Мистецтво, 10 клас

Тема: стилі арабської каліграфії. Арабеска в живописі, архітектурі. Творчість видатного художника-мініатюриста К.  Бехзада. Килимарство Персії (нині – Іран), Туреччини. Ізнікська кераміка.

МЕТА: ознайомити учнів із видами декоративно-прикладного мистецтва Близького Сходу; формувати вміння інтерпретувати художні твори за змістом і мовними засобами, пізнавальну активність, розвивати вміння формулювати особисті враження від творів народного мистецтва, розвивати здатність естетично оцінювати художні твори; виховувати повагу до роботи народних майстрів, високу духовність.

Хід уроку

                                                            Справжнього життя немає без мистецтва

                                                                                   Евріпід

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

1. Експрес-опитування.

 - Дайте визначення поняттю «декоративно – прикладне мистецтво».

 - Які види декоративно-прикладного мистецтва України Ви знаєте?

2.План уроку

1.Стилі арабської каліграфії.

2.Арабеска в живописі, архітектурі.

3.Творчість видатного художника – мініатюриста К.Бехзада.

4.Килимарство Персії, Туреччини. 

5.Ізнікська кераміка

Стилі арабської каліграфії

   Арабська каліграфія, або мистецтво зображення слова, є ключовим елементом ісламської культури, такою ж невід'ємною її частиною, як мусульманство або арабська мова. В арабських країнах це мистецтво було доведено до абсолютного ступеня довершеності. Володіння каліграфією в арабських країнах з часом стало показником освіченості та духовної довершеності. Причиною розвитку художньої каліграфії була релігія. Коран не забороняє зображення людей та тварин на малюнках, але з розповсюдженням ісламу були успадковані і вкорінені в той час забобони проти образотворчого мистецтва. Зображення живих істот призводили до поклоніння їм.  Це обмеження призвело до розквіту каліграфії. Арабська каліграфія стала вживатись не тільки для створення копій Корану, але й в розписі порцеляни, в оформленні килимів та інших тканин, на монетах та в архітектурі.  Першим із канонічних почерків вважаються куфі (від назви міста Куфа в Іраку), геометризовано-монументальний та тяжіє до прямих ліній та чітких геометричних форм. Його використовували, зокрема, для створення перших написаних рукою копій Корану. Інший стиль - насх («листування»), горизонтальний, строгий почерк, який використовувався в листуванні та створенні ділових паперів, і для цих цілей продовжує вживатись дотепер в різних варіаціях. Вважається, що від нього ведуть свій родовід усі пізніші варіації арабської каліграфії.  Для документів, які видавали державні органи Османської імперії, було розроблено спеціальний шрифт дивані . Це дуже витончений декоративний шрифт із великими діагональними завитками, але досить легкий для читання. Ще одним цікавим витвором ісламських каліграфів  була тугра — стилізоване зображення імен османських султанів, яке вживалось як віза для імператорських указів. Пізніше тугру використовували як царську емблему на монетах і печатках аналогічно тому, як європейські монархи використовували герби або монограми. Всього відомо 35 тугр османських падишахів і всі вони справжні витвори мистецтва.

 - Які причини появи художньої каліграфії?

 - Назвати стилі арабського письма

 - Де використовувалась арабська каліграфія?

Декоративно-прикладне мистецтво арабо-мусульманського культурного регіону https://www.youtube.com/watch?v=3tfzB9qTkJs

Арабеска в живописі, архітектурі

     Паралельно з розвитком каліграфії виникали й удосконалювалися види письмового орнаменту, який використовувався не тільки для прикрашання  рукописів, але і в прикладному мистецтві. Аяти Священного Корану і висловлювання Пророка, записані каліграфічної в'яззю, прикрашали стіни мечетей, Медресе і палаців. Мудрі вислови, вставлені в рослинний чи геометричний орнамент, надавали особливої краси всіляким глиняним і бронзовим виробам. Закономірність і форми, які поєдналися у геометричних фігурах, лягли в основу  сплетінь арабської геометричної в'язі. Такі узори європейці називають арабесками.

Дивовижні за красою і задумом геометричні, рослинні та письмові орнаменти не просто радують око, вони відображають філософські принципи нескінченності, гармонії і різноманітності.

Суворі традиції визначили релігійну заборону на зображення людей і тварин, особливо в тих випадках, коли це може призвести до обожнювання творінь або може відвернути увагу від поклоніння Аллаху.

У так званому "квітковому стилі" філософи Сходу бачили можливість висловлювати мрії людства про спокій, красу, щастя.

 - Які специфічні ознаки притаманні орнаменту арабесок?

 - На яких предметах та площинах їх використовували?

 - Які філософські принципи відображають арабески?

