Мистецтво, 11 клас

Тема: український музичний фольклор: жанри й цикли пісень і танців, народні інструменти. 

Музика… Вона супроводжує нас усе життя, починаючи від маминої колискової. Весела, сумна, швидка і повільна, класична та естрадна - кожен із нас має свої особисті уподобання. Різнобарв’я музичних жанрів дає можливість отримувати задоволення від прослуховування музики на різних етапах нашого життя.

Давня музика – найзагадковіша сторінка в літопису історії будь- якої національної культури. Чи можна уявити музику, що не звучить, адже в давнину не було ані нот для її запису, ані технічної апаратури? Музика наших пращурів не збереглася.

Послухайте концерт на кістках мамонта, якому 20000 років, за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Eoka_g7s71w

 «Розповісти» про давню музику можуть археологічні джерела – первісні музичні інструменти, знайдені на стоянках, або їх зображення на різних предметах. 

До найдавніших пам’яток музичної культури на теренах України належать інструменти епохи пізнього палеоліту з Мізинської стоянки. 

Вчені припускають, що віднайдені археологами залишки предметів із кісток мамонта, рогів оленя тощо є духовими, ударними й шумовими музичними інструментами, з яких можна утворити цілий ансамбль: сопілки, «молоток», набірний браслет, що «шумить».

Представлена музичними інструментами, з-поміж яких – металеві дзвіночки, бубонці, брязкальця, різні за формою та розміром. Під час обрядових дійств використовувався шумовий інструмент – тризубці. На тогочасних фресках і коштовностях трапляються також зображення виконавців музики. Так, на скіфській золотій пластині від головного убору, знайденій біля с. Сахнівка на Київщині, можна побачити бородатого співака, що грає на струнному інструменті грецького типу, на фресках – скіфа з грецькою лірою, а також танцювальниць. 

Лада - одна з найбільш шанованих давньослов'янських язичницьких богинь, уособлення шлюбу та подружнього життя. Лада - дружина Верховного Божества Сварога. По-суті Лада є Вищим творчим початком, іпостассю Криниці Всесвіту, чия могутня енергія творення наповнює творчим потенціалом усіх богів та істот, тому її називають Матір'ю Богів (Богородицею). Стародавні арії звали її Матір'ю Світу.

Із давніх-давен пісня – неодмінний супутник і в радості, і в біді – ставала невід’ємним атрибутом родинного життя людей. 

До архаїчних належать родинно-обрядові пісні: весільні, колискові, плачі та голосіння. Образний діапазон весільних пісень значний: ліричні й сумні, присвячені прощанню молодої з родиною, безтурботною юністю, або урочисті застільні, в яких звеличували молодих, веселі танцювальні. Тематика повільних і наспівних колискових включає фантастичні та казкові сюжети. 

Прослухайте соло на пан флейті: https://www.youtube.com/watch?v=xxqVkp7xXUY

Прослухайте у виконанні Максима Бережнюка гру на 19 українських народних інструментах: https://www.youtube.com/watch?v=tzg5sthDA30

Пісенна культура українського народу багатьма своїми джерельцями впадає в океан культури світової. Пісня колискова, весільна, лірична супроводжує нас від народження до останньої межі. Вона ріднить нас тремтливими своїми звуками, живе в душі кожної людини і, як вічне світло, осяває нам життя. 

Домашнє завдання:

1. Скласти кросворд з назв стародавніх музичних інструментів, поширених на теренах України.

2. 5 запитань до програми «Що? Де? Коли?» за темою "Український музичний фольклор"