Cтворюй. Державне бюро мемів 

З початком великого вторгнення усі притомні українці працюють на одну єдину ціль.

Хтось взяв до рук зброю, хтось займається волонтерством, а хтось сумлінно працює та донатить.

А що, якщо ти не маєш змоги вступити у військо, не можеш переносити ящики з гуманітаркою, а зайвих коштів для донатів немає?

Це нетипова історія про звичайного українця, засновника телеграм-каналу Державне бюро мемів, який, не дивлячись на прикутість до ліжка, знайшов спосіб допомагати ЗСУ та цивільним людям. Творчий псевдонім — Максалат.  

У якому стані ти зараз перебуваєш?

За життя я пережив багато труднощів та травм, я мав різні фізичні можливості, але зараз їх майже немає. Мені дуже складно та боляче сидіти, я не можу самостійно їсти та повноцінно взаємодіяти з комп'ютером. Більшу частину часу я лежу у ліжку і керую ноутбуком пальцем через тачпад.

Яким було твоє 24 лютого?

Хоч я не був з тих людей, хто не вірив у широкомасштабне вторгнення, бо детально слідкував за ситуацією, та мої очікування мені не допомогли — 24 лютого я був шокований від масштабів бомбардування, це був емоційний шок. Можна сказати, що моє 24 лютого розтягнулося на два тижні, ніби випав з життя... Цей стан шоку, коли в країні повним ходом війна, а тобі потрібно їсти. Навіть планували евакуацію [Максалат проживає на Полтавщині], дякувати ЗСУ мій план не знадобився. 

Я справді дуже вдячний ЗСУ і сильно шкодую що не маю можливості долучитися до них.

13 березня 2022 року Максалат заснував телеграм канал Державне бюро мемів (ДБМ), який на момент інтерв'ю налічує понад 20 тисяч підписників. Автор активно використовує свою авдиторію для проведення донейт-кампаній на армію, а сам канал спеціалізується на створенні авторських мемів, які наша редакція визначає як "годні".

Розкажи про ідею створення ДБМ

Ідея є трохи сумбурною. У мене був кількарічний досвід створення мемів і я думав, чим я можу допомогти країні. Тоді лунали заклики від влади виходити на роботу, тримати економічний фронт... казали, щоб люди робили те, що вони вміють найкраще. Так вийшло, що найкраще, що я міг робити у той момент — меми.

Не хотілося крінжувати і створювати якийсь мілітарі мем-проєкт, тому створив цивільний "державний орган". На мою думку, теза "тримати мемний фронт" хоч і цікава, але дещо крінжова.

Ще одним елементом, що спонукав до створення ДБМ це спостереження за обстановкою у мемному просторі України. У 22-му році було дуже мало каналів, які б створювали власні меми і були саме про творчість. Здебільшого це комерційні канали, які публікують чужі роботи без вказання авторства. Зараз ситуація трохи покращилась, але не сильно.

У нас досить часто крадуть меми. Ми навчились ставитися до цього по-філософськи — якщо крадуть, значить робиш все правильно. Чи крадуть в тебе і як ти взагалі до цього ставишся?

Часто мої меми постять у Твіттері, Телеграмі або у підбірках на Youtube, звісно без вказання авторства. Нормально ставлюся, якщо хтось просто запостив собі на сторінку або в Твіттер і суперпогано ставлюся, коли великі канали використовують це у комерційних цілях.

Знаю, що є великі канали, які відверто нахабно підписуються на невеличкі авторські канали, беруть звідти контент, паразитують, а потім продають рекламу. За рахунок грошей ці канали розвиваються, а маленькі так і залишаються невідомими. Це нечесно.  

Я особисто став свідком згасання 5 або 10 каналів, які припинили свою діяльність, бо в авторів пропадало натхнення після таких випадків.

