Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні - Международные отношения и мировая экономика дипломная работа

Главная

Международные отношения и мировая экономика
Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Оптимальна митно-тарифна політика як регулятор співвідношення умов розвитку діяльності підприємств України на внутрішньому та зовнішньому ринках. Трансформація митних тарифів України для сільськогосподарського експорту в контексті вступу до СОТ.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest. ru/
«М ИТНО - ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ»
(на прикладі сільськогосподарської продукції)
Р ОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ МИТНО-ТАРИФНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Оптимальна митно-тарифна політика як регулятор співвідношення умов розвитку діяльності підприємств України на внутрішньому та зовнішньому ринках
1.2 Тарифні та нетарифні методи митного регулювання ЗЕД підприємств України
1.3 Трансформація митних тарифів України в контексті вступу до СОТ
Р ОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ НА РИНКУ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У 2005 -2011 РР
2 .1 Динаміка впливу експортно-імпортних митних тарифів України по пшениці на конкурентоспроможність на зовнішньому ринку
2.2 Динаміка впливу експортно-імпортних митних тарифів України по насінню соняшника на конкурентоспроможність на зовнішньому ринку
2.3 Динаміка впливу експортно-імпортних митних тарифів України по насінню сої на конкурентоспроможність на зовнішньому ринку
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ НАСІННЯ СОЇ В УКРАЇНІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗЕД ТОВ «АГРОЕКСПОРТ»
3.1 Основні характеристики діяльності ТОВ „Агр оекспорт”
3.2 Стан та динаміку ринку експорту соєвих бобів з України
3.3 Аналіз організації здійснення операцій ТОВ „Агроекспорт” при експорті
3.4 Оцінка доходності пропозицій конкурентного листа та перспективи розвитку експорту соєвих бобів в умовах законодавчого захисного регулювання експорту зернових культур з України у 2011 - 2012 рр
Актуальність теми магістерського дослідження полягає в аналізі ефективності державного регулювання збільшення обсягів міжнародної торгівлі, яке зафіксовано у всіх країнах, що вступили до СОТ. Одна з основних переваг членства в СОТ -- можливість отримати кращий доступ на експортні ринки. До нових членів зазвичай застосовується принцип режиму найбільшого сприяння, і учасники ухвалених раніше угод не можуть здійснювати до них таку дискримінаційну політику, як раніше.
Вступ до СОТ забезпечує лібералізацію доступу українських товарів на ринки світу шляхом зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і, відповідно, сприятиме збільшенню валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції. Це забезпечено отриманням режиму найбільшого сприяння у торговель-ному просторі всіх країн -- членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 150-ма країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі.
Митні тарифи, що застосовуються до нечленів СОТ, можуть змінюватись й переглядатись кожен рік. СОТ забороняє таку практику відносно своїх членів і цим покращує економічну стабільність. В той же час, кожен член СОТ має право корис-туватися перевагами системи й одночасно має можливість тимчасово цілком легаль-но відступити від своїх зобов'язань. Така можливість існує у рамках захисних захо-дів, обговорення та перегляду тарифів, обмежень щодо торговельного балансу тощо
Практичні проблеми регулювання міжнародних економічних відносин за допомогою митно-тарифної політики знайшли відображення у світовій економічній теорії. Перші спроби осмислення та обгрунтування доцільності застосування митно-тарифних регуляторів як заходів впливу на зовнішньоекономічні зв'язки були здійснені у працях меркантилістів, засновників класичної економічної теорії А.Сміта та Д. Рікардо, представників неокласичної теорії міжнародної торгівлі Дж.Ст.Мілля, А.Маршалла, Ф.Еджворта та дослідників державної економічної політики Дж. Кейнса, В. Ойкена, Я.Тінбергена. Вагомий внесок у дослідження ролі митної системи та її використання в зовнішньоекономічній політиці держави зробили відомі вчені Е.Хекшер, Б.Олін, В.Столпер, П.Самуелсон, В.Леонтьєв, Р.Болдвін, Б.Джагдіш, П.Ліндерт, П.Кругман, М.Обстфельд, М.Корден, Дж.Вінер, А.Гамільтон,Ф.Ліст, Ф.Рут, Г.Флемм.
