Мова ворожнечі. Розширяючи межі.
Чорна Ружа (переклад українською - Екологічна Платформа)«На початку було Слово», - перший рядок Євангеліє від Іоанна в Новому Завіті. Саме про слова ми хотіли б поміркувати в цій невеликій статті.
Багатьом із нас знайомий термін «мова ворожнечі» або «мова ненависті». Якщо ви раптом забули точне визначення, то звучить воно наступним чином:
Мова ненависті - це набір мовних засобів, покликаних висловити різко негативне ставлення до певної соціальної групи, об'єднаної за ознакою раси, мови, культурних особливостей, національності або релігійної приналежності
Мова ворожнечі не дорівнює прямій образі чи мовній агресії, поки не зачіпає соціальну групу, до якої належить адресат висловлювання. Часто мова ворожнечі працює таким чином, що негативна оцінка в певних виразах подається не як головне повідомлення в мовленні, але як щось само собою зрозуміле в характеристиці тієї чи іншої групи індивідів.
Крім цього, мовою ворожнечі можна також назвати випадки, коли для того, щоб принизити або образити людину, використовується її порівняння з кимось завідомо пригнобленим у рамках існуючих суспільних норм.
Наприклад, у сучасному патріархальному суспільстві для юнака чи чоловіка образливо почути, що він поводиться «як баба». У даному випадку ми бачимо пряму відсилку до сексизму щодо представниць жіночої статі, поведінка яких апріорі записується як неправильна та негідна для соціальної ролі "чоловіка".
Ще один приклад, гомофобія. «Як підар» - може почути будь-який чоловік, варто йому вийти за рамки загальноприйнятого фасону або кольору одягу. І знову ми бачимо відсилку до вкрай пригнобленої групи в суспільстві - гомосексуалів, яких представляють у негативному світлі людей другого сорту.
Однак сьогодні мені хотілося б розсунути рамки концепції «хейт спіч» і показати тих, хто пригнічені в сучасному суспільстві, можливо, більше за інших. Це тварини.
Щоб не міркувати в рамках голої теорії або гіпотетичних прикладів, я візьму кілька видів наших сусідів по планеті, які об'єктивно (виходячи з кількісних даних вбивств) є найбільш пригнобленими створіннями на планеті Земля. Також я спробую показати, яким чином «мова ненависті» може вбирати в себе одразу кілька ступенів дискримінації.
Почнемо, мабуть, із тих, кому дістається словесно більше за інших. На мою думку, це свині.
Я думаю, що кожен та кожна із нас хоча б раз у день чули або промовляли такі вислови: «ну що ти як свиня», «не будь свинею», «ви просто свині» і т. д. У даному випадку свиня виступає в ролі нібито брудної тварини. Іудеї та мусульмани навіть на релігійному рівні відмовилися від поїдання трупів свинок. І це, звичайно, добре. Однак, одна з головних причин такої відмови - та ж сама віра у неохайність свиней і те, що ці милі створіння досить-таки всеїдні.
Часто побутовий забобон про неохайність свиней переходить на новий, ментальний рівень, і тоді свинями починають називати політиків, мусорів, банкірів. При цьому, образ потворної та брудної свині закарбовується у свідомості людей за допомогою карикатур по-справжньому поганих людей.
Насправді ж, усе перераховане вище вкрай сумно і є наслідком спроби знайти того, кого можна принижувати й дискримінувати в уже і без того скрутному становищі.
Почнемо з того, що образ «брудної свині» взагалі пішов від одомашненої хрюшки, поміщеної в жахливі умови життя, де вона повинна від народження і до жорстокої смерті жити в екскрементах і смороді. Хоча, не дивлячись на забобони щодо свиней, вони люблять багнюку не більше за слонів або носорогів, які використовують її лише в жарку пору як засіб захисту від спеки чи паразитів. Однак чи багато хто чули: «ну ти брудний, як носоріг!»?
У найніжнішому віці поросят каструють без анестезії (!) Або ж вбивають і продають як «делікатесне» м'ясо. Вже потім, через декілька років життя у смердючих загонах, напічкані антибіотиками, гормональними добавками та іншою гидотою, вони зустрічають свою смерть від електричного струму або з перерізаним горлом, спостерігаючи перед цим за смертю своїх побратимів по нещастю.
І за це все людство платить їм тим, що використовує образ цих нещасних як лайку та образу.