Але якщо дивитися з точки зору глядача, йому зазвичай байдуже, хто придумав той мем і взагалі байдуже на автора. Йому головне спожити контент. Сподіваюсь, з часом культура виробництва, споживання і доброчесного використання покращиться. Головне — не бути байдужим стосовно цієї теми в принципі.

Якщо ви підписані або спостерігаєте за "маленьким" автором і вам подобається, то знайдіть спосіб підтримати його. Якщо не фінансово, то хоча б напишіть йому, що він робить гарну справу. Це не аби як мотивує. І мова тут не тільки про меми, пишіть художникам, блогерам або музикантам. Підтримуйте справжніх авторів, а не комерційні помийки. Це важливо для розвитку культури в цілому.

Телеграм — це надзвичайно складна для просування платформа. Тут немає стрічки з рекомендаціями та алгоритмів. Як тобі вдалося розкрутитися?

Оскільки я і моя сім'я живемо досить скромно, я не маю великих можливостей аби масштабно просунути ДБМ. Мені соромно було просити в підписників кошти просто на розкрутку, тому я знайшов декілька каналів, які усі кошти від реклами перераховували на ЗСУ, одним з таких каналів була Перша приватна мемарня. Таким чином моя авдиторія підтримала розкрутку ДБМ, а всі кошти пішли на армію.

Також я маю невеличкий дохід та соціальну виплату від держави, яку я отримую через свою інвалідність. Була дилема, а що якщо я просто не буду нічого робити, а закидуватиму ці гроші на перевірені фонди. Чи не буде це кращим рішенням, аніж частину вкладати в рекламу?

Як економіст за освітою, я порахував, що мені краще присвятити себе розважанню людей. Краще залучити більше підписників, щоб потім проводити більші збори. Якщо подивитися на статистику, це спрацювало і я зміг залучити на підтримку ЗСУ значно більше, аніж якби я просто донатив власні кошти.

Ще були безкоштовні репости від Стерненка, ХХ, Мемарні, Регіоналіті, Смак, Левіна. Більшість з них робили це без мого прохання, що завжди було несподіванкою.

Збори коштів на армію були твоїм першочерговим планом?

План народився в процесі, а спочатку метою було створення контенту аби люди менше стресували від війни. З гумором воно якось краще, переживалось легше. Складно щось зібрати, коли в тебе 100 підписників на каналі.

Скільки грошей тобі вдалося залучити на потреби ЗСУ?

З того, що проводив особисто я — це понад 700 000 гривень [на момент інтерв'ю]. Скільки зібрано через поширення інших зборів — невідомо і не враховано.

Також було виробництво мерчу "Русофобна платформа за Бавовну", де 100% від продажу було переведено Володимиру Андрєєву та "Повернись Живим"

Наостанок хотілося б почути від тебе якусь пораду

Моя порада, можливо, банальна, але ніколи не здавайтеся. Завжди знаходьте в собі сили підійматися, не дивлячись на те, скільки разів ти падаєш. Звучить дуже ламіновано, але насправді це секрет багатьох людських успіхів.

Так, як наші ЗСУ — як важко б не було, вони стоять залізно і просто роблять свою справу. Можна підсумувати так: я не раджу не опускати руки, я раджу їх підіймати.

Люди можуть запитати, чи потрібна тобі допомога. Що на це скажеш? 

Якщо брати допомогу особисто мені, то я не думаю, що найближчим часом вона мені знадобиться. А от що справді попрошу, то це максимально не проходити повз збори, яким ви довіряєте. Це наближає нас до повернення нормального життя.

Нещодавно Максалат долучився до редакції Новинача та став повноцінним пікчером, пройшовши усі етапи відбору. На етапі відбору він показав себе краще серед 194 кандидатів.

Дякуємо, що дочитали. Нехай ця історія буде для вас тією мотивацією нарешті почати ту справу, над якою ви так давно думаєте. 

Можете підписатися на Державне бюро мемів у Телеграмі або Твіттері, а також за бажанням підтримати команду Новинача на Патреон