Молодіжний сленг - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Сленг як розмовна мова носіїв маскультури, форми його використання, історія розвитку. Класифікація сленгової лексики. Структурні особливості молодіжного сленгу, його роль у мові суспільства. Вплив кримінального арго та іноземних мов на молодіжну лексику.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СЛЕНГВОВОЇ ЛЕКСИКИ
1.1 Загальні поняття сленгової лексики
РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКОЛОГІЯ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ
2.1 Вплив кримінального арго на молодіжний сленг
2.2 Вплив іноземних мов на молодіжний сленг
Актуальність теми. Молодіжний сленг 70 - 80-х років ХХ ст. вивчався дуже активно, але в основному аспектно. Лексичний склад нашої, як і будь-якої іншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування різноманітних діялектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається.
Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Сленг - живе та динамічне утворення. Його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива частина мови, яка допомагає «тримати» її «живою».
Основні терміни: лексика, лексикологія, сленг, жаргон, арго, вульгаризм, професіанолізми.
Предмет дослідження - історія, структурні особливості і вплив молодіжного сленгу на мову суспільства.
Об'єкт дослідження -молодіжний сленг, джерела сленгу, його види, форми та використання.
Мета -проаналізувати таке явище мови, як «молодіжний сленг», дослідити історію його походження та класифікацію, вказати місце сленгової лексики у молодіжному мовленні.
1. Визначити поняття сленг, дослідити роль сленгу у молодіжній мові;
2. Прослідкувати історію розвитку терміну сленг;
3. Розкрити класифікацію молодіжного сленгу;
4.Розглянути загальний та спеціальний сленг;
5. Дослідити вплив кримінального арго на молодіжний сленг;
6. Розкрити вплив іноземних мов на молодіжний сленг;
7. Проаналізувати особливості молодіжного сленгу
Методи дослідження: метод історичного аналізу, описовий (такі прийоми, як спостереження, порівняння, зіставлення, узагальнення, класифікація аналізованого матеріалу, інтерпретація); науковий метод, соціологічний метод,систематичній метод,узагальнений метод, словотвірний аналіз, сприяючий осмисленню формування структури сленгових одиниць.
Теоретичне значення роботи полягає в лінгвістичному поглибленні соціолінгвістичної категорії сленгу та молодіжного сленгу, у визначенні його місця в структурі розмовної мови молоді. Результати дослідження дають можливість виявити специфіку й особливості формування сленгу на основі різнотипних мовних джерел, лінгвосоціопсихологічних аспектів мовної діяльності суб'єктів жаргонотворення за віковими параметрами та доповнюють теоретичну базу жаргонології і є актуальними при подальшому вивченні українського субстандартного вокабуляру.
Практичне значення роботи. Методика аналізу, запропонована в роботі, може бути корисною для вивчення урбаністичної комунікації, корпоративних жаргонів на матеріалі інших регіональних соціально-мовних спільнот. Концептуальні настанови та матеріали дослідження можна використати в навчально-виховній роботі з учнями, студентами з питань культури мови, можливості використання основних висновків та результатів роботи в теоретичних курсах і спецкурсах із лексикології у вищих навчальних закладах та у процесі вивчення лексикології в школі, а також укладання словників сленгової та жаргонної лексики.
Ступінь вивчення теми. Проблемою вивчення сленгу займались такі вчені: Е. Партрідж, С.Б. Флекснер, В. Фріман, М.М. Маковський, Менкен, А. Баррере, Ч. Леланд, І.Р. Гальпєрін, В. Дж. Бурк (Burke), В.А. Хомяков,
І.В. Арнольд, Т.А. Соловйова та багато інших. Кожен з них досліджував термін «сленг» як такий і певній його особливості. У словниках Хоттена, Бауманна, в статтях вітчизняних дослідників сленга дається довгий список бібліографії; існує чудова праця-довідник Берка, з котрої можна взяти ряд висловлень про сленг письменників та літераторів тощо.
