Модульне рейтингове навчання як педагогічна технологія - Педагогика курсовая работа

Главная

Педагогика
Модульне рейтингове навчання як педагогічна технологія

Теоретичний аналіз особливостей модульно-рейтингової системи у сучасній вищій школі. Діяльність педагога у процесі модульної організації навчання. Розробка методичних матеріалів з психології сім'ї. Особливості сім'ї як предмету дослідження соціології.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Методи дослідження - аналіз, синтез, порівняння.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОДУЛЬНОГО РЕЙТИНГОВОГО НАВЧАННЯ
Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному. Воно інтегрує в собі все те прогресивне, що накопичено в педагогічній теорії та практиці останніх років. Так, наприклад, із програмованого навчання запозичена ідея алгоритмізації діяльності учня: визначення мети, завдань, етапів навчальної діяльності, індивідуалізація темпу навчання, здійснення чітко окреслених, логічно обґрунтованих дій, проміжний самоконтроль та об'єктивна оцінка проміжних результатів роботи; з теорії поетапного формування розумових дій використовується сама її суть - орієнтовна основа діяльності. Кібернетичний підхід збагатив модульне навчання ідеєю гнучкого управління діяльністю студентів. Із психології запозичено наукове трактування та обґрунтування рефлексії. Накопичені узагальнення теорії та практики диференціації, оптимізації, проблематизації навчання - усе це інтегрується в організації модульного навчання, в принципах і правилах його побудови, відборі методів і форм організації процесу навчання.
Найбільш повно основи модульного навчання розроблено П. Юцявичене і висвітлено в монографії “Теорія та практика модульного навчання”, яку було видано ще у 1989 році [15].
Слід зазначити, що тривалий час технологія мала експериментальний характер, цікаво, що навіть у такій фундаментальній праці Г.Селевка як “Современные образовательные технологии” 1998 року видання її було залишено поза увагою [8].
Сутність модульного навчання полягає в тому, що учень самостійно досягає конкретної мети навчально-пізнавальної діяльності в процесі роботи з модулем. Модуль - це цільова функціональна одиниця, в якій об'єднано навчальний зміст і технологію оволодіння ним в систему високого рівня цілісності.
Окрім того, модуль виступає засобом навчання, оскільки до нього входять цільовий план дій, банк інформації, методичне керівництво щодо досягнення очікуваних результатів, ефективної реалізації навчальної мети. Саме модуль може виступати як програма навчання, що індивідуалізована за змістом, методами навчання, рівнем складності, ступенем самостійності, темпом навчально-пізнавальної діяльності студента.
Цільові орієнтації модульного навчання - засвоєння студентами системи знань і спеціальних умінь з конкретної навчальної теми; способів самостійної діяльності; розвиток пізнавальних і творчих здібностей.
Назва “Модульне навчання” зв'язано з міжнародним поняттям “модуль”, одне із значень якого - функціональний вузол. В педагогіці модуль - це функціональний вузол навчально-виховного процесу, довершений блок дидактично адаптованої інформації. Оскільки подібне визначення не відповідає критеріям науковості, то впроваджується термін “навчальний модуль» [11, с. 27].
Навчальний модуль - це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психо-соціальний розвиток студента і викладача. Основними психолого-дидактичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічно адаптована система понять у вигляді сукупності системи знань, системи норм і системи цінностей. Крім того це - поетапне суб'єктивне відкриття учнем під паритетним впливом учителя цієї системи у ході пошукової пізнавальної активності і наступного використання її як засобу (способу) діяльності.
Модульне навчання - це цілісна система, що інтегрує дидактичні засоби, необхідні для вирішення основних цілей освіти.
Кредитно-модульна система -- це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Її основними завданнями є:
- адаптація ідей Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;
- забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями майбутнього фахівця і сприяє його саморозвитку відповідно до підготовки до життя у вільному демократичному суспільстві;
- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
- унормування порядку надання можливості студенту отримати професійну кваліфікацію відповідно до потреб ринку праці.
Перехід до інноваційної системи організації навчального процесу вимагає від вищого навчального закладу розроблення документів, які були невластиві для нього раніше, зокрема:
- щорічного інформаційного пакету про заклад (інформація про умови вступу, перелік спеціальностей, опис навчальних планів, опис програм дисциплін, умови проживання, розмір плати за навчання, дані про професорсько-викладацький склад тощо);
- положення про координатора (інформація студентам про Європейську систему зарахування кредитів, допомога при складанні індивідуального навчального плану та його коригування під час навчання, здійснення зв'язку із закордонними вищими навчальними закладами у процесі обміну студентами, надання відомостей про міжнародні програми, в яких може взяти участь студент тощо);
- положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу (інформація про організацію модульного і семестрового контролю знань, про правила ліквідації академічної заборгованості, методику отримання студентами додаткових балів за активну участь у навчальній та позанавчальній роботі, про методику визначення рейтингу студентів за результатами семестрового чи річного контролю знань).