Творчість видатного художника – мініатюриста К.Бехзада

  Кемаль-ад-Дін Бехзад - перський художник-мініатюрист, який працював в Гераті з 1468 по 1506 рік і визнаний одним з найбільших майстрів Гератської школи мініатюри і всього сходу.  За походженням був таджиком. Працював мініатюристом у тімурідівській бібліотеці Герата і після 1522 року в Тебризі. Створював динамічні багатофігурні композиції на сюжети з історії народів Середньої Азії, ілюстрував «Бустан» Сааді, «Хамсе» Нізамі та ін. Писав також портрети. Бехзада підтримував великий гуманіст Навої. Мав багато наслідувачів та учнів. Творчість тісно пов'язана з народною традицією, відзначається рисами реалізму в зображенні пейзажу та передачі побутових деталей. Бехзад Кемаль-ад-Дін — неперевершений для свого часу колорист та майстер композиції.

  Бехзад в історії перського мистецтва є напівлегендарною фігурою. Відгуки про нього сучасників і пізніших авторів стали причиною того, що його руці приписується велике число робіт - мініатюр і малюнків, з якими фахівці до цих пір не змогли розібратися остаточно.

 Точна дата народження художника невідома, її приблизно розміщують між 1455 і 1460 роками. Оскільки ніде немає згадок про його знатне походження, можна припускати, що Бехзад був вихідцем з родини небагатих городян або ремісників. За повідомленнями істориків, Бехзад рано залишився сиротою. Виховував його відомий каліграф і художник Мірек Наккаш Хорасані, який при дворі Султана Хусейна Байкара займав високу посаду кітабдара - начальника бібліотеки. Деякі джерела повідомляють, що був ще один художник, Бенкет Саїд Ахмед Тебрізі, якому Бехзад зобов'язаний своїм мистецтвом. Крім того, на формування особистості Бехзада і його світогляду великий вплив зробив Алішер Навої, візир, поет і гуманіст. Історики вважають, що Навої був безпосереднім покровителем молодого таланту. А Хондемір стверджує, що вже в 23 роки Бехзад став провідним художником Гератської майстерні. У мініатюрах він проявляє себе як майстер пейзажу, і як майстер батальних сцен, і як майстер зображень людських фігур і їх індивідуальних особливостей. Йому належить безліч художніх нововведень.

У 1490-х роках указом Султана Хусейна Байкара Бехзад був призначений главою султанської кітабхане - бібліотеки і майстерні по листуванню книг. Тепервін не тільки створює мініатюри і малюнки, але здійснює керівництво проектами і керує роботою художників. . У Бехзада було багато послідовників і учнів. Мистецтво художника мало довге відлуння, і вплинуло на середньоазіатський  і монгольський живопис.

 - Дайте визначення поняттю “жанр”.

 - Назвіть жанри живопису, які Вам відомі

 - У якому жанрі написані картини К.Бехзада?

Килимарство Персії, Туреччини

   Прадавнє мистецтво килимарства передавалося в Персії від покоління до покоління й вважалося найдорожчою сімейною цінністю. Килими ткали в домашніх умовах, для сімейного користування або в подарунок. Приблизно в III ст. н. е. з’явилися мануфактури. На орнамент перського килима вплинули історичні процеси. Коли в Персію прийшов іслам, із килимів зникли птахи, верблюди, коні. Замість них з’явились абстрактна символіка та м’які візерунки. Килими часів монгольського панування позбавлені істинно перської пишності, вони відзначаються простим, переважно геометричним орнаментом. Перси вміли ткати килими ще 2400 ̶ 2500 років тому, саме так оцінюється вік першого збереженого до наших днів східного килима.

Поняття «перський килим» містить у собі велике різноманіття орнаментальних стилів, технологічних типів і територіальних відмінностей.

У наш час у кожному з міст Ірану ̶ Кум, Наїн, Tебриз, Ісфахан, Габе ̶ свої традиції килимарства, свої самобутні килими з особливим почерком.  Перські килими завжди були і залишаються невід'ємною частиною іранської культури і повсякденного життя народу. Іранці були одним з перших народів, які почали виготовляти килими. Предмет розкоші, з якою перський килим асоціюється сьогодні, контрастує з його скромним початком у кочових племен, які блукали великими просторами Персії в пошуках засобів до існування: килим слугував надійним захистом від холодної зими. Разом з тим від найдавніших часів іранці вкладали у цю справу весь свій творчий хист. Спираючись на традиції минулого, іранські майстри досягли унікальної досконалості. Перські килими відомі різноманітністю дизайну, кольору, розміру і матеріалу, кожен килим і його палітра тісно пов'язані з самобутньою культурою та технікою килимарства. За багато століть перський килим отримав міжнародне визнання за свою художню пишність. У палацах правителів, багатих будинках і музеях усього світу перський килим є однією з найдорожчих речей. 

   Килим на Сході грає практичну та символічну ролі. Центральний медальйон перського килима символізує сонце, божественне; дерево — дерево життя, що підтримує зв'язок між землею і божественним. Перські килими, як правило, виготовлені з довгої, м'якої і шовковистої вовни «куш», яку стрижуть навесні у овець і кіз. Фарбують шерсть килимів традиційним способом, натуральними пігментами з рослин, кори, корисних копалин і комах. 

  Персія увійшла в Арабський халіфат в VІІ ст. та стала ісламською країною. Коли до Персії прийшов іслам, що забороняв зображення живих творінь Аллаха, з килимів зникли птахи, верблюди, коні, змінюючись рослинним орнаментом. 