Вчений Хомяков В. А. у своїй книзі «Введение в изучение слэнга - основного компонента английского просторечия» вказано, що вперше термін сленг зі значенням language of low or vulgar type (мова низького або вульгарного типу)був засвідчений у 1756 році; з 1802 року цей термін розуміють як The cant or jargon of a certain class or period (жаргон або жаргон певного класу або періоду), а з 1818 року під сленгом стали розуміти Language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sense (мова надзвичайно розмовного типа, вважав, як нижче за рівень стандарту, і полягаючи, що будь-яке з нових слів або поточних слів використовувало в деякому сенсі).
Джерельна база. Загалом, проблемою вивчення сленгу займались такі вчені: Е. Партрідж, С.Б. Флекснер, В. Фріман, М.М. Маковський, Менкен, А. Баррере, Ч. Леланд, І.Р. Гальпєрін, В.Дж. Бурк (Burke), В.А. Хомяков, І.В. Арнольд, Т.А. Соловьйова та багато інших. Кожен з них досліджував термін «сленг» як такий і певні його особливості. У словниках Хоттена, Бауманна, в статтях вітчизняних дослідників сленга дається довгий список бібліографії; існує чудова праця-довідник Берка, з котрої можна взяти ряд висловлень про сленг письменників та літераторів тощо.
Мета і завдання роботи зумовили таку її структуру: робота складається зі вступу, головної частини, яка складається з двох розділів, висновків та використаної літератури. Перший розділ включає в себе опис походження сленгу як терміну, пояснення його як лексику обмеженого вжитку та його класифікація. Другий розділ включає в себе місце сленгової лексики у молодіжному мовленні та вплив іноземних мов на молодіжний сленг.
У висновках показані результати досягнення чи недосягнення мети.
Розділ 1. Сленг як лексика обмеженого вжитку
Лексика (грец. lexikos «словниковий») - це словниковий склад мови з фразеологією включно. За допомогою лексики ми членуємо навколишній та свій внутрішній світ на частини і кожній із них присвоюємо назву-замінник. Розділ науки про мову, який вивчає лексику в усьому її обсязі, називається лексикологією. [15, 443].
Лексикологія (відгрецького lexikos - словесний,словниковийі logos - учення) - розділ мовознавства,що вивчає лексику (словниковий склад мови). [15, 455].
Розрізняють лексикологію історичну, яка досліджує закономірності формування, розвитку і збагачення словника мови від найдавніших часів, і лексикологію сучасної мови, або описову, яка вивчає лексичний склад мови сучасного періоду. Прикладна лексикологія займається питаннями укладання словників, перекладу, лінгводидактики і культури мовлення.
Лексичний склад нашої, як і будь-якої іншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування різноманітних діалектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається.
Сленг - це не шкідливе утворення мови, яке вульгаризує усну мову, а органічна та в деякій мірі необхідна частина цієї системи.
Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Сленг - дуже живе та динамічне утворення. Його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива частина мови, яка допомагає «тримати» її «живою».
Молодіжний сленг є засобом спілкування великої кількості людей, об'єднаних віком, та й то досить умовно. Носіями сленгу є, як правило, люди 12 - 30 років. Однак, ми не можемо погодитися з думкою деяких дослідників, що сленг обслуговує лише незначне число життєвих ситуацій:
Лапова Е.Б., Подюков И.П, Маненкова Н.Ю., Уздинская Е.В. Сленг охоплює практично всі області життя, описує практично всі ситуації, крім нудних, оскільки сленговое слово народжується як результат емоційного ставлення мовця до предмета розмови. Сленг -- це постійна словотворчість, в основі якої лежить принцип мовної гри. Нерідко саме комічний, гральний ефект є головним у сленговом тексті. Молодій людині важливо не тільки "що сказати", але і "як сказати", щоб бути цікавим оповідачем.
Етимологія слова „сленг” невідома. Уперше термін slang був зафіксований у 1750 році зі значенням "мова вулиці". У сучасних словниках
зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг:
1) особлива мова підгруп чи субкультур суспільства;
2) лексика широкого вживання для неформального спілкування.
При цьому, друге значення у сучасній лексикографії превалює над першим."Сленг займає проміжне становище між усім відомими словами і виразами для неформального спілкування і лексикою вузьких соціальних груп". Тому в англомовній лексикографії проблема полягає не в тому, щоб відокремити сленг від жаргону й арго, а в тому, щоб зафіксувати перехід слів зі сленгу в розмовну мову (popular speech).