Автори "Енциклопедії освіти" вважають, що модуль -- це задокументована, логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина освітньої, освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, стажування), сукупність теоретичних і практичних завдань відповідного змісту та навчально-методичного забезпечення із завершальними контрольними заходами, що мають на меті встановити рівень успішності суб'єкта навчання [3].
Тобто, модуль -- це відносно завершений навчальний процес, який забезпечує засвоєння студентами змістової одиниці логічної структури навчального матеріалу. На практиці це зводиться до поділу навчального курсу на відносно самостійні змістові одиниці, однакові за обсягом або кратні кредитам ECTS, визначення способів їхнього оптимального засвоєння студентами. Особливістю модуля є відносна самостійність, змістовна завершеність, можливість розглядати його як одиницю програми. Водночас він є частиною певної програми та структурно-логічно взаємопов'язаний з іншими її модулями.
В. Коваленко вважає, що модуль виконує управлінські функції, його зміст передбачає цільову програму дій та загальний контроль пізнавальної діяльності. Контрольно-регулюючі характеристики модуля при цьому передбачають наявність:
діагностичного тесту, що регулюється принципом завершеності навчання, оскільки його результати є або допусканням до вивчення навчального матеріалу, або наданням студентам додаткової інформації щодо використання літературних джерел для успішного проходження навчального випробування;
варіативних способів розв'язання завдань;
контрольного тесту, що визначає рівень засвоєння студентом навчального курсу [4].
Теорія модульного навчання базується на специфічних принципах, тісно зв'язаних з загально-дидактичними. Вони виступають як керівні ідеї модульного навчання. Введенні наступні принципи [3, с. 65]:
- виділення із змісту навчання відокремлених елементів;
- дієвості, оперативності знань і їх системності;
- різнобічності методичного консультування;
Навчальний матеріал потрібно конструювати таким чином, щоб він забезпечував досягнення дидактичної мети, поставленої перед студентами.
Він повинен бути поданий закінченим блоком.
В відповідності навчальному матеріалу потрібно інтегрувати різні види і форми навчання, підпорядковані досягненню намічених цілей.
Принцип виділення із змісту навчання відокремлених елементів потребує розглядати навчальний матеріал в рамках модуля, спрямованого на вирішення інтегрованої дидактичної цілі.
Модуль, як відзначають В. Гольдшмидт, А.А.Вербицький, Ю.К.Балашов і ін., являє собою обсяг навчальної інформації, необхідної для виконання якої-небудь конкретної діяльності. Він може включати кілька модульних одиниць, кожна з яких містить опис однієї закінченої операції, теми.
Завдяки використанню модулів у навчанні можливі:
- розбивка навчального матеріалу на закінчені частини, що мають самостійне значення;
- добір більш значимого, істотного й відсіювання "зайвого" навчального матеріалу;
- максимальна індивідуалізація просування в навчанні.
При розробці модулів М. Ланге (Англія) основну увагу приділяє компактному розташуванню навчального матеріалу із широким застосуванням наочності (малюнків, схем, креслень), а також побудові системи питань, вправ і задач для відпрацьовування матеріалу, представленого в навчальному елементі.
У Мічиганському університеті (США) метод модулів є одним з напрямків індивідуалізованого навчання, що дозволяють здійснювати "самонавчання" з регулюванням темпу роботи і змісти навчального матеріалу[1, с. 86 - 87].
Кожен модуль має структуру, ціль (загальний або спеціальна), вхідний рівень, плановані результати навчання (знання, уміння, елементи поводження), зміст (контекст, методи і форми навчання) [12, с. 15].
На сучасному етапі розвитку науки поняття модульності виступає як один із принципів системного підходу. Принцип модульності визначає динамічність і мобільність функціонування системи. Сама система може бути представлена як сукупність модулів або розглядатися як окремий модуль у структурі загальної системи. Наявність базових і варіативних модулів, а також відповідних компонентів у структурі окремого модуля сприяє збереженню логіки навчальної дисципліни.
Для запровадження модульно-рейтингової системи (МРС) необхідно дотримуватися таких правил:
1. Забезпечити готовність викладачів і студентів працювати за модульно-рейтинговою системою.
2.Здійснити необхідну методичну підготовку викладачів до запровадження МРС.