Насправді ж свині - надзвичайно милі та чуйні істоти.
Вирісши в притулках або дикій природі, вони показують рівень чуттєвого сприйняття, характерний для дітей виду homo sapiens 5-річного віку. Інтелектуально вони також вкрай розвинені (розумніші за дітей людського виду до 3-х років) і мають індивідуальність, а також діляться емоціями з представниками свого виду та встановлюють міцні емоційні зв'язки з представниками інших видів. Вони мирні і рідко проявляють агресію, а їх туалет знаходиться далеко від того місця, де вони сплять і їдять (навіть маленькі поросята трохи відходять від батьків, щоб сходити в туалет).
Наступними в моєму списку пригноблених є корови. Можливо, ми не так часто чуємо образливі згадки назв цих тварин, проте задля справедливості відзначимо, що за кількістю невинно вбитих корів вони обганяють усіх інших сільськогосподарських тварин, за винятком, можливо, лише курей.
Що ж ми чуємо про корів у нашому повсякденному житті? Найбільш поширена згадка корів у молодіжному середовищі - «тьолки». В такий спосіб, мова ненависті, заснована на видовий дискримінації, у даному випадку перетинається з патріархатом, утворюючи своєрідне комбо. Адже представники чоловічої статі таким висловлюванням позначають дівчат і жінок, одночасно намагаючись знецінити особистість об'єкта образи, а також виявляючи сексуальну агресію по відношенню до неї. На думку цих людей, корова є лише об'єктом сексуальних домагань і насильства, не маючи при цьому свої думки або бажань.
Можна почути, коли до образи такого роду додається «лукізм» (спроба приниження виходячи з неприйняття зовнішнього вигляду людини), і тоді ми чуємо «агов, дивись яка корова».
У такому випадку користувач мови ненависті посилається не тільки на стать жертви своєї сексуальної агресії та її вразливість за мірками патріархальної культури, а й на те, що в результаті експлуатації корови піддаються гормональним впливам і спеціальній годівлі, щоб на виході бійня продала більше м'яса від вбивства штучно розгодованих корів.
Таке ставлення з боку сучасного патріархального суспільства не дивує, адже саме зі зґвалтування починається м’ясо-молочна індустрія. Корів ґвалтують залізним штирем півтораметрової довжини або рукою. Після народження теляти мати і дитя розділяють, годують добавками або вбивають, а молоко, призначене малюкові, висмоктують за допомогою спеціальних машин, завдаючи страждання і травмуючи нещасних корів.
І знову-таки, за подібну долю ми, як суспільство, платимо їм лише тим, що використовуємо найменування їх виду для приниження жінок та дівчат свого виду.
Чи варто згадувати, що за всіма параметрами корови - надзвичайно розвинені, розумні, емоційні та чутливі істоти, здатні до тісної взаємодії всередині свого виду і поза ним, у тому числі й дружбу. В рамках різних досліджень вони показували, що кожна окрема корова - особистість, сором'язлива або допитлива, мила і грайлива, або закрита.
Кури. Тут найчастіше ми знову стикаємося з перетином патріархальної культури і видового расизму. Зазвичай, «ти курка» чують представниці жіночої статі. Агресор в цьому випадку намагається знецінити особистість, виставляючи дівчину або жінку дурною, такою, що не має своєї думки, метушливою.
Але в цьому прикладі «хейт спіч» дістається і чоловікам. Знову ж таки, в рамках культури патріархату. Абсолютно не зрозуміло, чомусь в російськомовному середовищі саме образа «петух» отримала культове поширення. Особливо вона принизлива для тих, хто має відношення до тюремної субкультури. У тюрьмах за таку образу можуть згвалтувати або вбити. Також таким чином представники цієї субкультури, а за ними і безліч тих, хто якось перетинався з тюремної дійсністю, словом «петух» позначають гомосексуалів. Черговий раз ми бачимо перетин дискримінаційних риторичних практик.
Що ж зробили курки і півні, щоб ми так їх ненавиділи і використовували найменування їх виду для образи?
Як і в попередніх випадках - нічого. Доля десятків мільярдів невинно вбитих курок абсолютно незавидна. Все життя несучки проводять в тісних клітках, часто не маючи можливості навіть розвернутися. Щоб вони не задзьобали одна одну, сходячи з розуму в подібних умовах, дзьоби їм відрізають і припікають, без всяких знеболюючих. Життя своє вони закінчують, підвішені догори ногами з перерізаною шиєю під струменями окропу, або ж в газових камерах, де після їх добивають палицею або просто стрибають по ним.