Вітчизняний дослідник І. В. Арнольд вказує, що сленг - включає лиш розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням (неприйнятим) в літературній мові [1, 65].
І.Р. Гальпєрін пропонує розуміти під сленгом - той шар лексики та фразеології, який проявляється у сфері живої розмовної мови в якості розмовних неологізмів, які легко переходять у шар загальноприйнятої розмовної літературної лексики [3, 21].
Заслуговує уваги думка М.М. Маковського про діалектне зародження терміну сленг, але автор цієї гіпотези доказово її не підтвердив. Те, що дане слово є в північних діалектах Англії, ще не говорить про діалектне родство [5, 67].
Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-80х роках ХХ століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей. Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі, тому й сленг, як один із її складників, надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг молоді 50-60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню: пятьсот к тому, что суд пошлёт (важке, майже безвихідне становище), стиляги, стибрили (вкрали), лафа (везіння), лихач (везунчик).
Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч скомпонувати у ході наукових дебатів, часто виявляються помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини». В.О. Чеховський називає сленг «мовною грою, що допомагає особистості заявити про себе у власному мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти суспільства».
З погляду лінгвіста, сленг - це стиль мови, що посідає місце, антитетичне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів і хакерів і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами.
Сленгові слова посідають важливе місце у культурі мовлення, їх можна зачислити до лексично-стилістичних утворень. Такі слова притаманні розмовній мові людей, які пов'язані певною спільністю інтересів. Сленг властивий різним групам людей і відіграє важливу роль у житті індивіда.
Сленгові новоутворення можуть бути стилістично нейтральні та стилістично знижені. Саме на цих поняттях ґрунтується взаємозв'язок між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично нейтральні сленгові новоутворення не засмічують мови, а стилістично знижені вважають явищем негативним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими. Якраз через це виникає нерозуміння молодіжної субмови, її заперечення, що одночасно провокує вживання не лише даних лексем, але і перехід на нецензурну лексику.
Таким чином, під молодіжним сленгом ми розуміємо сукупність постійно трансформованих мовних засобів високої експресивної сили, що використовуються в спілкуванні молодими людьми, які перебувають у фамільярних, дружніх відносинах.
Потік молодіжної лексики ніколи не вичерпується повністю, він лише часом міліє, а в інші періоди стає повноводним. Це зв'язано, зрозуміло, з історичним фоном, на якому розвивається російська мова. Але зв'язок цей не можна трактувати дуже прямолінійно, пояснюючи помітне пожвавлення і інтенсивне словотворення в сленгу лише історичними катаклізмами. Спочатку століття відмічені три бурхливі хвилі в розвитку молодіжного сленгу в Європейських країнах.
1. Перша датується 20-мі роками, коли революція і громадянська війна, зруйнувавши вщент структуру суспільства, породили армію безпритульних, і мова підлітків, що вчаться, і молоді, яка не була відокремлена від безпритульних непрохідними перегородками, забарвилася безліччю «блатних» слівець: улепетывать (бігти кудись), честный труженик (робітник,який працює сумлінно), авторитет (представник вищої групи ув'язнених).
2. Друга хвиля доводиться на 50-і роки, коли на вулиці і танцмайданчики міст вийшли «стиляги»: пятьсот к тому, что суд пошлёт (важке, майже безвихідне становище), стибрили (вкрали), лафа (везіння), лихач (везунчик).
3. Поява третьої хвилі пов'язана не з епохою бурхливих подій, а з періодом застою, коли задушлива атмосфера суспільного життя 70-80-х породила різні неформальні молодіжні рухи, і молоді люди, що «хіпують», створили свій «системний» сленг як язиковий жест протистояння офіційній ідеології: прайс (ціна), подфакнуть, стритовать, хавчать, итать (їсти).
Вперше термін сленг в Америці зі значенням language of low or vulgar type (мова низького або вульгарного типа)був засвідчений у 1756 році; з 1802 року цей термін розуміють як The cant or jargon of a certain class or period(жаргон або жаргон певного класу або періоду), а з 1818 року під сленгом стали розуміти Language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sense(мова надзвичайно розмовного типа, вважав, як нижче за рівень стандарту, і полягаючи, що будь-яке з нових слів або поточних слів використовувало в деякому сенсі) [8, 29].