У сучасній економічній літературі проблеми теорії та практики митно-тарифної політики висвітлюються у працях російських вчених Є.Авдокушина, Е.Бабіна, І.Балабанова, М.Богуславського, К.Борисова, Б.Габричидзе, Л.Стровського, С.Сильвестрова, І.Дюмулена, В.Драганова, А.Єршова, О.Киреєва, А.Козиріна, І.Фамінського та ін.
В икористання інструментів митно-тарифної політики в умовах трансформування економічної системи розглянуто у наукових працях українських авторів: В.Андрійчука, І.Г.Бережнюка, В.Будкіна, І.Бураковського, Бутинця Ф.Ф, А.Гальчинського, В.Гейця, О.П.Гребельника,М.Дудченка, Г.Климка, О.Кириченка, С.Ківалова, А.Кредісова, Д.Лук'яненка, Ю.Макогона, В.Оніщенка, В.Сіденка, К.Сандровського, Ю. Пахомова, О.Поручника, А.Румянцева, В.Рокочої, О.Рогача, А.Філіпенка, О.Шниркова, С.Юрія та ін.
Проведений аналіз джерел вищенаведених авторів показав, шо м итно-тарифна політика - це система орієнтирів (рамкових стандартів) митного регулювання, зорієнтована на забезпечення економічних інтересів і цілей держави. Механізм формування та реалізації митної політики працює таким чином. На етапі формування митної політики суспільні уявлення про митне регулювання та митну справу у взаємозв'язку та взаємозалежності з економічними інтересами і цілями держави впливають на визначення орієнтирів (рамкових стандартів) митного регулювання. У межах визначеної митної політики формується система митного регулювання, яка, окрім механізмів митно-тарифного та нетарифного регулювання, включає в себе митну систему.Механізм формування та реалізації митної політики працює таким чином. На етапі формування митної політики суспільні уявлення про митне регулювання та митну справу у взаємозв'язку та взаємозалежності з економічними інтересами і цілями держави впливають на визначення орієнтирів (Рамкових стандартів) митного регулювання. У межах визначеної митної політики формується система митного регулювання, яка, окрім механізмів митно-тарифного та нетарифного регулювання, включає в себе митну справу. Вплив держави в особі митних органів на інших суб'єктів митних відносин, причетних до переміщення товарів та транспортних засобів, з метою підпорядкування їхніх дій своїм економічним інтересам, запускає механізм митного регулювання, який реалізовується через митну справу.
Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, мають на меті поступо-ву інтеграцію українських підприємств до системи міжнародних економічних зв'яз-ків, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні - з дру-гого.
Зовнішньоекономічна діяльність сприяє розвитку перспективних напрямів ек-спортного потенціалу; саме за рахунок зовнішньоекономічної діяльності наша кра-їна вирішує проблему нестачі енергоносіїв, новітніх машин та устаткування, техно-логій, деяких товарів народного споживання.
Економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) виявляється в такому:
- це важливий і потужний фактор економічного зростання і розвитку кожної країни (національний аспект ЗЕД);
- це спосіб включення економіки кожної країни до системи світового госпо-дарства, а отже, і до процесів міжнародного поділу праці та міжнародної кооперації, що особливо актуально в умовах зростаючих тенденцій до глобалізації (регіональ-ний і глобальний аспект ЗЕД) [43].
Зовнішньоекономічна діяльність як економічна категорія висвітлює передусім відповідні (пов'язані зі здійсненням міжнародного бізнесу) функції виробничих структур (фірм, організацій, підприємств, об'єднань та ін.). Згідно з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [6] поширеним є таке визначення: зовніш-ньоекономічна діяльність (ЗЕД) - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовід-носинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
- реалізацію переваг міжнародного поділу праці, що сприяє зростанню ефек-тивності національних економік;
- сприяння вирівнюванню темпів економічного розвитку;
- порівнянність витрат виробництва на національному і світовому рівнях.
