Модель організації проектної роботи з теми "Man and Nature" - Педагогика дипломная работа

Главная

Педагогика
Модель організації проектної роботи з теми "Man and Nature"

Загальна характеристика методу проектів як способу рішення дидактичних задач. Специфіка використання методу проектів на уроках англійської мови на старшому ступені навчання. Розробка й апробування моделі організації проектної роботи "Man and Nature".


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується побудовою навчального процесу на основі індивідуального підходу, що відбиває основні принципи гуманістичної педагогіки, де особлива увага приділяється індивідуальності людини, ії особистісним характеристикам і робиться орієнтація на свідомий розвиток критичного мислення учнів . Основний акцент у системі утворення ставиться на інтелектуальному і моральному розвитку особистості, що припускає необхідність формування критичного мислення, уміння працювати з інформацією з метою її подальшого використання.
Нові вимоги до сучасної освіти обумовлюються необхідністю звертання до нових педагогічних технологій навчання, серед яких особливе місце займає проектна методика.
Оскільки проект легко вписується в навчальний процес, не торкаючись змісту навчання, визначеного Державним Освітнім Стандартом і Програмою навчання іноземної мови, метод проектів, гуманістичний по своїй суті, забезпечує інтелектуальний і моральний розвиток учнів поряд з успішним засвоєнням навчального матеріалу на уроках англійської мови.
На сучасному етапі розвитку освіти проектна методика детально досліджується як закордонними, так і вітчизняними авторами: І.Л. Бим, І.А. Зимній, Н.Ф. Коряковцевой, О.М Моісеєвой, Е.С. Полат, Т.Е Сахаровой, І. Чечель, L. Fried-Booth, T. Hutchinson, M. Knoll і ін.
Численними дослідженнями було встановлено, що проектна діяльність виступає як важливий компонент системи продуктивного навчання і являє собою нестандартний спосіб організації освітніх процесів через активні способи дій (планування, прогнозування, аналіз, синтез), спрямованих на реалізацію індивідуального підходу в навчанні.
Застосування проектної методики особливо актуально на старшему ступені навчання іноземної мови в середньо навчальних закладах.
Саме на перший план виступає самостійне використання англійської мови як засобу одержання нової інформації, збагачення словникового запасу, розширення лінгвістичних знань і застосування у нових областях навколишньої дійсності [25,11].
Аналіз науково-теоретичної літератури, вивчення педагогічного досвіду, а також особисті спостереження автора дипломного дослідження дозволяють виділити ряд протиріч процесу навчання І.М. на сучасному етапі. Основними є протиріччя між:
вимогами програми для загальноосвітніх установ до рівня навченості І.М. випускників школи, відповідно до соціальним замовленням суспільства, з одного боку, і реальним рівнем володіння І.М. на завершальному етапі навчання :
недостатнє використання інноваційних технологій і наявність потреби введення таких технологій у навчання І.М., що найбільш адекватні соціальному замовленню суспільства і сучасним цілям освіти ;
великим бажанням учнів до впровадження нововведень у навчальний процес і існуванням визначеної обережності з боку вчителів до сприйняття і застосування нових педагогічних технологій.
Пошук шляхів рішення перерахованих вище протиріч склав проблему дослідження.
Об'єктом дослідження є процес навчання англійської мови на старшому ступені навчання з використанням проектної методики.
Предметом дослідження є методика використання проектів як засобу навчання англійської мови на старшому ступені навчання .
Гіпотеза дослідження полягає в наступному: якщо в процесі оволодіння англійською мовою на старшому ступені навчання застосовувати проектну методику, то вона буде сприяти:
формуванню і розвиткові внутрішньої мотивації учнів до більш якісного оволодіння іноземною мовою ;
підвищенню розумової активності учнів і придбанню навичок логічного мислення з проблем, зв'язаних з реальним життям, розширенню сфери іншомовного спілкування;
мовному і мовленнєвому розвитку учнів, удосконалюванню іншомовної комунікативної компетенції в цілому;
розвиткові індивідуальних особливостей учнів, їх самостійному творчому і критичному мисленню;
більш результативному рішенню задач освіти, розвитку і виховання особистості.
Таким чином, метою даного дослідження є теоретичне обґрунтування, розробка й апробація запропонованої моделі організації проектної роботи, доказ ефективності її використання при навчанні англійської мови ( у учнів).
