Можливості підготовки РФ до наступу. Оцінки людського ресурсу

Після призначення начальника Генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова командувати війною проти України Міноборони ворожої країни оголосило про плани збільшити чисельність армії до 1,5 млн. чоловік з 2023 року по 2026 роки.

Отже, Кремль вже повністю змінив підходи до війни, а нині змінює ставлення російського суспільства. Як вказують в Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), Путін із Герасимовим почали готувати російські людські маси до великої, довготривалої, виснажливої війни. А не до завершення так званої «спеціальної військової операції». Йдеться про початок підготовки усієї держави, наголошують в ЦДАКР. Мета так само зрозуміла – про неї було черговий раз заявлено наприкінці 2022 року, під час колегії Міноборони. Після низки принизливих поразок 2022 року Путіна цікавить  проведення нової стратегічної наступальної операції з метою ліквідувати незалежну Українську державу.

У такому відтермінуванні створення 1,5-мільйонної армії закладено кілька цікавих послань. Двозначність заяви передусім у тому, що вона має і короткострокові, і довготривалі цілі.

Короткострокові цілі передбачають новий масштабний наступ навесні 2023 року. Розрахунок на вдалу мобілізацію та хоча б часткову підготовку і оснащення військ. Тоді Кремль може наважитися на новий масштабний наступ в 2023 році. Як визначав ЦДАКР раніше, найбільш вірогідним може стати завершення часткової підготовки нових угруповань до наступу від кінця березня 2023 року. Приблизно такі ж оцінки й інших аналітичних структур, зокрема, Центру оборонних стратегій (ЦОС), де в грудні 2022 року позначили про необхідність від 6 до 12 місяців. Однак в січні в ЦОС уточнили: реально РФ може підготувати максимум 150 тисяч резервістів.

Однак не все виглядає так лінійно. З осені 2022 року за рахунок найманців ПВК «Вагнер» путінський режим намагається виснажити сили оборони України, зокрема, у боях за Бахмут і Соледар. І підготовка в РФ до нового наступу насправді розпочалася ще восени. Розпочалося й триває змаганням ресурсів сторін, що воюють.

В цьому, здається, і сенс заяви головного розвідника України генерала Буданова про жорсткий наступ навесні 23-го року – попередження ворога виглядає інформаційно-психологічною операцією. І справді, верхівка РФ відчутно нервує, поспішає, створює центри підготовки в Білорусі та в університетах. Але подвійне дно усього процесу у невпевненості щодо здатності «зігнати» у військо «великі маси». То ж і почалося «розхитування» суспільства. Пропагандисти кричать про наступ НАТО, а Кремль тим часом розширює діапазон для призову – збільшує вік призовників до 30 років та знімає обмеження з багатодітних батьків. Показово, що це робиться на тлі грудневого рішення (оголошеного під час колегії) збільшити кількість військовослужбовців за контрактом до 695 тис. осіб – тобто, ніхто в РФ не поспішає йти у контрактники.

Для московських керманичів досі не розв’язана справжня дилема: кинути у наступ у березні-квітні «напівфабрикати», тобто не до кінця підготовлені війська, чи доводити підготовку армії і країни до рівня справжньої готовності. Саме тому й закладені довгострокові цілі – будівництво армії радянського типу для великої війни з НАТО. Ключовий посил тут таки у забезпеченні мобілізації. Не виключено, що під виглядом реалізації довгострокових цілей Кремль пришвидшеними темпами таки готуватиметься до весняного наступу. Багато хто переконаний, що то буде останній бій недо-імперії, тобто злочинного режиму Путіна.    

Поки керманичі держави міркують про цифровізацію військкоматів та об'єднання їх баз, фахівці медично-правової компанії «ПризываНет» проаналізували можливий потенціал збільшення армії. І дійшли досить невтішного висновку: збільшення ЗС РФ може відбутися виключно за рахунок призовників. Порахували, що наявний потенціал мобілізаційного резерву на папері може складати до 5 млн. осіб. Однак є нюанси.

Зокрема, нині в РФ під мобілізацію потрапляють молоді люди 1996 - 2005 років народження, тобто хлопці 18-27 років. Як свідчить статистика РФ, з 1996 по 2005 роки народжувалося в середньому 1,3 – 1,5 млн. дітей. У середньому на 1 тис. хлопчиків припадало 947 дівчаток. Тож, організація вважає, що половину від усіх народжених становлять хлопчики. Представники «ПризываНет» зазначають, що щорічно військкомати збирали близько 250 тисяч призовників, тобто 30% від усіх народжених хлопців за даними статистики. А 500 тис. молодих людей, що залишилися з 750 тис. не потрапляли під призов – за станом здоров'я, через відстрочки для навчання, а хтось незаконно ховався. За 10 років всього відслужило 2,5 млн осіб, а не проходили службу аж 5 млн осіб. Тому вони вказують: за умов цифровізації військкоматів та об’єднання баз даних Міноборони РФ зможе збільшити кількість вояків виключно за рахунок призовників.

Виконати це завдання не так і просто. Протягом 22-го року з РФ утекли близько 900 тис. осіб, які могли б поповнити армію. Впливають на суспільство і втрати на війні в Україні – понад 100 тис. людей.

Не сприяє підготовці й стан економіки. З листопада 2022 року російська економіка вступила в рецесію, оскільки внутрішній валовий продукт впав на чотири відсотки в третьому кварталі. Західні санкції проти Росії занурять російську економіку в рецесію, яка триватиме десятиліттями, - заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час  виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 17 січня. 10 січня російська нафта Urals коштувала дешевше 40 дол. за барель – відбувся нечуваний обвал.

        17 січня команда Picodi.com порівняла мінімальні зарплати у десятках країн світу, та повідомила, що в Росії мінімальна заробітна плата станом на січень 2023 року становить 224 долари. Це означає, що майже 700 тис. осіб в РФ можуть дозволити собі лише мінімальний набір продуктів на місяць: 10 буханців хліба, 10 літрів молока, два десятки яєць, півтора кілограма рису, шість кілограм м'яса, 6 кг фруктів та 8 кг овочів. При цьому майже 50% працюючих громадян Росії отримують зарплату менше ніж 35 тис рублів. – при модальній зарплаті близько 23 тис рублів.

        Але в РФ ще свято вірять у Путіна, готові до подальшої утилізації росіян на війні за амбіції однієї людини, що втратила зв'язок із реальністю.