Саме лінгвіст Гроуз в 1785 році ввів термін сленг як синонім для кент у свій знаменитий словник «низької» мови: slang - cant language. Пояснивши сленг через кент, Гроуз розділяє «низьку» мову на дві частини, називаючи першу частину кентом або сленгом. Словник Гроуза був дуже видатним та вважався еталоном, і, мабуть, тому інші всі автори словників «низької» мови стали пов`язувати сленг з кентом, як слова з одного ж і того джерела - таємної мови мандрівних бідняків - циган, тим паче, що в циганському lingo було слово slang. Гроуз не знайшов родового терміну для другої частини «низької» мови [8, 30].
Вітчизняний дослідник І. В. Арнольд вказує, що сленг - включає лиш розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням (неприйнятим) в літературній мові [1, 65].
І.Р. Гальпєрін пропонує розуміти під сленгом - той шар лексики та фразеології, який проявляється у сфері живої розмовної мови в якості розмовних неологізмів, які легко переходять у шар загальноприйнятої розмовної літературної лексики [3, 21].
Заслуговує уваги думка М. М. Маковського про діалектне зародження терміну сленг, але автор цієї гіпотези доказово її не підтвердив. Те, що дане слово є в північних діалектах Англії, ще не говорить про діалектне родство: воно засвітчено і в циганському грабіжницькому арго [5, 67].
Вчений Е. Партридж вказує, що приблизно з половини минулого століття термін сленг став загальноприйнятим значенням для “illegitimate” colloquial speech, тоді як до 1850 року цим терміном називали всі різновиди vulgar language except cant. Слід зазначити, що з терміном сленг нетермінологічно вживати такі синоніми сленга як argot, jargon, flash, gibberish, cant(арго, жаргон, виблискування, тарабарщина,кент) [7]. Спочатку сленг вживався як синонім до терміну кент, пізніше - до терміну арго [9]. Як лінгвістичний термін, сленг відсутній в словнику С. Джонсона, який був опублікований в 1755 році; в першому стандартному словнику Н. Уебстер, виданому в Америці в 1828 році, термін сленг приведений з поясненням low, vulgar, unmeaning language. Показовим є те, що термін з`явився вперше в спеціальному словнику, а вже потім став використовуватись у тлумачних словниках загального типу [8, 29].
Найбільш вірогідною є гіпотеза Партріджа, який вважає, що слово slang співвідноситься з дієсловом to sling - to utter(для висловлювання), що засвідчує існування такого словосполучення як sling words(кидання слів) ще за часів Чосера, а також пізніх сленгових сполучень з тим же дієсловом: sling language - to talk; sling the language - to swear fluently, to speak a foreign language; sling the bat - to speak the vernacular; sling a yarn - to relate a story, to tell a lie; sling (a person) slang - to abuse, scold violently; в останньому виразі slang - impertinence, abuse (значення, засвідчене з 1825 року) [8, 31].
Вперше сленгова лексика широкого вжитку була представлена в лексиконі Микуцкого і,звичайно, у словнику Даля [10]. Більшість інших досліджень ненормативної мови велося, в основному, у формі лексикографічних описів мови окремих соціальних і професійних груп: злодіїв, жебраків, бродячих торговців і ремісників. Так В. Боржковський склав словник таємної мови кобзарів [11], а Ф.Ніколайчик - таємної мови подільських жебраків [12].
В кінці 19 століття сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника Скіта, така інтерпретація походження терміну потратила в деякі авторитетні словники англійської мови. Скандинавське походження терміну приймали такі дослідники як Бредні, Уіклі та Уайльд [8, 30].
У 20 столітті питання походження терміну сленг продовжує цікавити дослідників. Виникають нові гіпотези. Наприклад, у німецькій англістиці О. Ріттер, а також Хорн та Ленерт вважають, що слово slang - результат аглютинацій абревіатури lang з посессивним суфіксом [6, 47].
На рубежі століть великий інтерес був спрямований як на професійні і групові жаргони, так і на мову кримінального світу. Найбільш цікавим дослідженням у цій області є "Блатная музыка" В. Трахтенберга, що включає біля чотирьохсот словникових одиниць [13].