3.Запровадити науково обґрунтовану і методично забезпечену самостійну навчальну роботу студентів.
4.Домогтися запровадження модульного навчання: з кожної навчальної дисципліни чітко визначити навчальні модулі; обґрунтувати оцінювання кожного модуля в залікових одиницях.
5.Здійснити необхідну організаційно-методичну підготовку: налагодити систему аналізу й оцінювання ЗУН кожного студента за результатами опанування певних модулів; підготувати компґютерні програми для використання тестових методик перевірки якості ЗУН; налагодити ретельний облік результатів звітів за виконанням модульних завдань; в індивідуальних планах викладачів передбачити години для здійснення аналізу й оцінювання навчальної роботи студентів; у кожній навчальній дисципліні визначити числові параметри переведення кількісних показників (кредитів) в офіційні оцінки знань студентів.
6.Забезпечити відкритість оцінювання навчальної діяльності студентів.
7. Визначити науково обґрунтовані обсяги навчальних завдань для самостійної роботи студентів на міжпредметному рівні з урахуванням бюджету часу, що виділяється на навчальну роботу.
Досвід запровадження модульно-рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності студентів дає підстави стверджувати, що вона має переваги, наукове обґрунтування яких переконливо сформулював професор A.M. Алексюк у монографії "Педагогіка вищої освіти України".
Для студентів ці переваги полягають у тому, що:
-- навчальний рейтинг активізує самостійну роботу студентів (СРС), робить її ритмічною і систематичною впродовж семестру;
-- формується позитивна мотивація навчальної діяльності;
-- стимулюється самостійність, ініціативність, відповідальність, творчість, змагальність, дбайливість;
-- студент зорієнтований на самостійний науковий пошук, що сприяє інтелектуальному розвитку особистості;
-- підвищується обґєктивність оцінювання ЗУН, збільшується ймовірність уникнення випадковостей;
-- зменшується навантаження під час екзаменів та заліків;
-- здобуті знання більш глибокі і міцні;
-- отримується особисте задоволення від процесу учіння.
-- реальна можливість індивідуалізації навчання та диференційованого підходу;
-- можливість допомогти студентам у навчальній роботі, рівномірно розподілити навантаження протягом семестру;
-- можливість уникнути конфліктів, які часто виникають у результаті підсумкової перевірки знань на екзамені.
Кожний модуль передбачав конкретну оцінку в залікових одиницях (табл. 1.1)
Пропуск студентом занять, які не відпрацьовані, призводить до зняття 10 балів (залікових одиниць).
При підсумковому оцінюванні залікові одиниці (бали) переводяться в офіційні оцінки чотирибальної системи за шкалою: 400--360 -- "відмінно"; 360--320 --"добре"; 320--280 -- "задовільно".
Упродовж двох семестрів проводилася цілеспрямовано організована самостійна робота студентів. Кожен з них виконував письмову роботу з тем курсу, звітував про зміст і якість опрацювання інших модулів. Протягом року йшов процес не лише вивчення нового навчального матеріалу, але й закріплення раніше вивченого. Кожен студент мав можливість підвищити свій рейтинг шляхом поглибленого опрацювання того чи того модуля (теми). Це особливо стимулює діяльність студентів. Панує повна відкритість оцінювання навчальної праці.
На першому занятті педагог знайомить студентів із сутністю модульно-рейтингового оцінювання, пояснює психологічні особливості застосування цієї системи, запрошує студентів до співпраці.
Упродовж часу, який відведено на вивчення курсу, здійснюється наполеглива робота більшості студентів, складаються ділові стосунки між викладачем і студентами. Та головне -- це якість знань.
