Мобільні ігри: Перші ластівки

Революція в мобільному геймінгу — хоча сам цей термін, звісно, з'явився набагато пізніше, почалася, як я вже писав, майже одночасно з «рубікоманією», хоч і за півсвіту від Угорщини, в країні, що вже тоді почала ставати технологічною Меккою усього світу — в Японії 1980 року, і почала її компанія, що скоро стане справжнім божеством дітей та підлітків усього світу (або принаймі тої його частини, що не була за «залізною завісою») - Nintendo.

Хоча насправді передумови для неї склалися ще раніше. І головною передумовою було те, що людям в дорозі нудно. Звісно, дорожні розваги існували з давніх давен — і газети, і книги формату «покетбук», і кросворди, і ранні механічні головоломки, але жодну з них не можна було назвати зручною. Для газет бажано було десь сидіти — а якщо в газеті був ще й кросворд, то потрібна була ще й ручка та столик, книги швидко закінчувалися, та й коштували чимало, а механічні головоломки були досить одноманітними…

Одним словом, в дорозі людям було ну дуже нудно, і саме тому у середині 70-х років один зі співробітників Nintendo на ім'я Гунпей Йокоі, подорожуючи на швидкісному потязі «Шинкансен», побачив, як якийсь офісний робітник з нудьги бавиться кишеньковим калькулятором, натискаючи на ньому кнопки та дивлячись на крихітний екран. І саме в цей момент в нього зародилася ідея пристрою з екраном на рідких кристалах для, як то кажуть, «вбивства часу». Пристрою, який мав бути компактним, цікавішим за калькулятор, і не набридати досить довгий час. І він був на посаді, яка дозволяла йому почати втілення своєї ідеї в реальність!

Ким ж був цей Гунпей Йокоі? Насправді це була людина, що внесла в зародження сучасних електронних ігор настільки вагомий внесок, що заслужила від геймерів усього світу пам'ятник в повний рост з чистого золота — втім, тоді він ще не був настільки богоподібною фігурою, а був «усього-навсього» головою відділу розвитку та досліджень корпорації Нінтендо. Працюючи в компанії з середини 60-х років, на початок 70-х він вже встиг створити для компанії кілька нових та успішних дитячих іграшок, як то «Ultra Hand», «Love Tester» (що стала першою грою від Nintendo з електронними компанентами) та інші, отримавши у винагороду нову посаду і ще більше відповідальності.

До 1973 року корпорація, корені якої сягають аж у 19 сторіччя, і яка починала з традиційних японських гральних карт «ханафуда» виробляла виключно «класичні» ігри та іграшки — шахи, шахмати, пластикові гральні карти, фішки для маджонгу, і так далі, допоки їхній ринок не підкосила нафтова криза 1973 року, і водночас в Сполучених Штатах не з'явилися перші перші простенькі зразки електронних ігрових приставок у нинішньому розумінні. Тодішній голова Nintendo, Хіроші Ямаучі, вирішив, що це той самий шанс, якого той чекав — шанс для компанії повернути втрачені позиції. Вже в 1977 році, після кількох ранніх спроб і невдалих продуктів, Nintendo випустила свій перший хіт на ринку ігрових приставок - Color TV-Game. Це був більш дешевий аналог американських приставок того ж покоління на кшталт Magnavox Odyssey, і ігри були аналогічними — декілька варіантів «електронного настільного тенісу», тобто гри Pong, до яких потім додалися такі ж примітивні гоночні ігри. Але на той час дітлахи та їхні бітьки були раді й цьому, тим більше що приставки були суттєво дешевше конкурентів. Тож приставка стала комерційним хітом світового масштабу — було продано більше трьох мільйонів одиниць усіх її моделей, більше ніж будь-якої іншої ігрової приставки першого покоління, а Ямаучі остаточно впевнився в вірно обраному шляху.

Тож коли Гунпей Йокоі, що підвозив свого шефа на важливу зустріч, заговорив з ним про свою нову ідею, той уважно його вислухав, переговорив з поставниками, та дав проекту зелене світло.

Головними ідеями, якими Йокоі керувався і в цьому, і в інших проектах, були мінімальна собівартість завдяки використанню вже існуючих та надійних технологій, максимальна надійність та аддиктивний ігровий процес. 70-ті роки в Японії були ареною битви між компаніями Sharp та Casio за свіжостворений ринок компактних калькуляторів, тож всі компоненти майбутньої кишенькової ігрової приставки вже були в наявності — і дешеві сегментні екрани на рідких кристалах, і простенькі мікропроцесори масового випуску, і компактні елементи живлення, тож Гунпею залишилося лише придумати, як зібрати з усього цього цікаву гру. Йому це вдалося, прототип пішов у виробництво, і в 1980 році на ринок спершу Японії, а потім й усього світу вийшла перша кишенькова гра серії Game & Watch. Називалася серія так тому, що поєднувала в собі і гру, і цифровий годинник — а в більш пізні ігри було додано ще й будильник.

Перша гра серії під назвою «Ball» була простою, але затягувала неймовірно. На передній панелі був екран, дві кнопки для керування (вправо та вліво), три кнопки для вибору варіанта гри та показу часу, утоплена кнопка, що скидала час… і, власне, все. Чоловічок з сегментними руками, що змінювали позицію, підкорюючись натиску кнопок, не зупиняючись, кидав м'ячики з однієї руки в іншу, з часом все більше та більше прискорюючись. За кожен підкинутий м'ячик гравець отримував очки. Рано чи пізно гравець втомлювався, забував слідкувати за двома руками м'ячики починали падати на «землю», і гра закінчувалася — і її можна було почати знову у спробі побити свій рекорд. На погляд сучасного гравця це, звісно, неймовірно просто і навіть примітивно, але тоді це стало шоком і сенсацією — цікава гра, яку можна було покласти в кишеню і грати будь-де й будь-коли, і яка довго працювала від звичайних батарейок-таблеток.

Сказати, що проект Гунпея Йокоі став успішним — це нічого не сказати. За перший рік після випуску «Ball» було продано більше 18 мільйонів ігор серії Game & Watch. Загалом у серії вийшло більше 60 різних ігор, серед яких і прості одноекранні, і більш складні двохекранні (саме в першій з двохекранних ігор і було вперше впроваджено знайому більшості сучасних гравців хрестовину вибору напрямку). Нові ігри продовжували виходити аж до 1991 року, і загальний наклад усіх моделей становив близько 50 мільйонів. Вони були настільки популярними, що у СРСР з 1984 року навіть почали випускати їхні клони — які, втім, були далеко не такими масовими та доступними для покупців.

Після початку виходу ігор серії Game & Watch та подальшої роботи над NES (Famicom) та іграми до неї у 80-х Гунпей Йокоі остаточно перетворився в очах керівництва компанії на таку собі курку, що несе золоті яйця, і коли він звернувся до великих шишок Nintendo з ідеєю цілком нової портативної приставки, він одразу отримав зелене світло...

#фунабутапізнавальний #історіямобільнихігор