Для досягнення мети даної роботи були поставлені і виконані наступні задачі:
Дати загальну характеристику методу проектів як способу рішення дидактичних задач.
Розглянути умови історичного розвитку методу проектів як засобу навчання.
Виявити специфіку використання методу проектів на уроках англійської мови на старшому ступені навчання.
Виділити й описати структурні компоненти реалізації проектної діяльності в процесі навчання.
Вивчити наукову літературу і проаналізувати існуючий педагогічний досвід рішення даної проблеми.
Розробити й апробувати модель організації проектної роботи з теми “Man and Nature” .
Описати свій власний досвід використання проектної методики з метою виявлення ефективності проектного навчання як нової педагогічної технології в системі освіти.
Практична значимість полягає в застосуванні в педагогічному процесі навчання англійської мови розроблених у даній роботі методичних рекомендацій з досліджуваної теми.
Наукова новизна дослідження складається в створенні короткого ретроспективного огляду розвитку проектної методики в освіті в цілому, і в навчанні англійської мови зокрема, а також в уточненні психолого-педагогічних основ розробки і реалізації проекту з теми “Man and Nature”.
Успішне рішення поставленої мети і задач відповідно до гіпотези даного дослідження зажадало звертання до наступних методів дослідження:
1. Вивчення й аналіз психолого-педагогічної і лінгвістичної науково-теоретичної літератури з даної проблеми.
2. Спостереження за діяльністю учнів у процесі навчання іноземної мови.
3. Дослідно-експериментальна апробація розробки моделі організації проектної роботи.
Робота складається з вступу, двох глав, висновку, списку використаної літератури, додатка. У главі I розглянуті теоретичні передумови становлення, розвитку методу проектів, принципи організації проектної роботи на старшому ступені навчання. У главі II представлена модель організації проектної роботи і проведене практичне дослідження з метою перевірки рівня ефективності використання методу проекту по обраній темі в навчальному процесі учнів .
У висновку представлені результати проведеного дослідження; список використовуваної літератури містить у собі роботи і публікації вітчизняних і закордонних авторів.
Глава I. Теоретичні передумови виникнення, розвитку і сучасного
1.1 Характеристика методу проектів як способу рішення дидактичних
задач та засобу емоційно-особистісного розвитку
Якісні соціально-економічні зміни в суспільстві за останні десятиліття визначають нові підходи і зміни освітньої системи, що виявляється у всебічній модернізації освіти і є політичною загальнодержавною, загальнонаціональною задачею. Такі характеристики сучасної освіти як швидкість, якість, ефективність, розвиток самостійності, критичного, творчого мислення є пріоритетними напрямками в освітній політиці України на сучасному етапі.
У сфері навчання іноземної мови це особливо актуально, оскільки на сьогоднішній день воно покликано забезпечити максимальну адаптацію учнів до умов міжнародного спілкування і співробітництва.
Програмою навчання англійської мови [27,4] були визначені актуальні задачі освіти на сучасному етапі розвитку суспільства. Відповідно до програмних вимог до основних розвиваючих і освітніх задач відносять формування навичок самостійного пошуку і обробки інформації, а також умінь орієнтуватися й оперувати нею, а також навчання учнів використовувати дослідницький метод, як спосіб одержання інформації на основі її аналізу, порівняння, виявлення головного і другорядного.
В основі розвиваючого навчання лежить рефлекторне мислення, суть якого , на думку Е.С. Полат, полягає в «...вічному пошуку фактів, їхньому аналізі, міркуванні над вірогідністю, логічне вибудовування фактів для пізнання нового, для пошуку виходу із сумніву, формування впевненості, заснованої на аргументованому міркуванні»[25,5].
Сучасна освіта націлена на виховання грамотної, активної особистості, здатної критично оцінювати об'єктивно існуючі явища життя.
Ще одною основною програмною вимогою є створення в процесі навчання умов для соціалізації особистості, здатної взаємодіяти в навчальній групі і приймати на себе відповідальність, тобто розвивати свою ділову активність.
Для досягнення вищевказаних цілей освіти в методиці викладання іноземної мови використовуються різні ефективні методи й інноваційні технології, наприклад метод комунікативної спрямованості, метод інтенсивного навчання, Silent way, та ін.[17,286], що дозволяють у цілому досягти необхідного рівня розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів.
