Мозковий штурм: як правильно брейнштормити

Мозковий штурм — це методика пошуку ідей та рішень шляхом залучення певної кількості учасників, які виступають із пропозиціями та варіантами розв'язання проблеми. Полягає брейншторм у звичайній розмові та обміні думками: достатньо лише зібратись в одній кімнаті та/або організувати відеодзвінок, окреслити проблематику та почати генерувати ідеї.

Частина читачів спитає: а брейншторм тоді — це що? Брейншторм — це запозичений з англійської синонім мозкового штурму, який має аналогічний переклад: «brain» як «мозок», «storm» як «шторм/штурм».

Так, мозковий штурм можна проводити й наодинці з собою, однак його ефективність буде під питанням, адже основна суть методу — генерація якомога більшої кількості ідей, які після закінчення заходу аналізуються та відбираються. Як не крути, проте людина з одним типом мислення не зможе віднайти стільки рішень, скільки це зроблять 5-10 учасників з різними підходами, ідеями та думками.

Переваги брейншторму

Творчість та креатив

У місці, де відсутній тиск керівництва та осуд за погані ідеї, люди краще розкривають свій потенціал та вмикають творче мислення, що допомагає знайти необхідні рішення. Така екологічна атмосфера дозволяє проявити себе: можливо, найскромніший та найтихіший працівник стане тим, хто запропонує геніальну ідею та виведе бренд на новий рівень?

Командна робота

Мозковий штурм передбачає плідну роботу колективу та взаємодію працівників між собою, що робить команду згуртованою та ефективною в роботі. Тут кожен відчуває свою значущість.

Аналіз та синергія

Оскільки команда складається з учасників із різними поглядами та досвідом, кожна ідея буде опрацьована з усіх можливих сторін, а кожен нюанс чи деталь враховуватимуться, оскільки що більше людей працює, то нижчий ризик щось упустити чи забути.

Є в цього методу і недоліки, серед яких відсутність чіткого механізму та правил, можлива скутість та сором'язливість працівників, концентрація на іншій ідеї та ризик забуття учасником власної ідеї, а також можливий ефект Рінгельмана: що більше учасників у групі, то менш ефективно працюватиме кожен.

Основні етапи мозкового штурму: порядок дій

Етап 1. Вибір теми та постановка проблематики

На цьому етапі важливо зрозуміти, з якою метою проводитиметься мозковий штурм і яку саме проблему він має розв'язати: наприклад, якщо необхідно збільшити прибуток, можна поговорити про методи підвищення продажів, скорочення витрат, масштабування чи пошук нових постачальників.

Етап 2. Підготовка до сеансу

Завчасно подбайте про максимально комфортні умови роботи: світле та просторе приміщення, оптимальна температура, зручні крісла, відсутність неприємних запахів, достатня звукоізоляція та наявність всіх необхідних предметів (ручки, записники, дошка, маркери, вода в пляшках тощо).

Наступним кроком оберіть людей, яких хочете залучити, завчасно (за кілька днів) повідомте їх про захід, розподіліть між ними ролі, а також ознайомте учасників із правилами. Обов'язково визначте ведучого.

Етап 3. Старт роботи

Мозкова атака нерідко проводиться з «розминкою» перед стартом генерування ідей, яка полягає в знайомстві учасників один з одним, спілкуванні та іграх для розвитку творчого мислення і згуртування команди.

Етап 4. Генерування ідей

Почніть обговорення з повторення теми та проблеми. Рекомендуємо спочатку висловлювати банальні та прості, на перший погляд, ідеї, які є очевидними та лежать на поверхні. Далі поступово переходьте до найбільш креативних та яскравих рішень. Записуйте та фіксуйте кожну з отриманих ідей, а також доповнюйте пропозиції інших.

Етап 5. Сортування рішень

Наступним кроком, після обговорення всіх ідей, розсортуйте та одразу відкиньте очевидно невдалі та некорисні рішення. Далі або створіть окрему команду для оцінки ідей, або самостійно відберіть одну або кілька найкращих ідей.