- організація міжнародного обміну природними ресурсами і результатами пра-ці в їх матеріальній та вартісній формах;
- міжнародне визначення споживної вартості продуктів, що виготовляються відповідно до міжнародного поділу праці;
- організація міжнародного грошового обігу.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства ґрунтується на можливості одержання економічних вигод виходячи з переваг міжнародного поділу праці, між-народних ділових відносин. Це пов'язано з тим, що виробництво певного товару, йо-го збут або надання певного виду послуг в іншій країні має більше переваг, ніж така діяльність всередині країни. Таким чином, ЗЕД здійснюється в тій країні і з тими партнерами, які є найвигіднішими
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства (ЗЕДП) - це сфера господарсь-кої діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою і науково-технічною коопера-цією, експортом та імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є складовою загальної діяль-ності, а отже, взаємопов'язаною з нею і спільно вмотивованою підприємства; водно-час зовнішньоекономічна діяльність має суттєву специфіку, яка полягає у тому, що здійснюється на іншому, міжнародному, рівні, у взаємозв'язку з суб'єктами господа-рювання інших країн.
- розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою збіль-шення прибутку;
- закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і об-ладнання;
- залучення інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва, з ураху-ванням їх унікальності, вищої якості і нижчих цін порівняно з внутрішнім ринком;
- залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнен-ня експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках;
- участь у міжнародному поділі праці, спеціалізації і кооперуванні виробницт-ва з метою успішного розвитку своєї економіки [27].
Структурною одиницею ЗЕД є зовнішньоекономічна операція.
Зовнішньоекономічна операція (ЗЕО) - це комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладання і виконання торгової, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру [28].
ЗЕО можуть здійснюватися за такими основними напрямами:
- міжнародна торгівля (експортно-імпортні операції, включаючи реекспорт та реімпорт, операції зустрічної торгівлі, торгові операції суперницького типу);
- міжнародний трансфер технологій (укладання ліцензійних і франчайзинго-вих угод, інжиніринг, реінжиніринг, консалтинг тощо);
- міжнародні інвестиції (створення спільних підприємств з іноземним капіта-лом, інвестиції в межах вільних економічних зон).
Регулювання світогосподарських зв'язків являє собою рівневу систему ціле-спрямованої дії суб'єктів регулювання на основі певних принципів з використанням деяких інструментів регулювання та інституційно-правових структур (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Система регулювання світогосподарських зв'язків [28]
Завдяки тісному взаємозв'язку зазначених елементів таку систему регулюван-ня іноді називають механізмом, маючи на увазі внутрішню будову як сукупність взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів, які, передаючи рух від одного еле-мента до іншого, працюють на досягнення певної мети. Для позначення такої систе-ми використовують також синоніми: механізм регулювання міжнародних економіч-них відносин, механізм функціонування зовнішньоекономічної діяльності. Отже, на кожному рівні регулювання є суб'єкти, які використовують певні принципи, інстру-менти та інститути для досягнення поставленої мети.
Існують різні підходи до визначення рівнів системи регулювання світогоспо-дарських зв'язків. Наприклад, виокремлюють варіанти таких рівнів: 1) національний і міжнародний рівні; 2) фірмовий, національний, міжнародний і наднаціональний; 3) корпоративний, національний, міждержавний, наднаціональний і глобальний.
Доцільним, на наш погляд, є визначення трьох рівнів, які враховують особли-вості вже існуючих в літературі варіантів рівневих структур, що відповідають виді-леним в економічній теорії основним рівням економіки, а також є необхідними і достатніми для системного висвітлення рівневої структури регулювання світогоспо-дарських зв'язків (табл. 1.1).
Рівнева структура системи регулювання світогосподарських зв'язків [27]
Вплив міжнародного економічного права та міжнародних інститутів на міжнародні економічні відносини в цілому
Вплив договірних відносин між окремими країнами світу на розвиток взаємодії між ними
Вплив держави (уряду) на сферу зовнішньоекономічної діяльності даної країни
Вплив суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності один на одного на основі укладених між ними угод
Кожен із зазначених рівнів функціонує порівняно самостійно. Так, з огляду на сутність регулюючого впливу, на мікрорівні фактично відбувається саморегулюван-ня суб'єктів цього рівня, яке здійснюється у вигляді менеджменту зовнішньоеконо-мічної діяльності підприємств, створення ними правового поля через укладення між собою зовнішньоекономічних угод і виконання їх умов, коригування власних дій під регулюючим впливом з боку інших суб'єктів та рівнів, які стосовно даного підпри-ємства є зовнішніми.