Бурхливий сплеск у вивченні різних шарів мови відбувся після революції1917 року. У 1918 році був створений Інститут живого слова, що займався проблемами соціальної діалектології. У 20-і--30-і роки з'являються роботи Є.Д. Поліванова, Л.П. Якубинського, Б.А. Ларіна та інших дослідників, що розглядали проблеми жаргонів, арго, умовних дитячих мов і т.п. При цьому часом "мова революції" сприймається як "революція мови". Мова бідняків, люмпен-пролетаріату часом зводиться в ранг "мови майбутнього". Або ж, навпаки, викликає відторгнення, розглядається як небезпечна безкультурність, що загрожує чистоті і цілісності мови.
Сучасна культурно-історична епоха являє собою рухливу систему, що включає в себе безліч субкультурних утворень (професійних, територіальних, статусних і т. д. ), кожне з яких має власну специфічною лексикою (арго, жаргон, сленг). Літературна мова на початку XXI століття піддається активному впливу з боку соціальних діалектів. Така тенденція простежується і в значному збільшенні вживання на шпальтах друкованих засобів масової інформації стилістично знижених елементів мови, в тому числі і широке використання молодіжного сленгу.
Представники різних галузей гуманітарного знання (філологи, лінгвісти, соціологи, психологи, лінгвокультурології та ін) останнім часом приділяють підвищену увагу вивченню молодіжної субкультури (А.І. Ковальова, В.Т. Лісовський, Л.І. Михайлова, Є.В. Панова, С.М. Іконникова, В.К. Сергєєв, З.В. Сінекевіч та ін.), Зокрема - вивчення молодіжного сленгу, розглянутого вченими з різних точок зору: досліджуються особливості формування та функціонування (М.М. Бєлікова, Е.М. Берегівська, Є.Г. Борисова-Лукашенец, М.О. Грачов, B.C. Єлістратов, Л.П. Крисін, Т.Г. Нікітіна, Л.І. Скворцов, В.В. Хімік та ін); аналізується лексичний склад (К.Н. Дубровіна, Н.С. Іванова, М.М. Копиленко, О.Т. Ліпатов, Ю.Є. Мілютін, Є.В. Уздінская та ін); вивчаються особливості словотворення (Т.В. Зайковська, Є.А. Земська, О.П. Єрмакова, О.Є. Матюшенко, Р.І. Розіна і ін.); розглядається фразеологія молодіжного сленгу (Б.В. Кривенко, Н.Ю. Маненкова, І.П. Подюков та ін);
В останні роки різко зріс інтерес до проблеми лексикографічного опису сленгу (А.В. Петров, І.Г. Приходько, О.В. Цібізова та ін), що спричинило за собою появу великої кількості словників, як друкованих ( М.А. Грачов, В.М. Мокієнко, BC Єлістратов, О.П. Єрмакова, О.А. Земська, Р.І. Розіна, В.М. Мокієнко, Т.Г. Нікітіна і т. д. ), так і існують лише в електронному вигляді в глобальній мережі Інтернет.
Таким чином, етимологія терміну сленг зостається досі повністю не розкрита і представляє одну із таємниць лексикографії. Багато вчених вивчають явище молодіжного сленгу,але и досі не прийшли до єдиного значення цього слова. Вперше термін сленг в Америці зі значенням language of low or vulgar type (мова низького або вульгарного типа)був засвідчений у 1756 році. Напротязі декількох століть і по сьогодення сленгова лексика присутня в нашій мові, і не припиняє змінюватись і розвиватися.
М.А. Грачов, лінгвіст, поділяють всю лексику на літературну та не літературну. До літературної лексики відносяться: книжкові слова, стандартні розмовні слова, нейтральні слова. Ця лексика вживається або в літературі, або в усній мові в офіційній обстановці. Також існує не літературна лексика, її поділяють на: професіоналізми, вульгаризми, жаргонізми, арго та сленг. Ця частина лексики відрізняється розмовним, неофіційним характером та емоційною забарвленістю [4, 34].
1) Сленг - це слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті.
Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності і сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.
Наприклад, у студентському середовищі побутують такі лексичні одиниці: друшляти (прогулювати пари), гуртак, братська могила (гуртожиток), Степанида, Баба Степа, стіпуха (стипендія) тощо.