Останнім часом найбільш популярним методом забеспечуючим всі умови для досягнення програмних цілей навчання і потреб сучасного суспільства, є метод проектів, важливою рисою якого, на думку А.В. Могильова [21,2], є гуманізм, увага і повага до особистості, позитивний заряд, спрямований як на навчання, так і на розвиток особистості тих, яких навчають.
Виникнення в методиці викладання такого методу як «проект» було абсолютно закономірно. Метод дає можливість відчути особисту зацікавленість до одержуваних знань, а процес навчання здійснюється за рахунок розвитку творчих і дослідницьких здібностей учнів, установлення зв'язків між досліджуваними дисциплінами й організації групової й індивідуальної діяльності.
Проектна технологія в даний час одержала широке поширення в різних областях навчання, у тому числі й в області іноземної мови. Досить багатий досвід використання проектної технології в навчальному процесі з іноземної мови описаний у ряді вітчизняних досліджень, наприклад у роботах Н.Т. Коряковцевой, Л.А. Байдуровой, Е.С. Полат, О.І. Барменковой, Н.М. Хорушко, З.І. Равкина й ін.
Даючи пояснення суті методу проектів, Е.С. Полат підкреслює, що:
«В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок та умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення».[26,4] На думку Е.З. Полат, суттю критичного (рефлекторного) мислення є пошук фактів, їхній всебічний аналіз з метою формування аргументованої впевненості в знаннях, що визначає сутність завдань і етапів проведення кожного проекту.
Н. Кочетурова, аналізуючи метод проектів як педагогічну технологію, відзначає: «Проектом є такий метод навчання, що має на меті надання учням можливості самостійного придбання знань у процесі рішення практичних задач і проблем, що вимагають інтеграції знань з різних предметних областей» [16,7].
Саме поняття «проект» запозичена з латинської мови і має в буквальному перекладі яскраве значеннєве фарбування: «кинутий вперед»[35,13]. Метод проектів являє собою комплекс спеціальних прийомів, націлених на всебічний розвиток особистості учнів.
Цінність даного методу як способу розвитку навичок самостійної роботи полягає в пошуку інформації і рішенні проблем, а також необхідності залучення знань з різних предметних областей. У той же час відзначається можливість розвитку рефлекторного мислення, як необхідна умова, при якому відбувається саморозвиток особистості.
Поряд з тим, що проектна робота носить діяльний, творчий характер, одна з основних її переваг учені відзначають той факт, що вона є засобом рішення дидактичних задач освіти, оскільки «метод» - категорія дидактична, котра означає сукупність прийомів і операцій по оволодінню тією або іншою областю знання. В основу методу проектів покладена прагматична спрямованість на результат, який можна одержати при рішенні тієї або інший практично або теоретично значимої проблеми. Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності.
У процесі використання навчального проекту як способу рішення дидактичних задач навчають мислити самостійно, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи для цього знання з різних областей; учать прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів рішення, установлювати причинно-наслідкові зв'язки.
У такий спосіб проектна робота з погляду її дидактичної й емоційно-особистісної цінності характеризується використанням великого спектра умінь і навичок :
Інтелектуальні уміння і навички критично сприймати інформацію, узагальнювати факти і робити визначені висновки, виражати свої судження.
Фізичні/моторні навички малювання, розфарбовування, вирізання, збирання.
Соціальні навички ділитися думками, співпрацювати, приймати спільні рішення і цінувати те, як досягнення роблять успішним проект у цілому.
Поряд з розвитком і удосконалюванням широкого спектра умінь і навичок даний метод сприяє також емоційному й особистісному розвиткові оскільки учням надається можливість виконати роботу, що особисто значима для них, торкається їхніх інтересів і відповідає їх смакам.
Підтвердження даних положень знаходимо в публікаціях багатьох учителів-практиків, зокрема в роботі Н. Миненковой[20,4], що характеризує метод проектів з погляду його дидактичної цінності в процесі навчання. На її думку, проект розвиває учнів у більшому ступені, чим просте навчання мови. Проектна робота дозволяє поділитися своїми знаннями про світ у системі шкільного курсу і розширити ці знання в контексті досліджуваної проблеми. Досить широкий спектр може вивчатися з використанням методу проекту, що в результаті супроводжується розширенням знань і в інших предметних областях.