Так, за сучасних умов на рівні великих національних і транснаціональних кор-порацій одним із таких регулюючих впливів є обмежувальна ділова (або торговель-на) практика, сутнісною ознакою якої є обмеження свободи підприємництва інших учасників ринку, примушення їх до застосування небажаних методів господарюван-ня в комерційній або виробничій сферах діяльності.
На макроекономічному (національному) рівні регулювання відбувається через встановлення основним його суб'єктом - державою, правил гри, які б відповідали на-ціональним інтересам та були адекватні режиму міжнародної економічної діяльнос-ті. Характер і напрями регулюючого впливу держави на ЗЕД визначаються багатьма факторами, зокрема, рівнем розвитку та масштабами національного господарського комплексу, ступенем його інтеграції до світового господарства тощо.
Держави можуть бути різними за соціально-економічними системами, полі-тичними режимами, формами правління і державного устрою, але кожна з них на основі суверенітету має право бути суб'єктом міжнародних економічних відносин. При цьому держава як суб'єкт міжнародних економічних відносин виконує подвійну роль: 1) через уповноважені органи може бути безпосереднім учасником міжнарод-них операцій; 2) через нормативно-законодавче регулювання, розвиток інфраструк-тури може опосередковано впливати на міжнародну діяльність інших суб'єктів. На-ціональний рівень характеризується розгалуженою системою інструментів держав-ного регулювання.
Мегаекономічний рівень у свою чергу містить два рівні регулювання: міжна-родний і наднаціональний. Міжнародний (або міждержавний, міжнаціональний) рі-вень являє собою систему узгодженого впливу двох або більше держав, які не є чле-нами інтеграційного угруповання, на міжнародні економічні відносини взагалі чи на їх конкретні сфери (міжнародну торгівлю, експорт та імпорт капіталу, міжнародну міграцію робочої сили). Прикладом такого регулювання слугує визначення певних міжнародних економічних режимів - комплексу правил, регламентацій і звичаєвих норм, що утворюються на базі міжнародних угод та встановлюють передумови між-народної господарської діяльності та співробітництва щодо міжнародної економіч-ної діяльності.
Міжнародні режими можуть бути зафіксовані у формі багатосторонніх угод, які регулюють певну сукупність економічних взаємовідносин між державами і за своїм змістом можуть бути преференційними або дискримінаційними. Міжнародні режими відіграють значну роль у регулюванні міжнародних економічних відносин, здійснюючи комплексний вплив на систему економічної взаємодії.
На наднаціональному рівні регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою спільних заходів країн, які є учасниками інтеграційних угруповань, зокрема, є чле-нами міжнародних організацій. За економічною сутністю інструменти наднаціональ-ного регулювання ідентичні заходам національних зовнішньоторговельних політик, але їх особливістю є колективний, узгоджений характер і спільні дії щодо досягнен-ня економічних, соціальних і політичних інтересів країн-учасниць, що збігаються. Міжнародні економічні організації займаються координацією економічних процесів, узгодженням певних інструментів регулювання, цілей національних економічних політик з метою регулюючого впливу на світові господарські зв'язки, тому даний рівень включає широкий спектр принципів, правил, міжнародних договорів та угод, що розробляються міжнародними організаціями.
Усі зазначені вище рівні регулювання світогосподарських зв'язків є взаємопо-в'язаними і взаємозалежними, а межі між ними - умовними. Так, через розвиток ін-тернаціоналізації капіталу і виробництва та зростання потужностей транснаціональ-них та багатонаціональних компаній віднесення їх до мікрорівня викликає певні сумніви, оскільки відомо, що за масштабами діяльності такі корпорації досягають рівня ВВП окремих країн.
