ.
  2. «Історія процесора довжиною в півстоліття».
  3. Носії магнітного і оптичного запису інформації для електронної обчислювальної техніки.
  4. Розвиток техніки зв’язку.
  5. Внесок КПІ в розвиток інформатики.
  6. Висвітлення еволюції малогабаритних обчислювальних пристроїв в експозиції політехнічного музею.
  7. Історія мобільного зв’язку в Україні.

Озоженко Тетяна Іванівна

  1. Історія техніки в Україні – оглядова по ДПМ .
  2. Прилади для вимірювання температури.
  3. Історія друкарської машинки.
  4. З історії електроніки.
  5. З історії приладобудування.
  6. Наукові розробки вчених КПІ з  електроніки та приладобудування.
  7. Теплометрія в середині ХХ ст.
  8. Електронні мікроскопи в експозиції музею.

Відділ науково-освітньої роботи

Швидка Світлана Володимирівна

Історія обчислювальної техніки

  1. Перші кроки розвитку інформаційних технологій в Україні: машина "логічного мислення" О.М. Щукарьова, "логічне піаніно" П.Д. Хрущова.
  2. Перші ЕОМ:
  • Мала електронно-лічильна машина “МЭСМ” – перший в континентальній Європі комп'ютер з програмою, яка зберігається в пам'яті.
  • Лампова обчислювальна машина "Київ".
  • Перша в Україні та Радянському Союзі напівпровідникова машина "Днепр".
  1. Серія машин для інженерних розрахунків: "Промінь", МИР-1, МИР-2, МИР-3.
  2. Історія носіїв інформації: станок Ж.М. Жаккара, перфокарти, перфострічка, магнітні диски, дискети. Історія жорстких дисків: RAMAC 305, IBM 1311, IBM 3340.

Історія телекомунікацій

  1. Історія телеграфу:
  • Оптичний телеграф К. Шаппа.
  • Електричний телеграф П.Л. Шилінга, С. Морзе.
  • Телеграфний зв'язок в Україні.
  1. Історія телефону:
  • Історія винаходу телефону: "музичний телефон" 1860 р. Філіпа Рейса, патент А.Г. Белла, телефон П.М. Голубицького.
  •  Історія розвитку телефонії в Україні, перша державна телефонна станція.
  •  Цікаві факти: "телефонні леді".

Історія розвитку зварювання:

  • Куля-резервуар для рідкого ракетного палива.
  • Технологічна установка "Випарник-80", яка призначена для нанесенням тонкоплівкових металевих покриттів.
  • Універсальний зварювальний автомат ТС-17м-1УЗ, розроблений ІЕЗ ім. Є.О. Патона у 1947 р. для механізації зварювальних робіт.
  • Установка для автоматичного зварювання тонкостінних труб (розробка зварювального факультету НТУУ "КПІ").
  • Машина К-700-1 призначена для контактного стикового зварювання труб діаметром 1420 мм з товщиною стінки від 16,5 до 25 мм.

Відділ історії авіації та космонавтики

Болтенко Олександр Сергійович (зав. відділом)

Історія космонавтики

  1. Перші кроки ракетної техніки (Олександр Засядько, Костянтин Константинов, Микола Кибальчич).
  2. Засновники освоєння космічного простору (Костянтин Ціолковський, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, Валентин Глушко, Володимир Челомей).
  3. Початок космічної ери. Перші супутники. Перші живі істоти в космосі (Лайка, Білка, Стрілка).
  4. Перший політ людини в космос (Юрій Гагарін).
  5. Пілотовані космічні польоти.
  6. ШСЗ (Штучний Супутник Землі) на службі людства, вивчення земної поверхні, світового океану.
  7. Освоєння Місяця автоматичними міжпланетними станціями (Місяцеходи. Забір грунту).
  8. Людина на Місяці. Програма «Аполон».
  9. Дослідження міжпланетними станціями планети Марс.
  10. Дослідження міжпланетними станціями планети Венера.
  11. Дослідження Сонця та інших планет.
  12. Міжнародне співробітництво в освоєнні космічного простору. Програма «Інтеркосмос».
  13. Міжнародна програма «Союз-Аполон».
  14. Космічна їжа.
  15. Космічні костюми, скафандри космонавтів для роботи всередині станції та у відкритому космосі.
  16. Ракетні двигуни. Від перших ДРМ (дослідних ракетних механізмів) до сучасних РД-170.
  17. Спускний апарат космічного корабля типу «Восход», який побував у космосі.
  18. Хвостовий відсік першої ступені бойової ракети 8К63 конструкції М.К.Янгеля, на базі якої були створені Ракетні війська стратегічного призначення.
  19. Центр управління польотами.
  20. Пересувні вимірювальні комплекси (наземні та морські)
  21. Командно-вимірювальний комплекс.
  22. Центр підготовки космонавтів ім. Ю.О. Гагаріна.
  23. Космодром Байконур. Техніка, завдання, люди.
  24. Космодром Капустін Яр. Техніка, завдання, люди.
  25. Космодром Плесецьк. Техніка, завдання, люди.
  26. Космодроми інших країн – США, Китаю, Японії, Франції, Європейського космічного агентства (ЄКА), Індії.
  27. Прилади та обладнання для заправної системи ракети-носія та ШСЗ.
  28. Прилади та обладнання ракети-носія та ШСЗ системи телеметрії.
  29. Прилади та обладнання ракети-носія та ШСЗ системи радіоуправління.
  30. З’ємні деталі ракети-носія, що встановлюються при транспортуванні.
  31. Льотчики-космонавти, які народилися в України.
  32. Льотчик-космонавт Олексій Леонов – людина-легенда.
  33. Перший космонавт українець Павло Попович.
  34. Перший астронавт України Леонід Костянтинович Каденюк.
  35. Космічні нагороди (медалі, знаки), подаровані відділу історії авіації і космонавтики.
  36. Конверти, марки зі спец погашенням на космічну тему.
  37. Тренажерний комплекс «імітатор зоряного неба».
  38. Історія створення музею космонавтики м. Києва (1991-2008 р.) та відділу історії авіації і космонавтики Державного політехнічного музею при КПІ ім. Ігоря Сікорського (2008-2020 р.).