Етап 6. Імплементація

Завершальний етап після мозкового штурму, який полягає в застосуванні обраної ідеї на практиці. Визначте, що потрібно виконати, хто за це відповідатиме та які кроки варто зробити спершу.

Важливі правила проведення мозкового штурму

Гра мозковий штурм, як і будь-яка інша гра, має свої правила, згідно з якими вам варто:

• попереджувати учасників про сеанс брейншторму за 2-3 дні, щоб дати їм змогу підготуватись;
• забезпечити комфортні умови, в яких хочеться працювати та креативити (наприклад, якщо буде надто спекотно, мало хто зможе генерувати ідеї);
• зібрати від 3 до 10 осіб одночасно;
• вибрати ведучого, який контролюватиме дотримання правил, відповідність тематиці та запис проговорених ідей;
• якомога детальніше описати проблему, для якої потрібно знайти рішення;
• дозволяти учасникам висловлювати будь-які ідеї, не перебивати та не критикувати їх;
• дозволяти доповнювати пропозиції інших;
• вести записи та фіксувати всі ідеї;
• дозволяти іншим ділитись пропозиціями навіть після брейншторму (з певним дедлайном, наприклад до кінця тижня після сесії).

Мозковий штурм: приклади проведення

Прикладів проведення брейншторму історія налічує безліч, однак більшість компаній тримають ці дані в секреті: якщо конкуренти дізнаються результати сесій та отримають ще не впроваджені ідеї, існує ризик їх неправомірного застосування та крадіжки. Щоб не порушувати законів, наведемо уявний приклад:

• проблема — необхідність збільшення продажів;
• отримані на сесії ідеї — запуск таргету, початок ведення соцмереж та блогу власника бренду, організація акцій та знижок, співпраця з дропшиперами та арбітражниками, зміна асортименту, зміна позиціювання, запуск рекламної кампанії в ЗМІ та багато інших;
• обрана ідея — запуск таргету;
• реалізація ідеї — винайм таргетолога, визначення бюджету, створення рекламних макетів та тестування воронок продажів.

Крім цього, за приклад можна навести відомі телепередачі «Що? Де? Коли?» та «Брейн Ринг», які засновані саме на методі мозкового штурму.

Брейншторм та його результати для бізнесу

На словах все зрозуміло: спершу організовуються збори, далі обговорюються ідеї, а наприкінці ухвалюються рішення. Однак що саме здатні принести бізнесу такі сесії? Ось кілька ключових результатів мозкового штурму.

Згуртування команди

Учасники знайомляться, спілкуються та разом йдуть до мети. Таким чином колектив стає згуртованішим, а кожен працівник відчуває свою важливість. Це напряму впливає на якість та ефективність роботи команди. Мозковий штурм як метод навчання дозволяє також покращити розумові здібності працівників та їхні здатності розв'язувати проблеми.

Отримання якісних ідей

Креативність та вихід за рамки — те, що не може надати навіть штучний інтелект, а тому людей він поки замінити не здатний. Саме мозковий штурм дозволяє розкрити креативність працівників, що в результаті допоможе згенерувати нестандартні бізнес ідеї, як-от надкусане яблуко Apple в логотипі.

Конкретне рішення

Самотужки ухвалити рішення чи додуматись до чогось неординарного досить складно, а ось кілька людей, обговорюючи ідеї один одного, здатні на це, та навіть на більше. Після успішної сесії ви отримаєте чимало ефективних та корисних рішень, з яких залишиться вибрати одне самотужки або за допомогою комісії.

Висновки

Мозковий штурм — популярна методика problem-solving, яка допомагає віднайти корисні та нестандартні ідеї, а також отримати важливі рішення. Організація брейншторму є однією з найменш витратних серед усіх видів тімбілдингу та корпоративних заходів, а тому рекомендуємо спробувати цю техніку вже зараз!

Джерело