У XV столітті столицею Персії стало місто Ісфахан. Релігійну заборону на зображення тварин і птахів був знято, виробництво килимів перетворилося на один з основних джерел доходу казни. В столиці та багатьох інших містах були створені державні мануфактури, де умілі художники та майстри створювали чудові шедеври килимового мистецтва. В цей період іранські майстри в основному були захоплені зображенням тварин. 

Всі іранські килими поділялися на дві групи — придворну та народну. Придворні килими — грандіозні за своїми розмірами, оздоблені багатою рослинною орнаментацією, великим центральним медальйоном, картушами. Килими придворного стилю XVІ ст. за характером узору поділяються на декілька типів. Так, коли придворна мануфактура разом із резиденцією була переміщена в Тебріз, поширюються так звані «звірині килими». Всі тварини, зображені на таких килимах, належать до місцевої фауни, іноді зустрічаються мотиви, запозичені з китайського мистецтва. Тварини, серед яких зустрічаються леви, гепарди, бики, трактовані реалістично. Мотиви флори відтворені у вигляді густих, ароматних садів, як на перських мініатюрах. 

Коли в кінці XVІ ст. придворна мануфактура була перенесена в Ісфахан, з’являється тип «мисливського» килиму. На таких килимах відтворюють сцени полювання, вершників в тюрбанах, що стріляють з луків, переслідують ланей, борються з пантерами. З середини XVІІ ст. виробництво подібних килимів припиняється. 

    В епоху Сефевідів (XVІ — XVІІ ст.) діяли численні центри килимарства в Тебрізі, Ісфахані та інших іранських містах, які були обладнані всім необхідним. З Ісфахану килими стали експортувати в Туреччину, звідки вони потрапляли в Європу. У Європі перські килими стали дуже популярними, за ними споряджалися цілі торгові експедиції. 

- Яке значення відіграв килим в культурі арабського світу?

 - Які види килимів Ви знаєте? Чим вони відрізняються?

 - Чому такого великого значення надавали орнаментальному оздобленню килимів для молитов?

 - Порівняйте східні та українські килими. Які мотиви в орнаментах переважають? Чим вони подібні, а чим відрізняються?

Ізнікська кераміка

    Виробництво художньої кераміки на території Малої Азії сягає своїм корінням сивої давнини. Зростання міст, розвиток зодчества збільшили потреби в такому ідеальному будівельному матеріалі, як кераміка.

Багаті поклади високоякісної білої глини висунули на перший план невеличке місто Ізнік (Нікея), розташоване за кілька десятків кілометрів від столиці Османської держави – Стамбула. Письменник-мандрівник Саад-ед-дім писав: «Із землі цієї місцевості виготовляють кераміку, яку неможливо описати словами. Її складно відрізнити від китайської порцеляни».

Ізнікським виробам раннього часу властивий чудовий за майстерністю й вишуканістю розпис. Орнаментика складається з дуже тонко виконаних рослинних мотивів, серед яких основне місце займають квіти із закругленими пелюстками, стебла з дрібним листям і плетючими завитками, а також традиційні арабески

   Керамічні вироби виготовлялися зі світлої глини, що давала при випалюванні тендітний і пористий черепок рожевого або кремового тону. Підготовлений виріб покривали ангобом – розчином білої глини. Розпис виконували рідкими фарбами. Щоб чіткіше виділити малюнок, його обводили чорним, рідше – темно-зеленим або синім контуром. Аби закріпити фарби та додати виробу міцності, водонепроникності й гарного зовнішнього вигляду, після нанесення малюнка його покривали глазур’ю.

  Поряд із орнаментикою не останню роль у декорі турецької кераміки відігравали елементи епіграфіки. Входячи до складних композицій, написи були тим необхідним компонентом, який «пожвавлював» ту або іншу орнаментальну схему.

 - Які риси притаманні турецькому гончарному мистецтву?

 - Як відзеркалився світогляд народу в гончарному мистецтві?

 Домашнє завдання.

Перегляньте відео "Стилі арабської каліграфії. Арабеска в живописі та архітектурі" за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=AIq3W-K8X2s

Практикум:

1) Скласти ментальну карту до теми.

2) Створити сінквейн до теми.

3) Оформити сторінку до літературного твору в стилі мініатюрного живопису.

4) Задекорувати тарілку, чашку з використанням арабесок та техніки крапкою.

Домашнє завдання:

1) Які специфічні ознаки притаманні орнаменту арабесок? На яких предметах та площинах їх використовують?

2) Чому творчість середньовічніх митців Арабського Сходу , які брали участь у створенні й оформленні рукописних книг, можна віднести до декоративно - прикладного мистецтва?

3) Яке значення відігравав килим в культурі арабського світу. Які  види килимів ви знаєте? Чим вони відрізняються? Чому такого великого значення надавали орнаментальному оздобленню килимів для молитов?

4) Порівняйте східний та український килими. Які мотиви в орнаментах переважають? Чим вони подібні, а чим відрізняються?

5) Які риси притаманні турецькому гончарному мистецтву? Як відзеркалився світогляд народу в гончарному мистецтві?       -