Ґрунтуючись на сучасних наукових дослідженнях даного методу як способу рішення дидактичних задач освіти і засоби емоційно-особистісного розвитку особистості, а також вивчивши передовий досвід учителів-практиків, можна виділити кілька основних ознак, якими характеризується метод проектів:
Орієнтація на самостійну діяльність учня вважається пріоритетною. Форма її проведення може бути різна: індивідуальна, парна або групова, але виконуватися повинна самостійно за визначений термін.
Метод проектів завжди має на увазі гарне володіння знаннями, що носять міждисциплінарний характер, а також технікою їх грамотного і раціонального використання для того, щоб розробка проблеми мала дослідницький характер.
Конкретність, відчутність готових до використання результатів на думку Е. З. Полат [26,8] є важливою характерною ознакою методу проектів.
Деякі положення методу проектів збігаються з принципами загальноприйнятих методів навчання. Однак різниця очевидна , і слідом за І. Шербо [35,13] назвемо істотні розходження між методом проектів і інших методів навчання. Так, у методі проекту освітній процес будується не в логіку навчального предмета, а в логіку діяльності, що має особистісний зміст для учнів, що підвищує мотивацію в навчанні, коли в інших методиках такий підхід до організації роботи залишається непріоритетним.
Також у процесі навчання по методу проекту глибоке, усвідомлене освоєння базових знань забезпечується за рахунок універсального їхнього використання в різних ситуаціях. Невід'ємним є і гуманістичний зміст проектного навчання, що складається в розвитку творчого потенціалу учнів.
Багато вчених і дослідників методу проектів затверджують, що успішність його використання залежить від ряду факторів, серед яких: уміння вчителів грамотно організувати роботу, направити діяльність учнів у правильному руслі, грамотне планування, раціональна організація і реалізація проекту відповідно до основних вимог і рекомендацій до проведення проектної роботи.
Педагог веде учнів по шляху суб'єктивного відкриття, керує їх проектною діяльністю, що повинна носити комунікативну функцію, проблемно-пошукової діяльності, рефлексивної й імітаційного моделювання (ігрова) [35,15]. Якщо один з елементів даної системи не спрацьовує, то тоді ідея проекту програє, стає неефективною і вносить розлад у процес навчання.
Широка популярність методу проектів продиктована актуальністю задач, що стоять перед освітою на сучасному етапі. Оскільки «метод» є дидактичною категорією, то саме поняття метод проектів у методиці викладання розглядається як спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми. У даному контексті метод проектів має декілька характерних ознак, що відрізняють його від багатьох інших методів і роблять унікальним. Однак перш ніж придбати всі характеристики, що визначають його суть на сучасному етапі, проект пройшов кілька етапів свого розвитку і становлення як метод.
1.2 Ретроспектива розвитку проектної методики як засобу навчання
Звертання вчених і практиків до проблеми особисто-орієнтованого навчання, у рамках якого розглядається метод проектів, має давню історію. За останні десятиліття історичні дослідження проблеми використання проектної методики значним образом розширили уявлення про метод проекту як такому. Термін «проект» - “progetto” в Італії, “prog'et” у Франції, “projekt” у Німеччині - зародився як прийом навчання і традиційно вважається продуктом індустріалізації і значного прогресу в сфері освіти в США на прикінці XIX століття. Однак у деяких дослідженнях, зокрема в роботі Майкла Нолла про походження і розвиток методу проектів [38,59], вказується і більш рання дата початку використання методу проектів у навчанні.
Дослідження вітчизняних і закордонних вчених в області розвитку проектної методики дозволяють умовно виділити три етапи розвитку і становлення проекту як методу навчання, а саме: ранній, удосконалений і сучасний етапи, кожний з яких являє собою досить закінчену модель навчання.
Характеризуючи ранній етап проектної методики, доцільно в хронологічному порядку розглянути такі стадії його розвитку в рамках даного періоду:
виникнення і перші спроби його використання «проекту» як навчального методу;
використання методу проектів для підготовки інженерів у XIX столітті.
Відповідно до розробок закордонних учених, зокрема М. Нолла, Т. Хатчинсона, Л. Фред-Бута й ін., термін «проект» вперше став застосовуватися в освітньому контексті ще в другій половині XVI століття в Італії і розглядався як абсолютно гіпотетичне завдання, що не мало на меті втілити ідеї проекту в життя.