У сленговому мовленні школярів трапляються слова, що відображають шкільні буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка (зрозуміло і без пояснення), плавати (погано знати матеріал), йти на шпорах (списувати), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспити).
2) Професіоналізм - це слова, що використовуються невеликими групами людей, об'єднаних певною професією [15, 737].
Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються:
а) У середовищі людей, що мають справу з комп'ютерами.
У даному колі найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного походження. Це викликано насамперед тим, що англійська є мовою комп'ютерних технологій. У процесі роботи з комп'ютерною технікою деякі слова перейшли до української розмовної лексики. Так, у даній сфері можна почути слова: апгрейд (поліпшення, модернізація комп'ютера), батони (клавіші), масдай (крайній ступінь невдоволення), сидюк (дисковод та диски CD-ROM), юзер (користувач), чайник (недосвідчений програміст), движок (ядро компьютерної программи), макрушник (програміст, використовуючий мову програмування «макро-ассемблер»), блин (компакт-диск), мышь, крыса (комп'ютерна мишка радянського виробництва), тормозить (байдикувати) [14, 18 ].
б) Свої сленгові новотвори мають люди, які цікавляться автомобілями.
Найпоширенішими лексемами цієї групи є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: бублик, баранка (кермо), тачка (автомобіль), резина, скати (шини) тощо [14, 15 ].
в) У середовищі підлітків, які захоплюються музикою, часто вживають такі слова: вертушка (CD-програвач), савндтрек (мелодія, що супроводжує відеофільм), синґл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю пісень), солянка (збірний концерт) [14, 20 ].
Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ін. До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців та ін.
Отож можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об'єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою і включає в себе загально молодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, і спеціальні молодіжні сленги.
3) Жаргонізми - соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Як правило, це словник розмовного мовлення людей, зв'язаних певною спільністю інтересів [15, 297].
Жаргон - соціальний діалект; відрізняється від загально-розмовної мови специфічною лексикою і фразеологією, експресивністю оборотів і особливим використанням словотворчих засобів, але не має власної фонетичної і граматичної системи.
Частина жаргонної лексики - приналежність не однієї, а багатьох (у тому числі і вже зниклих) соціальних груп. Переходячи з одного жаргону в інший, слова їх «загального фонду» можуть змінювати форму і значення: «темнити» в арго - «приховувати видобуток», потім - «хитрувати (на допиті)», у сучасному молодіжному жаргоні - «говорити неясно, ухилятися від відповіді ».
Основна функція жаргону полягає у вираженні приналежності до відносно автономної соціальної групи за допомогою вживання специфічних слів, форм і зворотів. Іноді термін жаргон використовується для позначення спотвореної, неправильної мови.
Лексика жаргону будується на базі літературної мови шляхом переосмислення, метафоризація, переоформлення, звукового скорочення, а також активного засвоєння іншомовних слів і морфем.
Наприклад: крутой (модный,діловий), хата (квартира), баксы (доллары), тачка (автомобіль), рвануть (піти), баскет (баскетбол), чувак (хлопець) [15, 18 ].
Окремим видом жаргонної лексики є кримінальний сленг, що вживається у відповідному середовищі, хоча завойовує позиції у розмовно-побутовому мовленні інших суспільних верств. Тут часто трапляються такі лексеми як: бивень (розумово відстала людина), дядя (начальник тюрми), дока (знаюча людина), квасити (пити спиртне), качок (масивна людина), мусор (міліціонер) та ін.
4) Арго - мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх [15, 34].
Не слід плутати жаргон і арго. Жаргон зазвичай має професійну прикріпленість, арго ж може вживатися незалежно від професії. Наприклад, у сучасній французькій мові багато слів арго використовують як молодь з бідних кварталів, так і менеджери з вищою освітою.
Часто під «арго» мається на увазі мова декласованих груп суспільства, мова злодіїв, бродяг і жебраків. Фактично Арго стало синонімом слова «фєня». Арго не становить самостійної системи і зводиться до специфічного слововживання в межах спільної мови.