Для перевірки гіпотези, що запровадження модульно-рейтингового оцінювання сприяє інтенсифікації навчального процесу і підвищує якість знань, було використано формуючий експеримент, яким охоплено 125 студентів філологічних спеціальностей. Три групи (75 студентів) були контрольними. Для них читались лекції, проводились практичні заняття, здійснювалася епізодична перевірка знань за традиційними методиками. Після завершення курсу всі складали екзамени. Студенти експериментальних груп слухали лекції, брали участь у практичних заняттях та інших видах навчальної роботи за методикою модульно-рейтингового навчання з використанням системи рейтингового оцінювання знань. Опрацювання навчального курсу з педагогіки завершувалося також екзаменом. Результати цієї роботи подані у табл.1.2
Таблиця 1.2 Результати опрацювання навчального курсу з педагогіки
Нинішній етап розвитку національної вищої освіти характеризується модернізацією і реформуванням, спрямованими на приєднання до Болонського процесу з метою входження в європейський освітній і науковий простір. Болонський процес -- це здійснення структурного реформування вищої освіти, зміна освітніх програм, форм і методів навчання, контролю і оцінювання навчальних досягнень студента з метою підвищення якості освіти, спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування на європейському ринку праці. Цей процес добровільний, полісубґєктний, поліваріантний, відкритий, поступовий і гнучкий. Він ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури і не нівелює національні особливості освітньої системи України. Його метою є прийняття зручних і зрозумілих градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій, введення двоступеневої структури вищої освіти (бакалавр -- магістр), використання єдиної системи кредитних одиниць (ECTS -- Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи) і додатків до дипломів, розробка, підтримка і розвиток європейських стандартів якості освіти, усунення наявних перепон для підвищення мобільності студентів, викладачів, науковців. Впровадження кредитно-модульної системи навчання передбачає реорганізацію традиційної схеми "навчальний семестр -- навчальний рік, навчальний курс", раціональний поділ навчального матеріалу дисципліни на модулі й перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, використання більш широкої шкали оцінювання знань, вирішальний вплив суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінку.
Кредитно-модульна організація навчання за своєю суттю є гуманістичною. Вона базується на засадах субґєктно-субґєктної, толерантної, партнерської педагогіки. Траєкторію свого навчання, індивідуальну програму своєї освіти визначає сам студент з допомогою викладача -- тьютора (опікуна). Навчання має рівномірно розподілений, рівномірно напружений характер упродовж всього терміну перебування студента у ВНЗ. І найголовніше, ця система гарантує високу якість підготовки, а значить, убезпечує студента від професійної непридатності після завершення навчання.
Модернізація навчального процесу в руслі вимог Болонської декларації передбачає значне збільшення обсягів самостійної роботи студента (до 50--60 %), індивідуалізацію навчання. Це в свою чергу потребує належного науково-методичного забезпечення навчального процесу, відповідної матеріальної бази, поліпшення фінансово-побутового стану студента.
Всі ці зміни вимагають від викладача ВНЗ ґрунтовних знань, умінь і компетентності в організації своєї діяльності на новій методичній і технологічній базі -- кредитно-модульній і акумулюючій системі навчання.
Як бачимо і модульно-рейтингова, і кредитно-модульна система організації навчання, аналізу й оцінювання навчальної діяльності студентів -- це важливий крок у напрямку інтенсифікації й оптимізації навчально-виховного процесу у вищій школі. Але вони потребують від науково-педагогічних працівників належної психолого-педагогічної підготовки, перебудови організаційних і методичних аспектів навчально-виховного процесу.
Методологічною основою побудови проблемно-модульного навчання є загальна теорія систем, авторами якої, зокрема є Л.Берталанфі, П.К.Анохін і ін. Відповідно до теорії систем, усе різноманіття розумової діяльності людини може бути розділене на системні "кванти". Принцип системного квантування спирається на модульну організацію кори головного мозку людини. Оскільки проблемність є невід'ємною властивістю розумової діяльності людини, то принципи системного квантування, проблемності і модульності лежать в основі функціональних систем психічної діяльності людини, виражених різними знаковими системами: язиковими, символічними, графічними і т.д.
"Технологія проблемно-модульного навчання базується на єдності принципів системного квантування, проблемності і модульності" [12, с. 9]. Принцип системного квантування є методологічним фундаментом теорій "стиску" навчальної інформації, або узагальнення, систематизації, укрупнення (укрупнена дидактична одиниця в П.М.Ерднієва). Принцип модульності є нейрофізіологічною основою методу модульного навчання.
М.А.Чошанов, що розробив гнучку технологію проблемно-модульного навчання, відзначає, що новизна пропонованої технології полягає в тім, що в ній принципи системного квантування, проблемності і модульності розглядаються в органічній єдності [12, с. 9]. Технологія містить у собі цільовий компонент, провідні принципи, способи проектування змісту навчання, систему задач і вправ, конструювання дидактичного матеріалу, рейтингову систему контролю й оцінки навчальних досягнень (мал. 2.1).
Рис. 2.1. Структура технології проблемно-модульного навчання
Отже, проблемно-модульне навчання, автором якого є М.О.Чошанов, з'явилося як різновид модульного навчання. Передумови його створення були наступні [12]:
1. Неперервний процес оновлення техніки і технології пред'являє до підготовки спеціалістів високі вимоги. Важливим показником рівня кваліфікації є професійна компетентність.
2. За думкою автора, компетентна людина повинна не тільки розуміти сутність проблеми, але і уміти розв'язати її практично, тобто володіти методом.