Досить тонкою є також межа між наднаціональним і міжнаціональним рівнем регулювання, оскільки визначення міжнародного режиму дає змогу віднести його до міжнародної організації, хоча ці поняття і не зовсім збігаються. Водночас досить тіс-ним є взаємообумовленість понять, що розглядаються, а саме: міжнародні організа-ції являють собою інструмент сприяння функціонуванню міжнародних режимів, а міжнародні режими, в свою чергу, впливають на створення і діяльність міжнародних організацій.
Незважаючи на таку відносну автономність та одночасну взаємообумовленість кожного із розглянутих рівнів, провідне місце в системі регулювання світогосподар-ських зв'язків посідає макроекономічний рівень, тобто державне регулювання зов-нішньоекономічної діяльності, що випливає передусім із тієї значної ролі, яку відіг-рає держава у регулюванні економіки.
Такий переважаючий рівень впливу держави на міжнародні економічні відно-сини пояснюється її особливими характеристиками як суб'єкта міжнародних еконо-мічних відносин: статусом основного адміністративного утворення у світі, наявніс-тю економічного суверенітету і правового імунітету, верховенством законодавства даної держави, впливом на товарні потоки національного походження, можливістю прямої та опосередкованої участі у ЗЕД інших суб'єктів, значними можливостями реалізації принципів міжнародних економічних відносин. Саме такими особливос-тями обумовлена пріоритетність держави серед інших суб'єктів регулювання ЗЕД і висхідний рівень державного регулювання ЗЕД у формуванні механізму регулюван-ня міжнародних економічних відносин.
Державне регулювання ЗЕД слід розглядати у двох аспектах: у широкому пла-ні - з позицій регулюючого впливу держави на ЗЕД взагалі, та у вузькому значенні - як вироблення і реалізацію певної зовнішньоекономічної політики.
Зовнішньоекономічна політика держави - важлива складова зовнішньої полі-тики держави і являє собою систему принципів і методів, що визначають діяльність органів державної влади та державного управління, спрямованих на забезпечення національних економічних інтересів у сфері розвитку та взаємодії національних еко-номік у цілому і національних суб'єктів міжнародного бізнесу зокрема.
Державна зовнішньоекономічна політика є певною відповіддю на посилення впливу світового господарства на національний економічний розвиток. Залежно від системи пріоритетів окремої держави в галузі зовнішньоекономічних зв'язків розріз-няють такі різновиди зовнішньоекономічної політики (табл. 1.2).
Види зовнішньоекономічної політики держави (за пріоритетами) [31]
Зміст зовнішньоекономічної політики держави
Погодження на часткову або повну втрату самостійності країни у проведенні економічної політики
Намагання використати зростаючу взаємозалежність країни, зокрема, через лібералізацію економічних відносин
Утримання певного рівня економічної автономності країни, зокрема, через введення обмежуючих режимів
Контроль руху факторів виробництва однієї країни стосовно інших
Узгодження умов регулювання світогосподарських зв'язків з окремих питань
За економічною природою, цілями і впливом на структуру, обсяги та динаміку зовнішньої торгівлі прийнято виокремлювати два основні типи зовнішньоекономіч-них політик - протекціоністську і ліберальну. Протекціонізм як державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції протягом історії розвитку міжнародних торговельно-економічних відносин еволюціонував від простих дер-жавних заходів до складних систем регулювання торгівлі, що застосовуються інтег-раційними угрупованнями.
Крайнім виявом протекціонізму є автаркія (від гр. аutarkeia - самовдоволення) - політика відособлення країни від економіки інших країн з метою створення замк-неного національного господарства, що характеризується самозабезпеченням.Про-текціонізм виник як державна політика, і тривалий час його інструменти застосову-вались тільки національними урядами. Розвиток інтеграційних процесів зумовив появу протекціонізму, який провадять інтеграційні угруповання стосовно третіх країн, тобто за кількістю суб'єктів.
Так, країни ЄС вже на початку 90-х років мали єдину зовнішньоторговельну політику з неприхованими елементами колективного протекціонізму. У таких ви-падках протекціонізм називається або наднаціональним (за назвою типу міжнарод-ної організації, що керує інтеграційним угрупованням), або колективним (за озна-кою кількості суб'єктів протекціоністських заходів), або протекціонізмом інтегра-ційних угруповань.
