Мить між вдихами

<< вірші

Ковідне...

Ми поставили рік на паузу

Цілий світ захищає подих свій

Хтось ховається методом страуса

В лабіринтах пустелі совісті

Інші, щоб не зійти із розуму

Все життя перевели в діджитал

Математика, стріми, челенджі,

Для них тільки Макбуки ідоли.

Їхні пальці думками-буквами

Мов у фільмі злилися з екранами

І хребет - буква Зю і внутрішнє

Кожен мріє - щастя дістане так.

А життя у той час, як водиться

Біля нас промайне метеликом

Стрілка крутиться, сонце котиться

ПреЗедент розмовляє теликом

Ми із вами у вирі миттєвостей

Та завжди не у тій, що теперішнє

Ми сумуєм, посилено мріємо

Ми вважаєм - життя прийде іще.

Тихий порух секундної стрілки

Це єдине, що ти лиш маєш

У минулому згаслі зірки

А майбутнього ще немає

Та й минулого в нас, по-чесному,

Не було, якщо так подумати

Це було все таке ж теперішнє

Припорошене нашими дУмками.

То ж спинися на мить між вдихами

Відірвись від смартфону модного

Посміхнися вікну відкритому

І скажи собі гучно і гордо так:

Я люблю тебе, мить теперішня,

Ти для мене цінніша вічності!

Все, що є тут приймаю повністю

Карантин і весни циклічності.

Я у цьому моменті простору

Віднайду всі життя аспекти

Я досліджу весь всесвіт повністю

Я залишуся в нім аж до смерті.