Історія авіації

Грачов Сергій Іванович

  1. Модель аеростатичного підйомно-транспортного засобу «АПТЗ-400». Керівник проекту – В.Г. Абельянц, випускник КПІ 1970р. Історія повітроплавання від перших повітряних куль до сучасних теплових аеростатів та дирижаблів.
  2. Літак «Флаєр-1» братів Райтів – перша вдала спроба керованого польоту на літальному апараті, важчому за повітря. Попередники та послідовники - піонери авіації.
  3. Планери професора КПІ М.Б. Делоне. Повітроплавний гурток КПІ. Олександр Кудашев та його літаки.
  4. Літак «БіС-2» - перший крок у небо Ігоря Сікорського. Київський період його життя.
  5. Літак «Ілля Муромець». Розквіт таланту І. Сікорського у Санкт-Петербурзі. Повітряні шляхи Першої Світової війни.
  6. І. Сікорський у США. Перші кроки у небо на чужині. Літаки-амфібії – вдалий початок бізнесу.
  7. Повернення до юнацької мрії через 30 років. Гелікоптер Сікорського          VS-300 – подальший розвиток конструкцій Г-1 та Г-2, створених ним у Києві.
  8. Гелікоптер S-70 – вершина творчої діяльності І.І. Сікорського. Створені на його основі UH-60 “Black Hawk” у різноманітних модифікаціях є одними із самих масових у світі до нинішнього часу.
  9. Авіаційні двигуни АІ-24 та Д-36 – втілення ідей випускника КПІ              А.М. Люльки – одного із піонерів світового турбореактивного двигунобудування.
  10. «Ніхто не зможе перевезти більше!». Літаки Ан-124 «Руслан» та Ан-225 «Мрія» - вершина творчості ОКБ, створеного О.К. Антоновим у Києві.
  11. Планер «Юніор» - відтворення конструкції першого планера                     О.К. Анотонова А-1. З чого почалося найбільш ефективне авіаційне підприємство в Україні – ТОВ «Аеропракт».
  12. Підприємство «Прогрестех-Україна». Співробітництво КПІ імені Ігоря Сікорського з аерокосмічною корпорацією “Boeing”.

Зміст

Відео з Ютуб про музей та експозицію

Нова веломотоколекція у Політехнічному музеї КПІ

Військовий автомобіль-амфібія – новий експонат музею КПІ

МУЗЕЙ КПІ. ФОТО-, ТЕЛЕ- ТА РАДІОТЕХНІКА РАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ

МУЗЕЙ КИЇВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ

День неспішного мистецтва Україна в Державному політехнічному музеї при КПІ"

ПОЛІТЕХНІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ НТУУ КПІ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО. ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ

Геометрія пізнання. Виставка в музеї

Наталья Писаревская Директор музея

Про місію музею у кризові часи | Наталія Писаревська | TEDxKPI

ПОЛІТЕХНІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ НТУУ КПІ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО. ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ

Історія компютерів

Авіановинки у музеї КПІ

КПИ - А. С. Болтенко - История Музея - часть I

Музей авіації та космонавтики НТУ КПІ ім. Сікорського Київ

Візит МОН до КПІ

Осінь над НТУУ КПІ 4K Київ Україна Аерозйомка з висоти пташиного польоту

Зміст

Автор: Департамент навчально-виховної роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського
Більше про можливості реалізації у КПІ на наших канал в Telegram: канал, зворотній зв'язок - @DNVR_team_bot

Report content on this page

Report Page

Please submit your DMCA takedown request to dmca@telegram.org