Що стосується цих самих півників, то маленькі самці не являють цінності для виробників яєць, що значить, що від них треба позбутися. Десятками тисяч їх живцем закидають в жерла м'ясорубок щохвилини, коли вони прожили буквально кілька годин.
Вівцями в нашому суспільстві прийнято називати імовірно дурних людей. Адже в результаті практик експлуатації, яка зветься «одомашнення», люди зазвичай захоплюються своєю владою і контролем над великою кількістю особин пригноблених видів. Тому неможливість хоч якось захистити себе і протистояти технічним засобам придушення і обмеження свободи, людина сприймає як слабкість перед собою особисто і перед своїм видом.
А між тим, вівці мають видатний інтелект, добре орієнтуються на місцевості, швидко адаптуються до обставин, що змінюються, і добре запам'ятовують інформацію.
За це вони піддаються експлуатації заради вовни, а після вбивства, з використанням різних частин їхніх тіл як одягу, їжу або інвентар.
Але навіть видатні якості деяких тварин людина примудряється знецінювати і перетворювати в образи. Так сталося з бараном. Інстинктивна особливість відстоювати свої права на певні соціальні ролі в стаді, а також захист території навіть від людини, стала причиною називати незгодних людей «упертим, як баран».
Дивуватися знову нічому, адже громадська думка часто не терпить людей, які готові з люттю відстоювати свої інтереси і права. «Мова ворожнечі» в даному випадку перетинається з конформізмом нашого власного суспільства.
Козлами же в нашому суспільстві називають всіх, хто просто не подобається. Лише зрідка це пов'язано зі спробою вказати надмірну сексуальну агресію індивіда, так як козли в більшості культурних ареалів здавна вважалися символом родючості.
Тим більше дивно, чому «козел» або «коза» має бути образою, адже «козел відпущення» справедливо розставляє всі крапки над «i», коли нещасні тисячоліттями приносилися в жертву. У тому числі і просто як об'єкти, на яких люди могли перекласти свої гріхи перед своїм богом.
Як зазвичай у випадках з «домашніми» тваринами, тобто рабами, козли піддаються експлуатації і вбивства в кінці свого недовгого життя.
Але ж ці тварини дивовижні! Вони розумні, пам'ятають вирішення складних завдань через довгий час, запам'ятовують голосу і місце розташування речей, встановлюють міцні емоційні зв'язки.
Вище я перерахував приклади найбільш очевидних і частих випадків «мови ненависті» по відношенню до найбільш пригноблених. Але це далеко не всі тварини, чиє ім'я несправедливо використовують для образи собі подібних.
«Тупий як осел», - кажуть люди, не маючи ні найменшого уявлення про інтелектуальні здібності цих тварин. «Криса», - намагаються образити злодійкуватих людей, ігноруючи прекрасно розвинений інтелект, міцні соціальні зв'язки і феноменальну виживаність цих чудових гризунів. «Ну ти і зміюка», - вигукують про людей, які здатні на якусь підлість. Хоча змія ж ніколи не проявила підлості по відношенню до людини, завжди лише захищаючись від агресорів. Чуємо «Пашу, як кінь» від тих, хто хоче нам повідомити, наскільки сильно він втомився від тієї чи іншої роботи. При цьому людина прямо посилається на те, що усвідомлює незавидну долю коней в сільському господарстві.
«Спочатку було Слово», - перший рядок Євангелія від Іоанна в Новому Завіті. Цими словами я почав статтю, ними ж хотів би і закінчити.
Кожне наше слово формується думкою, дія - словом. Іноді саме слово вже стає дією, особливо в епоху інформаційного суспільства. Чи варто нам працювати над собою, розуміючи наскільки образ нашого мислення пов'язаний з тим, що ми втілюємо в життя? Безумовно.
І давайте розширимо кордони суб'єктів нашої реальності, адже жодна з десятків мільярдів вбитих щороку (!) тварин не зробила нам нічого поганого. За що ж ми продовжуємо підтримувати парадигму експлуатації наших нещасних сусідів по планеті, намагаючись ще більше принизити пригноблених вже в нашому власному суспільстві?