У разі застосування інструментів протекціонізму одним суб'єктом - державою, протекціонізм набуває форми державного, або національного. З огляду на об'єкт за-хисту розрізняють селективний (захисний), наступальний (агресивний) і тотальний (суцільний) протекціонізм. З огляду на спрямованість заходів протекціонізм поділя-ють на обмежувальний (імпортний) і стимулюючий (експортний). За терміном дії протекціоністські заходи умовно поділяються на довгострокові, короткострокові та одноразові.
Ліберальна зовнішньоторговельна політика - це політика розширення свободи економічних дій і зняття обмежень на діяльність у сфері міжнародної торгівлі для національних суб'єктів господарювання, а також спрощення доступу на внутрішній ринок для зарубіжних суб'єктів. Відомо, що чим динамічнішим є процес лібераліза-ції торгівлі, тим більше потерпають від іноземної конкуренції галузі, які не можуть швидко адаптуватися до нових реалій міжнародного поділу праці. Тому сама лібе-ралізація породжує протекціоністські вимоги та настрої виробників і населення в цілому.
Лібералізація торгівлі є віддзеркаленням об'єктивного процесу інтернаціона-лізації національних економік. У наш час виокремлюють такі її типи: двостороння; багатостороння (наднаціональна); глобальна. Двостороння лібералізація міжнарод-ної торгівлі відбувається у разі надання країнами одна іншій торговельних префе-ренцій, що знижують кількість і рівень обмежень на проведення експортно-імпорт-них операцій. Багатостороння лібералізація зумовлена укладанням багатосторонньої угоди про зону вільної торгівлі, вступом до митного союзу або іншого економічного інтеграційного угруповання. Саме тому цей тип лібералізації можна назвати надна-ціональним. Глобальна лібералізація зовнішньоторговельної політики країни здійс-нюється у разі вступу до системи ГАТТ-СОТ та мірою участі в діяльності цієї між-народної організації.
Цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності реалізуються кожною кра-їною в певних пропорціях, з певними акцентами у певних історичних етапах. Так, у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [ ], який є основним норма-тивно-правовим документом у цій сфері, зафіксовані цілі регулювання зовнішньо-економічної діяльності в Україні:
- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;
- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, у тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;
- створення найбільш сприятливих умов для долучення економіки України до системи світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинених зарубіжних країн.
Разом з цілями регулювання зовнішньоекономічної діяльності названий Закон визначає таке: суб'єктів, інструменти, правові режими, систему та структуру держав-ного регулювання ЗЕД. Перелік і повноваження органів державної влади, що здійс-нюють регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також форми її державного регулювання та контролю визначаються Господарським кодексом України [2], законом про зовнішньоекономічну діяльність [6] та ін.
Суб'єктами регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні згідно з відповідним законом є:
- Україна як держава в особі її органів у межах їх компетенції;
- недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів;
- суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.
Для регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні використовують-ся певні інструменти, а саме:
- передбачені в законах України акти тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;
- економічні заходи оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредит-ного та іншого) в межах законів України;
- рішення недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;
- угоди, які укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і не суперечать законам України.
Для регулювання господарської діяльності іноземних підприємців, суб'єктів бізнесу встановлюються такі правові режими: національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають такі права і обов'язки, як і місцеві підприємці; режим найбільшого сприяння надається іноземним суб'єктам підприємницької діяльності на основі взаємних угод і застосовується у сфері зовнішньої торгівлі; спеціальний режим, який застосовується на територіях спеціальних економічних зон, а також митних союзів, до яких входить Україна, та у випадках встановлення спеціального режиму згідно з міжнародними угодами.
Структура органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, як для розвинених країн, так і для інших груп країн, не має принципових розбіжнос-тей і містить такі інституції, як показано у табл. 1.3.