Метою використання проектів була підготовка архітекторів, формування в них умінь і навичок творчого застосування теоретичних знань по архітектурі для оформлення власних проектних робіт (проектування церков, пам'ятників, палаців і т.д.). Змістом проектної роботи стало залучення кращих учнів до виконання завдань по проектуванню в системі так званих змагань. Перевага проектного навчання на даному етапі полягало в тому, що дані завдання, відповідаючи всім основним вимогам одержуваної професії, дозволяли в той же час незалежно і творчо застосувати всі правила і принципи архітектури, що були освоєні на лекційних і практичних заняттях. Однак слід зазначити, що на ранній стадії метод не був ретельно розроблений, була відсутня необхідна наукова і методологічна бази.
Зміст роботи ранньої моделі проектів не перетерпіло істотних змін протягом тривалого часу і через два сторіччя, коли метод став використовуватися в професійно-технічних училищах США з метою підготовки студентів інженерних спеціальностей. У середині XIX століття такі відомі вчені, професори як Стилман Робінсон, Кальвін Вудворд, Чарльз Річардс звернули увагу на метод проекту і багато чого зробили для його розвитку. Зміст методу на даному етапі зводилося до визначення його як системи занять, де від інструкцій викладача учні самостійно приходили до створення власних конструкцій, тобто до практичного застосування знань. З позитивної точки зору розвиток проектного навчання в середині XIX століття в США послужив поштовхом до використання його в різних технічних областях: теслярстві, виготовленні металевих виробів, кулінарії, текстильній промисловості. Однак широкої популярності метод проекту не одержав.
Рання модель методу проектів, виникнення якої датується серединою XVI століття, стала опорною крапкою вивчення проекту як навчального методу.
Той факт, що робота над проектом почалася на 300 років раніше, ніж це традиційно вважалося, відкриває нові перспективи для інтерпретації даного методу. Проекти застосовувалися тільки в технічній області для одержання тих або інших професій, чим строго обмежили сферу свого функціонування і тим самим були позбавлені можливості реалізуватися в інших областях людського життя. Рання модель проектів носила трохи спрощений характер і істотно відрізнялася від сучасної. Але саме на ранній стадії був закладений той «фундамент», на якому в продовженні майже двох наступних сторіч йшов розвиток і становлення проектної методики на науковому і методологічному рівнях.
Другий етап розвитку методу проектів, що в аналітичних дослідженнях [38;9;25] традиційно зв'язують з переглядом теоретичних основ освіти, переходом до удосконаленої моделі методу проектів, також доцільно розглянути в двох аспектах: обґрунтувати психолого-педагогічну основу застосування методу проектів на початку XX століття і проаналізувати розвиток і використання методу проектів у контексті вітчизняного освіти на початку XX століття.
Наприкінці XIX століття дидактичні пошуки західних педагогів були перейняті увагою до емоційної привабливості навчання. Ідеї гуманістичного напрямку у філософії й освіті стали зв'язувати з методом проектів, що також називали «методом проблем» або «методом цільового акта». Більшість сучасних дослідників затверджують, що метод проекту сформувався в 20-і роки XX століття в сільськогосподарських школах США. Метод проектів успішно розвивався завдяки педагогічним ідеям американського педагога і психолога Дж. Дьюі, а також його учнів і послідовників У. Килпатрика і Є. Коллингса.
На даному етапі його зміст базувався на теоретичних концепціях так називаної прагматичної педагогіки, що проголосила принципи «навчання за допомогою праці » за рахунок проблематизаціі навчального матеріалу, активності учнів, зв'язку навчання з життям, грою, працею. Ведуча ідея даної школи полягала в тому, щоб виконувана навчальна діяльність будувалася за принципом «Усе з життя, усе для життя»[25,3], тобто проектне навчання було спрямовано на те, щоб знайти способи, шляхи розвитку активного самостійного мислення учнів, щоб навчити їхній не тільки запам'ятовувати і відтворювати знання, що дає школа, але і вміти застосовувати їх на практиці.
Дж. Дьюі покритикував шкільну систему, що панувала тоді в США, за відрив від життя, абстрактний, схоластичний характер навчання, заснований на придбанні і засвоєнні знань. Він запропонував реформу шкільної освіти, відповідно до якої знання повинні були витягатися з практичної самостійної діяльності й особистого досвіду учнів. Дж. Дьюі також відзначав: «... знання, яке можна назвати знанням, розумове виховання, що веде до якої-небудь мети - дається лише в процесі близької і реальної участі в активностях соціального життя»[25:4]. У такий спосіб Дж. Дьюі затверджує, що учень засвоює матеріал не просто слухаючи або сприймаючи органами почуттів, а як результат виниклої в нього потреби в знаннях і отже є активним суб'єктом свого навчання.