3. Знання компетентної людини повинні постійно оновлюватись і удосконалюватись для розв'язання конкретних проблем (мобільність знання), методи відповідно даним умовам, а також компетентний спеціаліст уміє серед множини розв'язків вибрати найбільш оптимальне, аргументовано піддавати сумніву хибні і неефективні розв'язки (критичність мислення).
“Формула компетентності” за М.А.Чошановим має вигляд (рис. 2.2):
Рис. 2.2 Формула компетентності” за М.А.Чошановим
Сутність технології проблемно-модульного навчання.
Технологія проблемно-модульного навчання основана на єдності трьох принципів:
Системне квантування - методологічна основана для “стиснення” навчальної інформації (узагальнення, укрупнення, систематизації, генералізації знань з використанням досягнень інженерії знань). Приклади: змістовне узагальнення (В.В.Давидов) укрупнення дидактичних одиниць (П.М.Ердниєв), інженерія знань Д.А.Поспелов).
Р ОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ З ПСИХОЛОГІЇ СІМ'Ї
Основні напрямки вдосконалення форм організації навчання у сучасній школі України. Контроль та оцінка навчальних та наукових досягнень студентів. Види навчання у вищій школі. Техніка викладу лекції. Особливості поліпшення ефективності якості лекції. лекция [68,3 K], добавлен 09.01.2012
Досвід профільної диференціації навчання в країнах Європи, США та Росії, аналіз напрямів та форм його організації. Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі. Концепція модернізації управлінської інфраструктури профільної школи. дипломная работа [124,9 K], добавлен 03.12.2011
Поняття про форми організації навчання. Лекція в сучасній вищій школі. Управління аудиторією під час уроку. Організація та методика проведення практики студентів. Навчальна ділова гра та розігрування ролей. Заняття з аналізу виробничих ситуацій. контрольная работа [1,7 M], добавлен 03.06.2017
Однією з найрезультативніших технологій формування компетентностей учня вважається технологія модульно-розвивального навчання, засобом реалізації якої є лекційно-практична форма. Модульна система викладання математики в Козівській гімназії ім. В. Герети. курсовая работа [477,5 K], добавлен 22.05.2008
Актуальність принципів Болонської декларації в процесі розбудови вищої школи. Особливості впровадження модульно-рейтингової системи в навчальний процес. Роль експерименту у педагогічних дослідженнях. Поєднання аудиторної і самостійної роботи студентів. дипломная работа [623,0 K], добавлен 14.06.2012
Досвід профільної диференціації навчання в країнах західної Європи, США та Росії. Аналіз провідних напрямів організації профільного навчання. Особливості допрофільного навчання в школі. Етапи модернізації профільного навчання в гімназійній освіті. дипломная работа [88,2 K], добавлен 28.12.2011
Аналіз особливостей інноваційних процесів у вищій школі. Сутність поняття "інноваційне навчання". Трансформація духовних засад українського суспільства. Розробка і впровадження інновацій. Умови для конкурентоспроможності вищих навчальних закладів. реферат [18,5 K], добавлен 16.03.2011
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Модульне рейтингове навчання як педагогічна технологія курсовая работа. Педагогика.
Реферат На Тему Галактики
Механика Лабораторная Работа 1
Анализ Учебного Пособия На Тему Усовершенствованные Модели Динамики Фитопланктона
Реферат по теме Роль метафори в дитячих творах М. Коцюбинського
Реферат Подбор Одежды По Случаю
Эссе На Тему Качество
Контрольная работа по теме Международный стандарт ИСО 9001:2000
Доклад: Не бойтесь карпозубых!
Контрольная работа по теме Теоретические аспекты эмоционального интеллекта
Реферат по теме Оценка рабочих мест
Курсовая Социальный Контракт Содержание
Курсовая работа по теме Туристично-рекреаційні ресурси США
Дипломная работа по теме Понятие и сущность правового государства
Контрольная работа: Система ГиМУ
Курсовая работа по теме Расчет акустических и вибрационных характеристик торпеды
Доклад: Шепелев, Дмитрий Дмитриевич
Автореферат Диссертации Ремнякова Татьяна Викторовна
Реферат по теме Характеристика денежного обращения Российской Федерации
Курсовая работа по теме Психологія характеру у романі Достоєвського 'Злочин і кара'
Сочинение По Картинке Простого Летом
Использования дидактической игры в формировании представлений о геометрических фигурах и форме предмета у детей старшего дошкольного возраста - Педагогика дипломная работа
Неотложные состояния в кардиологии - Медицина реферат
Военная служба, как особый вид государственной службы - Военное дело и гражданская оборона курсовая работа