Наприклад: друга (друг), даун (внизу), ваще (скор.”вообще”), вертухай (міліціонер, наглядач, тюремний наглядач), авоська (дружина,подруга), урыть (вбити), макітра (голова), по приколу(заради сміху), волына (пістолет) [14, 14].
5) Вульгаризми - це грубі слова, що зазвичай не вживаються освіченими людьми в суспільстві, це спеціальний лексикон, що використовується людьми низького соціального статусу: засудженими, торговцями наркотиками, бездомними і т.п. [15, 28].
Вчення про вульгаризмів, пов'язане з вченням про стилі мовлення, переломлює у нормативні приписи спостереження над соціально-діалектичним дробленням мови, над емоційним тоном слова як відображенням класової диференціації і класової самосвідомості. Так для російського письменника-дворянина XVIII століття слово «хлопець» є «огидним (вульгаризмів), так як воно нагадує йому про" неблагопрістойних "формах побуту селянства». Звідси - особлива емоційна значущість вульгаризми в літературній мові і боротьба за вульгаризми в історії літературних стилів.
Епохи ломки художнього канону, вони зв'язані з висуванням у літературі нових суспільних груп, характеризуються часто масовим вливанням вульгаризмів в літературну мову. Так поети міського стану середньовічної Франції («Roman de la Rose») вводять в поезію найменування частин тіла, усунуті з куртуазних жанрів;мова драм Sturm und Drang'а рясніє лайками (Hure і т. п. ); французький романтизм порушує мовний канон трагедії введенням назв предметів побуту; сучасна російська поезія користується оборотами і словами, колишніми ще на початку нинішнього століття винятковим надбанням «просторіччя».
Наприклад: морда, рожа, рыло, харя (обличчя), жрать, лопать (їсти), окочуриться, околеть, сдохнуть (померти), курва (жінка легкої поведінки), мудак (нерозумна людина), на фига (навіщо), тявкать (говорити), пахабник (безсоромна людина), ржать (гоготати), костилять (бити) [14, 12].
Отже, як бачимо, сленг - явище дуже поширене і за певними ознаками його можна класифікувати. Нестандартні елементи літературної мови мають певний комунікативний статус та мовну цінність перш за все як загальноприйняті експресивні засоби стилістично зниженої мови що відображають в деякій мірі функціонально-стилістичне варіювання словникового складу національної мови. Дана варіативність відрізняється від варіативності арготизмів та жаргонізмів, оскільки основними ознаками експресивної лексики виступають загальновживаність та етико-стилістична зниженість, що має за мету створення певного стилістичного ефекту.
Під терміном сленг розуміють особливий периферійний шар
Молодіжний сленг курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Курсовая Экономические Процессы
Отчет по практике по теме Совершенствование существующей системы продвижения через медицинских представителей
Реферат: Влияние среды на развитие личности ребенка 2
Дипломная работа по теме Гражданско-правовой договор
Как Писать Реферат По Математике Образец
Оптические квантовые генераторы. Лазеры
Курсовая работа по теме Мережі синхронізації. Побудова мережі синхронізації України
Дипломная Работа Методы Привлечения Инвестиций В Экономику
Дипломная работа по теме Исследование формирования и распределения прибыли торговой организации на примере ОДО 'Потеха'
Реферат: Табуретка. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме Роль наследственности в возникновении опухолей
Эссе по теме Что я знаю о войне?
Реферат: Insurance Adjuster Essay Research Paper Insurance Adjuster
Реферат: Цели управления персоналом. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая Работа На Тему Цели И Принципы Менеджмента
Дипломная работа по теме Комплексная оценка рисков финансово-хозяйственной деятельности предприятия (на примере ОАО "ТАИФ-НК")
Курсовая работа по теме Разработка информационного обеспечения и анализ данных для информационной системы "Станция технического обслуживания"
Курсовая Работа На Тему Гра Як Метод Виховання
Реферат: Культура как фактор национальной безопасности. Скачать бесплатно и без регистрации
История Открытия Нуклеиновых Кислот Реферат
Влияние средств массовой информации на политическое прогнозирование - Журналистика, издательское дело и СМИ курсовая работа
Феодальное право Новгорода и Пскова - Государство и право контрольная работа
Вклад Толстого в развитие русского литературного языка - Иностранные языки и языкознание реферат