Відповідно до вищесказаної істотної відмінності удосконаленої моделі від ранньої стало те, що шкільна програма того часу, заснована на використанні методу проектів, повинна була створюватися ні державою, ні вчителями, а учнем разом із вчителем у процесі навчання, основи якого випливало брати з навколишньої дійсності.
Метод проектів був цікавий для російських педагогів. Він залучив їхню увагу ще на початку XX століття. Розгляд особливостей впровадження удосконаленої моделі проектної методики в російський навчальний процес початку XX століття є важливим, оскільки в цей час йшло формування основних напрямків освіти, що визначили його зміст на кілька
десятиліть. У роботах І. Щербо, Е.С. Полат, С.І. Горлицької й ін. указується, що в Росії методом проектів зацікавилися в 1905 м, коли відомим російським педагогом С.Т. Шацким була організована невелика група співробітників, яка намагалася активно використовувати метод проектів у практиці викладання. Пізніше, за підтримкою таких діячів російської освіти як Б.І. Ігнатіїв, М.В. Крупеніна, Л.Н. Шульгін, метод проектів став широко використовуватися в інститутах та школах у 20-і роки XX століття. Наробітки і досягнення американських, європейських вчених в області проектного методу знайшли специфічне застосування в удосконаленій моделі проекту в контексті освіти СРСР.
По визначенню радянських педагогів, метою критично переробленого методу проектів повинне було стати забезпечення розвитку творчої ініціативи і самостійності учнів у навчанні, установлення безпосереднього зв'язку між придбанням знань і умінь і застосуванням їхній для рішення практичних задач.
Зміст методу проектів на даному етапі виразилося у формулі «метод проектів як єдиний засіб перетворення школи навчання в школу життя», де придбання знань буде здійснюватися на основі й у зв'язку з працею учнів. Так, учнів-випускників розподіляли на заводи і фабрики з метою підтримки робітників у виконанні і перевиконанні планів робіт. Така діяльність супроводжувалася написанням статей про героїв праці й організацією виставок продуктів їхньої роботи. Наприклад, створення проекту «Допоможемо нашому заводові-шефові виконати профплан».
Аналіз матеріалів і статей, зв'язаних з теорією і практикою застосування методу проектів у російському освітньому процесі після революційні зміни в 1917 році, показав неоднозначність думок у питанні про значення використання удосконаленої моделі методу проектів у радянській освіті. Так І. Щербо [35,8] вважає, що в умовах універсалізації методу проектів у 1929-1930 р. і виданні комплексно-проектних програм, ціль діяльності студентів часто носила вузько - практичний характер, а системне
засвоєння знань під керівництвом учителя на уроці підмінилося роботою по виконанню завдань - проектів. На думку С.І. Горлицької, однобоке захоплення проектом на шкоду загальному розвиткові особистості привело до того, що рівень загальноосвітньої підготовки різко знизився [11]. Постановою ЦК компартії 1931 року «Про початкову і середню школу» метод проектів був засуджений і надалі в практиці радянської школи не застосовувався.
Для сучасного розуміння проектного навчання найбільш істотними є такі положення, як небезпека, за словами Н.К. Крупской, «вузького практицизму», глибокий зв'язок теорії з практикою, необхідність за допомогою дослідницької роботи розвитку особистості .
Період з 60-х років XX століття, названий багатьма дослідниками «ренесансом» проектного навчання, ознаменувався переходом на сучасну модель методу проектів, однієї з головних особливостей якої стало використання методу як механізм демократизації і лібералізації шкіл і суспільства.
Основною перевагою данної моделі стало більш грамотне її використання, як методу, що має на увазі не тільки оволодіння теоретичними знаннями через практичну діяльність, але і розвиток різних психологічних процесів, розвиток здібностей, формування умінь і навичок вивчення який-небудь проблеми дослідницьких, проблемного методів, орієнтованих чітко з застосуванням на реальний практичний результат, значимий для учнів і несущих у собі визначену дидактичну цінність[11,12]. На даному етапі розвитку метод проектів показав себе вже в більш зрілій якості: було значно розширене визначення проекту як методу і як педагогічної технології, трохи змінилися мети і задачі його використання в навчальному процесі, що обмовлялися в програмах навчання тієї або іншої дисципліни. Щоб домогтися мети проектного методу на сучасному етапі, на думку Е. С. Полат, «необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи для цього знання з різних областей, здатність прогнозувати результати ..., уміння встановлювати причино - слідчі зв'язки»[25,3].