Система органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні [6]
Принципова система органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Система органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Міністерство економіки України, Міністерство закордонних справ України
Відповідні державні комітети (державні служби) та відомства
Антимонопольний комітет України, Державна служба експортного контролю України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі
Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю
Місцеві ради народних депутатів України та їх виконавчі і розпорядчі органи, територіаль-ні філії органів державного регулювання ЗЕД
1.2 Тарифні та нетарифні методи митного регулювання ЗЕД підприємств України
Під методами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід розуміти способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу зовнішньоекономічної діяльності з метою створення або забезпечення умов діяльності суб'єктів ЗЕД відповідно до національної економічної політики.
Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою низки методів. Відпо-відно до загальної класифікації методів державного регулювання економіки розріз-няють такі методи державного регулювання ЗЕД (табл. 1.4).
Класифікація методів державного регулювання ЗЕД [22]
Непрямий вплив, альтернатива поведінки для суб'єктів наявна, результати впливу не передбачувані
Прямий вплив, альтернативи поведінки для суб'єктів не існує, результати впливу є передбачуваними
Встановлення обов'язкових для виконання юридичних норм (правил) поведінки суб'єктів
Прямий вплив держави на діяльність суб'єктів
Вплив на економічні інтереси суб'єктів:
Пожвавлюють економічну активність суб'єктів
Стримують економічну активність суб'єктів
Використання тарифу як засобу регулювання
Передбачають використання митного тарифу
Не передбачають використання митного тарифу
Механізм поєднання методів прямого і непрямого регулювання, правових, ад-міністративних і економічних може бути різним залежно від розвитку ринкових від-носин, фінансової та економічної ситуації в країні. З розвитком ринкових відносин, залученням до процесу регулювання інститутів ринку методи прямого впливу (адмі-ністративні), як правило, поступаються місцем опосередкованим (економічним) і відіграють другорядну роль. Використання їх стає доцільним тоді, коли ринковий механізм та економічні засоби державного регулювання економіки виявляються недостатніми або діють надто повільно.
З позицій конкретних засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності наведена класифікація методів державного регулювання умовна, а зазна-чені методи є скоріше не альтернативними, а взаємодоповнюючими, тобто можуть поєднуватися, нашаровуватись один на одного, оскільки один і той самий засіб (або здійснений за його допомогою захід державного регулювання) може входити до складу різних методів. Наприклад, експортне мито одночасно входить до складу економічних і тарифних методів регулювання економіки, а підвищення його ставки належить до обмежувальних методів державного регулювання зовнішньоекономіч-ної діяльності.
Правове регулювання - це діяльність держави щодо встановлення обов'язко-вих для виконання юридичних норм (правил) поведінки суб'єктів права. Необхідний у цьому разі примус забезпечується розвитком громадської свідомості та силою дер-жав
Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні дипломная работа. Международные отношения и мировая экономика.
Реферат На Тему Фірма Як Організаційна Форма Підприємництва
Годовая Контрольная Работа По Химии 8
Значение Здоровья Для Человека Реферат
Реферат: Профорієнтація в системі освіти
Проблема Мусора Реферат
Практическое задание по теме Работа с типами данных записи
Реферат: Электрон в слое. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Nuclear Power Debate Essay Research Paper The
Контрольная работа по теме Политические столкновения России и Англии в XIX веке
Дипломная работа по теме Разработка технологии PR-сопровождения музыкальной группы 'Enigma'
Реферат по теме Внемагазинные формы торговли
Курсовая работа по теме Лицензионно-разрешительная система как институт административного права Российской Федерации
Физика 8 Класс Кратковременная Контрольная Работа Плавление
Лекция по теме Георгий Конисский - философ XVIII века
Реферат: Теоретические источники философии марксизма
Реферат: Экономические функции правительства
Контрольная Работа На Тему Предмет И Метод В Философии
Дипломная работа по теме Вікова динаміка розвитку уваги в дітей шкільного віку
Дипломная работа: Социально-педагогическая поддержка детей из неполных семей
Подготовка производства.
Обучение письменной речи на уроках иностранного языка на среднем этапе обучения - Иностранные языки и языкознание дипломная работа
Основы физиологии вышей нервной деятельности. Рефлекторная деятельность мозга - Биология и естествознание презентация
Влияние инвестиционного права на инвестиционную деятельность - Государство и право курсовая работа