Недоробкою у використанні даного методу на практиці став той факт, що будь-яка самостійна діяльність учнів незалежно від її цілей і напрямку, вважалася проектом, і така діяльність часто заохочувалася викладачами.
Починаючи з 80-х років і донині освітні системи світу прагнуть знайти розумний консенсус, що забезпечить гармонічне використання проектної роботи на уроці з іншими загальноприйнятими і цілком ефективними методами викладання.
Отже, метод проектів пройшов довгий шлях історичного розвитку і використання в різних предметних областях. На початковому етапі свого розвитку в середньовічній Європі проект з'явився як термін і застосовувався для виконання архітектурних і інших технічних робіт. У середині XIX століття в США одержала розвиток удосконалена модель проекту, на базі якої метод проектів значно розширив своє визначення, був істотно переглянутий і доповнений, ставши реформаторським методом навчання, суть якого зводилася до розвитку в умінь, що учаться, і навичок швидкого і якісного придбання знань за рахунок самостійної практичної діяльності.
Якщо розглядати сучасний стан проектної методики, то можна укласти, що, перетерпівши ряд змін у визначенні змісту і цілей свого використання в контексті різного часу і місця проведення, проект збагатився як метод і в даний момент є одним з альтернативних способів навчання різним дисциплінам, успішно інтегрувавши в методику викладання, у тому числі й в області іноземної мови.
Виконання проектної роботи на уроках англійської мови має свою специфіку і ряд психолого-педагогічних характеристик, суть яких розкривається в наступному параграфі даної роботи.
1.3 Характерні риси навчання англійської мови у школах з пнз
Англійська мова, будучи діятельностним навчальним предметом, має освітній, виховний і розвиваючий потенціал, що створює міцну основу для формування всебічно розвитої, утвореної особистості.
Як теоретичну основу визначення психолого-педагогічних особливостей проектного методу були узяті дослідження І.Л. Бима, Н.А. Зимової, Н.Ф. Коряковцевой, Р.С. Немова, Е.С. Полат, Т.Е. Сахаровой і ін., що розглядають характерні риси навчання англійської мови на старшому етапі. Відповідно до досліджень вищевказаних учених, а також за матеріалами збірника, що містить комплект програмно-нормативних документів такими особливостями є:
активна взаємодія усіх видів мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, аудіювання, письма);
широке використання автентичних, проблемних, пуб
Модель організації проектної роботи з теми "Man and Nature" дипломная работа. Педагогика.
Курсовая работа по теме Комплексная оценка состояния водной экосистемы урбанизированной территории на примере города Брест
Курсовая Работа На Тему Никель-Металлогидридные Аккумуляторы
Реферат На Тему Заболевания Уха
Реферат по теме Неожиданные штрихи к портрету Дмитрия Донского
Тема Эссе По Трудовому Праву
Реферат: Анализ условий перевозки и таможенного оформления товаров, перемещаемых воздушным транспортом
Курсовая работа по теме Развитие внимания у детей младшего школьного возраста
Курсовая работа по теме Процесс пиролиза углеводородного сырья
Реферат На Тему Международное Движение Технологий
Рынок труда и занятость на российском Дальнем Востоке
Реферат: Реформы Петра1 2
Дипломная работа по теме Простейший прибор для первичной оперативной оценки качества строительных материалов
Дипломная работа по теме Возвращение уголовного дела прокурору
Дипломная работа по теме Исследование механизмов принятия решения о покупке
Курсовая Работа На Тему Бюджетный Дефицит И Государственный Долг, Проблемы Финансирования Бюджетного Дефицита
Дипломная Работа На Тему Автоматизированное Рабочее Место "Логистика" Зао "Приосколье"
Электронное Правительство В России Реферат
Реферат: Privacy Consumers And The Internet Essay Research
Острый Аппендицит Реферат
Контрольная работа: Инновационная деятельность на предприятии 2
Порядок и условия исполнения (отбывания) наказания в тюрьмах - Государство и право дипломная работа
Бурение нефтяных и газовых скважин - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа
Разработка методов и средств поверки и калибровки геодезических приборов для измерения превышений - Геология, гидрология и геодезия автореферат